Колективні засоби захисту

4.2 Колективні засоби захисту

Укриття населення в захисних спорудах є найбільш надійним способом захисту від зброї масового ураження та інших сучасних засобів нападу, а також від радіоактивного забруднення при аваріях на атомних об'єктах і об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини.

Захисні споруди - це інженерні споруди, спеціально призначені для захисту населення від зброї масового ураження.

У залежності від захисних властивостей ці споруди поділяються на:

- сховища;

- протирадіаційні укриття;

- найпростіші укриття.

Сховище - це споруда герметичного типу, яка забезпечує захист людей від усіх факторів ураження ядерної зброї, отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж.

Люди можуть перебувати у сховищах довгий час, навіть у завалених сховищах безпека "їх забезпечується протягом декількох діб. Надійність захисту досягається за рахунок підвищення міцності конструкцій, а також за рахунок санітарно-гігієнічних умов, які забезпечують нормальне життя людей у сховищах у випадку зараження навколишнього середовища на поверхні радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами або виникнення масових пожеж,

За місцем розміщення сховища бувають:

- вбудовані у підвальному або напівпідвальному приміщенні будинку;

- розміщені окремо.

Усередині сховища є різні приміщення, які поділяються на головні і допоміжні.

До головних належать приміщення, де розташовуються люди, і тамбури-шлюзи.

Допоміжні - це фільтровентиляційні камери, санітарно-побутові, приміщення дизельної електростанції, захисні входи і виходи, медична кімната, склад для продуктів.

Приміщення для людей планується із розрахунком 0,5 м² площі підлоги і 1,5 м³ внутрішнього об'єму на одну людину. Головні приміщення діляться на відсіки, розраховані на 30-75 чоловік. У відсіках обладнуються два- або триярусні нари - лавки для сидіння і полиці для лежання із розрахунком: для сидіння 0,45x0,45 м і лежання - 0,55-1,8 м. Висота приміщення - не менше 2,2 м. Кількість місць для лежання -20-30% від загального числа.

Тамбури-шлюзи призначені для перепуску людей у сховище після команди «Закрити захисні споруди» без порушення захисних властивостей і герметичності сховища. Вони бувають одно- і двокамерними в залежності від вмістимості сховища. Двері тамбура-шлюзу захисні - герметичні.

У фільтровентиляційній камері розміщуються фільтровентиляційний агрегат, який забезпечує вентиляцію приміщень сховища та очищення повітря від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.

Санітарно-побутові приміщення обладнуються окремо для чоловіків і жінок в ізольованих приміщеннях.

Приміщення для дизельної електростанції розмішується біля зовнішньої стіни і відділяється від інших приміщень стінкою, яка не горить,

Сховище має не менше, ніж два входи, що розмішені на протилежних боках. Вони об'єднуються тамбурами. Двері у тамбурах: зовнішні - захисні і герметичні, внутрішні - герметичні.

Збудоване сховище повинно мати аварійний вихід. Це підземна галерея з виходом через вертикальну шахту, яка закінчується сильним оголовком на територію, що не завалюється зруйнованими будинками.

Медична кімната обладнується із розрахунком 9 м² при вмістимості сховища 900-1200 чоловік.

Кімната для продуктів повинна бути ізольована від основного приміщення.

У сховищі обладнуються різні інженерні системи: електрозабезпечення, водозабезпечення, опалення, забезпечення повітрям і каналізація.

Електрозабезпечення сховищ проводиться від зовнішніх джерел. При аварійному варіанті існує дизельна електростанція.

Водозабезпечення - від водопровідної мережі. Робляться запаси води - 2-3 л на людину на добу. У великих сховищах може обладнуватись водозабезпечеиня з артезіанських джерел.

Опалення - від опалювальної мережі, автономне (пічки, опалювачі, нагрівачі і т.д.).

Каналізація — від об'єктової або міської мережі, а також встановлюється аварійний резервуар. Для збору сухих відходів встановлюються паперові мішки або пакети із розрахунком 2 кг на одну людину.

Забезпечення повітрям проводиться при наступних режимах: режим чистої вентиляції, режим фільтровентиляції, режим повної вентиляції.

У режимі чистої вентиляції повітря очищується від грубодисперсного радіоактивного пилу. У режимі фільтровентиляції повітря очищується від решти радіоактивних речовин, а також від отруйних речовин і бактеріальних засобів.

Режим повної ізоляції сховища із регенерацією повітря передбачається тоді, коли сховище розміщене в місцях, де можлива пожежа або загазованість території сильнодіючими отруйними речовинами.

У приміщеннях сховища розміщуються, крім цього, комплект засобів для проведення розвідки, захисний одяг, засоби гасіння пожежі, аварійний запас інструменту.

У сховищі повинна бути документація, яка визначає характеристику і правила його утримання, план, табелі оснащення, схему мереж, журнал перевірки стану сховища.

Захист від радіоактивних речовин, крім сховищ, забезпечують протирадіаційні укриття (ПРУ). Вони надійно захищають людей від опромінювання і попадання радіоактивних речовин в органи дихання, на шкіру і одяг. ПРУ, крім цього, здатні захистити людей від світлового опромінювання, проникаючої радіації, частково від ударної хвилі, від прямого попадання на шкіру і одяг людей крапель отруйних речовин і аерозолей бактеріальних засобів.

ПРУ обладнують із розрахунком найбільшого коефіцієнту захисту. Вони споруджуються перш за все у підвальних приміщеннях будинків і споруд.

У якості ПРУ можуть бути використані і наземні поверхи будинків. Найбільш придатними для цього є кам'яні і цегляні будинки.

У сільській місцевості під ПРУ можна використати підвали, а також овочесховища. У деяких випадках можна збудувати окремі ПРУ і використати гірські виробітки та печери.

У ПРУ є головні приміщення і допоміжні. До головних належать приміщення для людей, а до допоміжних - санітарні вузли, приміщення для вентиляційного обладнання, приміщення для збереження забрудненого верхнього одягу.

Приміщення для людей будується із розрахунком 0,5 м² площі підлоги на одну людину і оснащується нарами для сидіння і лежання.

Санітарні вузли обладнуються окремо для жінок і чоловіків.

У ПРУ, які вміщують більше 300 чоловік, повинно бути приміщення для вентиляційного обладнання, розмір якого визначається габаритами обладнання.

Приміщення для зберігання забрудненого одягу обладнується біля входу.

Для забезпечення життя в ПРУ необхідними є наступні системи: вентиляція, водозабезпечення, освітлення, опалення, каналізація.

Вентиляція може бути вимушена або природна. Остання застосовується в укриттях, які вміщують до 50 чоловік.

Водозабезпечення можливе від водопровідної мережі, також можна зробити запас води із розрахунком 3-4 літри на добу на одну людину.

Освітлення здійснюється від загальної електромережі, при її відсутності використовують лампи, ліхтарі, свічки і т.д.

Опалення здійснюється від загальної опалювальної мережі, пічок та ін. теплових приладів.

Каналізація — централізована або обладнуються ями вигрібання.

У ПРУ обладнується не менше двох входів, у які вставляють прості двері, що ущільнюються в місцях прилягання у дверних коробках.

Пристосування підвалів і внутрішніх приміщень у будинках для ПРУ, як правило, зводиться до виконання наступних видів робіт: підвищення захисних властивостей приміщень і вмонтування в них вентиляції.

Найбільш доступними простими укриттями є щілини - відкриті і перекриті. Щілини при необхідності можна будувати на території підприємства, організацій, навчальних закладів, а також у житлових районах.

На першій стадії щілину прокопують глибиною до 200 см, шириною зверху 110-120 см і на дні-до 80 см, Довжина щілини визначається кількістю людей, які розміщуються в ній із розрахунком 0,5 — 0,6 м на одну людину, мінімальна вмістимість щілини - від 10 до 15 чоловік, найбільша - 50 чоловік.

З метою послаблення дії ураження ударної хвилі на людей щілину роблять зигзагоподібною або ламаною, довжина прямої ділянки не більше 15 м. У слабких ґрунтах проводять обшивання стін щілини.

Для перекриття щілини необхідно використати колодки або накатники товщиною 10-15 см, залізобетонні елементи, металопрокат і т.д.

На перекриттях встановлюють гідроізоляцію і засипають ґрунтом товщиною 50-60 см. Входи у щілину обладнують дверима або приставними щитами.

Для вентиляції з протилежного боку входу обладнують витяжну коробку, яка повинна виходити на поверхню на висоту 1,5-2 м. У перекритій щілині необхідно мати освітлення.

Укриття населення в захисних спорудах, включаючи і прості укриття, проводиться за відповідними сигналами оповіщення цивільної оборони, або за рішенням самої людини в залежності від обстановки.

Заповнення захисних споруд проводиться організовано і швидко. Люди розташовуються в них за вказівками коменданта (старшого) споруди: ті, які прибули з дітьми, розташовуються у місцях спеціально відведених для них, як правило, поблизу каналів, що подають повітря.

Дотримання строгої дисципліни - одна із головних умов надійного захисту.

У сховищах і укриттях необхідно зберігати тишу. Не дозволяється без потреби ходити у приміщенні сховища або укриття, самостійно включати і виключати освітлення, інженерні агрегати і мережі, відчиняти і зачиняти двері і відхиляти фіранки. Забороняється запалювати свічки, нафтові лампи, саморобні світильники тощо.

У сховищах і укриттях можуть організовуватись бесіди, читання вголос і слухання радіопередач, дозволяється грати в тихі ігри (шахи, шашки та ін.).

Для дітей дошкільного віку можна організувати неголосне читання цікавих казок, а школярам дати цікаву книжку. Діти, які перебувають у сховищах і укриттях, повинні строго виконувати усі вказівки дорослих.

Дорослі при перебуванні в захисних спорудах разом з дітьми повинні виявляти спокій і витримку, не вести в присутності дітей розмов, які можуть викликати у них страх. Умілі і спокійні дії дорослих будуть добре впливати на дітей.

4.3 Індивідуальні засоби захисту

У комплексі захисних заходів важливе значення має забезпечення населення засобами індивідуального захисту і практичне навчання правильно і вміло їх використовувати.

Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людини від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.

За своїм призначенням індивідуальні засоби захисту поділяють на: засоби захисту органів дихання і засоби захисту шкіри людини. До перших належать протигази, респіратори і прості засоби захисту.

Протигази поділяються на фільтруючі й ізолюючі.

Фільтруючі протигази є основним засобом захисту людини від попадання в органи дихання, на очі і обличчя радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.

Принцип захисної дії їх заснований на очищенні (фільтрації) повітря, що вдихається, від різних шкідливих сумішей.

Для дорослого населення в системі цивільної оборони можуть бути використані фільтруючі протигази марки ГП-5, ГП-5 м, ГП-7.

Протигази ГП-5, ГП-5м комплектуються фільтропоглинальною коробкою малого розміру (типу ГП-5), а для лицьової частини - шолом-маскою. В комплект протигазу ГП-5м входить шолом-маска з мембранною коробкою, де розміщується переговорний пристрій.

Протигаз буде надійним засобом захисту, якщо лицьова частина підібрана за розміром, а протигаз підігнаний і справний. Після отримання протигазу, необхідно його оглянути І перевірити усі частини, потім правильно зібрати і перевірити його герметичність. Перевірений і справний протигаз у зібраному виді кладуть у сумку і носять на лівому боці лямкою через праве плече, клапаном від себе.

Для захисту органів дихання дітей призначені наступні протигази:

- ДП-6м - дитячий протигаз, тип шостий, малий для дітей молодшого віку (від 1,5 до 12 років). Він комплектується полегшеними коробками фільтро-поглинання типу ДП-6м, а для лицьової частини-масками МД-1 (маска дитяча, тип перший) чотирьох зростів - 1,2, 3 і 4-го. Маски перших трьох зростів мають гарантійні стрічки, які не дозволяють дитині без допомоги дорослого зняти масках, у маски 1-го зросту з'єднуюча трубка прикріплена збоку біля клапанної коробки,

- ДП-6 — призначений для дітей старшого віку (від 12 до 16 років) - маска МД-1 одного 5-го розміру.

- ПДФ-7 - протигаз дитячий фільтруючий дошкільний для дітей від 1,5 до 7 років - чотирьох розмірів.

- ПДФ-Ш - протигаз фільтруючий шкільний для дітей від 7 до 17 років - маски МД-3 двох розмірів - 3-го і 4-го, або шолом-маска чотирьох розмірів - 0,1,2, і 3-го.

До комплекту будь-якого дитячого протигазу входить сумка для його збереження і засіб від запітнілості скла окулярів.

Підбір і пристосування лицьової частини протигазу для дітей дошкільного і шкільного віку проводиться дорослими; діти старшого віку можуть підібрати і пристосувати лицьову частину самостійно.

При підборі маски для будь-якого дитячого протигазу у дітей вимірюють висоту обличчя, потім за таблицею визначають необхідний зріст маски.

Перевірку, збір і укладання дитячих протигазів проводять дорослі; діти старшого віку можуть робити це самостійно,

Протигази діти носять в таких же положеннях, як і дорослі: «похідному», «на готові» і «бойовому». В «похідному» положенні дитячий протигаз носиться на лівому боці (через те, що довжина з'єднуючої трубки лицьової частини невелика), протигази для дітей молодшого віку в положенні «на готові» і «бойове» носять на грудях.

Дітям молодшого віку протигази, як правило, одягають дорослі. Для цього дитину необхідно поставити спиною до себе (маленьку дитину - між коліна спиною до себе) так, щоб голова її впиралась у вас. Потім взяти маску двома руками за скроневі і шийні стрічки і, пересуваючи пальці рук, одягнути маску на обличчя дитини, розрівняти наголівник на потилиці і зав'язати гарантійні стрічки.

Діти старшого віку одягають протигази самостійно.

Ізолюючі протигази (ІП-4, ІП-5, ІП-46) - повністю ізолюють організм людини від навколишнього середовища і, як правило, надходять на оснащення формувань ЦО.

Респіратори - застосовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу і при діях у вторинній хмарі бактеріальних засобів.

У системі ЦО для дорослого населення використовується респіратор Р-2. Вони є трьох розмірів -1,2, 3-го.

Підбір розміру респіратора проводиться як і зріст маски протигазу - вимірюванням висоти обличчя людини.

Одягання респіратора проводиться за командою «Респіратор одягнути» або самостійно. При одяганні респіратора не потрібно сильно притискати півмаску до обличчя і сильно стискати носовий зажим.

Для захисту дітей застосовується респіратор Р-2д. Він є чотирьох розмірів і призначений для дітей від 7 до 17 років, респіратор Р-2д за призначенням дії і використанням аналогічний респіратору Р-2.

До простих засобів захисту належать протипилова тканинна маска ПТМ-1 і ватно-марлева пов'язка, які захищають органи дихання людини від радіоактивних речовин, а також при дії у вторинній хмарі бактеріальних засобів.

Для захисту від отруйних речовин прості засоби, як і респіратори, не можуть застосовуватись ПТМ-1 складається із двох головних частин корпусу і кріплення. Корпус і кріплення маски можуть виготовлятися як із нових матеріалів, так і з поношених текстильних виробів.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється наступним шляхом. Беруть шматок марлі довжиною 100 см і шириною 50 см; в середній частині шматка на площі 30x20 см кладуть-рівний шар вати товщиною приблизно 2 см; вільні від вати кінці марлі по всій довжині шматка з обидвох боків завертають, закриваючи вату; кінці марлі (біля 30-35 см) з обидвох боків посередині розрізають ножицями, утворюючи дві пари зав'язок; зав'язки закріплюють стібками ниток

Ватно-марлева пов'язка для дітей виготовляється Із шматків марлі розміром 80x40 см; шар вати накладають на марлю розміром 20x15 см, товщиною 1-2 см.

Для захисту дітей віком до 1,5 року використовується камера захисна дитяча (КЗД-4 І інші). Вона складається із оболонки, металевого каркасу, зажиму і плечової стрічки. В оболонку вмонтовані два дифузійно-сорбірні елементи і вікно, через яке можна слідкувати за поведінкою і станом дитини. У зібраному стані камеру тримають у дитячій кімнаті.

При необхідності дитину кладуть всередину камери ногами в бік вхідного отвору, в камеру кладуть пляшку з дитячим харчуванням, іграшку і одну-дві пеленки про запас. Після цього ретельно герметизується вхідний отвір, для чого зажимом, який складається з двох пластмасових пластин і гумового кільця стяжки, стягують гумову тканину вхідного отвору. Влітку температура в камері буде на 3-4⁰C вища, ніж на дворі, а взимку такою ж.

Захисна камера може переноситись на стрічці в руках або через плече, а також встановлюватись на шасі дитячої коляски або на санки.

Дитину можна вийняти із камери за командою, яка дозволяє зняти засоби захисту. Той, хто бере дитину, повинен бути в незараженому одязі, використана камера підлягає обеззаражуванню.

Засоби захисту шкіри людини поділяються на ізолюючі і фільтруючі.

До ізолюючих належать: захисний комбінезон; легкий захисний костюм Л-1; загальновійськовий захисний комплект.

До фільтруючих - комплект захисного фільтруючого одягу. Всі ці засоби захищають людей, які перебувають на території сильно зараженій радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.

Для захисту населення може використовуватись виробничий одяг - куртки і штани, комбінезони, халати з капюшоном зшиті, як правило, з брезенту, вогнезахисної або гумової тканини і грубого полотна,

Можна використовувати плащі і накидки, пальто, гумові чоботи, боти і галоші. Для захисту рук можуть бути шкіряні рукавиці.

Жінкам, що перебувають на зараженій території, рекомендується одягати штани. Простий одяг можна змочити спеціальним розчином, виготовленим на основі миючих засобів, тоді він добре захищає від випарів аерозолей отруйних речовин.

Засоби захисту органів дихання і шкіри виготовляються промисловістю. На об'єкти народного господарства вони надходять централізовано і призначені головним чином для оснащення формувань, робітників і службовців підприємства.

Засоби захисту зберігаються у спеціальних складах у кожному цеху (відділі) підприємства, а у школі - у завгоспа. При необхідності робітники і службовці отримують засоби захисту за місцем праці. Діти, які відвідують дитячі дошкільні установи, отримують їх там, а школярі - у школах, непрацююче населення за місцем проживання через ЖЕКи і будинкові управи

До медичних засобів захисту належать: аптечка індивідуальна АІ-2 і пакет перев’язочний індивідуальний.

Аптечка індивідуальна АІ-2 призначена для надання самодопомоги і взаємодопомоги при ураженнях і опіках, а також для запобігання і ослаблення дії отруйних речовин, бактеріальних засобів та іонізуючих випромінювань. Має лікарські засоби, антидот і радіо протектори.

У гнізді № 1 міститься шприц-тюбик із засобом проти болю. Застосовують при переломах, великих ранах і опіках.

У гнізді № 2 у червоному пеналі - препарат тарен для ослаблення дії отруйних речовин нервово-паралітичної дії. Вживати по одній таблетці при можливому отруєнні отруйними речовинами, повторне вживання через 5-6 год. У гнізді №3 у білому пеналі міститься протибактеріальний препарат сульфадиметоксин. Приймати 7 таблеток у першу добу в один прийом, а в наступні дві доби по 4 таблетки при появі шлунково-кишкових розладів після опромінення.

У гнізді № 4 в двох пеналах рожевого кольору міститься радіозахисний препарат №1 цістамін. Приймають при загрозі опромінювання 6 таблеток за один прийом, через 4-5 год можна ще 6 таблеток.

У гнізді №5 у двох чотиригранних пеналах без забарвлення міститься протибактеріальний препарат №1. Прийняти 5 таблеток, через 6 годин ще 5 таблеток при загрозі опромінювання або бактеріальному зараженні.

У гнізді №6 у пеналі білого кольору є радіозахисний препарат - калій йодистий. Приймати по одній таблетці упродовж 10 днів після випадання радіоактивних опадів.

У гнізді №7 у пеналі голубого кольору міститься протиблювотний препарат етаперазін. Приймати одну таблетку зразу після опромінення або при пошкодженнях голови.

Необхідно пам'ятати, дітям до 8 років на один прийом дають 1/4 таблетки; дітям від 8 до 15 років - 1/2 таблетки. Пакет перев'язочний індивідуальний призначений для перев'язки ран, пошкоджень і т.д.

5. Санітарна обробка людей. Захист і знезараження води, продуктів і речей

У вогнищі масового ураження виникає зараження людей, їх одягу, води і продуктів харчування, будинків, території і т.д. отруйними, радіоактивними речовинами і бактеріальними засобами. Для того, щоб запобігти дії цих факторів ураження на людину, необхідно вилучити, знешкодити, знезаразити ОР, РР, БЗ.

З цією метою організовується спеціальна обробка населення, майна, одягу, техніки, продуктів харчування, води та ін.

Контроль за ними заходами, а також лабораторний аналіз проб (води, продуктів, фуражу і т.д.) із вогнища виконується медичною службою ЦО.

Спеціальна обробка включає

1. Санітарну обробку людей.

2. Дезактивацію різних об'єктів.

3. Дегазацію різних об'єктів.

4. Дезинфекцію різних об'єктів.

5.1 Санітарна обробка населення

Санітарна обробка - це комплекс заходів, спрямований на знезараження тіла людини, а також її одягу і взуття від збудників хвороби і їх носив, токсинів, радіоактивних і отруйних речовин, що потрапили на них.

У залежності від обставин, наявності часу і необхідних засобів, санітарна обробка може проводитись частково або повністю.

Часткова санітарна обробка людей проводиться негайно при зараженні ОР і БЗ або відразу після виходу із зараженої зони при зараженні РР. Часткова санобробка виконується самостійно або при взаємодопомозі.

Часткову санітарну обробку людей при зараженні РР проводять у наступному порядку: не знімаючи протигазу (респіратора), верхній одяг чистять, витріпують, вибивають палицею, обмітають віником або жгутом із трави. Взуття протирають вологою ганчіркою або обмивають водою, снігом. Закінчивши обробку одягу і взуття, очищають від пилу сумку протигазу, а коробку і маску обтирають мокрою ганчіркою. Після цього знімають протигаз (респіратор) і рукавиці, обмивають обличчя, шию і руки не зараженою водою і протирають рідиною із протихімічного пакета ІПП-8, ІПП-10. На заключній стадії слід прополоскати водою, або 2-пропент-ним содовим розчином рот і горло, почистити ніс. Після часткової санітарної обробки радіоактивне зараження одягу і тіла може залишатись і буде вищим від допустимого рівня. У такому випадку необхідно направити людей на санітарно-миючі пункти (СМП) для проведення повної санітарної обробки.

Часткова санітарна обробка людей при зараженні отруйними речовинами проводиться негайно (не пізніше 5 хв.) після їх застосування. Для цього використовується індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8, ІПП-10.

Виявивши краплі ОР, необхідно витягти із пакета флакон з дегазуючою рідиною, змочити марлеву салфетку, протерти нею відкриті ділянки шкіри, одягу і лицьову частину протигазу. При відсутності індивідуального протихімічного пакета краплі ОР можна обережно зняти тампоном вати, бинтом чи шматком тканини. Обробку проводять в одному напрямку від периферії до центру місця ураження. При першій можливості місця, що обробляються, потрібно вимити водою з милом І протерти чистим рушником (шматком тканини).

Після виходу із вогнища хімічного зараження у спеціально відведеному місці обережно знімають засоби захисту шкіри так, щоб вони не доторкались до чистої білизни і одягу. Потім, не знімаючи протигазу, ретельно оглядають відкриті ділянки шкіри, одяг і взуття.

Виявивши на шкіри краплі або мазки ОР, їх знову знімають за допомогою марлевого тампона, що змочений рідиною із протихімічного пакета.

Заражені ділянки одягу теж обробляють рідиною із ІПП-8. Взуття ретельно протирають ганчіркою, папером, травою.

По закінченні знезараження взуття, руки і відкриті ділянки шкіри обробляють рідиною ІПП--8. При відсутності ІПП-8 знезараження нервово-паралітичних речовин може проводитись шляхом обробки 12,5- процентним розчином аміаку, 3-процентним розчином перекисню водню, 8-процентним розчином персолі і т.д.

Часткова санітарна обробка в бактеріологічному вогнищі зараження полягає у проведенні заходів щодо знищення, знезараження хворобоутворюючих мікробів і їх токсинів на поверхні тіла людини і дезинфекції (дєзінсекції) одягу, взуття і засобів індивідуального захисту. Часткова санітарна обробка проводиться у протигазі (масці) відразу після зараження біологічними засобами. Ганчіркою, тампоном, носовою хусточкою, що змочені рідиною ІПП-8, протирають обличчя (крім очей), шию, руки. Можна помити чистою водою з милом відкриті ділянки шкіри.

При комбінованому ураженні РР, ОР І БЗ перш за все знезаражують ОР, які потрапили на шкіру і одяг. Потім шляхом витріпування і миття знешкоджують біологічні засоби, що осіли на одязі, взутті і засобах індивідуального захисту.

Якщо дозволяють обставини, верхній одяг знімають, але так, щоб відкриті ділянки шкіри тіла не торкались внутрішньої поверхні. Якщо санітарна обробка проводиться на зараженій місцевості, верхній одяг не знімають, часткова санітарна обробка не забезпечує зменшення усіх патогенних (хвороботворних) мікробів, токсинів, тому населення надалі проходить повну санітарну обробку, не виходячи із вогнища ураження.

Часткова санітарна обробка, як правило, завершується повною санітарною обробкою, що включає миття усього тіла мочалкою з милом (замість мила можна використати спеціальні миючі засоби) під душем. При зараженні OР і РР необхідно промити очі, ніс, ротову порожнину 0,5- процентним розчином соди.

При зараженні бактеріологічними засобами відкриті частини тіла перед миттям дезінфікують 2-процентним розчином хлораміну.

При повній санітарній обробці обов'язково проводять знезараження одягу і взуття або їх заміну.

Повна санітарна обробка проводиться у спеціальних закладах СПМ - санітарний пункт миття або у будь-яких приміщеннях, що оснащені душами.

У польових умовах з цією метою організовується ПСО (пункт спеціальної обробки), який розгортається хімічною службою.

Планування СПМ повинно бути таким, щоб при санітарній обробці не було потоків людей, які б зустрічались чи перетиналися, і забезпечувалось їх послідовне проходження через приміщення з початку обробки до її закінчення.

Як стаціонарні, так і польові пункти працюють за типом сані^тарного пропускника, обов'язково дотримується пропускний або поточний метод; ті, що проходять санітарну обробку, рухаються в одному напрямі; оброблені не зустрічаються, не торкаються заражених, необроблєних.

Санітарний пропускник має: роздягалку, де уражені знімають одяг і взуття; миюче і душове відділення для миття, вбиральню, де потерпілі одягають знезаражений одяг; камерне відділення, де проводиться знезараження одягу і взуття.

Порядок проведення повної санітарної обробки є наступним: із району очікування по черзі групами по 30-40 чоловік (окремо чоловіки і жінки) скеровуються на КРП (контрольно-розподільний пост), де виявляється ступінь зараження одягу, шкіри і порядок проведення обробки. Люди, ступінь зараження одягу і шкіри яких вищий від допустимої норми, скеровується у район збору. Та частина людей_, яка потребує миття, скеровується в роздягальне відділення. Тут вони знімають одяг, здають на збереження документи і цінності, потім приходять у приміщення, де медичні працівники оглядають їх з метою виявлення різних видів пошкоджень ділянок шкіри. При їх виявленні ці місця заклеюються пластирем або медичним клеєм, При вході у миюче приміщення люди отримують мило, мочалки. Для раціонального використання теплої води під кожною душовою сіткою миються одночасно дві людини. При митті звертається особлива увага на обробку частин тіла з волосяним покривом.

На кожну людину виділяється по 30 г мила і 30-35 л води, що нагріта до температури 38-40°С. Санітарна обробка триває не більше 30 хв.

У збиральному відділенні після дозиметричного контролю люди отримують свій знезаражений одяг або одяг із обмінного фонду, одягаються і залишають СПМ.

Похожие работы

Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання

Скачать

414733

5

2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...

Сучасна школа в умовах ринкової економіки

Скачать

80589

0

0

... всіх етапах її існування. 7. Експертна оцінка інновацій у теорії та практиці економічної освіти учнів і студентів з метою захисту від псевдоноваторства та ін. 8. Захист інтересів молоді та її підтримка в умовах ринкової економіки. 9. Обґрунтування системи підготовки та перепідготовки кадрів для забезпечення економічною освітою дітей та молоді. Досліджуючи тенденції розвитку національної теорії ...

Організація та методика проведення уроку з теми: "Робота з Windows XP"

Скачать

53730

5

0

... вибираємо тему уроку: «Робота з Windows XP». Системи в.н.: предметна, операційна, операційно-поточна, операційно-предметна, СНО «ЦИТ», операційно-комплексна, проблено-аналітична. 2. Організація і методика уроку обраної теми   Тема: «Робота з Windows XP» Ціль: сформувати знань про роботу з операційною системою Windows XP. Задачі: 1) Освітні: • формування знань про роботу з ОС Windows XP. ...

Патріотичне виховання підлітків та юнаків

Скачать

46917

0

0

... і методів; 4) Статистична обробка результатів експериментальної роботи та інтерпретація здійснювалася за допомогою методів математичної статистики. Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАКІВ 1.1 Патріотичне виховання підлітків та юнаків: мета, завдання, принципи Сучасне розуміння патріотизму характеризується різноманітністю і неоднозначністю. Багато в чому ...