Використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки

6.3. Використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки

Термін “Нові інформаційні технології навчання (НІТН)” з`явився порівняно недавно і ще не є концептуально сформованим. Однак аналіз досвіду використання комп`ютера в навчанні, що ми маємо, говорить про те, що НІТН – це перспективна педагогічна технологія, і володіти нею повинен кожен шкільний учитель. Ось чому так важливо для формування професійної компетентності в майбутніх учителів на підготовчому етапі в педагогічному ВЗО познайомити студентів із змістом даної технології й продемонструвати її в дії під час вивчення різних предметів, особливо профільних, які їм доведеться викладати вже через декілька років.

Слід зазначити, що дослідники бачать у нових інформаційних технологіях навчання і методологію, і технологію навчально-виховного процесу з використанням найновіших електронних засобів навчання і, в першу чергу, ЕОМ [89], і сукупність навчальних програм різних типів: від найпростіших, що забезпечують контроль знань, до навчальних систем, що базуються на штучному інтелекті [151], а також як галузь дидактики, що займається вивченням планомірно й свідомо організованого процесу навчання й засвоєння знань, в якому знаходять застосування засоби інформаційної освіти [278]. На думку І.В. Роберта, засоби інформаційної освіти – це засоби нових інформаційних технологій у сукупності з навчально-методичними, нормативно-технологічними й організаційно-інструктивними матеріалами, що забезпечують їх педагогічно доцільне використання [213].

Як показує сучасна педагогічна практика, НІТН спрямовані на рішення переважно таких чотирьох типів дидактичних завдань:

-  комп`ютер використовується як допоміжний засіб для більш ефективного вирішення системи дидактичних завдань, що вже існує (при цьому, змістом об`єкту засвоєння в комп`ютерній навчальній програмі такого типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрація та інше;

-  комп`ютер може бути засобом, на який покладається вирішення окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури, цілей і завдань безмашинного навчання (при цьому сам навчальний зміст не закладається в комп`ютер, він виконує функції контролера, тренажера тощо. Ця функція широко представлена в розгалужених діалогових системах, що моделюють діяльність учителя. Сьогодні найчастіше використовуються довідково-контролюючі програми);

-  використання комп’ютера дозволяє ставити й вирішувати нові дидактичні завдання, що не можна вирішити традиційним шляхом (характерними є імітаційно-моделюючі програми);

-  комп`ютер може бути використаний як засіб, моделюючий зміст об`єктів засвоєння шляхом його конструювання (при цьому реалізуються принципово нові стратегії навчання; прикладом цього напрямку розробок є так звані “комп`ютерні навчальні оточення” чи “мікросвіти”, що представляють моделі галузей знань, які засвоюються). (С. Пейперт, США; Б. Сенндов, НРБ та інші) [216].

Крім того, як наголошує в своїй роботі М.М. Фіцул, «використання комп`ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напрямку науково – технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації,… індивідуалізації навчання – кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового “репертуарів”, доступу учнів до “банків інформації” [258; 146].

Одна з найбільш важливих особливостей комп`ютерних програм – їх висока інформаційна насиченість. Вони передають навчальну інформацію за короткий відрізок часу. Це відкриває великі можливості для їх застосування як засобу раціонального використання навчального часу, підвищення продуктивності роботи вчителя, сприяє формуванню в студентів навичок педагогічного менеджменту.

Використання НІТ в сучасному навчанні має цілий ряд переваг перед традиційними засобами навчання. Серед них:

-  широкі можливості комп`ютера з обробки інформації;

-  розширення можливості пред`явлення навчальної інформації (використання кольору, графіки, мультиплікації, звуку), створення реального оточення;

-  посилення мотивації навчання (не тільки новизна роботи з комп`ютером, що часто сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливість регулювати рівень складності завдань, які пропонуються);

-  комп`ютер дозволяє повністю ліквідувати одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання – відсутність позитивних результатів (працюючи з комп`ютером, студент отримує можливість довести рішення будь-якої задачі до кінця, оскільки йому надається необхідна допомога);

-  забезпечення активного включення в навчальний процес усіх учнів;

-  гнучкість видів контролю за діяльністю студентів;

-  комп`ютер сприяє формуванню педагогічної рефлексії; насамперед, він дозволяє наочно представити результати своєї діяльності.

Отже, застосування НІТ в сфері освіти, з одного боку, визначає “повзуче зникнення” трансляційного компоненту педагогічної діяльності (який виступає на сучасному етапі в ролі ведучого), з іншого – відкриває нові можливості в процесі формування пізнавальної активності учнів. Вчитель, який виступає сьогодні більшу частину навчального часу як “ретранслятор” соціального досвіду у визначеній предметній галузі, з часом повинен поступитися місцем педагогові, який володіє більшим обсягом знань в галузі психології, педагогіки, здатному ефективно залучати засоби НІТ для досягнення цілей навчання.

НІТ навчання ставить перед викладачами вищих закладів освіти такі педагогічні завдання:

-  розвиток творчого потенціалу;

-  розвиток здібностей до комунікативних дій;

-  розвиток вмінь експериментально-дослідної діяльності;

-  інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

-  реалізація соціального замовлення (підготовка користувача засобами нових інформаційних технологій);

-  формування інформаційної культури студентів.

На наш погляд, формування інформаційної культури студентів є важливим моментом у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів. На думку В.О. Ізвозчикова, інформаційна культура – це зведення правил поведінки в інформаційному комп`ютеризованому суспільстві, в людино-машинних системах, які вписуються в світову гуманістичну культуру людства [89].

Інформаційний рівень сучасної людини визначається його інформаційною культурою, а інформаційна культура особистості, як культура взагалі, відображає активну творчу діяльність людини і, відповідно, розвиток самої людини, як суб`єкту цієї діяльності. За своєю природою інформаційна культура передбачає не тільки певні знання, але й використання цих знань для чого-небудь, у зв`язку з чим-небудь і вдосконалення їх у процесі тієї чи іншої діяльності, в тому числі і пов`язаної з інформацією. Причому саме використання і вдосконалення знань важливе лише в творчості, реалізованій в будь-якій сфері життєдіяльності людини. А тому мотиви творчості, мотиви цієї діяльності людини є природною психологічною компонентою такої характеристики особистості, як її інформаційна культура.

Отже, під інформаційною культурою вчителів ми розуміємо сукупність алгоритмів педагогічної діяльності, пов`язаних з широким залученням до навчального процесу нових інформаційних і комунікативних технологій.

На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційну культуру вчителя слід розглядати як необхідну умову його професійної компетентності. При цьому слід зазначити, що ніякого прогресу в освіті, пов`язаного із залученням засобів нових інформаційних технологій, не відбудеться до тих пір, поки інформаційна культура майбутнього вчителя буде свого роду додатком до існуючої системи психолого-педагогічної і предметної підготовки. На нашу думку, формувати інформаційну культуру мають педагогічні ВЗО, в яких, крім вивчення студентами курсу “Технічні засоби навчання і обчислювальна техніка”, нові інформаційні технології повинні бути широко залученими і при вивченні інших навчальних предметів, зокрема, при вивченні іноземних мов.

Логіка нашої дослідно-експериментальної роботи вимагала уточнення змісту вищої педагогічної освіти з метою формування професійно-педагогічної компетентності студентів із врахуванням особливостей педагогічної діяльності, внаслідок широкого залучення НІТН. Ця обставина, так чи інакше, відзначається у багатьох педагогічних дослідженнях. Зокрема, в роботі Т.В. Добудька, стверджується, що вже сьогодні необхідно здійснювати відбір змісту і методів педагогічної підготовки вчителя з урахуванням особливостей педагогічної діяльності, які породжуються внаслідок залучення нових інформаційних технологій в освіті [69]. В свою чергу, це передбачає необхідність широкого залучення НІТН в процес підготовки вчителів як в рамках вивчення дисциплін загальнокультурного, психолого-педагогічного, так і предметного блоку дисциплін.

Розвиток системи безперервної освіти, зміна цілей загальної, обов`язкової освіти, перехід до особистісно-орієнтованої освітянської парадигми, зниження ролі освіти в формуванні менталітету підростаючого покоління, перехід на інші носії соціальної пам`яті визначають потенційні можливості широкого залучення НІТН як засобу педагогічної діяльності для ефективної організації переходу від авторитарної педагогіки до педагогіки співробітництва (на основі можливої реалізації по-справжньому колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів).

Разом з тим, очевидно, що ця можливість навряд чи буде реалізована, якщо підготовка вчителів залишиться орієнтованою на “ретрансляційний” компонент педагогічної діяльності. На нашу думку, “артист біля дошки” в шкільному класі у найближчий час поступиться місцем “сценаристу”, “режисеру” сумісної творчої діяльності учнів. Іншими словами, вже сьогодні педагогічний ВЗО повинен готувати, в першу чергу, вчителів, здатних обходитися без методів авторитарної педагогіки, педагогів-консультантів.

Зрозуміло також і те, що темпи розвитку означеної тенденції будуть визначатися, в першу чергу, специфікою навчального предмета. Ще зовсім недавно вважалось, що сфера використання комп`ютера обмежується математикою, програмуванням, фізикою, хімією. Що ж стосується дисциплін гуманітарного циклу, то тут він може використовуватися лише як електронний банк даних, а в практиці навчання - переважно як засіб наочності. Напевно, на початковому етапі так і було, але завдяки розширенню можливостей комп`ютера і з придбанням досвіду створення навчальних програм, сфера його використання значно поширилася.

Під час навчання іноземних мов вибір навчальних програм практично без обмежень – лексико-граматичні тести, тексти, діалоги, пісні, відеофільми іноземними мовами, можливість прослухати диктора і себе та багато інше; – все це, з одного боку, дозволяє вивчати іноземні мови більш ефективно, а з іншого – формує професійну компетентність в майбутніх учителів, розвиваючи в них необхідні професійно-значущі якості, рефлексію, вміння працювати самостійно, веде до самовдосконалення, розкриваючи їх творчий потенціал, поширюючи кругозір тощо.

Однак, слід зазначити, що будь-які технічні засоби навчання відіграють при навчанні іноземних мов важливу, але все ж таки допоміжну роль: вони розширюють дидактичні можливості викладача, але в ніякому разі не підмінюють його. Викладач завжди залишатиметься центральною ланкою системи навчання.

Під час застосування НІТ навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки для формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов слід використовувати елементи комп`ютерного навчання поряд з традиційними педагогічними технологіями.

Комп`ютерне навчання покикане сприяти формуванню соціального, полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного та персонального компонентів професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. При цьому є можливість імітувати природне спілкування під час діалогу “людина-машина”, чому сприяють такі фактори:

·  автентичність мовного матеріалу, використаного в діалозі як студентом, так і комп`ютером;

·  можливість правильно “розуміти” повідомлення, які закладені у програму, і адекватно реагувати на них;

·  ситуативне оформлення діалогу (створення умов, характерних для природної комунікативної ситуації);

·  широке використання комп`ютерних формул мовного етикету, в тому числі фраз з визначеним емоційним забарвленням);

·  персоніфікація комп`ютера через створення його ролі (рольова гра).

Під час використанням на заняттях з професійної науково-предметної підготовки комп`ютерного навчання студенти не пасивно сприймають інформацію, а активно взаємодіють з комп`ютером як джерелом інформації та генератором завдань. Вони отримують від комп`ютера завдання, спрямовані на формування мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій, що є складовими іншомовної комунікативної компетенції, виконують їх; тут же відбувається зворотний зв`язок у формі реакції на введене студентом повідомлення (у вигляді репліки, виставленого або невиставленого бала, оцінки), далі йде виправлення помилки, перехід до наступного завдання. Все це вимагає від студентів постійної активної діяльності, спрямованої не тільки на засвоєння матеріалу, але й на формування комунікативності, рефлексії, прагнення до самовдосконалення, сприяє вихованню пізнавальної активності студентів. Так, наприклад, після виконання граматичного тесту, студентам може бути запропоновано ще раз звернутися до теоретичного інформаційного довідника, який є у програмі, а після того, як вони перевірять свою роботу та виправлять усі, на їхню думку, помилки, вони можуть подивитися, які помилки знайшов комп`ютер. Така робота розвиває їх вміння самокорегування, самооцінки, змушує свідомо підходити до теоретичного осмислення мовних явищ; у них формуються навички застосування отриманих теоретичних знань на практиці У студентів також формується педагогічне мислення, спостережливість, воля. Адаптивність комп`ютерного навчання дає можливість враховувати індивідуальні особливості студентів, такі, як здатність концентрувати увагу, швидкість сприйняття, особливості мислення, пам`яті студента, його темперамент.

При вивченні студентами дисциплін з циклу професійної науково-предметної підготовки слід використовувати елементи різних засобів НІТ навчання, які представлені в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4

Засоби НІТ навчання, які можна використовувати на заняттях з циклу професійної науково-предметної підготовки

Навчальний предмет	Засоби НІТН	Ціль застосування
1	2	3
Практичний курс іноземної мови	1.Мультимедійний підручник ‘Learn to Speak English’ 2.Робота в системі Інтернет з електронною поштою – листування зі студентами педагогічного коледжу країн, мова яких вивчається	Формування полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного, персонального компонентів
Практична граматика	CD-ROM TOEFL (The Тest of English as a Foreign Language)	Формування когнітивно-технологічного компоненту
1	2	3
Практична фонетика	Мультимедійний курс «New Dynamic English»	Формування когнітивно-технологічного, персонального компонентів
Країнознавство Великобританії	1.Комп`ютерна програма ‘English Discoveries’ 2.Робота в системі Інтернет на сайті “English Language: INTERNET RESOURCES’	Формування полікультурного, когнітивно-технологічного, персонального компонентів
Країнознав-ство США	Робота в системі Інтернет в електронних бібліотеках для збору інформації за методом «портфоліо».	Формування полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного, персонального компонентів
Література країни, мова якої вивчається	Робота в системі Інтернет в електронних бібліотеках.	Формування полікультурного, когнітивно-технологічного, персонального компонентів

З метою формування когнітивно-технологічного компоненту професійної компетентності майбутнього вчителя можна запропонувати модифіковані нами вправи, розроблені О. Демічовю й Ш. Кравцовою [65], а саме: діалог з комп`ютером, де вони повинні відреагувати і дати відповіді на запитання. Кожен студент групи отримує індивідуальне завдання, яке відповідає рівню його підготовки: студенти з низьким і середнім рівнем іншомовної комунікативної компетенції повинні побудувати діалог з машиною, скориставшись відповідями, які вони вибирають поміж запропонованих варіантів, в той час, як студенти з високим і достатнім рівнем ведуть діалог з довільно побудованими відповідями. Перевірка всіх можливих варіантів забезпечується програмою, щоб комп`ютер міг оцінити правильність відповіді.

Для формування вміння самооцінки студентам пропонується завдання з самоконтролю сформованості лексичних навичок. Студенти з високим і достатнім рівнем іншомовної комунікативної компетенції виконують вправи на заповнення пропусків: комп`ютер пропонує текст чи реченя з пропусками, які треба заповнити, використовуючи підказку у вигляді слів рідною мовою. Студенти переводять їх на іноземну мову і вживають у відповідній формі. Або комп`ютер пропонує співвіднести пари синонімів чи антонімів. Студенти з низьким і середнім рівнем іншомовної комунікативної компетенції можуть виконувати простіші завдання, в яких, наприклад, треба співвіднести два списки слів (рідною та іноземною мовами) і знайти еквівалентні пари цих слів або комп`ютер пропонує список слів іноземною мовою й перелік дефініцій до них, і студенти підбирають до кожного слова відповідну дефініцію. Подібні види роботи оптимізують процес пізнання, активізують розумову діяльність студентів.

Необхідно також формувати у студентів соціальний і полікультурний компоненти професійної компетентності майбутніх учителів. З цією метою на заняттях з практичного курсу іноземної мови пропонується використовувати мультимедійний підручник, який являє собою тематичний матеріал, об`єднаний в єдиний сюжет подорожжю містами США. Студенти знайомляться з визначними місцями цих міст, а потім виконують завдання творчого характеру. Так, наприклад, вони повинні підготувати інформацію про Сан-Франциско й від імені американського студента розповісти в листі своєму українському другові про своє рідне місто, ставлячи в кінці листа питання про його рідне місто. Студент, який “отримує” листа, відповідає на нього. Це завдання може виконуватися студентами з різними рівнями підготовки. Обсяг висловлювання не оговорюється, контролюється лише зміст та вміння студентів побачити національні особливості, визначити загальне, висловити словами своє планетарне мислення.

Студенти також можуть отримувати і диференційовані завдання. Ознайомившись з інформацією про визначні місця Вашингтона, студенти з низьким рівнем підготовки повинні розповісти про них, студенти середнього рівня, використовуючи відео з вимкненим звуком, “проводять екскурсію” по Вашингтону. Студенти з достатнім і високим рівнем отримують завдання під час рольової гри “Пресс-конференція” відповісти на запитання однокурсників “після повернення із США, де вони приймали участь у міжнародній студентській конференції “Ми – діти всієї планети”. Після проведення “Пресс-конференції” вся група обговорює, які саме питання ставилися, що цікавило студентів. Так, деяких студентів можуть хвилювати проблеми, пов’язані з національними відмінностями, з расовою та національною дискримінацією та шляхи їх вирішення. Для інших актуальними є питання, присвячені захисту навколишнього середовища, врятуванню флори та фауни, організації цієї роботи в США та в Україні. Як правило, не залишаються поза увагою й проблеми збереження миру і тісно пов’язані з ними питання міжнародного тероризму. Всі ці глобальні проблеми нікого не залишають байдужими і всі студенти можуть приймати участь в їх обговоренні, пропонувати свої шляхи вирішення.

Відтак, робота з використанням комп’ютерних програм країнознавчого характеру дає поштовх до інтерактивного навчання, в підсумку якого формуються соціальний та полікультурний компоненти професійної компетентні майбутніх увчителів іноземних мов. Студентам прищеплюється інтерес до культури інших країн, виховується повага до рідної країни та її досягнень, формується активна життєва позиція людини, якій належить жити в XXI столітті й вирішувати животворні питання сучасності з усіма досягненнями й недоліками розвинутої цивілізації.

Використаний у мультимедійному підручнику автентичний матеріал країнознавчого характеру має завдання сприяти розвиткові соціокультурної компетенцій студентів, стимулювати їхню зацікавленість у подальшому самостійному пошуку інформації, допомагати у підготовці “портфоліо” для практичних занять з країнознавства (З. Мур визначає метод “портфоліо” як сукупність матеріалів та інформації, використаної викладачем та тими, хто навчається, для моніторингу набуття знань про культуру країни, мова якої вивчається, вмінь пошуку та обробки матеріалу, а також ставлення до досягнення мети навчання в системно організованій формі [294]).

Слід зазначити, що одним із компонентів професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов є аутопсихологічний. Його формуванню сприятиме використання на заняттях з практичної граматики програми CD-ROM TOEFL (тести з англійської мови як іноземної), яка містять довідковий матеріал з граматики, що студенти використовують при необхідності повторення, тренувальні вправи, а також лексико-граматичні тести різних рівнів складності. Робота з цією програмою надає студентам можливості здійснювати самоконтроль, а також об`єктивно оцінювати рівень своїх знань. Це позитивно впливає на рівень їх педагогічної самосвідомості – студенти усвідомлюють необхідність глибоких і міцних знань для професії вчителя, а також свою здатність чи нездатність до самостійної роботи, до самоосвіти. Крім того, той факт, що тести більш високого рівня складності заохочуються вищими балами, мотивує прагнення студентів до самовдосконалення, що, в свою чергу, стимулює їхню мотивацію досягнення компетентності в педагогічній діяльності.

З метою формування персонального компоненту, а саме таких його показників як комунікативність і професійна мобільність, на заняттях з практичної фонетики можна використовувати інтерактивний мультимедійний курс розмовної англійської мови “New Dynamic English”, заснований на автентичному мовленні. Рівень завдань, який пропонується кожному студенту, відповідає рівню його знань на означенй момент. При використанні цього курсу спостерігається перехід студентів на більш високий рівень, причому контроль здійснюється як викладачем, так і самим студентом. З метою розвитку комунікативності й забезпечення високо мотивованої мовленнєвої практики на заняттях потрібно використовувати окремі аудіотексти й завдання до них. Можливість вибору рівня, який відповідав би підготовці студента, й бажання перейти на більш високий рівень складності визначає прагнення студентів до самовдосконалення, виховує наполегливість, старанність, здорову конкуренцію і багато інших необхідних майбутньому вчителеві якостей, які визначають його професійну компетентність.

Для формування соціокультурної компетенції на практичних заняттях і під час самостійної роботи з підготовки до семінарських занять з країнознавства студентам може бути запропонована робота з програмою “English Discoveries” (Основна мета – розширення кругозору студентів).Вони самостійно вивчають такі теми як “Наукові відкриття англійських вчених”, “Культура Англії”, “Спортивні досягнення англійських футболістів” та багато інших. Студент отримує індивідуальне завдання; при цьому враховуються інтереси кожного. Після роботи з програмою майбутні вчителі готують повідомлення зі своєї теми, коротко викладаючи основні, на їх думку, факти. Ця робота сприяє розвитку когнітивно-технологічного та полікультурного компонентів професійної компетентності студентів. Висока мотивованість запропонованого комплексу завдань сприяє кращому засвоєнню матеріалу, бажанню під час самостійної роботи розширювати свої знання, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі й найсучасніші, а саме систему Інтернет.

Як відомо, в останній час великий інтерес вчених викликає такий новий напрямок комп`ютерного навчання, як мережеве навчання. Сюди відноситься як робота в системі Інтернет, World Wide Web (WWW), так і використання електронної пошти. У третьому тисячолітті Інтернет стає ефективним засобом навчання. Однією з причин цього є те, що він дозволяє контактувати з великою кількістю людей, чиї інтереси співпадають, і таким чином надається реальна можливість обміну думками, проведення дискусій, розширення кругозору й знань. Завдяки спілкуванню формуються позитивні особистісні якості, вміння творчо мислити, виховується культура спілкування зокрема, та загальна культура в цілому.

Важливою особливістю Інтернету як засобу навчання є й те, що через нього стають доступними світові ресурси освіти. В мережі можна знайти будь-яку інформацію, яка цікавить. Тому робота в мережі є також частиною самоосвіти.

Цифрові бібліотеки, якими можуть користуватися студенти завдяки системі Інтернет, пропонують унікальний безмежний ресурс отримання інформації з будь-якого питання. Можна припустити, що вони є більш привабливими для студентів завдяки таким своїм особливостям:

-  інформація актуальна (студенти можуть отримати саму сучасну інформацію відносно питань, які вони досліджують);

-  інформація з первинних ресурсів (у багатьох випадках студенти користуються тими ж даними й інформаційними джерелами, що і вчені);

-  інформація різнобічна (забезпечує широту й глибину у багатьох підпорядкованих галузях; у звичайних бібліотеках набір матеріалу з потрібного предмета обмежений; цифрові бібліотеки можуть розширювати діапазон необмежено, надаючи доступ до безпрецедентної широти інформаційних джерел);

-  ресурси представлені в різних форматах (зокрема, інформація доступна в цифровій формі для легкої маніпуляції й використання);

-  інформація доступна в будь-який час.

З метою формування професійної компетентності студенти отримують різноманітні завдання, пов`язані з роботою в системі Інтернет. Так, наприклад, вони можуть отримати завдання знайти інформацію про те, які сучасні педагогічні технології використовуються в школах Англії, Америки, Канади, Німеччини. Студенти з низьким рівнем можуть представити групі знайдену інформацію у формі повідомлення; студенти із середнім рівнем дають характеристику обраній педагогічній технології з точки зору ефективності її застосування в умовах української школи; студенти з достатнім і високим рівнем мають показати, як можна застосовувати ту чи іншу педагогічну технологію на практиці.

 Студенти також можуть підготовити інформацію про сучасні методики атестації вчителів, розроблені в західноєвропейських країнах. Для цього вони також повинні звернутися до системи Інтернет. Зібрана інформація обговорюється всією групою під час проведення “Круглого столу”, присвяченого проблемі професійної компетентності вчителів на Заході. Студенти обмінюються інформацією, доповнюючи один одного, порівнюють підхід до підготовки вчителя в Україні та за кордоном. У дискусії формується їх комунікативність, поповнюється новими знаннями полікультурна компетенція. Так як дискусія має вестися англійською мовою, це впливає і на вдосконалення мовеннєвої компетенції.

Для розвитку емоційної гнучкості майбутніх вчителів можна використовувати кооперативний метод навчання “Джигсо”, розроблений в американському університеті Джона Хопкінса й модифікований нами згідно з завданнями формування професійної компетентності в майбутніх вчителів. При цьому переслідувалися дві мети:

·  більш ефективно провести стадію усвідомлення означеної технології майбутніми вчителями;

·  стимулювати студентів використовувати методи кооперативної технології в навчальному процесі.

При цій технології всі студенти групи розподіляються на групи. Кожен учасник стає експертом з визначеної частини матеріалу, який вивчається самостійно, причому, він отримує інформацію не тільки з книжок, але й завдяки перегляданню відеокасет, роботі з наочним матеріалом, з комп`ютером. Експерти спочатку засвоюють який-небудь аспект теми самостійно, а потім навчають інших членів своєї групи тому, про що дізналися самі, попередньо систематизуючи зібраний матеріал й представляючи його учасникам своєї групи, спонукаючи всіх працювати разом, кооперативно.

Так, наприклад, при вивченні країнознавства студентам можна дати завдання ознайомитись з матеріалом по одному зі штатів США. Кожна група (у її складі по 5 студентів) обирає штат для вивчення. Цю тему можна легко організувати так, щоб кожен член групи сконцентрувався на однієї з її частин, а саме: фізична географія штату, його історія, управління, економіка й соціальне життя. Треба прагнути, щоб студенти залучали різні способи вивчення своїх підтем. Для деяких більш підходить робота з наочним матеріалом та підручником, для інших – інформація з різноманітних друкованих джерел, для третіх – робота з комп`ютерними програмами та Інтернет тощо. Мета кожного – стати експертом зі свого конкретного питання, тобто дізнатися як можна більше й підготуватися до доповіді, яку він має зробити, коли повертається в свою групу з ціллю навчити інших члені. Кожен студент відповідає перед усіма членами групи за вивчення своєї теми.

Експерти можуть використовувати різноманітні методи презентації матеріалу: читати підготовлені доповіді, демонструвати матеріал на комп`ютері, ілюструвати свою доповідь фотографіями, малюнками, таблицями тощо. Робота повинна бути організована таким чином, що кожен член групи відповідав за знання всіх. Тому студенти працюють сумісно, кооперативно, допомагаючи однин одному вивчити увесь матеріал так, щоб добре написати перевірочну роботу, до якої увійшли всі питання теми. Це підвищує їх відповідальність.

Після того, як група закінчує взаємонавчання, всі пишуть перевірочну роботу. Під час її виконання вже не дозволяється допомагати однин одному. При оцінюванні встановлювалася “базова оцінка” (мінімальна кількість балів) для кожного члена групи. “Бали досягнень” показують, наскільки студент перевищив “базову оцінку”. Кількість балів, які отримала група, підраховуються шляхом складання “балів досягнень”, отриманих кожним членом групи. Основним засобом гласної реєстрації успішності є інформаційний бюлетень, що демонструє виставлені бали кожної групи й де вказується, яке місце посіла група. Відзначаються також й видатні досягнення окремих студентів, тому що позитивна оцінка конкретного студента дозволяє підвищити його самооцінку (таблиця 6.5).

Таблиця 6.5

Інформаційний бюлетень

Місце, яке посіли	Група	Набрані бали	Студенти, які набрали найбільшу кількість балів	Бали
I	II	42	Сашко П.	10
II	V	40	Олена К.	9
III	I	36	Станіслав В.  Ірина С.	9 9
IV	III	35	Євген М.	9
V	IV	31	Людмила М.	10

Кооперативне навчання покликане стимулювати формування професійної компетентності майбутніх учителів – на студентів покладається велика відповідальність за їхнє навчання, а також акцент робиться на самому процесі навчання. Студенти активно залучаються до нього і намагаються поділитися знаннями з іншими. Крім цього, всі студенти – й низького, й високого рівня отримують стимул бути в однаковій мірі відповідальними за результати, навіть якщо глибина і якість їх доповідей різниться. Кооперативне навчання також сприяє розвиткові комунікативності, гуманістичності, емпатії; педагогічного й проблемного мислення, спонтанних емоційних проявів, позитивного ставлення до себе, прийняттю й розумінню індивідуальних відмінностей. Використання кооперативного методу навчання дозволяє не тільки усвідомити емоційний стан тих, хто навчається, але й навчити студентів співробітництву, а також вмінню отримувати задоволення від навчання.

З метою формування полікультурної компетенції під час підготовки до семінарських занять з літератури студенти можуть отримати завдання: працюючи в системі Інтернет, підготувати питання з сучасної англійської й американської літератури. Так, наприклад, можна запропонувати знайти матеріал з так званої “Жіночої літератури (Women Literature) ХХ століття”. Студенти відкривають для себе нового автора, знайомляться з біографією письменниці, з жанром, в якому вона працює. Вони мають підготувати уривок із твору, знайти автентичний матеріал, який містить критичний аналіз твору, висловити свою думку щодо прочитаного. Представлений студентами матеріал повинен відрізнятися оригінальністю. Якщо викладені в автентичному критичному матеріалі думки не співпадають з думкою студенту, це сприяє формуванню в нього вміння формулювати свою точку зору, відстоювати переконання, знаходити значущі аргументи під час дискусії.

Після того, як кожен студент представляє свою інформацію, група обговорює, чи вона є пізнавальною, чи правильно представлена слухачам, чи використовувалася наочність, чи зміг студент досягти того, щоб усім було цікаво, чи залучив він групу до колективного обговорення питання. Майбутні вчителі також розглядають представлений матеріал з точки зору його застосування в майбутній професійній діяльності, говорять про те, які педагогічні технології доцільно залучати при навчанні літературі. Ця робота сприятиме формуванню творчої індивідуальності кожного студента, розвитку критичного мислення й аналітичних умінь, інтересу до пізнання, формує мотивацію досягнення професійної компетентності.

Цій же меті сприятиме й використання електронної пошти. Перед студентами можна поставити завдання – знайти собі товариша з листування, студента педагогічного коледжу або університету, в якого англійська мова була б рідною. Таке спілкування дозволяє студентам більш детально ознайомитися з особливостями менталітету англійців та американців, з їх ставленням до рішення педагогічних проблем, з педагогічними технологіями, що застосовуються під час навчання, особливостями проходження ними педагогічної практики, дізнатися, як вони займаються самопідготовкою, як проводять вільний час тощо.

Також пропонується, залучати студентів до роботи у міжнародному студентському клубі. На засіданнях клубу вони змогли б зустрічатися зі студентами із США, Великобританії, Китаю, Німеччини, Ізраїлю. Молоді люди обговорювали б проблеми, які хвилюють сучасну молодь: збереження миру на землі, міжнародний тероризм, екологія, відродження національних традицій, сучасні тенденції освіти, майбутня професійна діяльність тощо. Члени клубу організовують прес-конференції, диспути, круглі столи, вечори, присвячені національним святам різних народів тощо.

Ми вважаємо, що вся ця робота сприятиме формуванню в майбутніх вчителів іноземних мов соціального, полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного та персонального компонентів професійної компетентності майбутніх вчителів.

Висновки

Проблема підготовки педагогічних кадрів нової генерації в контексті гуманізації і демократизації освіти в Україні постає сьогодні особливо гостро й пов’язана з тенденціями розвитку світового співтовариства. Це у повній мірі стосується питання підготовки вчителів іноземних мов. Поступове перетворення України в більш відкрите суспільство стало стимулювати широкий розвиток міжнародного співтовариства. Це, в свою чергу, вплинуло на соціальний статус іноземної мови як навчального предмета й поклало ще більшу відповідальність на професіональну компетентність учителя іноземних мов. Крім того, розповсюдження нових інформаційних технологій, серед яких важливе місце посідають комп’ютерні мережі, можливість виходу в Інтернет висувають особливі вимоги до підготовки вчителя іноземних мов, пов’язуючи його імідж з професіоналом інноваційного типу.

Незважаючи на значну увагу дослідників до питання професійної підготовки студентів педагогічних ВЗО, проблема формування професійної компетентності в майбутніх учителів все ще залишається не вирішеною. Тому, процес формування професійної компетентності в студентів факультетів іноземної філології педагогічних ВЗО є предметом посібника.

Ми вважаємо, що професійна компетентність учителя являє собою інтегральне утворення особистості, яке включає сукупність соціального, полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного та персонального компонентів, необхідних для успішного здійснення педагогічної діяльності з урахуванням специфіки предмета, що викладається. Специфіка компетентності вчителя іноземних мов полягає в наявності сформованої іншомовної комунікативної компетенції, яка входить до складу когнітивно-технологічного компоненту.

З метою формування професійної компетерності в майбутніх учителів іноземних мов нам хотілось би зробити такі рекомендації: по-перше, не тільки під час педагогічної практики і занять з психолого-педагогічних дисциплін, але й на уроках з професійної науково-предметної підготовки необхідно орієнтувати майбутніх учителів на самооцінку своєї педагогічної компетентності. Це викликане тим, що кожний вчитель має бачити власну діяльність не тільки “зсередини”, а як би “зі сторони”, зробити її предметом спеціального аналізу. Виконання завдання формування у студентів повної структури навчальної діяльності дозволяє їм повною мірою усвідомити себе у професійній ролі, оцінити свої можливості, достоїнства й недоліки власної діяльності, свідомо формувати свою професійну компетентність.

По-друге, впровадження модульно-рейтингової системи навчання у ВЗО допомагає диференціювати умови формування професійної компетентності в майбутніх учителів згідно з їх початковим рівнем, а також залежно від їхніх особистісно-психологічних особливостей.

По-третє, використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки сприяє формуванню інформаційної культури майбутніх учителів іноземних мов, розвитку їхнього творчого потенціалу, комунікативних умінь, пізнавальної активності.

Ми вважаємо, що запропоновані форми роботи надають можливість на якісно новому рівні вирішувати проблему формування професійної компетентності в студентів педагогічних ВЗО, майбутніх учителів іноземних мов.

Глосарій

Готовність – цілісне стійке утворення, що мобілізує особистість на включення в діяльність.

Емоційна гнучкість – збереження працездатності при виникненні певного завдання в умовах емоціогенної ситуації.

Інформаційна культура вчителя – сукупність алгоритмів педагогічної діяльності, пов`язаних з широким залученням до навчального процесу нових інформаційних і комунікативних технологій.

Інтеркультурна компетенція – вміння взаємодіяти у визначеному ситуативному контексті засобами іноземної мови з орієнтацією своєї мовленнєвої поведінки на іноземного адресата із врахуванням соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається.

Комунікативна компетенція – знання, що забезпечують індивідові можливість здійснення функціонально спрямованого мовленнєвого спілкування, тобто того, що необхідно знати тим, хто говорить, для досягнення успіху в комунікації в середовищі іншомовної культури.

Країнознавча компетенція – це знання історії, географії, економіки, державного устрою, культури країни, мова якої вивчається.

Лінгвокраїнознавча компетенція – знання про основні особливості соціокультурного розвитку країни, мова якої вивчається, на сучасному етапі; і вміння підпорядковувати свою мовленнєву поведінку у відповідності з цими особливостями.

Метод “портфоліо” – сукупність матеріалів та інформації, використаної викладачем та тими, хто навчається, для моніторингу набуття знань про культуру країни, мова якої вивчається, вмінь пошуку та обробки матеріалу, а також ставлення до досягнення мети навчання в системно організованій формі.

Мовленнєва компетенція – здатність сприймати й породжувати іншомовні тексти згідно з поставленим чи виниклим комунікативним завданням, яке включає ситуацію спілкування й комунікативний намір.

Мовна (лінгвістична) компетенція – знання системи мови й правил її функціонування в іншомовній комунікації.

Модулі – це логічно побудовані самостійні розділи навчального матеріалу, які об`єднуються спільними ознаками; компактна, чітко структурована інформацію змістовного й операційного характеру, яка визначає роботу студента в процесі навчальної діяльності.

Мотивація досягнення компетентності – тип мотивації, пов’язаний з потребою людини досягти бажаного результату.

Навчальна компетенція (майбутніх вчителів іноземних мов)– це оволодіння технікою та стратегією вивчення іноземної мови, формування у студентів способів самостійного надбання знань і розвитку навиків та умінь в іноземній мові.

Педагогічна майстерність – це характеристика педагогічної діяльності високого рівня, де головною ознакою є бездоганне уміння навчати своїх учнів, сформувати в них позитивні риси особистості й характеру.

Планетарне мислення – це новий погляд на світ, його проблеми, можливі шляхи їх вирішення, боротьба за виживання людства, збереження навколишнього середовища, шлях до миру й благоденства, відмова від застарілих стереотипів і норм, від усіх видів егоїзму; це мислення, спрямоване на усвідомлення цілісного, взаємопов`язаного та взаємозумовленого світу.

Професійна компетентність учителя – це інтегральне утворення особистості, яке включає в себе сукупність соціальної, полікультурної, аутопсихологічної, операціонально-технологічної та персональної компетенцій, необхідних для успішного здійснення педагогічної діяльності з урахуванням специфіки предмета, що викладається.

Професійна мобільність – це вміння швидко знаходити правильне рішення в будь-якій педагогічній ситуації, адаптувати прийоми роботи на уроці відносно до наявних умов.

Професійно-значущі якості особистості – це суттєві психологічні характеристики, до яких певна професійна діяльність пред’являє підвищені вимоги.

Професіоналізм – набута під час навчальної та практичної діяльності здатність до компетентного виконання трудових функцій; рівень майстерності та вправності у певному виді занять, відповідний рівню складності виконуваних завдань.

Соціальна компетенція – це усвідомлення значущості педагогічної діяльності, розуміння суті соціальних проблем, які існують як в суспільстві, так і в світі.

Толерантність – терпляче ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.

Тренінг - це активний метод навчання в тренувальному режимі роботи, який позитивно впливає на розкриття й вдосконалення особистісного потенціалу майбутніх вчителів, на коректування засобів впливу та взаємодії вербального і невербального самовиявлення.

Список використаних джерел

1.  Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980. – 335 с.

2.  Абульханова К.А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 1999. – 224 с.

3.  Аветисян К.А. Экспрессивное поведение учителя. // Психологическая наука и образование. – 2000. – № 1. – С. 15 – 21.

4.  Адольф В.А. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя // Педагогика. – 1998. – № 1. – С. 72 – 75.

5.  Азимов Э.Г., Щукин А.Н. Словарь методических терминов. – СПб: Златоуст, 1999. – 365 с.

6.  Айзенк Г., Вильсон Г. Как измерить личность: Пер. с англ. – М.: Когито-Центр, 2000. – 284 с.

7.  Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності // Всеукраїнська наукова конференція. – К.: Ін-т системних досліджень: КДПУ імені М.П.Драгоманова. – 1993. – 240 с.

8.  Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вузів –К.: Либідь, 1998.– 558с.

9.  Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995.– 296 с.

10.   Аникеева Н.П. Учителю о психологическом климате в коллективе – М.: Просвещение, 1983. – 96 с.

11.   Анисимов О.С., Деркач А. Основы общей и управленческой акмеологии (Учебное пособие). – М. – Новгород, 1995. – 272 с.

12.   Анталогия педагогической мысли Украинской ССР // Сост. Н.П.Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – 640 с.

13.   Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы: Учеб.- метод. пособие. – М.: Высш. школа, 1980. – 317 с.

14.   Асмаковец Е.С. Развитие эмоциональной гибкости учителя посредством социально-психологического тренинга // Психологическая наука и образование. – 2000. – №1. – С. 11 – 14.

15.   Ахмедзянова Л.М. Теоретические основы и практика развития педагогического призвания: Дис…д-ра пед. наук: 13.00.04. – К., 1996. – 456с.

16.  Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. – М.: Педагогика, 1977. – 256 с.

17.  Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. – М.: Педагогика, 1989. – 560 с.

18.  Багаева И.Д. Профессионализм педагогической деятельности и основы его формирования у будущего учителя: Автореф. дис…д-ра. пед. наук. 14.00.14.– Л., 1991. – 36 с.

19.  Балл Г.О. Педагогічні аспекти гуманізації освіти: Книга для вчителя./ За ред. Г.О.Балла. – Київ – Рівне, 1996. – 128 с.

20.  Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования: Дис… д-ра пед. наук: 13.00.04. – К., 1997. – 471 с.

21.  Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания. – Одесса: Астропринт, 1997. – 271 с.

22.  Баркасі В.В. Педагогічний менеджмент як компонент моделі професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов.// Наукові праці. Науково-методичний журнал. – Вип. 1. – Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили. – 2001. – С.75 – 79.

23.  Баркасі В.В. Полікультурна компетенція як компонент професійної компетентності майбутніх вчителів іноземних мов // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського /Зб. наук. пр./ Вип. 11 – 12. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. – 2002. – С.89 – 94.

24.  Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 416 с.

25.  Баяновська М.Р., Трала П.М. Полікультурне виховання як складник загальнонаціональної системи виховання // Відродження. – 1998. – № 3. – С. 30 – 32.

26.  Бердичевский А.Л. Концепция подготовки учителя иностранного языка // ИЯШ – 1990. – №4. – С. 94 – 100.

27.  Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986 //Психология самосознания. Хрестоматия. – Самара: Издательство Дом «Бахрам-М», 2000. – С. 333 – 342.

28.  Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.

29.  Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково - метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

30.  Бігіч О.Б. Формування у студентів методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи // Іноземні мови. – 2002. – № 2. – С. 27 – 31.

31.  Богданова І.М. Технології в освіті: теоретико-методологічний аспект: Монографія. – Одеса: ТЕС, 1999. – 146 с.

32.  Богуш А.М. Міждисциплінарні зв’язки в підготовці студентів до навчання дітей другої мови (англійською мовою). – Зб.: Обучение английскому языку в 21 веке в Украине. – Одесса, 1996. – С. 21 – 22.

33.  Богуш А.М Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного Наукового центру АПН України №1 – 2, квітень 1998 С. 16 – 20.

34.  Богуш А.М. Теоретичні й методологічні засади формування мовленнєвої компетенції дошкільника // Педагогіка і психологія.– 2000.– №1.– С. 5– 10.

35.  Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. – М.: ПЕРСЭ, 2001. – 511 с.

36.  Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1968. – 205 с.

37.  Бойко А.М. Григогрій Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок: Навчальний посібник. – К.: Інститут змісту і методів навчання, 1998. – 235 с.

38.  Бойченко І.В Філософія історії: Підручник. – К.: Знання, 2000. –723 с.

39.  Болсун С. Модель ідеального вчителя // Рідна школа. – 1999. – № 2. – С. 55 – 58.

40.  .Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. – К.: ВВП “Компас”, 1997. – 64 с.

41.  Бондар В. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі. – Київ: ФАДА, ЛТД, 2000. – 191 с.

42.  Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика: Учебник для вузов – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 304 с.

43.  Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості-громадянина // Педагогіка і психологія. – №1 (14), 1997. Науково-теоретичний та інформаційний журнал АПН України. – С.144 – 150.

44.  Браже Т.Г. Развитие творческого потенциала учителя // Сов. педагогика. – 1989. – № 8. – С. 89 – 94.

45.  Брунер Дж. Психология познания. – М.: Прогресс, 1977. – 404 с.

46.  Варданян Ю.В. Строение и развитие профессиональной компетентности специалиста с высшим образованием: (На материале подготовки педагога и психолога): Дис… д-ра пед. наук: 13.00.01. – М., 1998. – 353 с.

47.  Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Ред. газ. “Полтавський вісник”, 1994. – 191 с.

48.  Введение в практическую социальную психологию // Под ред. Ю.М.Жукова, Л.А.Петровской, О.В.Соловьёвой.– М.: Смысл, 1996. – 214с.

49.  Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. – М.: Высш. шк., 1991. – 207 с.

50.  Винарская С.С., Сердюков П.И. Применение ЭВМ для повышения эффективности обучения иностранным языкам. – К.: Вища школа, 1978. – 221 с.

51.  Вишнякова Н.Ф. Креативная акмеология. Психология развития творческой личности взрослого человека. – Минск, 1998. – 239 с.

52.  Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 576 с.

53.  Вульфов Б.З., Харькин В.Н. Педагогика рефлексии. Издание 2-е. – М.: Издательство Магистр, 1999. – 112 с.

54.  Вольфовська Т. Комунікативна компетентність молоді як одна з передумов досягнення життєвої мети. // Шлях освіти. – 2001. – № 3. – С.13 – 16.

55.  Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века. – М.: Изд-во УРАО, 1999. – 208 с.

56.  .Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В.Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.

57.  Галанов А.С. Как пройти аттестацию. Советы психолога учителю. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 160 с.

58.  Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. – К.: ІНТЕЛ. – 1995. – 168 с.

59.  Гильмеева Р.Х. Формирование профессиональной компетентности учителя в системе последипломного образования: Дис… д-ра пед. наук: 13.00.01. – Казань, 1999. – 459 с.

60.  Гласс Дж., Стєнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии // Под ред. Ю.П.Адлера. – М.: Прогресс, 1976. – 496 с.

61.  Гоноболин Ф.Н. О некоторых психических качествах личности учителя // Вопросы психологии. – 1975. – № 1. – С. 100 – 111.

62.  Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 375 с.

63.  Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. – Самара: Издательский Дом “БАХРАХ – М”, 2000. – 248 с.

64.  Гриценко В.И., Паньшин Б.Н. Информационная технология: вопросы развития и применения. – К.: Наукова думка, 1988. – 272 с.

65.  Демичева О.В., Кравцова Н.И. Роль компьютеров в обучении иностранным языкам // Інноваційні підходи до викладання англійської мови. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 24 – 26.

66.  Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI ст.). – К.: МО України, 1994.

67.  Дистервег А.О. О высшем принципе воспитания // Нар. образование. – 1998. – № 4. – С. 155 – 162.

68.  Добудько А.В. Профессиональная компетентность учителя в информационном обществе: (структура, содержание, принципы формирования): Дис… канд. пед. наук: 13.00.01.– Самара, 2000. – 163 с.

69.  Добудько Т.В. Формирование профессиональной компетентности учителя информатики. – Самара: Сам ГПУ, 1999. – 340 с.

70.  Додаток № 1 до Наказу Міністерства освіти та науки України та Академії педагогічних наук України № 428/48 від 04.09.2000 р. / Інформаційний збірник Міністерства освіти України – № 19. – 2000. – С. 28 – 32.

71.  Долгова Л.А., Захарова Л.П., Шилова Л.Н. Культурная модель профессионального развития учителя // Языковое образование в национально-культурном наследии России: исторические традиции, современность, взгляд в будущее. Тезисы докладов к конференции. – М.: АПК и ПРО, 2001. – С. 207 – 210.

72.  Долженко О.В., Шатуновский В.Л. Современные методы и технологии обучения в техническом вузе. М.: Высшая школа, 1990. – 168 с.

73.  Дубасенюк О.А. Концептуальні положення теорії професійної виховної діяльності педагога // Педагогіка і психологія. – № 4(5). 1994 – С. 90 – 97.

74.  Думко Ф.К.Підготовка курсантів до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім`ями: Автореф. дис. канд. пед. наук 13.00.04, Одеса. – 2000. – 20 с.

75.  Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 175 с.

76.  Емельянов Ю.Н., Кузьмин Е.С. Теоретические и методологические основы социально – психологического тренинга. – Л., 1985. –111 с.

77.  Євтух М.Б. Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя. // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. Зб. наукових праць. – Рівне: Волинські обереги, 2002. – С. 170 – 175.

78.  Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растянников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. – М., 1990. – 187 с.

79.  Журавлёв В.И. Стандарты в формировании и поддержании профессионализма педагогов // Проблемы обновления содержания общего образования – Ростов-на-Дону: РПИ, 1992. – 100 с.

80.  Заброцький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 100 с.

81.  Зазнюк С.С. Психологія мотивації: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 304 с.

82.  Зайверт Л. Ваше время – в Ваших руках: (Советы руководителям, как эффективно использовать рабочее время): Пер. с нем. / Авт. предисл. В.М.Шепель. – М.: Экономика, 1991. – 232 с.

83.  Захарова А.В. Генезис самооцінки: Дисс… д-ра. псих. наук. – М., 1989. – 350 с.

84.  Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам. – М.: Просвещение, 1991. – 222 с.

85.  Зимняя И.А. Педагогическая психология. Учебник для вузов. Изд. второе, доп., испр. и перераб. – М.: Логос, 2000. – 384 с.

86.  Иванова Е.М. Технология психологической оценки профессионала // Вопросы психологии. – 1991. – №4. – С. 35 – 42.

87.  Иванюк А.А. Развитие творческой активности старшеклассников в сфере функционирования общественного мнения: Автореф. дис… канд. пед. наук. – Киев, 1992. – 26 с.

88.  Игнатенко Н.А. Факторы формирования иноязычной социокультурной компетенции будущего учителя: Дис…канд. пед. наук: 13.00.01. – Воронеж, 2000. – 162 с.

89.  Извозчиков В.А. Ионосферная эдукология. Новые информационные технологии обучения. – СПб, 1991. – 136 с.

90.  Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 512 с.

91.  Исаев Е.И., Косарецкий С.Г., Слободчиков В.И. Становление и развитие профессионального сознания будущего педагога // Вопросы психологии. – 2000. – №3 – С. 57 – 66.

92.  Кабардов М.К., Арцишевская Е.В. Типы языковых и коммуникативных способностей и компетенций // Вопросы психологии – 1996. – № 1. – С. 34 – 49.

93.  Кадченко Л.П. Формирование готовности студентов педвуза к профессиональной деятельности средствами иностранного языка: Дис… канд. пед. наук. – Харьков, 1992. – 173 с.

94.  Каймин В. Курс информатики: состояние, методика и перспективы // Информатика и образование. – 1990. – № 6. – С. 24 – 27.

95.  Канаржевский Ю.А. Внутришкольный менеждмент – М., 1993 – 246 с.

96.  Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 304 с.

97.  Карпова Э.Э. Качество профессиональной деятельности учителя: Теория и практика. – Одесса: ОГПИ, 1993. – 123 с.

98.  Кічук Н.В.Формування творчої особистості вчителя: Монографія. – К.: Вища шк., 1994. – 156 с.

99.  Кларин М.В. Педагогическая технология. – М., 1989 – 312 с.

100.  Климов Е.А.О феномене профессиональной относительности образа мира// Вестник Московского университета. – Сер.14. Психология. – 1995. – №1. – С. 8 – 18.

101.  Кобзар Б.С. Аксіологічний аспект виховання.Наук.-метод. зб./ За заг. ред. О.В.Сухомлинської та ін. – К., 1997. – С. 53 – 55.

102.  Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. Педагогический словарь: Для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 176 с.

103.  Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и её информационно-методическое обеспечение. – К.: Вища школа. – 1990. – 247 с.

104.  Коллектив. Личность. Общение: словарь социально-психологических понятий (под ред. Е.С.Кузьминой и В.Е.Семёнова) – Л., Лениздат, 1988. – 144 с.

105.  Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1996. – 176 с.

106.  Комарницька Т.М. Кваліфікаційна характеристика вчителя іноземної мови в контексті сучасних наукових, психолого-педагогічних теорій, методів та технологій навчання // Міжнародне співробітництво та університетська освіта: Матеріали міжнародної наукової конференції: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. – С. 161 – 165.

107.  Коменский Я.А. Избр. пед. соч. – М: Просвещение, 1955. – 368 с.

108.  Кон И.С. Социология личности. – М.: Просвещение, 1967. – 234 с.

109.  Кондрашова Л.В. Реформування педагогічної підготовки студентів.// Рідна школа. – 2000. – № 9. – С. 16.

110.  Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Шлях освіти. – 2000. – № 3. – С. 7 – 13.

111.  Концепція педагогічної освіти// Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1999. – № 8. – С. 9 – 25.

112.  Корецкий В.М. Модель специалиста и профессионально-педагогическая деятельность // Теория и практика физической культуры. – 1973. – № 1. – С. 50 – 52.

113.  Корнилов Ю.К. Психологические проблемы осмысления. – Ярославль. – ЯрГу. – 1979. – 80 с.

114.  Краткий психологический словарь (под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского), М.: Политиздат, 1985. – 431 с.

115.  Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. – Л., 1990. – 158 с.

116.  Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии: Учебно-методическое пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – 224с.

117.  Кузьмина Н.В. Исследование особенностей самооценки личности в условиях успеха и неудач: Автореф. дис… канд. псих. наук. – М, 1973. – 17с.

118.  Кузьмина Н.В., Кухарев Н.В. Психологическая структура деятельности учителя. – Гомель, 1976. – 128 с.

119.  Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. – М.: Высшая школа, 1990 – 119с.

120.  Куклин В.Ж., Наводнов В.Г. О сравнении педагогических технологий // Высш. образ. в России. – 1994. – № 1. – С. 165 – 172.

121.  Культкин Ю.Н. Психология обучения взрослых. – М.: Просвещение, 1985. – 128 с.

122.  Курлянд З.Н. Формирование и развитие профессиональной устойчивости учителя: Дис…д-ра. пед. наук: 13.00.01. – Одесса, 1992. – 353 с.

123.  Курлянд З.Н. Сутність процесу виховання. / У кн.: Лекції з педагогіки: Навчальний посібник. – Одеса: Південноукраїнський держ. пед. ін-т ім. К.Д.Ушинського, 1999. –192 с.

124.  Лазарев В.С. Управление образованием на пороге новой эпохи // Педагогика. – 1995. – № 5. – С. 12 – 14.

125.  Лазаренко Г.В. Повышение уровня профессиональной компетентности учителя физической культуры на основе применения информационных средств обучения: Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.04. – Краснодар, 2000. – 24 с.

126.  Ландшеер В. Концепция «минимальной компетентности» // Перспективы: вопросы образования. – 1988. – №1. – С. 27 – 34.

127.  Левитан К.М. Основы педагогической деонтологии. – М.: Просвещение. – 1995. – 191 с.

128.  Левитес Д.Г. Школа для профессионалов, или Семь уроков для тех, кто учит. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2001. – 256 с.

129.  Левитов Н.Д. Психология труда. – М: Учпедгиз, 1963. – 340 с.

130.  Леонтьев А.А. Речь и общение // ИЯШ. –1974. – № 6. – С. 3 – 12.

131.  Леонтьев А.А. Педагогическое общение. М.: Знание, 1979 – 48 с.

132.  Лернер И.А. Педагогическое сознание – явление действительности и категория науки // Сов. педагогика. – 1985. – № 3. – С. 52 – 57.

133.  Лещинский В.И., Кульневич С.В. Учимся управлять собой и детьми: Пед. практикум. – М.: Просвещение: Владос, 1995. – 240 с.

134.  Ливингстоун К. Ролевые игры в обучении иностранным языкам. – М.: Высш. шк., 1988. – 127 с.

135.  Линенко А.Ф. Теория и практика формирования готовности студентов педагогических вузов к профессиональной деятельности: Дисс… д-ра пед. наук: 13.00.04. – К., 1996 – 412 с.

136.  Линенко А.Ф. Методологические основы формирования готовности будущих учителей к профессиональной деятельности / Міжнародне співробітництво та університетська освіта: Матеріали міжнародної наукової конференції. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. – С. 103 – 108.

137.  Лисовский В.Г., Дмитриев А.В. Личность студента. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – 183 с.

138.  Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций: Учеб. пособие для студентов пед. учебн. заведений и слушателей КПК и ФПК- 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрайт, 1999. – 523 с.

139.  Лопатин В.В., Лопатин Л.Е. Малый толковый словарь русского языка. – М.: Рус. яз., 1990. – 704 с.

140.  Маглин Е.К. Некоторые психологические вопросы воспитания студентов. – Минск: Вышэйшая школа, 1974. – 159 с.

141.  Макаренко А.С. Педагогика индивидуального действия // Пед. соч.: В 8 т. – М.: Педагогика. – Т.4.

142.  Макоєд Н.О. Формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп`ютерних технологій: Автореф. дис.…канд. пед. наук.: 13.00. 01. – Одеса, 2002. – 21 с.

143.  Максимець С.М. Вплив емпатійності на соціально-психологічну адаптацію майбутніх учителів: Автореф. дис…канд. пед. наук: 19.00.07. – Одеса, 2000. – 20 с.

144.  Маркова А.К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя // Сов. педагогика. – 1990. – № 8. – С. 82 – 88.

145.  Маркова А.К.Психология труда учителя. М.:Просвещение, 1993.– 192с.

146.  Маркова А.К. Психология профессионализма. – М., 1996. – 186 с.

147.  Марковец Г.В., Марковец Е.Л. Профессионально ориентированная коррекция личности будущих педагогов и основные условия её эффективности / Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П`ятих Костюківських читань: В 3 т. – К.: Гнозис, 1998. – Т.III. – С. 434 – 441.

148.  Марченко С.И. Дидактические условия формирования познавательной самостоятельности студентов пединститута: Автореф. дисс… канд. пед. наук. – Челябинск, 1987. – 22 с.

149.  Марынкина Ю.А. Воспитание гражданской зрелости у учащихся старшего школьного возраста: Дисс… канд. пед. наук. – М., 1967. – 267 с.

150.  Маслов В.И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителей школ: Учеб. пособие. – К.: МНО УССР, 1990. – 256 с.

151.  Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. – М.: Просвещение. – 1983. – 192 с.

152.  Метельский Г.И. Психологические особенности гностической деятельности учителя. – Л.: Лениздат. – 1973. – 342 с.

153.  Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

154.  Мироненко Т.П. Формування громадянської зрілості в майбутніх учителів: Дис…канд. пед. наук. – Одеса, 2001. – 243 с.

155.  Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал. – М.: Дело, 1994. – 216 с.

156.  Митина Л.М., Асмаковец Е.С. Эмоциональная гибкость учителя: психологическон содержание, диагностика, коррекция. – М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2001. – 192 с.

157.  Мищенко А.И. Формирование профессиональной готовности учителя к реализации целостного педагогического процесса: Дисс… д-ра пед. наук. – М., 1992. – 387 с.

158.  Мындыкану В.М. Педагогическая техника и мастерство учителя. – Кишинев: КГПИ, 1991. – 196 с.

159.  Нагорная Г.А. Формирование у студентов педагогических вузов профессионального мышления: Дис...д-ра. пед. наук: 13.00.01. – К, 1995.– 441 с.

160.  Назарова Т.С. Педагогические технологии: новый этап эволюции? // Педагогика. – 1997. – № 3. – С. 20 – 27.

161.  Наказ Міністерства освіти та науки України та Академії педагогічних наук України № 428/48 від 04.09.2000 р. / Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – № 19. – 2000. – С. 28 – 32.

162.  Нариси з історії педагогіки. Випуск 1: Упорядники: Р.І.Хмелюк, О.М.Яцій. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 1998. – 64 с.

163.  Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті (проект). – К.: Стилос, 2001. – 342 с.

164.  Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – 4-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн.1: Общие основы психологии. – 688 с.

165.  Немов Р.С. Практическая психология: Познай себя: Влияние на людей: Пособие для уч-ся. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – 320 с.

166.  Непрерывное педагогическое образование. Проблемы развития профессионализма / Под ред. Т.В.Новиковой. – М., 1994. – 32 с.

167.  Ничкало Н.Г.Дослідження з проблем педагогіки і психології вищої школи.// Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспектива розвитку / Мат. Міжн. наук.-практ. конф. – К., 1996. – С.19 – 23.

168.  Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева и др. Под ред. Е.С.Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 272 с.

169.  Носков В.И., Цветкова Г.В., Мирошниченко О.В. К обоснованию профессионально-квалификационной характеристики психолога / Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П`ятих Костюківських читань: В 3 т. –К.: Гнозис, 1998. – Т.III. – С. 571 – 575.

170.  Овчарова Р.В. Технологии образования практического психолога: Учебное пособие для студентов вузов и практических работников. – М.: ТЦ «Сфера», 2000. – 448 с.

171.  Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1984. – 798 с.

172.  Околелов О.П. Современные технологии обучения в вузе: сущность, принципы проектирования, тенденции развития // Высш. образ. в России. – 1994. – №2. – С. 45 – 50.

173.  О подходах к исследованию структуры профессионально- педагогической деятельности / Под ред. Н.В.Кузьминой. – Л.: ЛГУ, 1972. – 182 с.

174.  Освітні технології: Навч.- метод. посіб./ О.М.Пехота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М.Пехоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

175.  Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – 4-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 1999. – 632 с.

176.  Остороверхова Н.М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. – Київ: Фірма “ІНКОС”, 2003. – 352 с.

177.  Панчук В.В. Психолого-педагогічні фактори підвищення професіоналізму викладача вищої школи (на мат. викл. іноземної мови в технічному вузі): Дис…канд. пед. наук. –Луцьк, 1996. –200 с.

178.  Пассов Е.И. Основы методики обучения иностранным языкам. – М.: Рус. язык, 1977. – 216 с.

179.  Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование. Концепция развития индивидуальности в диалоге культур. – Липецк: ЛГПИ – РЦИО, 2000. – 204 с.

180.  Педагогіка: Навчальний посібник / В.М.Галузяк, М.І.Сметанський, В.І.Шахов. – Вінниця: РВВ ВАТ “Вінницька обласна друкарня”, 2001. – 200с.

181.  Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник / Колектив авторів: Бартєнєва І.О.; Богданова І.М.; Бужина І.В. та ін. – Одеса: ДПУ імені К.Д. Ушинського, 2002. – 344 с.

182.  Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.

183.  Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. учеб. заведений / С.А.Смирнов, И.Б.Котова, Е.Н.Шиянов и др.; Под ред. С.А.Смирнова. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999. – 512 с.

184.  Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. – 3-е изд. – М.: Школа-Пресса, 2000 – 512 с.

185.  Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи: Пер. англ. – М: Просвещение, 1989. – 186 с.

186.  Пентилюк М.І. Лінгводидактичні засади навчання української мови як державної у школах з російською мовою викладання) / У кн.: Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 32. – Частина 1. – Херсон: Видавництво ХДПУ, 2002. – С. 90 – 93.

187.  Песталоцци И.Г. Избранные педагогические произведения. В 3 т. – М., 1965. – Т. 3. – 635 с.

188.  Пехота О.М. Технологічний підхід в освіті з позицій педагогіки розвитку // Освітні технології у школі та вузі. – Миколаїв: МФ НаУКМА, 1999. – С. 20 – 25.

189.  Підготовка майбутнього вчителя до морального виховання учнів: Навч. посібник/ Авт. кол.: В.К.Демиденко (керівник) та ін. – К.: ВМН, 1996 – 204 с.

190.  Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. Навч. посібник. – К.: Україна, 1998. – 343 с.

191.  Пищулин В.Г. Модель выпускника университета // Педагогика. – 2002. – № 9. – С. 22 – 27.

192.  Платонов К.К. Обобщение характеристик как метод социально-психологического изучения личности. В кн.: Методы социально-психологических исследований. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. – С. 156 – 163.

193.  Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн.1: Общие основы. Процесс обучения. – 576 с.

194.  Попова В.Р. Развитие профессиональной компетентности студентов педагогического колледжа: Автор. дис… канд. пед. наук: 13.00.08. –Екатеринбург, 2001. – 23 с.

195.  Попова Т.П. Формирование иноязычной коммуникативной компетенции студентов 1-го курса заочного отделения языкового вуза: (Англ. язык): Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. – Н. Новгород, 1999. – 160 с.

196.  Практикум з педагогіки: Навч. посібник / За заг. Ред. О.А.Дубасенюк та А.В.Аванченка. – К.: ІСДО, 1996. – 432 с.

197.  Програма з англійської мови для університетів/ інститутів (чотирічний курс навчання): Проект / Колектив авт.: С.Ю. Ніколаєва, М.І.Соловей (керівник), Ю.В.Головач та ін.; Київ. держ. лінгв. ун-т та ін. – К.: Координ.- інформ. центр “Злагода”, 1999. – 186 с.

198.  Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г.Ничкало. – К.: Вища шк., 2000. – 380 с.

199.  Профессиональная деятельность молодого учителя (соціально-педагогический аспект) / Под ред. С.Г.Вершловского, Л.С.Лесохиной.- М.: Педагогика, 1982 – 254 с.

200.  Психологічний словник / За ред. В.І. Войтюка. – К.: Вища школа, 1982.– 346 с.

201.  Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. посібник / Ред. рада: В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст. голови), Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков (наук. ред.) та ін. – К., Вища школа, 1996. – 792 с.

202.  Психологические особенности самосознания подростка / Под ред. М.Й.Боришевского. – К.: Вища школа, 1980. – 167 с.

203.  Психология и педагогика. Учебное пособие / Под ред. К.А.Абульхановой и др. – М.: Совершенство, 1998. – 320 с.

204.  Психология и педагогика. Учебное пособие / Под ред. А.А.Бодалева, В.И.Жукова, Л.Г.Лаптева и др. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2002. – 585 с.

205.  Психология личности: тесты, опросники, методики / Н.В.Киршова, Н.В.Рябчикова – М.: Геликом, 1995. – 236 с.

206.  Психология самосознания. Хрестоматия. – Самара: Издательский Дом “БАХРАТ – М”, 2000. – 672 с.

207.  Психолого-педагогический словарь для учителей и руководителей общеобразовательных учреждений – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 544 с.

208.  Радул В.В. Соціальна зрілість молодого вчителя. – К.: Вища школа, 1997. – 269 с.

209.  Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М.: Просвещение, 1991. – 287 с.

210.  Рахманов И.В. Очерки по методике обучения немецкому языку. – М.: Высшая школа, 1974. – 243 с.

211.  Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: Питер Ком., 1999. – 416 с.

212.  Решетников П.Е. Нетрадиционная технологическая система подготовки учителей: Рождение мастера: Кн. для преподават. высш. и средн. пед. учеб заведений. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 304 с.

213.  Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования. – М: Просвещение, 1994. – 137 с.

214.  Романець В.А. Психологія творчості6 навч. посібник. 2 – ге видання доп. – К.: Либідь., 2001. – 288 с.

215.  Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.: Педагогика, 1973.– 423 с.

216.  Рубцов В.В. Логико-психологические основы использования компьютерных учебных средств в процессе обучения // Информатика и образование. – 1989. – №3. – С. 3 – 16.

217.  Русова С. Вибрані педагогічні твори: У 2 кн. Кн.2 / За ред Є.І.Коваленко; Упоряд., прим. Є.І.Коваленко, І.М.Пінчук. – К.: Либідь, 1997. – 320 с.

218.  Савельев А.Я. Технологии обучения и их роль в реформе высшего

 образования // Высш. образ. в России. – 1994. – №2. – С. 29 – 37.

219.  Саврасов В.П. Особенности развития профессионального самосознания

 будущего учителя: Дис…канд. психол. наук. – Л., 1986. – 186 с.

220.  Савченко О.Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх

 учителів початкових класів // Поч. школа. – 2001. – №7. – С. 1 – 4.

221.  Саранцев Г.И. Познавателдьная самостоятельность будущего учителя // Педагогика. – 1995. – №4. – С. 63 – 66.

222.  Сафонова В.В. Культуроведение и социология в языковой педагогике. – Воронеж: Истоки, 1992. – 430 с.

223.  Сафонова В.В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций.– Воронеж: Истоки, 1996.– 68 с.

224.  Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М: Народное образование, 1998 – 256 с.

225.  Селіверстов С.І. Формування у студентів комунікативних умінь як передумови їх професійної компетенції // Іноземні мови. – 1999. – № 2. – С. 56 – 58.

226.  Семиченко В.А. Психология общения. – Киев: Магистр –Х, 1998. – 152 с.

227.  Серафимов Л., Айнштейн В. К вопросу о принципах технологии // Высш. образ. в России. – 1995. – №2. – С. 36 – 45.

228.  Симонов В.П. Педагогический менеджмент: 50 НОУ-ХАУ в управлении педагогическими системами: Учебное пособие. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 1999 – 430 с.

229.  Симонова Н.М. Экспериментальной исследование структуры мотивации при усвоении иностранного языка в вузе: Дис… канд. псих. наук. – М., 1982. – 174 с.

230.  Синенко В.Я. Профессионализм учителя // Педагогика. – 1999. – №5. – С. 45 – 51.

231.  Синьов В.М., Пометун О.І., Кривуша В.І. Основи теорії виховання: Навч. посібник. –К.: КУВС, 2000. – 140 с.

232.  Сисоєва С.О. Педагогічна творчість учителя: визначення, теоретична модель, функції підготовки // Педагогіка і психологія. – 1998. – №2. – С. 161 – 173.

233.  Сисоєва С.О. Проблема формування особистості, здатної до творчої самореалізації // Наукові праці: Збірник. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. – Т. 7: Педагогіка. – С. 13 – 19.

234.  Скок Г.Б. Как проанализировать собственную педагогическую деятельность: Учеб. пособие для преподавателей / Отв. ред. Ю.А.Кудрявцев.– М.: Педагогическое общество России, 2000. – 102 с.

235.  Скребець В.О. Екологічна психологія: Навч. посібник. – К: МАУП, 1998. –144 с.

236.  Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки. – М.: Просвещение, 1976. – 159 с.

237.  Сластенин В.А. Преподавание педагогических дисциплин на технологической основе// Разработки и внедрение технологий обучения пед. дисциплин. – М.: Прометей, 1991. – С. 3 – 5.

238.  Сластенин В.А., Подымова Л.С. Педагогика: инновационная деятельность. – М.: ИЧП “Изд-во Магистр”, 1997. – 224 с.

239.  Словарь иностранных слов / Под ред.И.В.Лехина, С.М.Локшиной, Ф.Н.Петрова (гл. редактор) и Л.С.Шаумяна. – М.: Из-во Сов. энциклопедия, 1964. – 784 с.

240.  Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. – Минск: Харвест, 1998. – 800 с.

241.  Словник іншомовних слів / Уклад. С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наукова думка, 2000. – 680 с.

242.  Словник української мови. Т. 4. – К.: Наукова думка, 1973. – 840 с.

243.  Словник української мови в 11 т. – К.: Наук. думка, 1977. – Т. 8. – 927 с.

244.  Соломко Л.Р.Дидактичні умови забезпечення успішності навчання студентів молодших курсів в технічних закладах освіти: Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.04/ Одеса, 1999. – 19 с.

245.  Социальная педагогика: Курс лекций / Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с.

246.  Спірін Л.Ф. Формування професійно-педагогічних умінь учителя-вихователя / Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія / Укл. Н.В.Гузій.. – К., ІЗМН, 2000. – С.107 – 111.

247.  Спиркин А.Г.Сознание и самосознание. – М.: Политиздат, 1972. – 303 с.

248.  Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. –736 с.

249.  Стрельников В.Ю. Розвиток професійної компетентності вчителів у

 закладах післядипломної освіти:Дис… канд. пед. наук.– Київ, 1995.–223 с.

250.   Сухомлинська О.В. Про стан теорії і практики виховання в освітньому

 просторі України. // Шлях освіти. – 1998. – № 3. – С. 2 – 5.

251.  Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5 т. – К.: Рад. школа, 1976.

252.  Талызина Н.Ф. Пути разработки профиля специалиста. – Саратов, 1987. – 173 с.

253.  Третьяков П.И., Сенновский И.Б. Технология модульного обучения в школе: Практико-ориентированная монография / Под ред. П.И.Третьякова. – М.: Новая школа, 1997. – 352 с.

254.  Трубіцина О.М. Підготовка майбутніх учителів до рефлексивного управління процесом навчання учнів іноземної мови: Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.04. – Одеса, 2002. – 21 с.

255.  Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. В 2 т. М.: Педагогика. – 1974 – Т. 1. – 583 с.

256.  Філософія: Навч. посіб.- 2-е вид., перероб. і доп. / Л.В.Губернський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.: За ред. І.Ф.Надольного. – К. Вікар, 2001. – 457 с.

257.  Філософський словник / За ред. В.І.Шинкарука. – Київ, гол. редакція Укр. Радянської енциклопедії, 1986. – 798 с.

258.  Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 544 с.

259.  Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. – 6-е изд. – М.: Политиздат, 1991. – 560 с.

260.  Функциональная неграмотность и профессиональная некомпетентность как фактор риска современной цивилизации и роль непрерывного образования взрослых в их преодолении. Тезисы к семинару 25 – 29 июня 1990г. / Под ред. В.Г. Онушкина. – Л.: НИИНОВ, 1990. – С. 59 – 62.

261.  Харламов И.Ф. О педагогическом мастерстве и новаторстве // Педагогика. – 1992. – №7. – С. 11 – 15.

262.  Хмелюк Р.И. Формирование гражданской зрелости студенческой молодежи. –15/4835. – Киев; Одесса: Вища школа, 1978. –134 с.

263.  Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. – СПб: Питер, 2001. – 544 с.

264.  Цетлин В.С. Какими профессиональными качествами должен обладать учитель иностранного языка? // ИЯВШ.– 1990.– № 3.– С. 28 – 29.

265.  Цільова комплексна програма «Вчитель» / Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 1997. – № 24. – К.: Педагогічна преса. – С. 11 – 25.

266.  Цокур О.С. Педагогічний самоменеджмент як провідний чинник творчої самореалізації вчителя // Визначення чинників та умов, що впливають на підготовку вчителя національної школи; Методичні рекомендації / упорядники: І.М.Богданова, З.Н.Курлянд, М.Ф. Ломоно-сова, та ін. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2000. – С. 22 – 27.

267.  Чамата П.Р. К вопросу о генезисе самосознания личности // Чамата П.Р. Проблемы сознания. – М.: Наука, 1968. – С. 230 – 235.

268.  Чебыкин А.Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. – Одесса, 1992. – 166 с.

269.  Чернышев А.С. Практикум по решению конфликтных педагогических ситуаций. – М.: Российское педагогическое агентство, 1998. – 188 с.

270.  Чернишова Р., Андрюханова В. Мета сучасної школи – компетентність// Директор школи. – 2001. – № 8. – С. 91 – 97.

271.  Чумакова М.П. Педагогические основы процесса воспитания гражданской зрелости старшеклассников: Автореф… канд. пед. наук. – М., 1980. – 16 с.

272.  Шадриков В.Д. Деятельность и способность. – М: Логос, 1994. – 320 с.

273.  Шевчук Л.І. Розвиток професійної компетентності викладачів спеціальних дисциплін закладів профтехосвіти у системі післядипломної освіти: Автореф. дис… пед. наук: 13.00.04.– К, 2001. – 22 с.

274.  Щедровицкий Г.П. Философия. Наука.Методология. М., 1997.– 368с.

275.  Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., Наука, 1974. – 427 с.

276.  Щербаков А.И. Совершенствование системы психологического образования// Вопросы психологии. – 1981. – №5. – С. 13 –18.

277.  Шиян О.М. Аутопедагогическая компетентность учителя // Педагогика.–1999. – №1. – С. 63 – 68.

278.  Шолохович В.Ф. Информационные технологии обучения // Информатика и образование. – 1998. – №2. – С. 5 – 13.

279.  Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп. ред) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998 – 874 с.

280.  Якунин В.А. Педагогическая психология:Учеб. пособие / Европ. ин-т экспертов. – СПб.: Изд-во «Полиус», 1998. – 639 с.

281.  Activities achievements. The Council of Europe, 1998. – 79 p.

282.  Anforderungsprofil fur DaF / DaZ – Lehrer und Lehrerinnen // Arbeitskreis DaF, Runbreif, 1996 / 30. – Р. 31 – 36.

283.  Arends, Richard S Classroom instructions and management / Ricard I. Arends., 1997. – 307 p.

284.  Atkinson D., Mc.Clelland D. The Projective expression of needs // Journal of Experimental Psychology. – 1984. - № 33. – Р. 35 – 41.

285.  Britell J.K. Competency and Excellence // Munimum Competency Achievement Testing/ Taeger R.M.& Tittle C.K. (eds.) – Berekley, 1980. – Р.23 – 29.

286.  Classroom Discussion and Management., The Mac Crown-Hill Companies, Richard S. Arends, Massachusetts, 1999. – 307 p.

287.  Crowl T.K., Kaminsky S., Podell D.M. Educational Psychology. Windows on Teaching. – Brown & Bench mark publishers, 1997. – 416 p.

288.  Dunkin M.J., Biddle B.J. The study of teaching. – New York: Holt, Rinehart & Winston, 1974. – 368 p.

289.  Hall A., Baumgartner P. What is Multimedia? Klagenfurt // Language Learning with Computers. – 1991. – 278 p.

290.  Kwasnica R. Wprowadzenie do myslenia o wspomaganium nauczycieli w rozwoju./ w: / Studia Pedagogiczne,LXS. “Z zagadnien pedeutologii i ksztalcenia nauczycieli” / pod. Red. H.Kwiatkowskiej i T.Lewowickiego.- Warszawa, PAN, 1995. – s. 9 – 43 .

291.  Learning to Teach. Third Edition. Richard S.Arends. McGrow-Hill INC., 1994. – 549 p.

292.  Mc Clelland Human Motivation. – New York, 1985. – 356 p.

293.  Modern Language Learning, Teaching, Assessment // A Common European Framework of Reference / Council of Europe, Education Committee. – 1998. –Strasbourg. –224 p.

294.  Moore Z. The Portfolio and Testing Culture // Heusinkveld P. (ed.) Pathways to Culture: Readings on Teaching Culture in the Foreign Language Class – Yarmouth: Intercultural Press. Inc., 1997. – p.617 – 644.

295.  Murray H., Gillese E., Lennon M., Mercer P., Robinson M. Ethical Principles in University Teaching. – Society for Teaching and Learning in Higher Education, 1996. – 386 p.

296.  Oschepkova T., Prolygina M., Starkova D. Techniques in Teaching – Training Context // Языковое образование в национально-культурном наследии России: исторические традиции, современность, взгляд в будущее. Тезисы докладов к конференции. – М.: АПК и ПРО, 2001. – с.199 – 201 .

297.  Oxford Advanced Learner`s Dictionary of Current English A.S.Hornby with A.P.Cowie, A.C.Gimson. – Oxford University Press, 1980, 1037 p.

298.  White R., Martin M., Stimpson M., Hodge R. Management in English Language Teaching. – Cambridge University Press, 1995. – 348 p.