Реферат
Органи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні та їхні функції
1. Основні функції і задачі у сфері зовнішньоекономічної діяльності
У дійсний період система управління економікою в цілому і ЗЕД зокрема в Україні в загальнодержавному масштабі охоплює наступні рівні:
загальнодержавний – Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів;
функціональний – Мінекономіки та з питань європейської інтеграції, Мінфін, Держстандарт, ДМСУ, ДПАУ й ін.;
територіальний – регіональні органи влади, управління зовнішніх зв'язків і ЗЕД обласних державних адміністрацій;
господарський – суб'єкти господарської діяльності, що функціонують як у сфері виробництва, так і обігу, і самостійно здійснюють зовнішньоекономічні операції на зовнішньому ринку (спеціалізовані зовнішньоекономічні організації, підприємства й об'єднання сфери виробництва, кооперативні і малі підприємства, підприємства сфери обслуговування, торговельні будинки, біржі, спільні підприємства, концерни, транснаціональні корпорації й ін. господарські організації), а також організації, що обслуговують ЗЕД і сприяють її розвитку (банки, торгово-промислові палати, як національні, так і регіональні, консультаційно-інформаційні фірми, рекламні агентства, економічна преса і т.д. ).
Об'єктами управління, що знаходяться під впливом перерахованих вище державних керуючих структур, є суб'єкти господарської діяльності, що відносяться до усіх форм власності, які самостійно здійснюють зовнішньоекономічні операції з закордонними фірмами й організаціями.
У процесі здійснення ЗЕД суб'єкти господарської діяльності знаходяться під контролем і тісно взаємодіють з цілим поруч українських організацій.
Так, визначені контрольні функції в сфері зовнішньоекономічної діяльності виконують такі державні органи й організації, як Державний комітет зі стандартів, у системі якого виробляється сертифікація і стандартизація товарів, що звертаються в зовнішньоекономічних зв'язках, патентна служба, що здійснює контроль експортних і імпортних товарів у відношенні їхньої патентної чистоти і що видає відповідні документи й ін.
Валютно-кредитне і фінансове обслуговування суб'єктів господарської діяльності – учасників ЗЕД в їхніх взаєминах із закордонними партнерами здійснюється українськими державними і комерційними банками, яким Національний банк України видав ліцензії, що надають їм право здійснювати операції з розрахунком в іноземній валюті, відкривати валютні рахунки учасникам ВЭД.
Правове обслуговування українських учасників ВЭД у їхніх суперечках із закордонними партнерами, що виникають у них у процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій, забезпечує Міжнародний арбітражний суд, а також Морська арбітражна комісія і Бюро диспашерів, що діють у рамках Торгово-промислової палати (ТПП) України. Крім того, ТПП України надає учасникам ЗЕД усілякі види послуг, сприяючи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України.
Вкажемо коротко на конституційні положення і повноваження суб'єктів управління:
Верховна Рада – парламент України – представницький, законодавчий орган України. Верховна Рада приймає закони України, що відносяться до всіх сфер соціально-економічного розвитку країни, у тому числі й області загальногосподарської і зовнішньоекономічної діяльності. Законопроекти про введення або скасуванні податків, звільненні від їхньої сплати, про випуск державних позик, інші законопроекти, що передбачають витрати, що покриваються за рахунок національного бюджету, вносяться у Верховну Раду України тільки при наявності висновку Комісії ВР і Кабінету міністрів України.
Закон України приймається Верховною Радою простою більшістю. У випадку відхилення закону Верховна Рада може створити погоджувальну комісію, і після подолання виниклих розбіжностей закон підлягає повторному розгляду Верховною Радою. У цьому випадку закон вважається прийнятим, якщо за нього проголосує не менш двох третин від загального числа депутатів ВР.
Прийнятий закон спрямовується Президенту України для підписання й обнародування. У випадку відхилення Президентом спрямованого йому Верховною Радою закону він повертається у ВР для повторного розгляду.
Президент України – є головою держави й у сфері управління на загальнодержавному рівні забезпечує погоджену взаємодію органів державної влади.
Президент відповідно до Конституції і законів України визначає основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики держави. Президент як глава держави представляє Україну усередині країни й у міжнародних відносинах.
Кабінет Міністрів України – здійснює виконавчу владу України. Він складається з Прем'єр-міністра Кабінету, його заступників і міністрів, їхніх заступників. Серед повноважень, що здійснює Кабінет міністрів України, такі як розробка бюджету, проведення фінансової, кредитної і грошової політики, здійснює координацію, регулювання і контроль у зовнішньоекономічній сфері діяльності на загальнодержавному рівні.
Конституцією в основному визначений розподіл функцій і повноважень між галузями влади – законодавчо-представницької (Верховна Рада) і виконавчої (Президент і Кабінет Міністрів). Однак слід зазначити, що такий розподіл функцій і повноважень може забезпечити ефективне управління на національному рівні як економікою в цілому, так і ЗЕД зокрема, лише за умови створення найбільш раціонального господарського механізму управління на макрорівні, що базується на обґрунтованому виборі основних параметрів стратегічного планування, розробці економічних важелів і стимулів, удосконалюванні організаційної структури і правового забезпечення системи управління народним господарством, включаючи ЗЕД.
Особливу увага в цьому плані повинно приділити принципам побудови організаційної структури господарського механізму (включаючи формування структур, необхідних для забезпечення ефективного управління економікою і ЗЕД) на національному рівні. Воно має базуватися на чіткому розподілі функцій і повноважень між центральною владою і керівництвом регіонів, включаючи сферу податкової й інвестиційної політики. При цьому неодмінною умовою забезпечення загальнодержавних інтересів є збереження за центральними органами основних важелів державного управління в області внутрішньоекономічної і зовнішньоекономічної політики, оборони і зовнішньої політики.
... регулювання ЗЕД залишається нез'ясованим. Законом України "Про економічну самостійність Української РСР" від 13 серпня 1990 р. встановлено, що Україна самостійно здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю, бере безпосередню участь у міжнародному поділі праці та розвиває економічне співробітництво з іншими державами на основі принципів зацікавлення, рівноправності й взаємної вигоди. Пі ...
... розрахункам, а зовнішньоекономічна операція надає підприємству «живі» гроші, які воно зможе направити на розвиток виробництва. Розділ 2. Теоретичні засади управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств 2.1 Суть, види і принципи зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні Зовнішньоекономічна діяльність підприємства (ЗЕД) – одна із сфер його господарської діяльності, пов ...
... і алюмінієвих ковпачків для закупорювання пляшок в процесі виробництва. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПЛАНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОХОДЖЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ЕКСПОРТІ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ “УКРАЇНСЬКА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ NEMIROFF” 3.1 Впровадження системи “єдине вікно” в технології митного оформлення та контролю ЗАТ “Українська горілчана компанія NEMIROFF” на ...
... катастроф у зв`язку із збільшенням відстані транспортних перевезень; - невиконання іноземним партнером своїх зобов`язань у зв`язку з політичними змінами в його країні. У зв`язку з цим зовнішньоекономічна діяльність підприємств стає одним із специфічних об`єктів економічного аналізу. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності розглядається у системі комплексного економічного аналізу ді ...
0 комментариев