Введення проектно-модульної технології на уроках технічної
Виховання відповідального ставлення учнів до праці на уроках
Осмислення необхідності тримати відповідь за виконання дорученого завдання, роботи [7, с. 26]
Виховна: виховання в учнів поваги до працівників та любові до праці
План-конспект урока - експеремента з трудового навчання в 6
Навигация
Виховна: виховання в учнів поваги до працівників та любові до праці
Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»
82101
знак
0
таблиц
1
изображение
2. Виховна: виховання в учнів поваги до працівників та любові до праці.
3. Розвивальна: розвивати в учнів спостережливість, уміння аналізувати отримані відомості, виділяти головне, прагнення до творчої діяльності в галузі техніки.
4. Профорієнтаційна: забезпечити формування в учнів знань про зміст та умови праці робітників-верстатників з механічної (фрезерувальник, токар, свердлильник, шліфувальник та ін.) і ручної обробки металів (слюсарів-складальників, монтажників, ремонтників), розвивати професійні інтереси до цих професій.
На підготовчому етапі вчитель трудового навчання відвідує кілька механічних цехів промислових підприємств міста, району, знайомиться із обладнанням, технологічним процесом цехів, їх потребою в кадрах та відбирає один із них для проведення екскурсії учнів. При цьому він враховує високий рівень технології виробництва, можливість ілюстрації різних способів обробки матеріалів, використання новітньої техніки, різноманітність професій. Вчитель домовляється з керівництвом цього цеху про виділення екскурсовода на час екскурсії, розробляє з ним хід екскурсії та повідомляє дату проведення екскурсії.
Підготовка учнів до екскурсії проводиться на заняттях з технічної праці. Вчитель пояснює тему, мету, план майбутньої екскурсії та дає учням завдання, які вони записують у спеціальних зошитах. Питання цих завдань можуть бути різноманітними, але вони повинні відповідати програмі з технічної праці та меті екскурсії. Орієнтовний перелік запитань:
1. Якими металорізальними верстатами обладнаний механічний цех?
2. Які деталі та вироби виготовляють в даному цеху, яка їх назва, для чого та де вони використовуються?
3. Із яких матеріалів (металів) виготовляють ці деталі?
4. Який різальний та вимірювальний інструмент використовує робітник під час виготовлення деталі на токарному (фрезерному, свердлильному) верстаті?
5. Якими технічними і технологічними документами (технологічні карти, креслення, ескізи) користується робітник?
6. Робітники яких професій та спеціальностей працюють у цеху?
7. Які можливості мають верстатники з металообробки та слюсарі для підвищення кваліфікації, просування по службі і продовження освіти?
8. Яка професія у механічному цеху тобі найбільше всього сподобалася і чому?
9. Де можна отримати підготовку з даної професії?
Відповіді на ці запитання учні дають в письмовому вигляді у робочому зошиті.
Екскурсія розпочинається зі вступної бесіди екскурсовода. Він коротко розповідає про історію підприємства, про продукцію, яку випускає підприємство і, зокрема, про продукцію механічного цеху, успіхи колективу підприємства, його традиції, потребу в кадрах. Далі екскурсовод повідомляє про порядок проведення екскурсії, звертає увагу на необхідність дотримання правил безпечної праці у механічному цеху. Потім учні оглядають обладнання цеху, стежать за ходом технологічного процесу. Під час огляду учні ознайомлюються з професіями токаря, фрезерувальника, стругальника, налагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та ін., зустрічаються в цеху з передовиками та новаторами підприємства, слухають їхні розповіді про свою роботу, задають робітникам та екскурсоводу запитання. Так вони знайомляться з професіями токаря, фрезерувальника, стругальника, налагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та рядом інших спеціальностей.
Особливу увагу слід звернути на роботу токаря і слюсаря. Про зміст та умови праці цих спеціалістів повинні розповідати самі робітники, їх до цього потрібно підготувати заздалегідь. Потім клас ділять на ланки по 3—4 учні, які призначають ланкового, і приступають до спостереження за роботою токаря чи слюсаря. Спостереження проходять відповідно до наведених вище запитань.
Закінчується екскурсія заключною бесідою. Учні задають запитання, які виникли в ході екскурсії, а екскурсовод дає на них відповіді. На цьому екскурсія закінчується.
На наступному занятті у шкільній майстерні проходить підведення підсумків екскурсії. Учні здають письмові звіти, обговорюють їх, відповідають на додаткові запитання вчителя. Вчитель оголошує оцінки за урок-екскурсію.
Велике значення в проведенні профорієнтаційної роботи мають
олімпіади з трудового навчання, які проводяться в шкільних майстернях для учнів 5 — 9 класів. На таких олімпіадах здійснюється масовий огляд досягнень учнів в їхній трудовій політехнічній підготовці. Вони активізують пізнавальну діяльність учнів на уроках і позаурочний час, поглиблюючи їхні знання, вдосконалюючи вміння та навички як загально технічного і загально трудового, так і спеціального характеру, розвивають у них професійні інтереси і творче ставлення до праці. Слід відмітити, що такі олімпіади можна розглядати як одну із форм профорієнтаційної роботи з виховання в учнів інтересу до масових професій.
Певну роль у проведенні профорієнтаційної роботи відіграють засоби наочної агітації та інформації в навчальних майстернях школи. Це можуть бути стенди, плакати, лозунги, різноманітні виставки: вітрини, альбоми, стінні газети тощо. Стенди, які відображають досягнення нашої країни в галузі науки, техніки та виробництва, під заголовками «Наука і техніка в епоху НТП», «Новини науки, техніки та виробництва» або інші можна розмістити в коридорі майстерень. Тут же розміщують стінгазету, яка відображає роботу майстерень, гуртків технічної творчості, містить відомості про підприємства міста і району. Необхідно також оформити майстерні стендами з профорієнтації «Наші батьки — передовики виробництва», «Ким бути?» та ін.
У майстернях обладнують куточок профорієнтації, який гарно оформляють і розміщують на самому видному місці. Оформлення виконують учні під керівництвом учителя трудового навчання. Куточок має включати матеріали про промислові галузі економіки нашої країни, місцеві підприємства даних галузей, їх структуру, значення, перспективу розвитку, потребу в кадрах; основні масові професії цих підприємств, їх передовиків і новаторів. Усе це оформлюють у вигляді альбомів, стендів, вітрин, відеофільмів, які також включають відомості про ПТУ свого району та області, про вищі навчальні заклади області й країни. Опис масових професій даного економічного району виконують у вигляді карток-професіограм. Професіограми про найбільш поширені професії та спеціальності можна оформити у вигляді стендів-розсувок або каталогів. Це можуть бути професіограми столяра, слюсаря, токаря, електромонтера, електромонтажника та інших, ознайомлення з якими передбачено програмою трудового навчання. Стенди-розсув-ки дають можливість звернути увагу школярів на більш важливе і цікаве в професії.
У куточку профорієнтації можна розмістити також матеріали для самостійної роботи учнів з розвитку інтересу до певної галузі праці і професії; творчі завдання для перевірки здібностей, яких вимагає ця діяльність; довідники про професії
та спеціальності й рекомендований список літератури про різні галузі економіки і професії. Тут же можна розмістити дошку показників трудового змагання учнів і планів роботи школярів у майстернях з виконання замовлень школи, дитячих закладів, ясел, підприємств чи інших господарств та фірм; вітрину-виставку кращих виробів школярів, виконаних на уроках з технічної праці й на гурткових заняттях.
Усе це сприяє формуванню в учнів мотивів свідомого вибору професії, розвиває інтерес до певної трудової діяльності й до майбутньої професії, яку хоче обрати школяр. Кожна форма і кожен метод мають
свої переваги та недоліки. Найбільшого виховного ефекту в профорієнтаційній роботі можна досягти лише тоді, коли з цією метою буде використана вся система форм і методів цієї роботи у комплексі.
Підвищення ролі занять з трудового навчання у справі профорієнтації учнів відповідає меті і змісту сучасної освіти, оскільки, готуючи учнів до свідомого вибору професії, вчитель вирішує основне виховне завдання з підготовки школярів до праці і життя. Тому цілеспрямована робота з профорієнтації на уроках трудового навчання стає важливою професійною якістю педагога.
Похожие работы
... Однак, не можна не можна не згадати й четверту групу методів, яка, при викладанні предметів по спеціальності, обраній студентом відіграє винятково важливу роль. Це бінарні методи навчально-виховного процесу. а) методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів. І група - методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності це способи діяльності викладача і ...
... і і лексичні вправи і мовленнєві ситуації; комунікативний (вживання слів у власних висловлюваннях). Уже з самого початку експериментального дослідження ми систематично спрямовували роботу над усвідомлення поняття іменника у початкових класах, на вироблення вмінь правильно вживати їх у мовленні. Програмою з рідної мови в цей період передбачено практичне ознайомлення дітей зі словами-назвами ...
... ємства щодо всього авансованого капіталу (тобто витрати на с + v); як прибутковість виготовлення окремої партії товарів; на теорії прибутку. Розділ II. Становлення та розвиток підприємництва в перехідній економіці України 2.1 Основні тенденції розвитку підприємництва в Україні Сьогодні вже ні в кого в Україні, мабуть, не викликає сумніву той загальновідомий факт, що підприємницька діяльні ...
... що у книгах та періодичних виданнях найменше приділяється увага саме механічній обробці металу, яка до того ж є найскладнішою для засвоєння. Саме тому ми спробуємо розробити методику формування загально трудових вмінь і навичок учнів загальноосвітньої школи з механічної обробки металів. У 8-9 класах учні вивчають більш складний вид механічної обробки металу на токарно-гвинторізному верстаті. Під ...
0 комментариев