3.1 Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі
Оскільки міжнародна торгівля для України є невід’ємною складовою на шляху до економічного зростання, Україна повинна сприяти розвитку міжнародних торговельних відносин. Проте сьогодні для України характерні такі чинники, які перешкоджають розвитку міжнародній торгівлі, а саме неефективне управління підприємствами; відсутність за кордоном збутової інфраструктури; нерозвиненість основних засад ринкової економіки; недосконалість методів державного регулювання економіки загалом і зовнішньоекономічної діяльності зокрема; слабка інфраструктура підтримки експорту; загострення міжнародної економічної конкуренції; протекціонізм з боку іноземних держав. Саме з такими чинниками, які негативно впливають на міжнародну торгівлю України варто боротися, адже наша держава має спектр потенційних можливостей для розвитку міжнародної торгівлі. [10, с. 238]
Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі такі:
запаси мінерально-сировинних ресурсів (Україна володіє 5% світових запасів мінеральної сировини);
сприятливі кліматичні умови і родючі землі;
наявність інфраструктури для надання послуг (зокрема з міжнародного транзиту нафти та газу);
великий потенціал високотехнічних галузей промисловості.[25]
На думку фахівців, слід вжити таких заходів для поліпшення зовнішньої торгівлі України:
підвищити рівень і якість продукції чорної металургії та важкого машинобудування;
розвивати конкурентоспроможні виробництва аграрно-промислового комплексу;
розвивати експорт ракетної і авіаційної техніки;
розвивати і модернізувати транспортну інфраструктуру;
залучати іноземний капітал для прискорення модернізації;
створювати нові галузі та виробництва (рідкісноземельні метали, комп’ютери, мікроелектроніка тощо);
розвинути міжнародний туризм до світового рівня;
створити маркетингові та сервісні мережи на міжнародних ринках;
збільшити закупівлі за кордоном новітніх технологій для створення нових конкурентоспроможних національних виробництв;
активно впроваджувати міжнародні стандарти і процедури сертифікації;
використовувати політичні та дипломатичні важелі впливу для забезпечення участі України у великих міжнародних коопераційних проектах;
належним чином забезпечити інформатизацію зовнішньоекономічної діяльності;
удосконалити фінансові механізми регулювання експорту.
У державній політиці регулювання міжнародної торгівлі України пріоритетними є такі завдання:
вироблення цілісної державної концепції та ґрунтовних програмно-цільових підходів уряду, суб’єктів державного управління на вищому та середньому рівнях, законодавчих і виконавчих органів у сфері міжнародного співробітництва;
комплексна оптимізація механізму регулювання структури та умов експортно-імпортної діяльності на основі виваженої оцінки ролі та місця України в системі міжнародного поділу праці;
правове й організаційно-інституційне закріплення переходу до переважно економічних та правових методів регулювання міжнародної торговельної діяльності;
створення чіткої системи пріоритетів розвитку експортного потенціалу з обґрунтуванням напрямів національної спеціалізації при застосуванні відповідних організаційних та фіскальних методів;
нормативно-правове, а також політико-структурне забезпечення пріоритетного розвитку експортного виробництва високотехнологічних товарів і виробів із високим ступенем перероблення, зокрема засобами зменшення або скасування ПДВ на експорт;
застосування економічно виправданої (на базі точкової підтримки) промислової, кредитної, податкової, організаційної політики сприяння експортному виробництву;
приведення нормативно-правової бази зовнішньої торгівлі у відповідність до критеріїв міжнародного торговельного права з урахуванням досвіду індустріально розвинутих країн, тих постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи, які випередили Україну на шляху реформ;
забезпечення диференційованого підходу до оподаткування за рахунок приведення розміру податків у відповідність до якості, конкурентоспроможності та глибини перероблення продукції;
надання державних гарантій експорту, сприяння створенню компаній зі страхування і перестрахування ризиків у зовнішньоекономічній діяльності, а також кредитних та інвестиційних ризиків у цій сфері, підключення до ефективного страхування справи банківської системи;
поступове скасування обов’язкового продажу валютної виручки;
сприяння формуванню конкурентного середовища в експортному виробництві за рахунок протидії спробам монополізації експортної діяльності, розширення кола підприємств-експортерів;
забезпечення протекціоністської підтримки національних виробників за рахунок удосконалення засобів та інструментів регулювання імпорту, зокрема при активнішому використанні антидемпінгових процедур;
запровадження гнучкого вибіркового підходу до встановлення розмірів ввізного мита з урахуванням наявності власного виробництва імпортоконкурентних товарі, рівня насиченості внутрішнього ринку відповідними товарами, їх технологічної значущості для вітчизняної економіки;
лібералізація імпорту високотехнолог7ічної та дефіцитної на внутрішньому ринку продукції, яка потрібна для технічного переозброєння промисловості, розвитку конкурентоспроможних виробництв;
створення обґрунтованих з погляду інтересів держави вільних (спеціальних) економічних зон різних типів (технопарків, технополісів, експортних виробничих зон, вільних портів, вільних митних зон) для поліпшення умов експортного та високотехнологічного виробництва, зовнішньої торгівлі і залучення іноземних капіталовкладень у розвиток експортоспроможних виробництв).[13 с. 141-142]
Здійснення вище перелічених заходів допоможе Україні розвинути міжнародну торгівлю, тим самим зайняти відповідне місце на світовому ринку, що дозволить розвинути спеціалізацію країни та забезпечення необхідними товарами і послугами шляхом їх імпорту.
... ємства щодо всього авансованого капіталу (тобто витрати на с + v); як прибутковість виготовлення окремої партії товарів; на теорії прибутку. Розділ II. Становлення та розвиток підприємництва в перехідній економіці України 2.1 Основні тенденції розвитку підприємництва в Україні Сьогодні вже ні в кого в Україні, мабуть, не викликає сумніву той загальновідомий факт, що підприємницька діяльні ...
... СП. Найбільш актуальними методами дослідження, які використовувались в даній роботі є метод аналізу, та обробки даних, який відображено у формі таблиць та графіків. РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ З ТУРЕЧЧИНОЮ 2.1 Розвиток торгівельно-економічного співробітництва між Україною та Туреччиною Співробітництво з Турецькою Республікою має особливе значення для ...
... моделі стійкого розвитку економіки: Матеріали ІІІ Всеукр. науково-практ. конф. студ., аспір. і молодих вчених – Луганськ, 2007. – С. 8-10. - 0,12 д.а. АНОТАЦІЯ Антонюк К.В. Структурно-функціональні фактори розвитку міжнародного ринку туристичних послуг. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні ...
... ів міжнародної торгівлі, що дає змогу отримати інформацію про загальний стан міжнародної торгівлі та уявити місце окремої країни в системі світових господарських зв’язків. Розділ 2 Аналіз масштабів і тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі України 2.1 Зовнішня торгівля України товарами За даними статистики зовнішньої торгівлі України, зовнішньоторговельний оборот України за товарами ...
0 комментариев