1. Нормалізація мовленнєвого дихання.

2. Медикаментозне втручання (при гіпотонії та гіпотрофії м'язів неврологи застосовують препарати, що покращують нервово-м'язову провідність; їх призначають за 30 – 40 хв. до логопедичних занять. Це прозерін, оксазил, калімін. У комплекс терапії входять препарати, що стимулюють обмін речовин та запобігають розвиткові дистрофічних змін у м'язовій тканині, – АТФ, рібоксин, неробол, карнітина хлорид, фосфаден, актовегін, кардонат).

3. Масаж м'язів для зміцнення оральної мускулатури.

1. Зміцнення лицевої мускулатури шляхом погладжування, розтирання, глибокого розминання та вібрації. Масаж починається з легкого погладжування в напрямку від середньої лінії обличчя до периферії: погладжують чоло від середини до скронь, щоки – від носа до вух, від підборіддя до вушних раковин, розминають щелепові та щічні м'язи. Поступово інтенсивність масажних рухів посилюється. Роблять 8–10 рухів двічі на день.

2. Зміцнення губної мускулатури відбуваються через погладжування, розминання, розтирання та вібрації губних м'язів. Послідовність масажу: в напрямку від середини верхньої губи до кутів рота, від середини нижньої губи до кутиків, погладжування носо-губних складок від кутиків до крил носа, пощипування губ. Роблять по 8 – 10 рухів двічі на день.

3. Зміцнення язикової мускулатури можна здійснювати за допомогою логопедичних зондів з урахуванням напряму їх руху – від центру до периферії.

4. Вправи в домашніх умовах:

·  масаж за допомогою дерев'яного шпателя: масажують поздовжні м'язи язика, погладжуючи шпателем язик від середньої його частини – спинки – до кінчика;

·  за допомогою ритмічного натискання на язик, зміцнюють вертикальні м'язи;

·  при погладжуванні язика впоперек впливають на поперечні м'язи;

·  легкі вібруючі рухи шпателем упродовж 5 – 10 сек. сприяють активізації м'язів язика.

4. Артикуляційна гімнастика (пасивна та активна).

1.Зміцнення м'язів із використанням харчової логопедії (жування сухарів однією або другою половиною ротової порожнини, перекочування ґудзика або льодяника).

2.У випадках гіпотонії м'язів (не пов'язаної з дитячим церебральним паралічем), наприклад, при хворобі Дауна з дифузною м'язовою гіпотонією, застосовується метод ортопедо-стоматологічної допомоги – метод Кастільо-Моралес. Спеціально підготовлені ортопеди-стоматологи виготовляють дитині протез-пластинку на тверде піднебіння з пластмасовою горошинкою посередині. Дитина змушена постійно торкатися її язиком (обмацує горошинку). В такий спосіб поступово зміцняється язикова мускулатура.


IV. Атактична дизартрія

Схема логопедичної допомоги

1.Нормалізація мовленнєвого дихання.

2.Медикаментозне лікування (атаксія супроводжується гіпотонією м'язів, тому можуть призначатися такі препарати, як і при млявій формі дизартрії).

3.Масаж м'язів для зміцнення оральної мускулатури (як при млявій дизартрії).

4.Артикуляційна гімнастика (пасивна та активна).

5.Формування точної співрозмірної траєкторії артикуляційних рухів орофасціального апарату.

6.Вироблення синергії фонаторно-дихальної артикуляційної діяльності у мовленнєвому процесі.

7.Динамічність звуковимови різних типів складів (прямих, обернених, зі збігом приголосних).

При всіх формах дизартрії у хворих на дитячий церебральний параліч порушені голосоутворення та артикуляційний праксис.

Становлення звуків при цій складній патології, формування артикуляційного праксису – основні завдання найважчої ланки логопедичної роботи при дитячому церебральному паралічу. Нижче ми подаємо узагальнені напрями цієї роботи Всі завдання індивідуалізуються і конкретизуються в кожному окремому випадку.

Формування сили, висоти, керованості голосу у мовленні.

·  Масаж, пасивна гімнастика м'язів шиї, плечового поясу, тулуба.

·  Пасивно-активна гімнастика (ізометрична, ізотонічна).

·  Активізація голосових модуляцій.

·  Тренування слухової уваги на просодичних елементах мовлення.

·  • Психотерапевтичні бесіди-заняття для підсилення мотивації до лікування та створення емоційного, позитивного настрою під час тренування голосових функцій.

Формування артикуляційного праксису

Кінестетичного:

·  Уточнення артикуляційного праксису наявних звуків, але зі спотвореною звуковимовою.

·  Виховання точності артикуляційних позицій – дорсальності, альвеолярності, вакумінальності, палатальності, лабіальності для артикуляції потрібних звуків і способу відтворення щілинного, сонорного, вібраційного звуків.

·  Виконання завдань для диференціації звуків у складах зі збігом приголосних.

Кінетичного:

·  Тренування рухливості м'язів орофасціального апарату.

·  Тренування утворення звуків у складовому ланцюжку Звертати увагу на чіткості звуковимови приголосних у словах.

·  Формування диференціації артикуляційних рухів (вправи зі складами).

·  Вироблення швидкості точних артикуляційних рулів «складові комплекси).

·  Диференціація звуків, які розрізнюються за місцем і способом утворення.

Формування фонетико-морфологічного аналізу і синтезу

Формування певних установок для вироблення навичок мовленнєвої діяльності.

Запропонована система логопедичної корекції важких порушень мовлення у дітей із церебральними паралічами має диференційований характер, з урахуванням причини та локалізації ураження мозку, структури мовленнєвого дефекту, характеру і поширення сенсомоторного дефіциту, вираженості супутніх симптомів з боку соматичної, психічної, емоційно-вольової, мотиваційної сфер. На кожному із представлених етапів довготривалої логокорекції в СІНР окреслюються конкретні індивідуальні цілі, завдання, добираються методи та прийоми відновлення функцій усного мовлення. Успішне подолання мовленнєвих порушень є запорукою подальшого розвитку писемного мовлення і можливості навчання дитини в школі, інтеграції її в дитячий колектив, набуття професії та, в кінцевому результаті, – соціальній адаптації неповносправної особи в суспільстві.


Література

1.  Семенова К.А., Махмудова Н.М. Медицинская реабилитация и социальная адаптация больных детским церебральним параличом. – Ташкент: Медицина, 1979. – 487 с.

2.  Дубовцева О.О. Діагностика та стимуляційна терапія мовних порушень у дітей з церебральним паралічем. Автореф. дис… канд. мед. наук. – К., 1999 – 18 с.

3.  Козявкін В.І. Система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації пацієнтів із дитячим церебральним паралічем СІНР (метод проф. В. Козявкіна). Наукові розробки. Інститут проблем медичної реабілітації. Львів – Трускавець, 2001 – С. 10–19.

4.  Козявкин В.И. Динамика речевых нарушений у больных детским церебральним параличом (ДЦП), леченых с помощью системи интенсивной нейрофизиологической реабилитации // Український вісник психоневрології. – Харків, 1995. – Т. 3 – Вип. 2 – С. 55-57.

5.  Пічугіна Т., Бабадагли М. з співав. Мовленнєва патологія у дітей: сучасні підходи до діагностики та реабілітації // Вісник Львівського університету, серія «Педагогіка». – 2002, вип.16 – С. 152-156.

6.  Система интенсивной реабилитации детей с церебральними параличами новые возможности для коррекции речевых нарушений / Н.В. Козявкина, С.М. Гордиевич, О.В. Козявкина и др. // Дефектология. – 2002. – № 5. – С. 89-96.


Информация о работе «Подолання мовно-рухових порушень при дитячих церебральних паралічах»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 23698
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
101493
0
0

... захворювання або травми. Нерідко у спортсменів трапляються рецидиви захворювань через надмірні навантаження або передчасне виконання окремих вправ. 4.  Лікувальна фізична культура при органічних захворюваннях і травмах центральної нервової системи До захворювань і ушкоджень головного мозку належать розлади мозкового кровообігу, травми, пухлини головного мозку, інфекційні захворювання. Різні ...

Скачать
49431
2
2

... їх виявлення у поведінці. Тому вважаємо за доцільне провести експериментальну перевірку органiзацiї корекцiйно-педагогiчної роботи на основі методики активізації емоційно-комунікативної діяльності дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку в умовах ДНЗ № 41,, Гніздечко" м. Полтави, за допомогою визначених критеріїв i показників та за розробленою методикою проведення емоційно-комуні ...

Скачать
220073
4
2

... допомогу дітям-інвалідам та їх сім'ям. Системне виконання індивідуальних реабілітаційних програм із першого року життя дитини істотно змінює на краще її майбутнє. Головною метою соціальної реабілітації дітей із вадами психофізичного розвитку є надання можливості: дітям-інвалідам подолати труднощі розвитку, засвоїти побутові та соціальні навички, розвинути свої здібності, повністю або частково і ...

0 комментариев


Наверх