Рік: Кзн. = 8,3/ 14,0= 0,59

2005 рік: Кзн. = 8,3/ 14,0= 0,59

2006 рік: Кзн. = 9,6 / 14,0= 0,69

Осер. – середньорічна вартість основних засобів.

Коефіцієнт зносу показує яка частина ОЗ спрацьована. У 2005 році спостерігається зменшення цього показника порівняно з минулим роком на 0,056. Зменшення коефіцієнта є позитивним явищем, оскільки зменшуються витрати пов’язані із закупівлі нових ОЗ, заміні зношених. Аналіз основних засобів проведений на основі даних Ф № 1 - Баланс.

Таблиця 2.1.2 Аналіз руху основних засобів (тис. грн.)

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			За сумою, +,-	Темп росту, %
1. Залишкова вартість основних засобів
1.1. На початок року	7,3	5,7	-1,6	78,08
1.2. На кінець року	5,7	4,4	-1,3	77,19
1.3.Середньорічна залишкова вартість основних засобів	6,5	5,05	-1,45	77,69
2. Вартість основних засобів, що надійшли	-	-	-	-
3.Вартість основних засобів, що вибули	-	-	-	-
4.Коефіцієнт надходження основних засобів	-	-	-	-
5.Коефіцієнт вибуття основних засобів	0	0	0	0

Середньорічна залишкова вартість основних фондів загалом зменшилась на 1,45 тис.грн. (77,69%) цьому можна дати негативну оцінку. На даному підприємстві протягом двох років спостерігається тільки надходження основних засобів. Така тенденція є позитивною, оскільки це впливає на зростання виробничого потенціалу підприємства, збільшення продуктивності праці, рентабельності, прибутку підприємства.

·  Коефіцієнт надходження основних засобів ( Кноз. )

·  Коефіцієнт вибуття основних засобів ( К воз. )

Кноз. = ОЗн / ОЗк.р.,

ОЗн – вартість основних засобів, що надійшли;

ОЗк.р. – вартість основних засобів на кінець року.

Квоз = ОЗв / ОЗп.р.,

ОЗвоз – вартість основних засобів, що вибули;

ОЗп.р. – вартість основних засобів на початок року.

Коефіцієнт вибуття характеризує яка доля основних фондів, що була на балансі підприємства на початок року, списана внаслідок повного зносу чи інших причин. Оскільки на підприємстві протягом двох років не відбувалось зменшення основних фондів, то ми не обчислюємо коефіцієнт вибуття.

Аналіз використання основних засобів може проводитись в:

-  натуральних вимірниках;

-  вартісних вимірниках.

До натуральних вимірників відносять:

-   календарний фонд машинного часу:

КФМЧ = Дк. * Nа.ч., машино-днів,

Дк. – число днів за календарем;

Nа.ч. – число об’єктів активної частини основних засобів (по інвентарній картці)

-   режимний фонд машинного часу:

РФМЧ = (Дк. – Чв.) * Nа.ч.,

Чв. – число вихідних і святкових днів (табель обліку робочого часу)

-   фактичний фонд машинного часу:

ФФМЧ = (Дк. – Чв. – Чп.) * Nа.ч.,

Чп. – число планових і непланових простоїв.

Крім цих абсолютних показників для аналізу використовується відносний показник:

-   коефіцієнт екстенсивного використання основних засобів (коефіцієнт використання основних засобів в часі):

Ке.в. = ФФМЧ / РФМЧ, Þ 1 позитивна динаміка

Для аналізу використання основних засобів за потужністю розраховується (визначається):

-   коефіцієнт інтенсивного використання основних засобів:

Кі.в. = ФП / НП, Þ 1 позитивна динаміка

ФП – фактично спожита потужність (різниця показників лічильника на кінець і на початок);

НП – нормативна потужність (технічний паспорт – одиниці потужності) просумувати.

Крім натуральних показників, в аналізі також використовуються вартісні показники:

1. Фондоємність виробництва (забезпеченість підприємства ОЗ) - показник, обернений до фондовіддачі: він показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засобів для надання послуг в 1 гривню.:

Ф_{Є В} = сер.ОЗ/О _{ВП ¯}

де О _ВП - обсяг виготовленої продукції (наданих робіт, послуг).

2. Механоозброєність виробництва:

М_{О В} = сер.ОЗ^А.Ч./О _{ВП ¯}

де сер.ОЗ^А.Ч. – середньорічна вартість активної частини ОЗ.

3. Фондоозброєність праці:

Ф_{О П} = сер.ОЗ/сер.ч ­

де сер.ч – середньооблікова чисельність працюючих (з форми 1-ПВ).

4. Механоозброєність праці:

М_{О П} = сер.ОЗ^А.Ч./сер.ч ­

5. Для аналізу ефективності використання ОЗ застосовується показник фондовіддача- виробництво продукції (робіт, послуг) на 1 гривню основних засобів:

Ф _В = О _ВП /сер.ОЗ = 1/Ф_{Є В} ­

За допомогою даних Ф № 1 Баланс, Ф №1-ПВ «Звіт з праці», Ф № 11-ОЗ «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію» було проведено аналіз використання ОЗ.

Таблиця 2.1.4 Аналіз використання основних засобів

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			За сумою, +,-	Темп росту, %
1.Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	14,0	14,0	-	100
2.Обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг), тис. грн.	327,4	260,7	-66,7	79,63
3.Фондовіддача основних засобів, грн./грн.	0,464	0,486	0,022	104,74
4.Фондоємність виробництва, грн./грн.	2,15	2,06	-0,09	95,81
5.Середньоспискова чисельність працюючих осіб	3	3	-	-
6.Забезпеченість підприємства основними засобами, грн./грн.	109,13	86,9	-22,23	79,63

Отже, аналізуючи господарську діяльність ЖКП “Сонячне” можна відзначити, що основним показником, який характеризує використання основних засобів є фондовіддача.

Цей показник обчислюється як відношенням обсягу виготовленої продукції до середньорічної вартості основних фондів і показує обсяг вироблених і реалізованих послуг на одиницю середньої вартості основних фондів. Позитивним для діяльності підприємства є збільшення даного показника. Однак в нашому випадку такого збільшення не спостерігається. Зростання фондовіддачі відбувається тільки при підвищенні виробітку кожної одиниці обладнання, що в свою чергу може залежати від питомої ваги активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, підвищення кваліфікації працюючих, зниження втрат робочого часу.

Фондовіддача обчислюється як співвідношення між обсягом робіт, виконаних власними силами, та середньорічною вартістю ОЗ:

2005 рік: Фв. = 6,5/ 14,0= 0,464

2006 рік: Фв. = 6,8/ 14,0= 0,486

Як показує аналіз в нашому випадку, є чітка тенденція до збільшення показника, оскільки у 2006 році порівняно з 2006, відбулось збільшення фондовіддачі на 0,022 грн/грн., що у відсотковому значенні склало 104,74%, що є позитивним для діяльності підприємства.

Фондоємність (забезпеченість підприємства основними засобами) – обернений показник до фондоввідачі. Протягом цих двох років спостерігається зменшення фондоємності на 0,09 грн./грн. (95,81 %).

Фондоємність виробництва:

2005 рік: Фє.в. = 14,0/ 6,5= 2,15

2006 рік: Фє.в. = 14,0/ 6,8= 2,06

Фондоозброєність праці:

2005 рік: Фо.п. = 14,0 / 3 = 4,67

2006 рік: Фо.п. = 14,0/ 3 = 4,67

Щодо чисельності працівників у 2006 році порівняно з 2006 то вона не змінилась.

2.2 АНАЛІЗ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ І ОПЛАТИ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА

Джерелами інформації для аналізу трудових ресурсів підприємства є:

-   Баланс, Ф № 1 (4 розділ пасиву балансу);

-   Звіт про фінансові результати, Ф № 2 (2 розділ)

Кадровий потенціал підприємства відіграє провідну роль у розв’язані науково-технічних, організаційних та економічних завдань щодо досягнення накреслених результатів господарювання. Ступінь забезпечення підприємства робочою силою та її раціональне використання значною мірою визначать організаційно-технічний рівень виробництва, характеризують ступінь використання техніки і технології, предметів праці, створюють умови високої конкурентоспроможності та фінансової стабільності.

Основним для оцінки і прийняття рішень у галузі кадрового потенціалу є аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання.

Мета аналізу полягає у якісній оцінці трудових ресурсів, ефективності їх використання, виявлені внутрішньо виробничих резервів підвищення продуктивності праці та соціального захисту працівників.

При аналізі трудового потенціалу вирішуються такі завдання:

-   проводиться оцінка трудового потенціалу підприємства і його підрозділів;

-   визначається відповідність загальноосвітнього і кваліфікаційного складу кадрів та відповідність їх структури сучасному науково-технічному рівню виробництва та його організації;

-   з’ясовується забезпеченість виробництва кадрами;

-   визначається ступінь обґрунтованості завдань з підвищення продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції;

-   виявляються резерви підвищення продуктивності праці.

Сума коштів, яка потрібна для оплати праці, називається фондом заробітної плати. Він охоплює основну та додаткову заробітну плату персоналу підприємства й інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз кількості та структури працівників починають з оцінки їх відповідності до трудомісткості виробничої програми та визначення відхилень фактичної кількості від розрахункової чи від минулого періоду.

Водночас важливе значення має аналіз забезпеченості підприємства кваліфікованими кадрами та надлишку чи нестачі робітників у провідних виробничих підрозділах за професіями та спеціальностями. Періодичний аналіз професійного складу робітників є важливий для поліпшення технологічного процесу і дає змогу виявити нестачу чи надлишок робочої сили тієї або іншої професії, спеціальності та вживати оперативних заходів для поліпшення професійного складу робочих кадрів.

Заробітна плата визначається як основна частина засобів, яку направляють на споживання і є частиною доходу підприємств, який залежить від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється між працівниками відповідно до кількості та якості витраченої праці, реальним трудовим внеском кожного і розміром вкладеного капіталу.

Найвідповідальнішим етапом аналізу забезпеченості підприємства робочою силою є вивчення її руху.

Як відомо, склад працівників постійно змінюється у зв'язку зі скороченням штатів, звільненням за власним бажанням, виходом працівників на пенсію, переміщенням їх на посадах у межах структурних підрозділів та прийманням нових робітників замість вибулих або у зв'язку з розширенням виробництва. Надто велика плинність робочої сили спричиняє додаткові витрати на підготовку та перепідготовку нових робітників, знижує на певний час продуктивність праці не тільки нових робітників, які освоюють нові умови праці, а й тих, що звільняються і потребують певного часу для пошуків нової роботи.

Детальніше причини звільнення працівників розглянемо у таблиці 2.2.1. В аналізі також використовуються відносні показники руху (ротації) персоналу.

Таблиця 2.2.1 Аналіз руху трудових ресурсів

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			за сумою	Темп росту, %
1. Середньоспискова чисельність працюючих, осіб	3	3	-	-
2. Прийнято, осіб	-	-	-	-
3. Звільнено, осіб	-	-	-	-
3.1. За власним бажанням	-	-	-	-
3.2. За скороченням штатів	-	-	-	-
3.3. За порушення трудової дисципліни	-	-	-	-
3.4. Інші	-	-	-	-
4. Коефіцієнт обороту по звільненню	-	-	-	-
5. Коефіцієнт обороту по прийому	-	-	-	-
6. Коефіцієнт плинності кадрів	-	-	-	-

Показники руху персоналу:

-  коефіцієнт обороту по прийому працівників – відношення чисельності прийнятих за звітний період на роботу до середньоспискової чисельності працюючих;

-  коефіцієнт обороту по звільненню – відношення чисельності звільнених за звітний період з роботи до середньоспискової чисельності працюючих;

-  коефіцієнт плинності кадрів – відношення суми числа звільнених за звітний період: в зв’язку з порушенням дисципліни, в зв’язку з скороченням штатів та за власним бажанням до середньоспискової чисельності працюючих.

При збільшенні обсягів виробництва позитивно оцінюється перевищення рівня і темпів росту коефіцієнта обороту по прийому над коефіцієнтом обороту по звільненню.

Коефіцієнт плинності кадрів є частковим по відношенню до коефіцієнта обороту по звільненню і показує частку звільнених лише з негативних причин.

Аналіз використання фонду робочого часу. Одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

Аналіз продуктивності праці. Продуктивність праці — найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства. Оплата праці працівників на підприємствах здійснюється зі застосуванням погодинної або відрядної оплати, а також змішаних систем.

У процесі аналізу даних такої таблиці спочатку робиться висновок про характер динаміки кожного з показників. При цьому динаміка середньооблікової чисельності працюючих, ставиться в залежність від динаміки обсягу. У випадку, якщо спостерігається стійке зростання обсягів виробничої програми позитивно буде оцінюватись динаміка чисельності (до зростання). Хоча за умови незначних приростів обсягів випущеної продукції позитивно може також оцінюватись зменшення чисельності, якщо воно буде пов’язане із зростанням рівня продуктивності праці. При спаді виробництва позитивно оцінюється динаміка до зменшення чисельності працюючих. Крім того в процесі аналізу слід чітко виокремлювати тактичні та стратегічні завдання підприємства. Позитивно буде оцінюватися зменшення обсягу та чисельності працюючих при структурній перебудові підприємства пов’язаній з заміною технологій виробництва в результаті внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Таблиця 2.2.2 Аналіз продуктивності праці

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			За сумою, +,-	Темп росту, %
1.Обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг), тис.грн	327,4	260,7	-66,7	79,63
2.Середньоблікова чисельність працівників, осіб	3	3	-	-
3.Продуктивність праці, тис.грн/особу	109,13	86,9	-22,23	79,63

Продуктивність праці обчислюється як співвідношення між обсягом виготовленої продукції (робіт, послуг) та середньо списковою чисельністю працюючих. Вона показує обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг), що припадає на одного працівника, тобто ефективність використання трудових ресурсів. Позитивним для кожного підприємства є збільшення цього показника (продуктивності праці). На основі вище наведених даних можна сказати, що продуктивність праці зменшується з 109,13 тис. грн. /особу в 2005 році , до 86,9 тис. грн. /особу в 2006 році.

Таблиця 2.2.3 Аналіз складу фонду оплати праці (тис. грн.)

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			За сумою, +,-	Темп росту, %
1. Фонд оплати праці, всього
у тому числі: 1.1. Фонд основної заробітної плати	385,6	97,4	-288	25
у % до всього	73,49	64,98	-9	88
1.2. Фонд додаткової заробітної плати	129,9	31,8	-98	24
у % до всього	24,76	21,21	-4	86
1.3.Інші заохочувальні і компенсаційні виплати	9,2	20,7	12	225
у % до всього	1,75	13,81	12	788

Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Фонд оплати праці протягом цих двох років зменшився на 375 тис. грн. (29 %). Фонд основної заробітної плати зменшився у 2005 році на 288 тис. грн. (25 %). Фонд додаткової заробітної плати зменшився у 2005 році на 98 тис. грн.

Таблиця 2.2.4 Аналіз складу фонду додаткової заробітної плати

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			За сумою, +,-	Темп росту, %
1. Фонд додаткової заробітної плати, всього	0,6	0,6	-	-
у тому числі: 1.1. надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів	-	-	-	0
1.2. премії та винагороди	0,6	0,6	-	-

Аналізуючи склад фонду додаткової заробітної плати було виявлено, що основну частку становлять премії. Це є негативним явищем в процесі діяльності підприємства, оскільки характеризує зменшення ефективність праці працівників.

Таблиця 2.2.5 Аналіз середньої заробітної плати

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			За сумою, +,-	Темп росту, %
1. Фонд оплати праці, тис. грн.	16,56	18,18	1,62	109,78
2.Середньооблікова чисельність працюючих, осіб	3	3	-	-
3.Середня заробітна плата 1 працюючого, грн./особу	5,52	6,06	0,54	109,78
4.Середня продуктивність праці	0,54	0,50	-0,04	92,59
5.Коефіцієнт співвідношення середньої продуктивності праці та середньої заробітної плати	0,098	0,083	-0,015	84,70

Проаналізувавши дані з таблиці можна зробити висновок, що фонд оплати праці не є стабільним, тобто він, збільшується в 2006 році, порівняно з 2005 роком (на 1,62 тис. грн.). А середня заробітна плата збільшилась в усіх проаналізованих періодах на 0,54 тис. грн.

В наведеній таблиці також можна показати, що продуктивність праці. працівників зменшилась в 2006 році на 0,041 тис. грн. / особу, що складає 92,59 %.

Також можна відмітити і той факт, що коефіцієнт співвідношення середньої продуктивності праці та середньої заробітної плати зменшується (0,015), що є позитивним для підприємства. Провівши аналіз по коефіцієнту співвідношення середньої продуктивності праці та середньої заробітної плати ми бачимо, яка в середньому продуктивність праці для надання заробітної плати в 1 гривню.