Неценовые факторы, влияющие на изменение эластичности

2. Неценовые факторы, влияющие на изменение эластичности

Наличие заменителей у данного товара. Если есть заменители, то спрос эластичный (мыло-порошок, автобусы - троллейбусы). Если нет заменителей – спрос неэластичный (электроэнергия).

Степень необходимости товара для потребителей. Жизненно важные товары – спрос неэластичный (продукты питания, жильё). Предметы роскоши (украшения, автомобили) – спрос эластичный.

Доля расходов на товар в семейном бюджете. Дешёвые товары (соль, спички, мыло) – спрос неэластичный. Дорогие товары (мебель, телевизор) – спрос эластичный.

Фактор времени. Спрос в долгосрочном периоде эластичен, т.к. люди постепенно находят заменители подорожавшему товару. Спрос, ограниченный коротким промежутком времени, неэластичен (цветы к празднику 8-ое Марта).

Информация об эластичности или неэластичности спроса на товар очень важна для продавца, т.к. от этого зависит размер выручки или дохода от продаж. Выручка подсчитывается умножением цены за единицу товара на количество проданного товара. Поведение продавца можно проанализировать при решении практических задач.

3. Решение задач на определение коэффициента эластичности

Задание №1. Соотношение цены и величины спроса задано таблицей. Определить коэффициент эластичности. Дать оценку действиям продавца.

Варианты	Цена за единицу продукции P	Объём продаж Qd	Выручка P·Qd
Исходное положение	50 руб.	20 шт	1000 руб.
Измененное положение	60 руб.	15 шт.	900 руб.

Решение:

Ер = ; Ep =====1,25>1

Вывод: Спрос эластичный. Действие продавца не верное, т.к. в условиях эластичного спроса выгоднее снижать цену, а не повышать.

Варианты	Цена за единицу продукции P	Объём продаж Qd	Выручка P·Qd
Исходное положение	40 руб	20кг	800 руб
Измененное положение	45руб.	18 кг	810 руб

Решение:

Ер =; Ep = =0,8<1

Вывод: Спрос неэластичный. Действие продавца верное, т.к. в условиях неэластичного спроса выгоднее осуществлять незначительное повышение цены.

Сведем выводы, сделанные нами после решения задач в таблицу.

Если цена и доход изменяются в противоположных направлениях, то мы имеем товар эластичного спроса. Если доход и цена изменяются в одном направлении, то товар неэластичного спроса.

Тип эластичности	Изменение цены	Изменение дохода	Взаимное изменение цен и доходов
Спрос эластичный	Рост Снижение	Снижение Рост	Противоположное
Спрос неэластичный	Рост Снижение	Рост Снижение	Одинаковое
Единичная эластичность спроса	Рост Снижение	Без изменения	Изменение цены не влияет на доход

Задание №2. Соотношение цены товара и величины спроса задано функцией Q= 38-3p. Определить коэффициент эластичности при цене 5 рублей и 7 рублей.

Дано: Решение:

Qd=38-3p Ep=

 =5р. Ep=

 =7р.

 

Вывод: При цене товара 5 рублей спрос неэластичный. При цене 7 рублей спрос эластичный.

Задание №3. Соотношение цены товара и величины спроса задано функцией Qd=21-5P. При какой цене спрос на товар будет неэластичным (Ер = 0,9) или эластичным (Ер = 1,1).

Дано: Решение:

Qd=21-5P  

  

 1) 0,9=  2) 1,1=

  5P=0,9 (21-5P) 5P= 1,1(21-5P)

5P=18,9-4,5P 5P= 23,1 –5,5P

9,5P=18,9 10,5P=23,1

P=1,99 P=2,2

Вывод. Спрос эластичный при цене товара P=2,2 рубля, спрос неэластичный при цене P=1,99 рубля.

Вопросы для закрепления нового материала.

Зачем продавцу необходимо учитывать показатель эластичности?

В условиях эластичного спроса выгодно снижать или повышать цену?

В условиях неэластичного спроса выгодно снижать или повышать цену?

Что означает ценовая эластичность спроса?

Какой эластичностью обладают следующие виды товаров: бензин, легковые автомобили отечественного производства, грузовые автомобили, легковые автомобили зарубежного производства, компьютеры, сотовые телефоны.

Спрос на перевозки пассажиров в маршрутных автобусах неэластичный. Что нужно предпринять, чтобы спрос стал эластичным?

Приведите примеры товаров, спрос на которые ограничен коротким промежутком времени.

Продавец решает увеличить цену на мороженое на 20%, при этом предполагает, что объем продаж, снизится на 40%. Выиграет ли продавец в выручке?

Домашняя работа. Каждому учащемуся выдается карточка с домашним заданием, где три задачи подобные тем, которые решали на уроке.

Рефлексия. Подведение итогов урока.

Нові інформаційні технології навчання (НІТН)

Проблема систематизації навчального матеріалу в старших класах сучасної школи є однією з найбільш актуальних як для вчителів так і для учнів, особливо в умовах характерної для останнього десятиліття кризи “інформаційного вибуху”, що стала вже звичним явищем і породжує цілий ряд проблем як загального психолого-педагогічного, так і дидактичного плану. Необхідність побудови єдиної системи знань на час закінчення дитиною середньої школи підкреслював ще К.Д. Ушинський, зазначаючи: “Тільки система…що виходить з самої суті предметів, дає нам повну владу над нашими знаннями”. Вітчизняні дослідники, зокрема С.Л. Рубінштейн, підкреслювали, що завдяки цілеспрямованому формуванню систематизації як цілісного мислительного процесу “…загальне перестає бути тільки збираною сукупністю часткових властивостей, окремих предметів, перетворюючись у сукупність однорідних, суттєво пов’язаних між собою властивостей”.

Нові інформаційні технології навчання (НІТН) надають широкі можливості щодо значної інтенсифікації формування систематизації як мислительної операції, особливо з предметів природничо-математичного циклу, таких як математика та основи економічних знань. Ми розглядаємо систематизацію як один з чинників, здатних суттєво впливати на формування інформаційної культури старшокласника, а засоби НІТН, залучені до виконання цієї задачі, можуть і повинні бути застосовані як при поурочному освоєнні нового навчального матеріалу, так і при заключному тематичному повторенні.

Наш досвід використання програмного засобу GRAN1 на уроках з основ економічних знань свідчить про принципову можливість ефективного застосування НІТН при формуванні системи знань з основ економіки, що має своїм підгрунтям доступні старшокласникам методи створення математичних моделей, поєднані з графічним аналізом необхідних при цьому функцій.

Наведемо декілька прикладів. Початкові етапи знайомства з основами економіки містять розгляд питання про найпростіші лінійні математичні моделі в бізнес-аналізі. Поняття про лінійну функцію, добре відоме нашим учням з попереднього курсу математики, дістає при цьому нової для них акцентуації в плані наповнення відомих символів стандартного запису Y=kx+b новим змістом, а потужні засоби візуалізації інформації, що їх надає GRAN1, сприяють формуванню початків системної якості знання. Розглянемо, зокрема, як розв’язання простих задач економічного змісту з побудовою їхніх математичних моделей та можливістю перекладення на комп’ютер чисто технічних операцій з побудови відповідних графіків здатне значно розширити і поглибити міжпредметні зв’язки і вести до дієвої інтеграції окремих навчальних предметів.

Приклад 1. Нехай видатки на перевезення вантажівками (Y) знаходяться в лінійній залежності від відстані, на яку необхідно доставити вантаж (X): Y=216+5,16 X, де Y подано в грн., X – в км. З точки зору економіки вантажних перевезень b=216 (в позначеннях стандартного подання лінійної функції Y=kx+b) означає видатки у 216 грн. на кожну вантажівку незалежно від того, відбуваються перевезення чи ні. Графік функції, побудований з допомогою GRAN1, перетинає вісь Y в точці (0;216), ординату якої можна розуміти як видатки на утримання бізнесу – витрати на ліцензування, страхування і т.п. Кутовий коефіцієнт прямої k=5,16 означає фактично збільшення видатків на транспортування (на 5,16 грн.) при збільшенні довжини пробігу вантажівки на 1 км. Аналогічно, зменшення шляху пробігу на 1 км кожного разу веде до економії 5,16 грн.

Аналізуючи з учнями наведений приклад, приходимо до нового подання змісту кутового коефіцієнту прямої в термінах основ бізнесу: тангенс кута нахилу прямої, що є графіком лінійної функції з однією незалежною змінною дорівнює відношенню зміни залежної змінної (наприклад, видатків на транспортування) до зміни незалежної змінної (наприклад, довжини пробігу вантажівки). Використавши GRAN1 для швидкісної і точної побудови графіків різних лінійних функцій, отримуємо додаткові можливості бізнес-аналізу ситуацій подібних вище описаній.

Приклад 2. Щорічні прибутки від податкових надходжень у міську управу залежать від рівня безробіття в даному регіоні, причому ця залежність виражається лінійною функцією Y=3,7-0,4 X, де Y (в млн. грн.) означає прибутки вказаної державної установи, а X – рівень безробіття (у відсотках). Виконуючи побудову графіка функції з допомогою GRAN1, учні спочатку передбачають, а потім переконуються самі, що збільшення видатків на подолання безробіття в даному регіоні веде до зменшення відсотку громадян, які не мають роботи (така взаємна залежність обумовлена k=-0,4). Отже, в процесі аналізу цього нескладного прикладу отримуємо не тільки швидку і точну геометричну інтерпретацію аналітичного виразу, але й можливість наповнення його новим змістом економічного характеру. Так, наприклад, точка перетину графіка функції з віссю ординат (0; 3,7) має той зміст, що навіть при нульовому рівні безробіття щорічні видатки мерії становитимуть 3,7 млн.грн. значення k=-0,4 означає, що кожний 1% збільшення безробіття (наприклад з 10 до 11 відсотків працездатного населення) призведе до зменшення доходної частини міського бюджету на 0,4 млн.грн. За графіком, побудованим в GRAN1, визначаємо, наприклад, видатки з прибуткової частини бюджету при різних значеннях відсотку незайнятого роботою працездатного населення.

В багатьох проблемних ситуаціях бізнес-аналізу виникає необхідність знаходження коефіцієнтів k і b для побудови рівняння лінійної функції. З’ясування рівняння прямої за відомими статистичними даними дозволяє, з одного боку, передбачити гіпотетичні значення змінних, які визначають певну економічну ситуацію, оцінити інтенсивність їхніх взаємних змін, а з іншого боку в учителя з’являється можливість розв’язання з учнями комплексу взаємно-обернених задач, що значно сприяє формуванню систематизації. Таким чином, ми фактично розв’язуємо з учнями задачу протиставлення вихідної форми знання видозміненій, адже перетворення знань шляхом перекодування інформації ще на ступені циркулювання її в оперативній пам’яті дитини створює підгрунтя як для ефективного засвоєння знань, так і для їхньої систематизації. Подальше об’єктивування отриманих закономірностей в графічних образах з допомогою GRAN1 створює інформаційну спільність між окремими елементами знання, адже кодування алгебраїчного через геометричне і навпаки повністю відповідає важливій фізіологічній закономірності функціональної асиметрії головного мозку.

Застосування GRAN1 в даному випадку дозволяє окрім усього вище зазначеного дати відповідь на питання, чому саме ця математична модель може бути використана для опису і пояснення даної проблемної ситуації з економіки, адже часто основою для аналізу тієї чи іншої моделі є лінійна залежність між двома змінними, яку можна уявити у вигляді “розсипної” діаграми, яка складається з окремих точок з відомими координатами. Візуальний аналіз подібної графічної побудови дозволить учням зробити прогноз стосовно кута нахилу прямої до додатного напрямку осі абсцис і оцінити ступінь майбутньої відповідності обраної математичної моделі попереднім дослідженням або статистичним даним.

Литература

1.  С.И.Иванов, “Основы экономической теории”, Вита-Проф., Москва 2003г.

2.  Б.И.Табачников, “Основы экономики”, Учебное пособие для студентов учреждений среднего профессионального образования, Вита-Пресс., Москва 2000г.

3.  Л.Л.Любимов, Н.А.Ранева, “Основы экономических знаний”, Вита-Проф., Москва 1999г.

4.  В.С.Автономов “Введение в экономику”, Вита-Пресс., Москва 2005г.

5.  А.Г.Мордкович, “Алгебра и начала анализа”, Москва 2000г.

Вывод

Нарастающий поток общественной, научной и технической информации приводит к усложнению содержания образования, перегрузке обучающихся информацией, не имеющей прикладного значения. В то же время стратегия современного образования и социальный запрос общества определяют в качестве одного из основных направлений усиление практической направленности школьного преподавания. • математические знания часто оказываются формальными и невостребованными в жизни, а их усвоение требует от большинства школьников значительных усилий. • Становится очевидной необходимость формирования знаний о законах общества, в частности, основ экономических знаний, на уроках математики и во внеурочной деятельности, перехода от изолированного изучения дисциплин к комплексному, например, к интеграции математики и экономики.

Большое значение приобретает решение математических задач с экономическим содержанием, использование деловых игр, обсуждение ситуаций, типичных для экономики семейного хозяйства, предприятия и страны в целом.

В сфере интересов каждого человека, начиная со школьного возраста, оказываются вопросы, связанные с проблемой выбора наилучшего из предложенных вариантов, оценкой степени риска, прогнозирования возможных последствий того или иного решения. Поэтому актуальную значимость приобретает изучение вероятностно-статистического материала на уроках математики.

Школьникам, интересующимся компьютерными технологиями и прикладными вопросами, необходимо продемонстрировать возможность моделирования случайных экспериментов с помощью компьютера. При подготовке проектов у обучающихся формируется умение использовать информационно-коммуникационные технологии и мультимедийные ресурсы для обработки информации, создания баз данных, презентаций результатов познавательной и практической деятельности.

Необходимо не только включить в комплекс задач, предлагаемых учебником, задания прикладной направленности, но и продумать систему внеклассных занятий: факультативов и элективных курсов практического содержания, способствующих реализации деятельностного подхода, формированию навыков экономического обоснования при решении задач реальной жизни.

Независимо от того, какой жизненный путь и профессию выберут выпускники в дальнейшем, опыт решения жизненных задач, несомненно, пригодится им в жизни и поможет адаптироваться к изменениям, происходящим в российском обществе.

Экономика не развивается по шаблонам, хотя в хозяйственных процессах обнаруживается немало закономерностей, тенденций, существуют объективные экономические законы. Научные предпосылки анализа всегда в той или иной мере ограничивают объект исследования. Без подобных предпосылок не обходится ни одна модель, ни одна формула или функция. Важно осознавать эти ограничения математического подхода и не абсолютизировать его эффективность.

Изучение математических дисциплин организует мышление, способствует развитию четкости и лаконичности в изложении доводов и дисциплинирует научные исследования и создает необходимую базу для понимания и сопоставления исследовательских работ и учебных дисциплин разных стран. Язык математики – это, образно говоря, язык музыки, которые могут в большинстве случаев понимать все без переводчика. Проблема состоит в том, чтобы отобрать те математические дисциплины, которые более всего необходимы как экономистам-теоретикам, так и экономистам-практикам.

Литература

1.  Евгений и Наталья Винокуровы. Экономика в задачах. 50 непростых задач о предложении денег и средних ценах, издержках и прибыли, спросе и предложении, производстве и инфляции, экспорте и импорте. – М.: Начала-пресс, 1995.

2.  Е. и Н. Винокуровы. Экономика в задачах. – “Математика”. Еженедельное учебно-методическое приложение к газете “Первое сентября”. № 34, сентябрь 1998 г.

3.  Евгений Винокуров. Поиграем в экономику. – “Ять”. №№ 1–7 за 2000 г.

4.  Е.Ф. Винокуров. Бизнес в три вопроса: Издержки? Цена? Выручка? – "Математика в школе", № 8 за 2002 г.

5.  А.А. Мицкевич. Сборник заданий по экономике. Издание второе. – М.: Вита-Пресс, 1998.

6.  А.С. Симонов. Экономика на уроках математики. М.: “Школа-Пресс”, 1999.

7.  Е. Ф. Винокуров, Н.А. Винокурова. Трудные задачи по экономике. – М.: Вита-Пресс, 2001.

8.  Андрющенко Алла Рудольфовна (диссертация)

9.  Жалдак М.І. Комп’ютер на уроках математики: Посібник для вчителів.-К.:Техніка, 1997.-303с.

10.  Жалдак М.І. Яким бути шкільному курсу “Основи інформатики”//Комп’ютер у школі та сім’ї.- 1998.-№1.-с.3-7.

11.  Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів/Авт.кол.; За ред. Ю.І.Машбиця/Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України.-К.: ІЗМН, 1997.-264с.

12.  Бурда М.І. Структура і зміст профільного навчання математики. // Математика в школі. – 2007. – №7, с.3-6.

13.  Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.

14.  Нічуговська Л.І. Науково-методичні основи математичної освіти студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів: Дис. докт. пед. наук (13.00.04). – Полтава, 2004. – 464 с.

15.  Раков С. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти. // Математика в школі. – 2007. – №5, с.2-7.

16.  Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированного образования. // Народное образование. – 2003. – №2, с. 58-64.