Дослідження стану формування прибутку підприємства, та використання

2.2 Дослідження стану формування прибутку підприємства, та використання

Необхідність і значення аналізу фінансових результатів полягає в тому, що прибуток відбиває кінцевий результат виробничо-фінансової діяльності ТОВ «Бріктон». Прибуток є джерелом розширення виробництва, формування державного і місцевого бюджетів.

Основні завдання аналізу випливають із схем формування та використання прибутку на ТОВ «Бріктон» (Додаток).

У процесі аналізу для ТОВ «Бріктон» важливим є:

1)  вивчити обсяги, склад і динаміку фінансових результатів діяльності підприємства;

2)  виявити конкретні фактори, які їх визначають, установити їх динаміку та характер впливу на прибуток від імпортних операцій ТОВ «Бріктон»;

3)  розрахувати вплив факторів на прибуток від реалізації;

4)  дати оцінку виконанню підприємством обов’язків перед бюджетом по платежах із прибутку від імпортних операцій ТОВ «Бріктон»;

5)  дати оцінку використанню чистого прибутку за напрямом – імпортні операції;

6)  виявити резерви збільшення прибутку за імпортними операціями.

Джерелами інформації для здійснення аналізу виступають:

-  фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат);

-  бізнес-план підприємства;

-  форма №1 «Баланс»;

-  форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

-  особисті спостереження, матеріали маркетингових досліджень;

-  аналітичні дані до бухгалтерських розрахунків доходів і витрат.

Прибуток виступає однією із найважливіших фінансових категорій, яка відображує позитивний фінансовий результат діяльності суб’єктів господарювання. Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку та звітності інформації про доходи підприємства, його витрати та порядок подання її у фінансовій звітності визначають П(С) БО15 «Дохід», П(С) БО 16 «Витрати», П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати», а також інші джерела з питань фінансових результатів.

Під доходами розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). У бухгалтерському обліку визнання доходу пов’язане із принципами нарахування та відповідності доходів і витрат [14, с. 114].

Принцип нарахування та відповідності доходів і витрат полягає у тому, що для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображуються в обліку і звітності у момент їх виявлення, незалежно від часу надходження і сплати грошей. Тобто, принцип нарахування полягає у тому, що результати господарських операцій визначаються, коли вони відображуються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності тих періодів, до якого вони відносяться. Принцип нарахування застосовується водночас із принципом відповідності, за яким витрати визначаються на підставі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.

Прибуток відіграє основну роль у подальшому успішному розвитку підприємства будь-якої форми власності. Від величини отриманого прибутку залежить життєдіяльність підприємства, матеріальне становище його працівників та їхній моральний стан, рівень забезпечення внутрішньогосподарських потреб і формування бюджетних ресурсів держави.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат являє собою різницю між сумою загальних доходів підприємства та величиною всіх його витрат. Порядок визнання доходів і витрат у фінансових звітах ТОВ «Бріктон» (Додатки).

У процесі аналізу розподілу та використання прибутку виконується:

1)  контроль за дотриманням зобов’язань перед бюджетом по платежах з прибутку, оцінювання повноти та своєчасності їх надходження до бюджету. Для цього виявляють відповідність фактичних платежів у бюджет із прибутку сумам, які мають бути внесені за розрахунком підприємства відповідно до чинних нормативних актів. З’ясовуються наявність кредиторської або дебіторської заборгованості по платежах до бюджету з прибутку, наявність і сума пені, сплаченої за несвоєчасне перерахування платежів із прибутку в бюджет [13, с. 79];

2)  оцінювання дотримання планових напрямів використання чистого прибутку на:

-  збільшення статутного капіталу;

-  збільшення резервного капіталу;

-  виплату дивідендів;

-  інші використання;

3)  вивчається динаміка використання прибутку за напрямами, при цьому за великі проміжки часу досліджуються абсолютні відхилення та структура;

4)  виявляються шляхи поліпшення використання прибутку від імпортних операцій.

Кінцевими результатами діяльності суб’єктів господарювання є фінансові результати у вигляді прибутку або збитку. Позитивним фінансовим результатом виступає прибуток. За нормальних умов діяльності підприємство завжди має отримувати прибуток, що обов’язково зростає у динаміці.

Ефективність фінансово-господарської діяльності оцінюється загальним обсягом одержаного прибутку та його величиною на одиницю вкладеного капіталу, ресурсів, понесених витрат.

Прибуток і прибутковість (рентабельність) є основними показниками ефективності діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності, які характеризують інтенсивність їх роботи та успішну життєдіяльність в умовах ринку та панування конкуренції. Співвідношення одержаних доходів і понесених витрат є головним завданням аналітичних служб, керівного персоналу і в цілому кожного працівника для прийняття правильної політики підприємства [30, с. 58].

Аналіз господарської діяльності ТОВ «Бріктон» та його партнерів здійснюється посередництвом різноманітних логічних, статистичних та математичних прийомів.

Деталізація представляє собою розподілення цілого на складові частини. Деталізація може проводитися за часом (наприклад, рік поділяється на квартали, а останні – на місяці і т. д.); за місцями виконання операцій (наприклад, товарні запаси розподіляються для зручності вивчення за місцем зберігання, а експорт – за країнами і т. д.); за складовими елементами (наприклад, витрати – за окремими елементами затрат і т. д.).

Елімінування (факторний аналіз) використовується при визначенні ступеню впливу змін величини окремих факторів на відповідний економічний показник, який являється результатом взаємодії таких факторів. Необхідна умова використання цього методу – наявність функціонального (а не кореляційного) зв’язку між факторами, які вивчаються. Наприклад, взаємодія факторів «ціна» і «кількість» визначає вартість товару.

Величина витрат за зберігання товарів на складі залежить від трьох факторів: кількості товару; терміну його зберігання; ставки за зберігання. Зміна величини будь-якого з взаємодіючих факторів впливає на складські витрати.

Так, є дані про імпорт товару ТОВ «Бріктон», наведені в наступній таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Кількість та вартість імпортної продукції ТОВ «Бріктон» за 2006–2008 рр.

№ п/п	Показник	Роки			Відхилення, %
		2006	2007	2008	2006	2007
1	Кількість, т	23,7	25,68	29,35	19,48	12,65
2	Ціна, тис. грн	18,0	20,0	24,0	25,0	16,7
3	Вартість, тис. грн.	426,6	513,72	704,6	39,45	27,0

Вартість імпортованого товару збільшилась на 278,0 тис. грн., що явилось слідством зміни величини двох факторів: кількості і ціни. Виявимо вплив кожного фактору двома способами, що дозволить виявити різницю між ними.

1. Розрахунок шляхом ланцюгових підстановок. З таблиці видно, що вартість товару в 2006 р. представляє собою похідну якості і ціни: 23,7 х 18,0 = 426,6 тис. грн. Робимо першу підстановку – змінимо кількість при незмінній ціні:

25,68 х 18,0 = 462,24 тис. грн.

Порівнюючи отриману суму з попередньою, визначимо вплив фактору якості:

462,24 тис. грн. – 426,6 тис. грн. = +35,64 тис. грн.

Проводимо іншу підстановку – міняємо ціну:

25,68 х 20,0 = 513,6 тис. грн.

Порівнюючи отриману суму з попередньою, знайдемо вплив фактору ціни: 513,72 – 462,24 = +51,48 тис. грн Таким чином, зростання кількості збільшило вартість імпорту товару на 35,64 тис. грн., а зростання ціни – на 51,64 тис. грн.

Загалом кількість імпортованих товарів ТОВ «Бріктон» на протязі 2006–2008 рр. зріс – 19,48%. Що свідчить про зростання обсягів імпортних операцій та збільшення зовнішньоекономічної діяльності в роботі ТОВ «Бріктон».

Ціна товару на протязі аналізованого періоду зросла на 25%. Вартість зросла на 39,45%, що свідчить про зростання кількості, так і ціни імпортованих товарів ТОВ «Бріктон».

Основна частина безпосередньої аналітичної роботи з вивчення зовнішньоторгової діяльності ТОВ «Бріктон» зосереджена в його спеціалізованих фірмах і функціональних відділах (планово-економічний, кон’юнктурний, валютно-фінансовий, транспортний, бухгалтерія та ін.)

Результати аналізу показників квартальної і особливо річної звітності додаються в пояснювальних записках до бухгалтерської звітності.

Аналіз комерційної і фінансово-господарської діяльності зовнішньоторговельного підприємства здійснюється у такому порядку:

1. Виконання зобов’язань за зовнішньоторговельними операціями та їх динаміка.

2. Раціональність використання коштів при проведенні зовнішньоторговельних операцій.

3. Фінансова діяльність, фінансовий стан.

Головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності у зовнішній торгівлі є фінансова звітність підприємств, які здійснюють зовнішньоторговельні операції.

Найважливішими вимогами до звітності є порівнянність, своєчасність та достовірність.

Під порівнянністю звітності розуміють порівняння показників діяльності підприємств, які в ній приводяться, за звітний період з плановими показниками або даними за попередній період. Таке порівняння можливе тільки при однаковому економічному змісті порівняних показників.

Своєчасність звітності полягає в наданні звітів у встановлені терміни.

Достовірність звітності означає відповідність її показників операціям, які відбуваються в обліковому періоді, і фактичному стану засобів об’єднання на дату складання звітів. Вона досягається за допомогою правильної організації поточного звіту, а також здійснення у встановлені терміни інвентаризації матеріально-майнових цінностей об’єднання та перевірки розрахунків по операціям.

Оцінку ефективності ТОВ «Бріктон» здійснюється на основі бухгалтреськогої звітності за 2006–2008 рр. Основні показнки імпортних операцій ТОВ «Бріктон» наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Показники імпортної діяльності ТОВ «Бріктон» протягом 2006–2008 рр.

№ п/п	Показники	Звітний період
		2006 р.	2007 р.	2008 р.
1	Контрактна вартість імпорту, тис. грн.	426,6	513,72	704,6
2	Мито і митні збори, тис. грн.	1,98	2,99	4,40
4	Транспортні витрати, тис. грн.	28,29	47,13	62,9
5	Вантажно-розвантажувальні витрати. тис. грн.	15,23	21,49	29,0
6	Складські витрати, тис. грн.	7,61	4,28	8,8
7	Експедиторські витрати, тис. грн.	7,31	6,8	10,0
8	Страхові витрати, тис. грн.	1,82	1,71	2,51

Оцінку ефективності ТОВ «Бріктон» при здійсненні імпортних операцій базується на співставленні доходів та витрат від здійснення даного роду зовнішньоекономічних операцій.

Прибуток ТОВ «Бріктон» в різний період коливається і ціни на матеріали за кожною новою поставкою товару змінюються, що пов’язано із зміною витрат на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, які в різні періоди часу змінюються свою вартість.

Загалом же прибуток від імпортної продукції становить 30–40% загальних витрат на закупівлю, перевезення та інші необхідні витрати для імпорту товарів.

Через розподіл прибутку реалізується одна з його найважливіших функцій – стимулювання діяльності підприємств. Перш ніж бути використаним для фінансування зростання підприємства, прибуток розподіляють між сторонами, що забезпечують його створення. Кількість сторін, які його привласнюють, у першу чергу залежить від організаційно-правової форми підприємства. Якщо це підприємство державне чи приватне, то частину прибутку привласнює держава у вигляді податків, зборів або платежів. Решту прибутку на умовах оперативного управління (казенне підприємство), повного господарського відання (державне підприємство) привласнює або засновник на правах власності (приватне підприємство, товариство), або ця частина прибутку залишається у розпорядженні підприємства.

Як правило, держава привласнює частину прибутків, використовуючи два канали для їх вилучення.

Так ТОВ «Бріктон» на протязі 2006–2008 рр. при розподілі свого прибутку від здійснення зовнішньоекономічної діяльності отримало прибуток на основі якого сплатило податок у розмірі встановленому чинним законодавством України (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Дохід від імпортних операцій ТОВ «Бріктон» за 2006–2008 рр.

№ п/п	Показник	Роки			Відхилення, %
		2006	2007	2008	2006 р.	2007 р.
1	Прибуток від імпортних операцій	554,58	693,52	915,98	39,5	24,3

При аналізі отриманого прибутку від імпортних операцій ТОВ «Бріктон» спостерігається значне збільшення прибутку від зовнішньоекономічних операцій, що відбивається на збільшені прибутку від на протязі 2006–2008 рр.

Так, на протязі аналізованого періоду спостерігаємо різке зростання прибутку від зовнішньоекономічної діяльності за аналізований період на 39,5%. Це свідчить про зростання прибутку від зовнішньоекономічної діяльності, як наслідок зростання імпортних операцій.

Розподіл вищевказаного прибутку від зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на основі розподілу на канали:

1) Першим каналом є сплата підприємствами майнових податків: податку на рухоме і нерухоме (проект) майно, внесення плати за землю, а за наявності надприбутків – рентних платежів.

2) Другий канал – перерахування підприємствами до бюджету податку на прибуток.

3) Розподіл прибутку товариства між суб'єктами володіння
і розпоряджання.

Межа розподілу прибутку на централізовану і децентралізовану частини, що визначає розмір джерел задоволення загальнодержавних інтересів та відокремлених інтересів підприємств, є рухомою. Визначають цю межу соціально-економічні вимоги періоду розвитку національної економіки та потреби держави і регламентує чинне законодавство.

Останнім часом Держкомстат України не відображає у статистичних щорічниках інформацію про тенденції розподілу і використання прибутку підприємствами різних галузей економіки як загалом, так і між суб'єктами володіння і розпоряджання зокрема. Статистичні дані на рівні областей дещо викривляють реальну картину такого розподілу, бо на ці процеси впливають не лише економічні, а й інші чинники. Однак пропорції у розподілі прибутку і його використанні навіть за таких умов, на нашу думку, можуть частково відобразити реальний стан використання одного з найважливіших власних ресурсів.

Загальна картина розподілу прибутку від зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Бріктон» дає чітке уявлення про розподіл прибутку від вищевказаного напрямку діяльності (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Розподіл прибутку ТОВ «Бріктон» від зовнішньоекономічної діяльності за 2006–2008 рр.

№ п/п	Показники	Роки			Відхилення, %
		2006 р.	2007 р.	2008 р.	2006 р.	2007 р.
1	Податки і платежі, які переказуються до бюджету	75,42	94,32	124,57	39,6	24,3
3	Чистий прибуток	94,27	117,89	155,7	39,6	24,3

Дані таблиці вказують на розподіл прибутку від зовнішньоекономічної діяльності, та їх відсоткове співвідношення до базового періоду.

Так, податки і платежі, які переказуються до бюджету становлять 13,6% прибутку від зовнішньоекономічної діяльності. Але, так як даний показник з кожним роком росте, то і показник змінюється, про що свідчать дані 2006–2008 рр. На основі яких податки і платежі, які переказуються до бюджету, на протязі аналізованого періоду зросли на 39,6%.

Використання прибутку від імпортних операцій на ТОВ «Бріктон» таке ж важливе, як і його накопичення. Використання грошових коштів відбувається згідно з чинним законодавством України.

Головним у підприємницькій діяльності будь-якого суб’єкта господарювання є те, що одержаний прибуток після сплати всіх податків, залишається в розпорядженні ТОВ «Бріктон» та використовується згідно чинного законодавства самостійно.

Управління грошовими коштами ТОВ «Бріктон» є одним з важливих напрямків, оскільки одержані прибутки є не тільки стимулом для працівників, але і стимулом для розвитку товариства.

Управління грошовими коштами складається з послідовних етапів:

-  аналіз;

-  планування;

-  контроль;

-  регулювання.

Кожен з етапів відіграє важливу роль, оскільки гроші для ТОВ «Бріктон» – це закуплені товари, заробітна плата працівників, платоспроможність, уникнення кризи та банкутства.

Економікою закладено жорсткий закон для підприємців: «Для того, що існувати, треба працювати». І тому кожне підприємство повинно виживати, діяти, спостерігати, вивчати самостійно, не чекаючи ніякої допомого на свій страх та риск.

Вивчаючи стан ТОВ «Бріктон», його особливості, керівництво прийшло до висновку, що прибуток буде спрямовано відповідно до потреб.

У зв’язку з тим, що 2006 рік не приніс ТОВ «Бріктон» прибутку, що в повній мірі задовільнив би потреби товариства, а збитки були досить значними, які необхідно було перекрити у наступному році, при розподілі прибутку у 2007 році було звернуто увагу на те, що технічне та матеріальне забезпечення на підприємстві потребує заміни, приміщення потребує ремонту, працівники пасивно відносяться до роботи, тому чистий прибуток доцільно розподілили наступним чином (табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Напрямки використання ТОВ «Бріктон» за 2006–2008 рр.

№ п/п	Показники	Роки
		2006 р.	2007 р.	2008 р.
1	Фонд розвитку	65,98	82,52	108,61
2	Фонд соціального розвитку	9,42	11,78	15,51
3	Фонд заохочення стимулювання	14,14	17,68	23,27
4	Резервний фонд	4,71	5,89	7,75
5	Разом	94,27	117,89	155,17

В таблиці наведено дані використання чистого прибутку імпортних операцій на ТОВ «Бріктон» за 2006–2008 рр. Найбільше чистого прибутку використано на фонд розвитку – 70% та фонд матеріального стимулювання – 15%.

Розподіл прибутку поквартально не здійснюється, тому що суми коштів досить малі в розрізі кварталів, а по результатах роботи за рік ці суми значно більші і їх можна спрямувати на потреби ТОВ «Бріктон». Перед тим як затвердити річний план використання прибутку, керівництво ТОВ «Бріктон» збирає збори, на яких даний план затверджується.

Стратегія та тактика ТОВ «Бріктон» досить реальна, тому керівництво надіється на майбутнє процвітання товариства і ще більші прибутки.

Ознайомившись з документацією підприємства можна зробити наступні висновки:

1.  Підприємству слід нарощувати темпи розвитку.

2.  Розробляти перспективні плани, враховуючи непередбачувані зміни та швидко на них реагувати.

3.  Плани розподілу прибутку повинні бути реальними і добре прорахованими.

4.  Потрібно зважувати всі «за» і «проти» при прийнятті певних рішень.

5.  Досліджувати економічні зміни в державі та слідкувати за прийняттям законів, їх змін та доповнень.

3. Шляхи вдосконалення управління прибутком на підприємстві при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

 

3.1 Пропозиції щодо вдосконалення управління прибутком підприємства при здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Низька результативність зовнішньоекономічної діяльності багато в чому пов'язана з недостатньо компетентними діями підприємств на зовнішньому ринку, які призводять до негативних наслідків, таких, як збитки в результаті необґрунтованого заниження цін, антидемпінгові розслідування та санкції з боку іноземних держав, обумовлені недобросовісною конкуренцією та ін. Це свідчить про відсутність чіткої зовнішньоторгової політики, слабкі канали збуту, недостатній досвід роботи на зовнішньому ринку, прагнення до швидкої віддачі шляхом продажу продукції, яка не потребує особливих зусиль з її просування, що в свою чергу вказує на необхідність подальшого теоретичного та методичного обґрунтування умов та напрямків активізації зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств на основі стратегічного управління.

Так, як свідчать маркетингові дослідження, що проводяться на ТОВ «Бріктон» підприємство з кожним роком збільшує імпорт продукції при досить неоднозначній ціновій та митній політиці, яка проводиться в Україні. З кожним роком в нашій державі досить часто змінюються як перелік товарів, які підлягають митному оформленню та сплаті митних зборів, так і суми митних зборів. Від чого в першу чергу страждають покупці для яких кожні два місяці міняється ціна товару, в яку входять і витрати на митне оформлення імпортного товару.

Процеси, що пов’язані із становленням та виходом на зовнішні ринки комерціалізованих суб’єктів господарювання, висувають перед економічною наукою та практикою господарювання нові завдання. Еволюційний розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств обумовлює необхідність вдосконалення на науковій основі організаційно-економічного механізму зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Передумовою освоєння нових ринків збуту є здійснення заходів з підвищення конкурентно-спроможності продукції підприємств, що в свою чергу потребує розробки відповідного науково-теоретичного обґрунтування.

Дане питання досить часто піднімається керівництвом підприємства в цілях розробки провідними менеджерами-практиками ТОВ «Бріктон» нової методики здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка дозволить спростити існуючу систему зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Бріктон».

Активна участь держави в організації і здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) – характерна особливість для окремих високорозвинених країн. Державне регулювання в таких країнах охопило практично всі стадії ЗЕД, починаючи від аналізу ситуації в країні й за кордоном, розробки зовнішньоекономічної стратегії, визначення структурних і географічних пріоритетів і закінчуючи використанням широкої системи заходів контрольно-регулюючого і фінансово-стимулюючого характеру.

Продумана державна політика регулювання ЗЕД у країнах з розвинутими ринковими відносинами стала одним із головних важелів перетворення зовнішньоекономічних зв'язків у дієвий фактор їх розвитку. Зовнішньоекономічні зв'язки, як правило, сприяють інтеграційним процесам у світовому господарстві з максимальним урахуванням національних інтересів.

У практиці державного регулювання ЗЕД високорозвинених країн використовується широкий арсенал взаємодоповнювальних методів – законодавчих, адміністративно-правових, економічних, неформальних, що дасть змогу забезпечувати досягнення поставлених цілей. Так, японська практика регулювання ЗЕД опирається на широку нормативно-правову базу. Системою заходів законодавчого й адміністративно-правового регулювання є ієрархічна піраміда, яку завершує закон про валютний обмін і зовнішню торгівлю. Цей закон визначає загальну концепцію державного регулювання і має узагальнений характер. Він делегує повноваження детального делегування ЗЕД в тих чи інших сферах підзаконним актам. Такий «розподіл обов'язків», на думку японців, дасть змогу більш повно враховувати і адекватно реагувати на зміни в міжнародній законодавчій ситуації і нові моменти в розвитку національного господарства.

«Другий поверх» законодавства складають закони, які регулюють основні блоки ЗЕД: експортно-імпортні операції; митно-тарифну сферу; обслуговування зовнішньої торгівлі (закони про експортну інспекцію, страхування зовнішньої торгівлі, надзвичайні заходи з розвитку імпорту і розширення прямих інвестицій в Японії, банках, страховому бізнесі, цінних паперах, біржах та ін.); стандарти і технічні вимоги (закон про промислову стандартизацію та ін.); права інтелектуальної власності (закони про патенти, авторські права тощо). Митне регулювання ЗЕД тісно пов'язується з завданнями структурної переорієнтації економіки. Вирішенню поставлених завдань сприяє широка диференціація ставок митного тарифу.

Ефективність державного регулювання ЗЕД значною мірою забезпечується за рахунок розробки обґрунтованої зовнішньоекономічної стратегії зі всебічним врахуванням інтересів і можливостей країни на окремих етапах її розвитку та на перспективу. Характерною рисою зовнішньоекономічної політики високорозвинених країн є активна їх участь у створенні й розвитку нового міжнародного економічного порядку, а саме:

– розробка міжнародних правил, що сприяють глобалізації ділової активності і розмиванню економічних кордонів;

– формування нових норм руху капіталу і зарубіжних інвестицій, технологій;

– захист прав інтелектуальної власності;

– гармонізація стандартів.

Велике значення надавалось таким питанням, як посилення координації макроекономічної і валютно-фінансової політики розвинених країн, зміцнення міжнародної економічної системи, урегулювання зовнішньоторгових дисба-лансів. Важливе місце надавалось адекватній відповіді з проблем «Схід – Захід», підтримці зусиль східноєвропейських країн щодо інтеграції у світове господарство.

Досить доцільним на ТОВ «Бріктон» є застосування економічних важелів регулювання ЗЕД з метою підвищення ефективності кредитування імпортних операцій і зарубіжного інвестування. З цією метою запроваджені системи податкових пільг, орієнтованих на стимулювання як експорту, так і імпорту.

Розвитку ЗЕД сприяє диференційована система державного страхування торгівлі й інвестицій, яка надійно захищає інтереси національних операторів від різного роду ризиків. Вона охоплює загальне страхування торгівлі, страхування валютних ризиків, експортних векселів і облігацій, авансових платежів за імпорт, зарубіжних інвестицій, кредитів зарубіжним підприємствам.

Окремі країни виступають також організаторами системи обслуговування зовнішньоекономічних зв'язків і фінансують цю діяльність з бюджетних коштів. Дана система має розгалужений характер, охоплює такі сфери діяльності, як збір і аналіз маркетингової інформації, надання інформаційно-консультативних послуг, організація рекламно-виставкової роботи. Вона сприяє підвищенню ефективності ЗЕД, прилученню до неї нових учасників.

Важливим напрямком державної участі у ЗЕД є інформаційне забезпечення комерційної роботи, збір і аналіз зарубіжної комерційної інформації. Показовим прикладом є Японська організація сприяння розвитку зовнішньої торгівлі (ДЖЕТРО), яка створена в 1958 р. Вона є некомер-ційною і повністю фінансується урядом. ДЖЕТРО займається вивченням світових товарних ринків, збором і аналізом маркетингової інформації, організацією виставок японських товарів за кордоном і торгових інших виставок у Японії, рекламою і видавничою справою. Ця організація має 79 представництв у 56 країнах світу. Маючи розгалужену мережу різного роду закладів у багатьох країнах світу, ДЖЕТРО є одним із найбільших у світі джерел ділової інформації. її база даних оперує великою кількістю відомостей, у тому числі масштабним переліком зарубіжних експортерів і японських імпортерів.

У країнах з розвиненими ринковими відносинами державні адміністративні органи визначають ключові спрямування в плануванні та структурній переорієнтації економіки в бік пріоритетного розвитку внутрішнього ринку, високотехнологічних і невиробничих галузей, збільшення експорту при одночасному зростанні зарубіжних інвестицій, розширення виробництва за кордоном, створення конкурентоспроможної інформаційної економіки, скорочення зовнішнього дисбалансу і зменшення залежності від імпорту сировинних товарів і енергоресурсів. Послідовність і узгодженість реалізації торгово-економічної політики значною мірою визначається за рахунок тісної міжвідомчої координації урядових органів.

Раціональні елементи державного регулювання ЗЕД у зарубіжних країнах можуть бути використані в Україні за умови всебічного врахування стану її економіки та національних особливостей. Очевидна необхідність підвищення ролі держави в організації та здійсненні ЗЕД, особливо в кризові, перехідні і стабілізаційні періоди. Стосовно українських умов це означає не повернення до системи державної монополії на ЗЕД, а посилення організуючого і контролюючого початку. Стає виправданим посилення державної участі у визначенні й реалізації цілей, пріоритетів, основних напрямків структурної політики, її тісного зв'язку із зовнішньоекономічним регулюванням.

Особливого значення набуває зміцнення в Україні законодавчого і нормативного організаційно-правового підґрунтя державного регулювання ЗЕД. Бажано підвести законодавчу базу під ті форми зовнішньоекономічних зв'язків, які ще не мають законодавчої регламентації (експорт капіталу, в'їзний туризм, торгівля ліцензіями та ін.). Позитивну роль може відіграти внесення змін і доповнень до низки важливих діючих законів, указів президента, постанов уряду.

В Україні назріла потреба у формуванні загальнодержавної системи інформаційного забезпечення зовнішньоторгової діяльності, фінансування за рахунок коштів державного бюджету (можливо, із залученням ресурсів підприємницьких структур) і управління спеціальним уповноваженим органом (аналогічним до японської ДЖЕТРО). Необхідна умова ефективного функціонування такої системи – створення широкої мережі інформаційно-консультативних служб.

Зарубіжний досвід свідчить про важливість посилення захисту внутрішнього ринку. Вона слугує, зокрема, підтвердженням тому, що ефективне здійснення функцій регулювання і контролювання у сфері ЗЕД можливе лише за умови залучення всього спектра існуючих у цій сфері інструментів. В Україні, де державними органами застосовується порівняно вузький набір засобів регулювання, було б корисним узяти на озброєння весь їх арсенал, у тому числі нетарифні, адміністративні методи, що дають значний ефект.

В сучасних умовах поняття ефективності зовнішньоекономічної діяльності має комплексний і багатоаспектний характер. Воно може виражатись за допомогою різноманітних економічних показників, більшість яких демонструє переваги розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. При цьому варто враховувати те, що зовнішньоекономічні зв'язки сприяють забезпеченню оптимальних розмірів виробництва окремих видів товарів, упровадженню світових досягнень в області науки і техніки, отриманню необхідної сировини і матеріалів, розширенню номенклатури продукції, яка реалізується на внутрішніх ринках тощо. Все це визначає необхідність ретельного узгодження відповідних видів діяльності, забезпечення єдності критеріїв параметрів, які використовуються відповідно із реальними потребами народного господарства.

Досить зрозуміло, що задачі підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності підприємства неможливо розглядати ізольовано, у відриві від таких важливих факторів, як модернізація виробничої структури, якість продукції, що випускається та ін., від проблем удосконалення всього господарського механізму, покращення різноманітних сторін управління підприємством в цілому.

В умовах широкого розвитку підприємництва правильна, достовірна оцінка роботи підприємства дозволяє підвищити ефективність на підставі дієвості економічних важелів і стимулів.

Деякі автори ефективність роботи підприємства характеризують з точки зору наявності в нього економічного потенціалу (стійкості до оновлення) у поточному періоді і здатності до отримування необхідного результату, який дозволить йому освоювати за визначений період закономірну кількість виробів, затребуваних ринком, що забезпечить виживання і гнучкий розвиток підприємства в сучасних умовах. Проблема підвищення ефективності в сучасних умовах є багатоплановою, вона пов'язана із ефективністю використання активів підприємства, його засобів, із проведенням інвестиційних процесів, із досягненням високої якості продукції та з іншими процесами.

Ефективність зовнішньоекономічних операцій багато в чому закладається на етапі їх планування і попередньої підготовки до проведення, а оцінюється шляхом фінансового аналізу.

Важливим питанням оптимального управління діяльністю підприємства на зовнішньоекономічному ринку є визначення стратегії і тактики його роботи. На стадії організації головною стратегічною проблемою підприємства є вибір сфери діяльності та визначення перспективних проектів в обраній сфері. Ці питання вирішуються за допомогою аналізу інформації, яка міститься у фінансовій звітності і отримується в результаті маркетингових досліджень. Далі – визначення тактичного підходу до розв'язання поставлених завдань. Передусім тут треба враховувати той факт, що вихід на зовнішній ринок завжди є вступом до конкурентної боротьби. Тож ринкові регулятори, поєднуючись із конкуренцією, створюють єдиний механізм господарювання, який примушує виробника враховувати інтереси і потреби споживача. Щоб ефективно функціонувати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, керівництво підприємства повинно постійно стежити за кон'юнктурою ринку й ефективно використовувати наявні господарські засоби для забезпечення високої конкурентоспроможності.

З метою оцінки власних потенційних можливостей в конкурентній боротьбі на зовнішньому ринку і розробки заходів підвищення конкурентоспроможності та забезпечення максимального прибутку, підприємству-експортеру необхідно проводити комплексний економічний аналіз виробничо-господарської діяльності в цілому і зовнішньоекономічної діяльності зокрема. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинен містити в собі наступні складові:

– оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов'язань по контрактах з іноземними партнерами, дослідження ефективності, переваг і недоліків укладання контрактів і договорів;

– аналіз конкурентоспроможності підприємства та конкурентно-спроможності продукції і ринку збуту в зовнішньоекономічній діяльності;

– аналіз динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

– вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань;

– аналітична оцінка виконання угод і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності. Виявлення чинників, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства;

– оцінка результатів господарської діяльності за попередні та поточний роки;

– аналіз фінансового стану підприємства. В будь-якому випадку головна мета такого аналізу – підвищення ефективності функціонування даного суб'єкту господарювання і пошук резервів такого зростання.

Більшість методик, запропонованих іншими авторами, частково базуються на приведених вище розрахунках. Багатьма підприємствами застосовується система оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності, яка занадто вузько розглядає витрати при експорті і не враховує альтернативних витрат. Враховуючи ці зауваження, стосовно умов функціонування підприємств, що поставляють продукцію на зовнішній ринок, пропонується наступне.

Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності зводиться до аналізу двох взаємопов'язаних процесів:

-  вкладення фінансових коштів у операцію, тобто витрати;

-  отримання доходів від операції.

Слід зазначити, що в залежності від виду зовнішньоекономічних операцій, її масштабу ці процеси можуть відбуватись по-різному: одночасно чи почергово, безперервно чи інтервалами, з різною швидкістю і інтенсивністю, формуючи тим самим складні потоки фінансових платежів.

Безпосередня оцінка ефективності повинна здійснюватися на підставі таких показників, як обсяги експорту продукції, прибуток від зовнішньоекономічної діяльності. Варто зазначити, що окрім обсягів експорту, на величину прибутку впливають внутрішні і зовнішні фактори (зміна цін на сировину і кінцеву продукцію, зміна собівартості продукції, її структура, асортимент, якість продукції, поточний курс акцій, ставки податків та митних тарифів).

Визначення економічної ефективності ставить за мету на підставі порівняння можливих варіантів співробітництва із закордонними партнерами сприяти удосконаленню структури експорту та імпорту, оптимізації зовнішньоекономічної діяльності і забезпеченню на цій підставі високоприбуткової роботи підприємства. Ефективність є функцією правильної кон'юнктурно-цінової політики підприємства у зовнішньоекономічній діяльності.