Особливості організації розрахунків та кредитування на підприємстві

Курсова робота

Тема: Особливості організації розрахунків та кредитування на прикладі

(підприємство).

1. Особливості організації безготівкових розрахунків.

Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 № 368/555 (далі Інструкція), безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Родючість”, які і всі учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк) та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 N 527 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за N 819/3259, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються підприємствами в банку, що їх обслуговує, лише на підставі заяви на акредитив, заяви на перерахування коштів тощо.

Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

У випадках, передбачених чинним законодавством, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів.

Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку в формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Порядок оформлення, приймання, оброблення електронних розрахункових документів та здійснення розрахункових операцій з їх застосуванням регулюється окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків приймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цих рахунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Списання коштів з рахунку платника, залежно від конкретного випадку, документально оформляється в банку платника розрахунковим документом, а також меморіальним ордером або реєстром чеків чи реєстром документів за акредитивом.

Платіжні вимоги на примусове списання, стягнення коштів з рахунків платників банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах наявного залишку, а в невиконаній сумі повертають стягувачу.

У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку платника банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

Банк (установа банку), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання (стягнення) коштів з рахунку клієнта банку в установлений чинним законодавством термін через відсутність/недостатність коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний:

q  взяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;

q  надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Відсутність/недостатність коштів на кореспондентському рахунку банку";

q  вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до чинного законодавства.

При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

Інструкція встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних інструментів у формі:

q  меморіального ордера;

q  платіжного доручення;

q  платіжної вимоги-доручення;

q  платіжної вимоги;

q  розрахункового чека;

q  акредитива.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають передбачені Інструкцією платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється уповноваженими державними органами відповідно до законів України і виключно у випадках, передбачених ними.

Рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій уповноважених відповідно до законів України державних органів виконуються негайно та безпосередньо тими банками/філіями/відділеннями (далі - банк), у яких відкриті рахунки юридичних або фізичних осіб. Ці рішення (розпорядження) банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку. Відновлюються такі операції за рахунками лише органом, який прийняв рішення (розпорядження) про їх зупинення, або за рішенням суду, або в разі закінчення граничного терміну накладення адміністративного арешту, установленого відповідним законом України.

Якщо рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій надійшло від органу, який не має відповідних повноважень щодо прийняття цього рішення (розпорядження), або оформлено з порушенням законодавства України, то банк не пізніше наступного робочого дня повертає без виконання це рішення (розпорядження) разом з листом про причину його повернення (з обов'язковим посиланням на статтю закону та/або нормативно-правовий акт України, який порушено). Цей лист підписують керівник (його заступник) та головний бухгалтер (його заступник) банку, засвідчуючи підписи відбитком печатки банку. У відділенні лист підписує його керівник (у разі його відсутності - уповноважений працівник), підпис засвідчується відбитком штампа відділення.

Якщо видаткові операції за рахунками клієнта зупинені на підставі рішення (розпорядження) уповноваженого державного органу, то інші рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій з рахунків такого клієнта, що надходитимуть від уповноважених згідно із законами України державних органів, банк не пізніше наступного робочого дня повертає без виконання разом з листом про причину його повернення (облік на відповідному позабалансовому рахунку та виконання раніше одержаного рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій). Цей лист підписують керівник (його заступник) та головний бухгалтер (його заступник) банку, засвідчуючи підписи відбитком печатки банку. У відділенні лист підписує його керівник (у разі його відсутності - уповноважений працівник), підпис засвідчується відбитком штампа відділення.

Якщо видаткові операції за рахунками клієнта зупинені на підставі рішення (розпорядження) уповноваженого державного органу, але до банку надійшло/а рішення (ухвала) суду, санкціонована прокурором постанова слідчого, постанова державного виконавця про арешт коштів на рахунках такого клієнта, то виконанню підлягає рішення про арешт коштів. Також банк повідомляє уповноважений державний орган, який видав рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій, про надходження рішення про арешт коштів та прийняття його до виконання. У цьому разі банк продовжує обліковувати рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій та виконує його після здійснення заходів щодо арешту коштів до одержання рішення (розпорядження) уповноваженого державного органу, або рішення суду про відновлення таких операцій, або в разі закінчення граничного терміну накладення адміністративного арешту, установленого відповідним законом України.

Якщо на кошти на рахунках клієнта накладено арешт відповідно до рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця, то рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій з рахунків такого клієнта, що надходитимуть від уповноважених згідно із законами України державних органів, банк не пізніше наступного робочого дня повертає без виконання разом з листом про причину його повернення (облік на відповідному позабалансовому рахунку та виконання раніше одержаного рішення про арешт коштів). Цей лист підписують керівник (його заступник) та головний бухгалтер (його заступник) банку, засвідчуючи підписи відбитком печатки банку. У відділенні лист підписує його керівник (у разі його відсутності - уповноважений працівник), підпис засвідчується відбитком штампа відділення. Після вжиття заходів щодо арешту коштів банк приймає до виконання розпорядження уповноваженого державного органу про зупинення видаткових операцій з рахунків клієнта, що надходитимуть від уповноважених згідно із законами України державних органів.

У разі надходження до банку рішення суду про стягнення коштів з рахунків юридичних чи фізичних осіб, за якими уповноваженим державним органом зупинено видаткові операції, воно підлягає негайному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Банк, що обслуговує ініціатора, у разі виникнення обґрунтованої підозри ініціювання переказу без законних підстав має право дати (письмово або в електронному вигляді) вказівку банку, що обслуговує отримувача, зупинити зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вже зарахована, заблокувати на строк до п'яти робочих днів відповідну суму коштів на рахунку отримувача до з'ясування всіх обставин. Вказівка складається за довільною формою та засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку, що обслуговує ініціатора.

Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний:

q  виконати вказівку банку, що обслуговує ініціатора, щодо зупинення зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вже зарахована, здійснити блокування цієї суми на рахунку отримувача;

q  зарахувати кошти, переказ яких зупинено відповідно до вказівки, на відповідний балансовий рахунок, на якому кошти обліковуються до отримання від банку, що обслуговує ініціатора, вказівки щодо повернення коштів ініціатору переказу або зарахування суми переказу на рахунок отримувача;

q  виконати вказівку банку ініціатора щодо повернення ініціатору переказу або зарахувати на рахунок отримувача відповідну суму переказу, зарахування якої було зупинено.

Якщо вказівка банку ініціатора щодо повернення коштів надходить одночасно з вказівкою щодо зупинення зарахування переказу, то банк отримувача зобов'язаний здійснити повернення відповідних коштів за реквізитами, зазначеними у вказівці. Банк отримувача в день одержання вказівки перераховує з відповідного рахунку суму переказу меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає реквізити платіжного доручення, зарахування суми переказу за яким зупинено, а також повторює текст "Призначення платежу" цього доручення.

Якщо сума переказу вже зарахована на рахунок отримувача, то банк отримувача зобов'язаний заблокувати відповідну суму коштів на рахунку отримувача на строк до п'яти робочих днів і повідомити про це банк ініціатора, який мав би можливість (або його клієнт) вирішити питання щодо повернення в установленому законодавством порядку суми переказу.

Одночасно з блокуванням коштів на рахунку отримувача банк отримувача також повідомляє отримувача про надходження від банку ініціатора відповідної вказівки щодо повернення коштів та банківські реквізити, за якими отримувач має повернути кошти.

Якщо отримувач ініціює повернення суми переказу ініціатору за реквізитами, зазначеними банком ініціатора, то банк отримувача розблоковує відповідну суму коштів на рахунку отримувача та виконує його платіжне доручення на перерахування цих коштів.

Якщо отримувач не дає згоди на повернення коштів і банк ініціатора в строк до п'яти робочих днів не вирішив питання щодо повернення в установленому законодавством порядку суми переказу, то банк отримувача розблоковує відповідну суму коштів на рахунку отримувача.

Відповідальність за невиконання вказівки про зупинення зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вже зарахована, про її блокування банк, що обслуговує отримувача, і його керівництво несуть відповідно до закону. У разі відсутності коштів на рахунку отримувача на час надходження такої вказівки банк, що обслуговує отримувача, і його керівництво відповідальності не несуть.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки одержувачів банки здійснюють у термін, установлений чинним законодавством.

За несвоєчасне списання/зарахування коштів з рахунків/на рахунки клієнтів банки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та укладеними договорами.

Платник несе відповідальність перед банком, що його обслуговує, згідно з укладеним між ними договором.

За необґрунтованість примусового списання (стягнення) коштів, недостовірність даних, зазначених у розрахункових документах, стягувач несе відповідальність згідно з чинним законодавством та відшкодовує збитки, завдані внаслідок безпідставного примусового списання (стягнення) коштів, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Платники самостійно нараховують пеню на несвоєчасно сплачені ними суми податкового боргу, оформляючи і подаючи до банку окреме платіжне доручення про сплату пені.

У платіжному дорученні про сплату пені в реквізиті "Призначення платежу" зазначається таке: "Пеня за прострочення... (вид платежу)", а також номер, дата і сума розрахункового документа про сплату податкового боргу, за прострочення якого нараховано пеню. Крім того, у цьому реквізиті платіжного доручення платник може наводити розрахунок суми пені з посиланням на закон, згідно з яким установлено її розмір.

Відповідальність за правильність визначення суми пені, повноту і своєчасність її сплати несе платник.

Законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції, крім зазначених у цьому розділі, за окремі порушення під час виконання грошових зобов'язань або здійснення примусового списання (стягнення) коштів.

Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів та обов'язкових платежів, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в розрахунковому документі, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.

Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до чинного законодавства.

Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до чинного законодавства.

Претензії за розрахунками, що виникають між клієнтами, розглядаються сторонами відповідно до чинного законодавства без участі обслуговуючих банків.

Банк на підставі інформації, що міститься в розрахункових документах на паперових носіях та в електронному вигляді, складає регістри аналітичного обліку (особові рахунки клієнтів), в яких відображаються (у вигляді дебетових і кредитових оборотів) суми за кожним виконаним документом. Вимоги до форми та потрібних реквізитів особових рахунків визначені Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 N 566 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.02.99 за N 56/3349, та передбачаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування банками клієнтів.