Навигация
Особливості становлення ринкових відносин в Україні
38008
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.1. Особливості становлення ринкових відносин в Україні.
Формування ринкової економіки в Україні треба розпочинати з відтворення ринкових інститутів, які існують лише в зародковому стані. Це повинно відбуватися за схемою, яка враховує економічні, політичні, історичні та психологічні особливості, характерні для нашої країни.
Передусім зазначимо, що Україна ніколи не мала високорозвинених товарно-грошових відносин. Її становлення по суті розпочалося після скасування кріпацтва у 1861 р. І відбувалося на фоні значних феодальних пережитків. Великим було втручання держави в економіку.
Після 1917 р. Протягом майже 70 років країна йшла шляхом розвитку економіки, який ігнорував ринок, вважаючи його рудиментом, що має віджити у всьому світі. Результат відомий: створено суспільство з низькою ефективністю виробництва і відсталим рівнем життя людей, загальним одержавленням і монополізованою, негнучкою економікою, підпорядкуванням особистих і колективних інтересів відомчим, відсутністю демократичних інститутів.
Однією з головних причин, що призвела до побудови такого суспільства, була панівна доктрина “без ринкового соціалізму”. Ця теорія сприяла проведенню політики автаркії, тобто економічного відособлення від світового ринку. Саме тому Україна не займає відповідного місця у міжнародному поділі праці, в зовнішньоекономічних зв’язках.
У нас відсутній визначальний ринковий інститут – економічна самостійність господарюючих суб’єктів. Саме він гарантує незалежність суб’єктів ринкової економіки, їхню економічну відповідальність, без чого ринку бути не може. Більшість підприємств України належать державі, управляються її органами, що сприяє високому ступеню монополізму. Промислові підприємства, великі за обсягом виробництва, вузькоспеціалізовані. Останнє з суто технологічних причин не дає можливості швидко розукрупнити їх, а отже, і приватизувати. За цих умов формальна заміна державного власника на приватного не тільки нічого не змінить, а й сприятиме подальшому зменшенню обсягів виробництва продукції, зниженню її якості, усуненню тих початкових елементів конкуренції, які вже мали місце за державної власності. До того ж відбувається швидкий занепад і руйнування гігантських підприємств, які є домінуючими у нашій економіці.
Відтворення інституту багато суб’єктивних власників має відбуватися шляхом роздержавлення власності, її трансформації у різні форми – колективну, індивідуальну, державну. Це сприятиме утворенню багатьох форм господарювання та відтворенню конкурентного середовища.
Невіддільним інститутом ринку є вільні ціни, за допомогою яких в умовах конкурентного середовища здійснюється еквівалентний обмін, а отже, реалізуються інтереси продавця і покупця, відтворюється рівновага в економіці. Проте це класичне положення економічної теорії діє лише при наявності відповідних інших ринкових умов: демонополізації сфер розподілу, обміну і виробництва, наявності різних форм господарювання, великих, середніх, малих підприємств, які управляються не з єдиного центру, а самостійними товаровиробниками. У нас усіх цих передумов поки що немає в розвиненому вигляді.
Лібералізація цін при високому рівні монополізму призводить до обов’язкового зростання їх і не створює стимулів до виробництва. Навіщо виробляти додаткову продукцію, якщо прибуток залежить від зменшення її кількості в умовах монополії? Отже, те, що є правильним теоретично і діє за умов, які відтворюють ринкове середовище у будь-якій країні, не може бути правильним для нашої економіки, де поки що не створені відповідні ринкові інститути.
Нерозуміння цього теоретичного положення владними структурами України, зняття обмежень на ціни в умовах монопольного характеру виробництва, розриву господарських зв’язків викликало бурхливе зростання цін, зниження купівельної спроможності карбованця і відповідно нарощування грошової емісії для підтримування товарообороту.
В умовах перехідної економіки визначення купівельної спроможності грошей таким ціновим зіставленням не є раціональним. Гонитва грошей за цінами триватиме доти, доки ціни не будуть обмеженими і не стабілізується купівельна спроможність карбованця, не будуть створені умови для стимулювання товарного виробництва.
Ось чому в сучасних умовах нам, як і іншим постсоціалістичним країнам, що переходять до ринкової економіки, необхідне ринкове регулювання, в тому числі щодо ціноутворення.
Конкуренція, вільне ціноутворення як необхідні інститути ринку не можуть функціонувати через відсутність ринкової інфраструктури (бірж, інформаційно-комерційних, оптових та постачальницьких організацій, пунктів прокату), культури ведення ринкової економіки (немає досвіду робити і кадрів).
Створення ринкової інфраструктури відбувається повільно, з великими відхиленнями. Товарних бірж, наприклад, у нас засновано більше, ніж у США або в будь-якій іншій країні. І це зрозуміло: не так просто за короткий час перейти після стількох років життя в умовах командно-розподільчої економіки до системи координат, де діють закони ринку, немає такого втручання в економіку з боку держави. Проте процес формування ринкової інфраструктури відбувається, його треба прискорювати. Набувають досвіду і кадри, що працюють в інститутах ринку.
Для того щоб суб’єкти національного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності на засоби виробництва і продукцію, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні йде процес відпрацювання і прийняття юридичних законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення. Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід відпрацювати механізм реалізації цих законів.
Відтворюючи ринкові інститути, не можна забувати, що ринок будують люди, від їхньої свідомості, бажання, розуміння залежить дуже багато. Якщо суспільна свідомість не буде настроєна на ринкову хвилю, то ринок будуватись не буде. Цей процес може затягтись, а то й піти у якомусь іншому напрямі. Слід врахувати, що психологічний стан наших людей нині досить складний і суперечливий. Вони не тільки мало знають про ринок, а й вважають, що держава кинула їх напризволяще. У такій обстановці вибір моделі й шляху побудови ринку має надзвичайно важливе значення.
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Українська економіка впродовж 2006р. продемонструвала позитивну динаміку розвитку, долаючи негативні наслідки суттєвого підвищення вартості енергоресурси не початку року, відбулась певна адаптація суб'єктів до но¬вих умов господарювання.
Про це свідчить прискорення темпів економічного зростання. Реальне зростання ВВП за 2006 р, становило 7% (до 2005 р.), обсягів виробництва промислового продукції 6.2%.
Позитивну динаміку економічного зростання визначили покращення кон'юнктури на зовнішніх ринках, підтриман¬ня високих темпів реального зростання доходів населення та інвестицій в основний капітал. Результат зростання зовнішнього та внутрішнього попиту інвестиційного та споживчого віддзеркалився на пропозиції товарів та послуг
Протягом 11 місяців спостерігалась висхідна динаміка валової доданої вартості майже всіх видів економічної діяльності Збільшення обсягів виробництва у промисловості та підвищення реальних наявних доходів населення привело до зростання попиту на послуги суміжних видів економічної діяльності - торгівлі і транспорту, валова додана вартість яких зросла відповідно на 15,6% і 9.8%. Зростання обсягів інвестицій у будівництво як з боку при ватних інвесторів, так з боку держави, в більшій мірі, сприяло прискоренню зростання реальних темпів валової доданої вартості будівництва (на 8,8%).
Інвестиційний попит, простимульований підвищенням цін на енергоресурси, демонстрував у 2006 р. позитив¬ну динаміку: темпи зростання інвестицій в основний капітал за 9 місяців становили 116.1% (проти 103,4% за 9 місяців 2005 р.).
Проведення Урядом політики, спрямованої на покращення добробуту населення, привело до зростання реальної заробітної плати штатних працівників за 2006 р. проти 2005 р. на 18,3%, реальних наявних доходів населення за січень-листопад - на 16,3%. Це відбулось під впливом державного регулювання мінімальних державних соціальних гарантій (заробітної плати, пенсії за віком), збільшення пенсій окремим категоріям гро¬мадян, стимулювання підприємницької діяльності та зростання зайнятості.
За 2006 р. фактичні доходи державного бюджету перевищили планові на 0,4% (проти недовиконання у 2005 р. на 2,5%). Видатки державного бюджету за рік перевищили доходи на 3,8 млрд. грн. проти 7,9 млрд. грн. у 2005 р. Дефіцит бюджету в основному фінансувався за рахунок отримання надходжень від зовнішніх (10,2 млрд. грн..) та внутрішніх запозичень (1,6 млрд. грн.) зменшення коштів на рахунках Уряду (на 1,2 млрд. грн.) та надходження коштів від приватизації.
Депозити фізичних осіб за 2006 р. зросли на 45.8%, Високі інфляційні очікування населення в період парла¬ментських виборів вплинули на структуру росту депозитів: у національній валюті вони збільшились всього на 37,2%, тоді як в іноземній валюті на 57.5% при зменшенні відсоткових ставок на депозити як в національній, так і в іноземнім валюті.
За 2006 р. індекс споживчих цій становив 111.6% проти 110,3% у 2005 р. Підвищення цін на газ для економіки в цілому на початку 2006 р. викликало адміністративне підвищення цін (тарифів) на послуги для населення (газ, електроенергія, житлово-комунальні, зв'язок, пасажирські залізничні перевезення), що було основним фактором прискорення інфляції.
Зростаюча динаміка обсягів кредитування (загальний обсяг кредитних вкладень у 2006 р, збільшився на 71%), у тому числі інвестиційного спрямування, супроводжувалась зниженням середньозваженої середньомісячної відсоткової ставки за кредитами в національній валюті на 1.3 відсоткового пункту до 15.1%,
Курс гривні до долара США залишався стабільним - 5.05 грн/дол. США. Міжнародні валютні резерви на кінець грудня 2006 р. - становили 22,3 млрд. дол. США (з початку року збільшились на 2.86 млрд. дол. США). Такий рівень резервів є достатнім для покриття потенційних ризиків платіжного балансу і становить 5,7 місяця прогнозного імпорту.
Макроекономічна стабільність, що спостерігалась у 2006 р.. дає всі підстави для оптимістичного погляду в майбутнє.
Реалізацій заходів Уряду, спрямованих на реформування економіки дозволить отримати зростання валового внутрішнього продукту у 2007 р. на рівні 6-7%, обсягів виробництва промислової продукції на 7-9%.
Основними факторами зростання у 2007 р. будуть:
по-перше, пожвавлення зовнішньоекономічної активності. В умовах деякого покращення кон'юнктури на світових ринках для українського товаровиробника та лібералізації зовнішньої торгівлі в результаті вступу до СОТ очікується збільшення обсягів експорту і відповідним пожвавленням виробництва в експортоорієнтованих секторах економіки.
по-друге, активізація інвестиційної діяльності,
Основною ознакою розвитку у 2007 р. буде створення умов для прискореного інвестиційно-інноваційнойного роз¬витку виробництва шляхом підвищення інвестиційної привабливості економіки, впровадження у виробництво новітніх наукових розробок, розширення доступу інвесторів до виробничих об'єктів, зміни структурних пріоритетів в економічній політиці держави, підвищення ефективності державних, інвестицій,
Стабільна макроекономічне середовище, прозорість процедур приватизації, передбачувана фіскальна політика призведуть до підвищення активності з боку іноземних інвесторів.
Розширення інвестиційної складової розвитку дасть можливість започаткувати та розгорнути у майбутньому якісні зрушення у структурі економіки. Це буде основою для довгострокового економічного зростання на рівні не нижче 6%, що відбуватиметься в умовах досягнення низьких темпів інфляції та забезпечення стабільності національної валюти.
Передбачається, що до кінця 2008 р. Уряд створить умови для незворотного виходу України на траєкторію стійких темпів зростання, до кінця 2011 р. - для переходу до етапу постіндустріальної економіки загального добробуту,
Зростання реального ВВП упродовж 2007-2011 рр. буде супроводжуватися зміною структури внутрішнього попиту і виробництва доданої вартості. Підвищення ефективності внутрішніх факторів зростання відбуватиметься внаслідок проведення структурних реформ та формування сприятливого інвестиційного клімату.
Передбачається, що покращення інвестиційного іміджу України сприятиме зростанню обсягів прямих інозем¬них інвестицій в економіку (близько 4 млрд. дол. США в середньому за рік).
Збільшення рівня інвестицій в економіку та інноваційного наповнення інвестицій дасть можливість підвищити її конкурентоспроможність.
У цілому, стале економічне зростання в середньо строковій перспективі забезпечуватиметься розширенням внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, підвищенням ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу, зміцненням конкурентоспроможності української економіки та зниженням енергоємності економіки країни. Середньорічні темпи розвитку промисловості в період 2007-2011 рр. прогно¬зуються на рівні 108%. Передбачаються висока темпи зростання в машинобудуванні, харчовій та легкій промисло¬вості, металурії, хімічній та нафтохімічній промисловості.
На період 2007-2011 рр. прогнозується подальше поступове підвищення рівня життя населення. Дії Уряду будуть спрямовані на підвищення розміру мінімальної заробітної плати до розміру прожиткового мінімуму шляхом дер¬жавного регулювання мінімального рівня заробітної плати, упорядкування системи оплати праці в бюджетних галузях на основі Єдиної тарифної сітки, зменшення рівня безробіття та інше. Реальна середньомісячна заробітна плата зростатиме в середньому на рік на 10-11%.
У середньостроковій перспективі динаміка споживчих цін визначатиметься стабільністю економічного розвитку і проведенням виваженої грошово-кредитної та податково-бюджетної політики. Передбачається зниження рівня індексу споживчих цін (з грудня до грудня попереднього року) до 104-105% у 2011 р. На динаміку формування цій у промисловості, зокрема, впливатиме ефективне функціонування внутрішнього енергоринку та помірне коливання світових цін на енергоносії. За таких умов індекс цін виробників у промисловості зменшить¬ся до 106-107% у 2011 р.
Отже, головним підсумком у середньостроковій перспективі повинно стати стале економічне зростання, яке ба¬зуватиметься на розширенню внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, зміцненні конкурентоспроможності української економіки, підвищенні ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2002. – 368с.
2. Башнянін Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. Навчальний посібник. – К.: Видавництво „Ніка-Центр Ельга”, 2000. – 527с.
3. Бутук О.І. Макроекономіка: Навч.посіб. – К.: Знання, 2004. – 514с. – (вища освіта ХХст.)
4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1/Редкол.:…С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – 864с.
5. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2/Редкол.:…С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 848с.
6. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч.посіб. – К.: Вища шк.., 2005. – 325с.: іл.
7. За загальною редакцією Ю.В.Ніколенка. Основи економічної теорії. Підручник. 3-тє вид.-Київ: ЦУЛ,2003. – 540с.
8. Інтернет, http://www.vuzlib.net
9. Інтернет, http://patent.net.ua
10. Інтернет, http://portal.rada.gov.ua
Похожие работы
... українсько-словацької міжпарламентської групи, яка повинна взяти на себе роль ініціатора та координатора взаємодії законодавчих структур. Чинники, які впливали на розвиток системи українсько-словацького міждержавного співробітництва в 1990-ті роки і будуть визначати його майбутню еволюцію варто розділити на декілька груп. Це – головна група: системні або визначальні системотворчі фактори. Вони ...
... взаємовигідних міждержавних договорів, які б засвідчили спільні інтереси та спільні навчальні програми на Чорному морі, чітко розділити сфери впливу. Ці заходи змогли б пом’якшити українсько-російські відносини. Проблему промислової конкуренції між двома країнами, яка значною мірою викликає і протиріччя у політичній сфері, можна вирішити спільною співпрацею. Є дуже багато секторів світового ...
... ії про пенсійну реформу, оскільки недовіра до недержавних пенсійних фондів тісно пов’язана з недостатнім розумінням того, як працюють ці установи. Розділ 3. Державна програма приватизації як метод реформування державного сектору економіки України Переважна кількість галузей виробництва в Україні має низький технологічний уклад, морально та фізично зношене обладнання, застарілі технології, ...
... культурною діяльністю для добра українського народу.[220,С.9] Значення постатей Митрополита А.Шептицького та Патріарха Й.Сліпого важко переоцінити. Яскравим свідченням цього є розпочатий Українською Греко-Католицькою Церквою процес беатифікації Митрополита Андрея Шептицького. Після розвалу тоталітарно-імперського СРСР Україна стала незалежною, самостійною державою, на території якої проживають ...
0 комментариев