ЗМІСТ
Урок – 1. Поняття про вектори. Абсолютна величина вектора і напрям
Урок – 2. Рівність векторів. Розв’язування вправ
Урок – 3. Координати вектора
Урок – 4. Розв’язування вправ. Самостійна робота
Урок – 5. Додавання векторів
Урок – 6. Додавання векторів (продовження)
Урок – 7. Додавання векторів (продовження)
Список використаної літератури
Мета уроку. Увести поняття вектора, абсолютна величина й напрям вектора, а також розв’язати вправи.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.Навчальні посібники і ТЗН. 1)кодоскоп; 2)кодопозитиви; 2)діапроек- тор; 4) фрагменти з діафільму ” Вектор ”.
ХІД УРОКУІ. Повторення вивченого матеріалу (фронтальне опитування на кодоскопі).
1). Які відображення площини на себе називається рухом (перемі- щенням)? Перерахувати відомі вам види переміщення.
[симетрія відносно точки, симетрія відносно прямої, поворот, паралельне перенесення].
2). Дати означення напряму на площині.
[Наочно паралельне перенесення означають як перетворення, при якому точки зміщуються в одному і тому самому напряму на одну і ту саму відстань, або точки зміщуються вздовж паралельних прямих ( або прямих які збігаються) на одну й ту саму відстань].
3). Яке відображення площини на себе називається паралельним пере- несенням?
4). Яке відображення площини на себе називається паралельним пере- несенням?
[Паралельне перенесення задається формулами:
x'=x+a, y'=y+b ].
5). Скільки різних паралельних перенесень задають дві різні точки? [A(x1;y1), B(x2;y2) переходять при паралельному перенесенні у точки A'(x1+a;y1+b), B'(x2+a;y2+b)].
Розв’язати задачу на тотожне відображення.
Дано відрізок AB. Побудувати образ цього відрізка
а) При паралельному перенесенні, який переводить точку A у точку В.
AB]. [AB AB].
б) При повороті на 0o навколо вибраної поза відрізком AB точки. [AB
в) Чи являється довільне переміщення тотожнім відображенням, якщо відомо,що воно переводить точку А в точку В, а також В в точку В, тобто АВ АВ? [Ні, бо при будь-якому розміщенні осі симетрії з віссю AB на площині знайдуться точки, які не переходять самі в себе, а тотожне відображення є перетворення всієї площини на себе, яка будь-яку точку площини відображає на себе].
Паралельне перенесення задано формулами x=x+2, y=y+3. Знайдіть координати точок N' і M', в які переходять точки N(1;2), M(2;1) при паралельному перенесенні. Побудувати точки N і N ', M і M'; кожну пару точок з’єднайте відрізком.
Демонструю на кодоскопу мал. 1, який складається з кодоплівок: система координат, із двох пар точок N і N', M і M'. Одержаний малюнок показує, що при даному паралельному перенесенні точки змістилися за паралельними прямими на однакову відстань. Пропоную учням цю властивість довести, тобто, що чотирикутник NN'M'M – паралелограм. Для доведення вправи необхідно згадати з учнями означення й властивість паралелограма, формули координат середини відрізка.
Пропоную учням знайти середину відрізка NM' і N'M і переконатися, що ці точки співпадають. Учні роблять висновок, що діагоналі чотирикутника NN'M'M перетинаються і в точці перетину діляться навпіл, це означає, що NN'M'M – паралелограм. Таким чином доведено, точки N і M змістили на одну і ту ж відстань.
Потім я доводжу це твердження в загальному вигляді ( тобто для будь-якого паралельного перенесення і довільних точок N і M ), показую на кодоскопі мал. 1.
Алгоритм доведення демонструю на кодоскопі.
Нехай O1 – середина відрізка NM', а O2 – середина відрізка N'M. Знайти координати точок і.
Для O1:
x = (x1+x2+a)/2, y = (y1+ y2 b)/2;
для O2 :
x = (x1+a+x2)/2, y = (y1 +y2+b)/2.
Точки О1=О2 – співпадають (одна і та ж точка).
Отже, діагональ чотирикутника N'NM'M перетинаються і точкою перетину є точка О (середина ); звідки слідує, що чотирикутник NN'M'M – паралелограм (мал. 2), тобто NN' || MM' і NN'=MM'.
y
N(x1+a;y1+b)
5
M(x2+a;y2+b)
o
2 N
M 0 1 2 3 4 x
Мал. 2
Звертаю увагу учням на те, що ми довели наступне:
а) NM=N'M', тобто, що паралельне перенесення зберігає відстань між точками, а це означає – рух;
б) пряма переходить у паралельну пряму.
Пригадати з учнями теорему 9.4 (про існування і єдиності паралельного перенесення).
Підвести підсумок фронтального опитування й оголосити оцінки.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Звертаю увагу учням на те, що ми повторили паралельне перенесення, яке тепер буде називатися по новому – вектор.
Після таких міркувань переходимо до означення вектора, яке подано у підручнику (п. 91).
Вектором називається напрямлений відрізок (за підручником мал. 215 демонструю на кодоскопу).
B
a
A
мал. 3 (за підручником мал. 211)
Звертаю увагу на те, що учні вже зустрічалися із вектором у курсі фізики при вивченні величин, які характеризуються числом і напрямом (такі, як сила, швидкість і т. д.).
На мал. 3 напрям вектора визначається його початком і кінцем (стрілка). Для позначення вектора використовуються малі букви латинського алфавіту a, b, c
Можна також позначати вектор, вказавши його початок і кінець великими буквами латинського алфавіту. При такому способі позначення
вектора на перше місце ставлять його початок (перша буква), а кінцем є друга буква. Зверху над буквою (буквами) ставлять риску (стрілку). Повідомляю, що вектор на мал. 3 позначають так: a і AB.
B C
A D
Мал. 4
На кодоскопу демонструю наступні завдання:
... закладах. У додатках подано ряд ілюстративних матеріалів, котрі були використанні на практиці в школі і можуть послужити методичним матеріалом для підготовки та проведення уроків образотворчого мистецтва як студентами, так і вчителями. У дослідженні доведено: використання ілюстративного матеріалу є обов’язковим і ефективним методом наочного навчання; він незамінний в ході пояснення послідовност ...
... нтуватися на використання підручників [53; 54; 5]. У класах фізико-математичного спрямування доцільно орієнтуватись на використання підручників [53; 54; 5; 1]. РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ У ПРОФІЛЬНИХ КЛАСАХ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 2.1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОФІЛЬНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ Математика є універсальною мовою, яка широко застосовується в усіх ...
... без опанування системи понять цієї науки. Це великою мірою стосується математики. Найважливішим завданням викладання математики є формування в учнів правильних математичних понять. 1.3. Суттєві і несуттєві властивості понять. Прийоми їх виявлення. Засвоєння математичних понять відбувається у процесі аналітико – синтетичної діяльності учнів, спрямованої на виявлення істотних загальних ...
... може бути компетентною або некомпетентною в певних питаннях, тобто мати компетентність (компетентності) у певній галузі діяльності. Саме тому, одним із результатів навчання курсу «Застосування ІКТ у навчальному процесі з математики» вбачається формування в майбутніх вчителів відповідних ключових фахових компетентностей. Зазначене вище наштовхнуло на дослідження компетентностей: внаслідок чого ...
0 комментариев