Облік запасів ведеться за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ)

2. Облік запасів ведеться за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ).

ТЗВ обліковуються за двома варіантами:

–  прямо включаються до собівартості придбаних запасів (якщо, звичайно, таке можливо);

–  відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів і щомісячно розподіляються між залишками не реалізованих і проданих за місяць запасів. Сума ТЗВ, що належить до реалізованих товарів, щомісячно списується у кореспонденції, аналогічній відображенню вибуття (списання) запасів.

Протягом місяця ТЗВ обліковуються на окремому субрахунку. В кінці місяця визначається сума ТЗВ, що підлягає списанню. Вона розраховується як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток визначається діленням суми ТЗВ на початок місяця та їх величини за звітний місяць на суму залишку запасів на початок того ж місяця плюс вартість запасів, що надійшли за місяць.

Порядок оформлення розрахунку транспортно-заготівельних витрат розглянемо за допомогою прикладу.

Протягом червня місяця 2008р. АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» придбала сировину і матеріали на суму 200 грн., паливо на суму 320 грн., запасні частини – 180 грн., МШП – 100 грн. витрати на транспортування і вантажно-розвантажувальні роботи склали 300 грн. В кінці місяця придбані запаси були використані для господарських потреб в повному обсязі.

Відобразимо розрахунок транспортно – заготівельних витрат за червень 2008 року.

Рис. 3. Зразок розрахунку транспортно – заготівельних витрат за червень 2008 р.

Довідка бухгалтерії Розрахунок транспортно-заготівельних витрат за червень 2008 р. № з/п Показник Вартість запасів за купівельними цінами %ТЗВ Сума ТЗВ, грн. Всього, грн. І 2 3 4 5 6 Надійшло за місяць, в т. ч.: 800-00 1 2 3 4 Сировина й матеріали (201) Паливо (203) Запасні частини (207) МШП (22) 200-00 320-00 180-00 100-00 37,5 (Σгр.5 : Σгр.3) × 100% 75-00 120-00 67-50 37-50 275-00 440-00 247-50 137-50 Надійшло разом 800-00 300-00 1100-00 Фактично списано 800-00 1100-00 Операції по списанню запасів оформлено наступними проводками: 1. Д-т 23 К-т 201 на суму 275-00 грн. 2. Д-т 93 К-т 203 на суму 440-00 грн. 3. Д-т 91 К-т 207 на суму 247-50 грн. 4. Д-т 92 К-т 22 на суму 137-50 грн. Бухгалтер Коваленко К.О. " 30 " червня 2008 р.

3. Облік запасів ведеться за обліковими цінами з виділенням відхилень.

Pax. 20 «Виробничі запаси» розбивається на 2 субрахунки:

20/обл. та 20/вих. Нехай облікова ціна придбаних матеріалів - 600 грн.

Відобразимо операції по рахунках 20, 20/обл. та 20/вих.

Рис. 4. Схеми рахунків 20, 20/обл. та 20 вих

Дебетовий оборот показує фактичну собівартість придбаних виробничих запасів (650 грн.).

Операції зі списання запасів відображаються наступним чином:

1. Відпуск запасів для:

- виробництва продукції основних та допоміжних цехів:

Д-т pax. 23 "Виробництво", К-т pax. 20-28;

- утримання та ремонту обладнання:

Д-т pax. 91 "Загальновиробничі витрати", К-т pax. 20-28;

- загальновиробничих та адміністративних потреб:

Д-т pax. 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", К-т pax. 20-28;

- виправлення виробничого браку:

Д-т pax. 24 "Брак у виробництві", К-т pax. 20-28.

2. Списання запасів для інших потреб підприємства:

Д-т pax. 93, 94, К-т pax. 20-28.

3. Внесення запасів до статутного капіталу іншого підприємства:

Д-т pax. 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", К-т pax. 20-28.

4. Безоплатна передача запасів іншому підприємству:

Д-т pax. 949 "Інші витрати операційної діяльності", К-т pax. 20-28.

Запаси, призначені для продажу, відпускаються зі складу покупцям тільки за довіреністю одержувача. Тому для отримання запасів на складі постачальника матеріально відповідальній особі видається довіреність, підписана керівником і головним бухгалтером підприємства-покупця.

Перелік цінностей, які належить отримати по довіреності, приводиться в ній з обов'язковим зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі відомості в документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні тощо) запасів.

Для обліку руху матеріальних цінностей на підприємстві та їх відпуску підрозділам свого підприємства використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11).

У разі відпуску матеріальних цінностей господарствам свого підприємства, розташованим за межами його території накладну-вимогу виписують на підставі договорів, нарядів та інших відповідних документів/

В балансі запаси відображаються за найменшою з двох оцінок:

–  собівартістю;

–  чистою вартістю реалізації.

Під чистою вартістю реалізації запасів розуміють очікувану ціну їх реалізації в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

На відміну від попереднього варіанта журнально-ордерної форми обліку, де Журнал-ордер № 6 було об'єднано з відомістю аналітичного обліку, оскільки в ньому відображували також дебетові обороти, тепер ці регістри роз'єднані. Це зумовлює певні особливості запису операцій у цих регістрах. Зокрема, щодо обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, то особливістю записів операцій є те, що спочатку їх виконують у Відомості 3.3, а вже підсумки граф 13-19 (рядок "Усього за рахунком 63") з неї переносять до графи 10 розділу І Журналу 3, хоч загальний принцип ведення регістрів цієї форми передбачає, що журнали і відомості аналітичного обліку складають здебільшого одночасно.

Аналітичний облік розрахунків ведуть у розрізі постачальників і підрядників за кожним документом про отримання матеріалів, робіт, послуг та оплату за них у Відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63). Це означає, що такий спосіб відображення операцій потребує запису у графі 2 окремих документів, а тому для одного постачальника доведеться відводити кілька рядків – залежно від кількості документів, за якими провадились розрахунки у поточному місяці. До того ж заздалегідь не можна визначити, скільки операцій за розрахунками з постачальниками буде здійснено впродовж місяця, отже, неможливо передбачити необхідну кількість рядків для відображення даних кожного документа окремо. Тому передбачений у Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 p. № 356 спосіб запису операцій за кожним документом може бути прийнятним лише за умови, що протягом місяця конкретним постачальником (підрядником) було здійснено незначну кількість операцій. Вказані регістри розраховані для застосування на невеликих за обсягом діяльності з незначним документооборотом підприємствах [18].

За значної кількості операцій на великих підприємствах робити це безпосередньо на основі первинних документів недоцільно. Записи у Відомості 3.3 зручніше робити позиційним способом, відводячи для кожного постачальника в ній лише один рядок. Тому необхідне попереднє групування первинних документів з використанням аркушів-розшифровок.

Вважаємо, що й тепер доцільно застосування таких регістрів накопичення і групування даних товарно-транспортних накладних, актів на виконані роботи, виписок банку для наступного перенесення до Журналу 3 з використанням у регістрі потрібних реквізитів, виготовлених друкарським способом.

2.3 Облік транспортно-заготівельних витрат

Витрати на створення запасів та їх зберігання (транспортно-заготівельні) на практиці організовуються трьома методами:

–  на окремому субрахунку, який відкривають на балансовому рахунку 20 «Виробничі запаси» окремо до кожного субрахунку;

–  на резервному рахунку 29 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» з виділенням субрахунків за окремими видами матеріальних цінностей;

–  збираються загальною сумою на рахунку 20 «Виробничі запаси» чи 29 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей».

Стандартом бухгалтерського обліку 9 «Запаси» [5] передбачено отримані з різних джерел матеріальні цінності (від постачальників, прийняті без оплати, виявлені при інвентаризації, від ліквідації необоротних активів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, виготовлені в своєму виробництві, подаровані тощо) оцінювати за первинною вартістю. Отримані за плату запаси оприбутковуються за собівартістю, яка складається з таких статей:

–  вартості матеріальних цінностей відповідно до умов договорів поставок (без податку на додану вартість для зареєстрованих платників податку, яким цей податок відшкодовується бюджетом);

–  ввізного мита;

–  непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

–  інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованому вигляді;

–  транспортно-заготівельні витрати [25].

Перші три статті відносяться на собівартість матеріальних цінностей прямим шляхом, бо вони вказуються безпосередньо в супровідних документах постачальника.

Четверта стаття – «інші витрати» – має виробничий характер, оскільки багато видів матеріалів перед використанням у виробництві вимагають сортування, розкрою за відповідними розмірами, лабораторного аналізу й дослідження, пакування тощо. Тому такі витрати доцільно виділяти на рахунку 23 в окрему групу, щоби після завершення робіт їх можна було включити на окремі види матеріалів методом розподілу.

Остання стаття «транспортно-заготівельні витрати» складається з таких елементів:

–  витрати на заготівлю запасів (утримання пунктів заготівлі, оплата праці, відрахування на соціальне страхування, на відрядження, освітлення, опалення, утримання комор, складів);

–  оплати тарифів (фрахту) за транспортування запасів;

–  вантажно-розвантажувальні роботи;

–  страхування ризиків транспортування запасів.

Якщо транспортно-заготівельні витрати збираються на окремих субрахунках рахунка 20 чи 29, то вони в кінці місяця розподіляються таким чином.

Наприклад, на підприємстві АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» сальдо на 01.05.2008р. з виробничих запасів у цілому становило 425 109 грн., з транспортно-заготівельних витрат – 41 914 грн. За місяць надійшло запасів – 3 247 213 грн., згруповано транспортно-заготівельних витрат – 356 512 грн.

За місяць списано виробничих витрат за видами:

–  основні матеріали – 2 149 407 грн.:

–  купівельні та напівфабрикати – 673 513 грн.;

–  паливо – 208 122 грн.;

–  запасні частини – 117 705 грн.;

–  тара – 98 466 грн.

Разом: 3 247 213 грн.

1. Знаходимо процент транспортно-заготівельних витрат за місяць:

(41 914 + 356 512 ) × 100%	= 10,849%;
425 109 + 3 247 213

2. Визначаємо суму транспортно-заготівельних витрат на списані матеріали:

3 247 213 × 10,849	= 352 290 грн.
100

3. Розподіляємо транспортно-заготівельні витрати між видами матеріальних цінностей:

Таблиця 4 – Розподіл транспортно – заготівельних витрат

Види цінностей	Сума цінностей	Процент розподілу	Сума ТЗВ
основні матеріали	2 149 407	X	233 544
куповані напівфабрикати	673513	X	73 069
паливо	208 122	X	22 579
запасні частини	117 705	X	12 770
тара	98466	X	10328
Разом:	3 247 213	10,849	352 290

На першому етапі загальна сума зібраних за місяць витрат розподіляється між сумами залишку запасів на кінець місяця і списаними за місяць. Потім сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на поточний місяць, розподіляється між окремими видами матеріальних цінностей пропорційно до їх вартості.

За рахунок заокруглення процента транспортно-заготівельних витрат зроблені незначні заокруглення суми за основними матеріалами методом різниці між загальною сумою – 352 290 грн. та сумами витрат на напівфабрикати, паливо, запасні частини і тару.

Транспортно-заготівельні витрати та складські витрати характеризують роботу відділу постачання, тому їх відокремлений облік має принципове значення. Отримана інформація щодо структури і динаміки таких витрат дає можливість розрахувати економічні показники, виявити тенденції, вести цілеспрямований пошук резервів зниження витрат на одиницю заготовлених цінностей. У зв'язку з цим доцільно так організовувати фінансовий облік, щоб можна було отримати найдетальніші дані щодо формування вказаних витрат.

Витрати доцільно класифікувати в такому розрізі:

1. Витрати на підтримання запасів (складські):

1.1. утримання складів;

1.2. складування запасів;

1.3. переміщення запасів;

1.4. утримання машин і механізмів на складі;

1.5. витрати на страхування запасів;

1.6. втрати матеріальних цінностей при зберіганні;

1.7. інші витрати.

2. Капітальні інвестиції у складське господарство.

3. Витрати, пов'язані з замовленнями і доставкою:

3.1. витрати на пошук постачальників;

3.2. витрати на переговори щодо поставок;

3.3. витрати на транспортування запасів від постачальників;

3.4. страхування ризиків при доставці запасів;

3.5. витрати на зв'язок;

3.6. витрати на відрядження;

3.7. витрати на утримання заготівельного апарату;

3.8. втрати при доставці вантажів;

3.9. витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

3.10. інші витрати.

Для такого детального обліку необхідно відкривати відомість для збору й відображення даних про витрати на рахунку 20 чи 29 у розрізі вказаних статей з кредиту різних рахунків (20, 22, 65, 66, 13, 63, 68, 37 та ін.), а в кінці місяця – їх розподілу на заготовлені цінності у вказаному вище порядку.

Синтетичний облік транспортно-заготівельних витрат (за кредитом рахунків 20 чи 29) доцільно відображати у журналі 5 або 5А, а дані аналітичного обліку – у відомості 5.1.

Облік та аналіз транспортно-заготівельних і складських витрат сприяє зниженню собівартості. Про важливість посиленої уваги до них свідчить те, що, за підрахунками окремих економістів, сума цих витрат порівнянна із сумою заготовлених матеріальних цінностей. За своєю суттю витрати на пошук постачальників, доставку, складування і зберігання запасів є трансакційними витратами.

У зв'язку з переходом економічних суб'єктів на більш високі рівні розвитку, що обумовлено науково-технічним прогресом та ускладненням контактів і зв'язків з питань придбання ресурсів і збуту продукції, зростає роль трансакційних витрат, які виникають у процесі координації діяльності економічних агентів в умовах невизначеності та частих змін ринкового середовища. Так, зростають витрати на пошук постачальників, оплату послуг бухгалтерів, юристів, утримання засобів зв'язку тощо.

Трансакційні витрати є показником економічного прогресу, ступеня розвитку економіки і переходу до постіндустріального суспільства та інформаційної цивілізації.

Отже, виникає проблема збору та класифікації інформації про рівень трансакційних витрат на підприємстві. Отримання інформації про витрати, пов'язані з постачанням, збутом, інформаційним забезпеченням апарату управління, засобами комунікації, утриманням фінансово-економічних служб, дозволить визначити рівень трансакційних витрат й оптимізувати їх величину, а можливо й обґрунтувати рішення щодо користування послугами спеціалізованих організацій, якщо це буде економічно доцільним.

Поки що, такі витрати не виділяються окремо у фінансовому обліку, хоча потреба у такій інформації з боку управління назріла [23].

2.4 Нестачі при отриманні ТМЦ і їх облік

Під час отримання і використання ТМЦ можуть бути виявлені нестачі, а саме:

-  нестача з вини постачальника;

-  нестача в межах норм природних втрат в дорозі.

Розглянемо ці види нестач докладніше.

Нестача з вини постачальника відображається на рахунку 374 «Розрахунки за претензіями». Тут відображаються розрахунки за претензіями до постачальників за виявленою невідповідністю цін і тарифів, передбачених угодами; за виявленою невідповідністю якості технічним умовам, передбаченим угодою, за нестачею ТМЦ, а також за пред’явленими постачальникам та визнаними штрафами, пенею, неустойками.

У разі виявлення у пункті прибуття ТМЦ невідповідності кількості прийнятих товарів кількості, зазначеній у транспортних документах, складається акт. На підставі акта покупець може у встановлені строки пред’явити продавцеві претензію, а якщо є можливість покласти відповідальність на перевізника, то претензія пред’являється йому. Покупець сплачує фактично отримані товари, а на суму нестачі понад норм природних втрат виставляється претензія.

У разі виявлення невідповідності ТМЦ за якісними характеристиками покупець повинен скласти акт, який також буде підставою для пред’явлення претензії постачальнику.

Суми нестачі ТМЦ понад норми природних втрат за кількістю і невідповідність за якістю відображаються за дебетом рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і за кредитом рахунка 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Приведемо приклад.

Підприємство АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» зробило попередню оплату за ТМЦ. Через кілька днів воно отримало ТМЦ, які було доставлено власним вантажним автомобілем на підприємство. Вартість ТМЦ становить 15 000 грн., ПДВ – 3 000 грн. Під час приймання ТМЦ було виявлено нестачу з вини постачальника на суму 800 грн., ПДВ – 160 грн. Постачальник задовольнив претензію перерахуванням назад грошових коштів у сумі 960 грн.

Ці операції на рахунках бухгалтерського обліку відображаються проводками, наведеними в табл. 5.

Таблиця 5 – Відображення нестачі з вини постачальника, який задовольнив претензію

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дт	Кт
1.	Перераховано кошти в оплату ТМЦ	371	311	18 000
2.	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	644	3 000
3.	Оприбутковано ТМЦ (без ПДВ), отримані від постачальника	201	631	14 200
4.	Закриття рахунка 644 на суму ПДВ	644	631	2 840
5.	Встановлено нестачу з вини постачальника і виставлено претензію (з ПДВ)	644	631	960
6.	Постачальник задовольнив претензію шляхом перерахування коштів (з ПДВ)	311	374	960
7.	Сума податкового кредиту з ПДВ (методом сторно)	641	644	160
8.	Зарахування заборгованостей	631	371	18 000

Збитки цінностей у межах норм природних втрат списуються на витрати виробництва, а в податковому обліку такі збитки включаються до складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Але такі збитки списуються тільки у разі виявлення фактичних нестач. Розглянемо приклад відображення в обліку нестач ТМЦ у зв’язку з природною втратою під час транспортування.

Підприємство АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» отримало ТМЦ, які було доставлено власним вантажним автомобілем. Оплату було здійснено через кілька днів. Вартість ТМЦ становить 15 000 грн., ПДВ – 3 000 грн. Під час приймання ТМЦ було виявлено нестачу на суму 200 грн., ПДВ – 40 грн. Причиною нестачі є природна втрата ТМЦ під час транспортування.

Ці операції на рахунках бухгалтерського обліку відображаються проводками, наведеними в табл. 6

Таблиця 6 – Відображення природної втрати ТМЦ під час транспортування (оплата через кілька днів)

№з/п	Зміст операції	Корреспонденція		Сума, грн.
		Дт	Кт
1.	Оприбутковано ТМЦ (без ПДВ), отримані від постачальника	201	631	14 800
2.	Списано нестачу в межах норм природних втрат	947	631	200
3.	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	631	3 000
4.	Перераховано кошти постачальнику	631	311	18 000

У разі якщо при прийманні вітчизняного вантажу буде виявлено розходження з даними, зазначеними в транспортних документах або виникнуть питання щодо цілісності вантажу, складається комерційний акт, у випадку виявлення недостачі імпортного вантажу складається рекламаційний акт, в якому, зокрема, зазначається невідповідність якості, комплектності тощо даним супровідних документів, стан тари, упаковки і маркування тари.

3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

На досліджуваному підприємстві АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» для удосконалення обліку та полегшення діяльності працівників відділу бухгалтерії використовується програма «1С: Бухгалтерія 7.7».

Послідовність здійснення розрахунків з постачальниками в умовах ведення комп’ютерного обліку, в середовищі типової конфігурації програми «1С: Бухгалтерія» передбачає виконання наступних кроків:

1. Реєстрація нового контрагента, яка відбуватиметься лише у разі його відсутності в довіднику Контрагенты / Контрагенти.

2. Типовою конфігурацією програми «1С: Бухгалтерія 7.7» передбачено 2 варіанти проведення взаєморозрахунків з контрагентами:

- у розрізі рахунків / накладних – зазвичай використовується у разі взаєморозрахунків за разовими постачаннями

- у розрізі договорів – використовується у разі взаєморозрахунків з основними постачальниками (покупцями).

Вид взаєморозрахунку по конкретному постачальнику (покупцю) проставляється у відповідному полі в довіднику Контрагенты / Контрагенти.

3. Оформлення платіжного доручення, яке відбувається автономно або на основу вхідного рахунку.

4. Отримання і введення банківської виписки, під час якого виконуються проведення з надходження грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

5. Здійснення запису у Книгу придбання для реєстрації первинних документів з оприбуткування необоротних активів та ТМЦ (реєстрація вхідних податкових накладних).

6. Оформлення і реєстрація прибуткової накладної під час оприбуткування необоротних активів або ТМЦ, яка реєструється у відповідному Журналі документів і за якою виконуються проведення.

7. Введення в експлуатацію, яке виконуються виключно у разі оприбуткування необоротних активів та МШП [21].

Програма «1С: Бухгалтерія 7.7» дозволяє деталізувати взаєморозрахунки організації з її контрагентами (постачальниками, покупцями) за документами – замовленнями.

Документ – замовлення – перший документ у зв’язаній за змістом послідовності документів, якими оформляються взаєморозрахунки з постачальниками та покупцями (наприклад, вхідний рахунок, рахунок – фактура, договір тощо).

Опишемо конкретний приклад обліку розрахунків з постачальниками з використанням «1С: Бухгалтерія 7.7».

25.09.2008р. АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» погасило заборгованість у розмірі 1836 грн., у т.ч. ПДВ 20%, перед підприємством ВАТ «Львівмолоко» за поставлену нам сировину (молоко згушене).

25.09.2008р. виписано платіжне доручення № 2 і надіслано у Лівівську філію «Укрексімбанку», того ж дня на підприємство надійшла виписка з поточного рахунку (із вказанням факту перерахування грошових коштів у повному обсязі на рахунок ВАТ «Львівмолоко» у супроводі копії платіжного доручення № 2.

Необхідно цей факт господарської діяльності відобразити за допомогою системи «1С: Предприятие», виписати платіжне доручення (ручне введення документа) та сформувати банківську виписку (з використанням екранної кнопки Заполнить по платежам / Заповнити по платіжках.

Розв’язання

Для реєстрації платіжного доручення необхідно ввести його в документ Платёжное поручение / Платіжне доручення ( Документы / Документи – Бланк / Бланк – Платёжное поручение / Платіжне доручення).

На екран буде виведена форма діалогу для введення документа «Платіжне доручення».

Під час заповнення довідника Назначения платежей / Призначення платежів необхідно в групі елементів верхнього рівня Сплата постачальникам сформувати групу За сировину і матеріали, а в ній, в свою чергу, створити елемент Оплата за поставлену сировину.

Нагадаємо, що документ «Платіжне доручення» не формує проведень і потрапляє лише в журнали Бланк / бланк та Полный журнал / Повний журнал, оминаючи журнал операцій та журнал проведень.

Для правильного розв’язання задачі нам необхідно скористатися діалоговою формою для введення документа «Банківська виписка» (Документы / Документи – Бланк / Бланк – Банковская выписка / Банківська виписка).

Під час розв’язання цієї задачі реквізит Вид прихода / расхода денег / Вид оприбуткування / видатку грошей набуває значення В связи с веденим хоз. деятельности / В зв’язку з веденням госп. діяльності, а поле Д/Р/Д/В – «0».

Запис про оплату платіжного доручення № 2, виконану за допомогою документа «Банківська виписка» знайшов своє відображення в журналах Бланк / Бланк та Полный журнал / Повний журнал, сформувавши операцію в журналі операцій та проведення в журналі проведень:

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму 1836 грн.

Для перевірки правильності розв’язання цієї конкретної задачі необхідно враховувати таке твердження: «Оскільки АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» повністю погасило свою заборгованість перед ВАТ «Львівмолоко», кінцеве сальдо за рахунком 631 (субконто Львівмолоко, ВАТ) на 26.09.08 повинно дорівнювати «0»».

Скористаємося стандартнам звітом «Аналіз рахунку за субконто» (Отчёты / Звіти – Анализ счёта по субконто / Аналіз рахунку за субконто), що містить підсумки кореспонденцій цього рахунку з іншими рахунками за вказаний період, а також залишки за рахунком на початок і на кінець періоду в розрізі об’єктів аналітичного обліку. На екрані з’явиться діалогове вікно для налаштування параметрів звіту, реквізити якого описані в табл. 7.

Таблиця 7 – Пояснення щодо заповнення реквізитів діалогового вікна для налаштування параметрів звіту «Аналіз рахунку за субконто»

№ з/п	Найменування реквізиту	Пояснення	Заповнення даними прикладу
1.	Период с…по… Період з…до…	Вказується період, за який необхідно сформувати аналіз рахунка за субконто (здійснюється вибір дати початку періоду і дати закінчення періоду. Якщо необхідний аналіз рахунка за субконто за «стандартний» період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік), можна скористатися кнопкою вибору періоду.	01.09.08 – 26.09.08.
2.	Счёт / Рахунок	Рахунок, за яким формується звіт	631
3.	Данные по субсчетам / Дані за субрахунками	Встановлений прапорець означає необхідність виведення оборотів за субрахунками, відміна встановлення – тільки за рахунком у цілому	+
4.	Вид субконто 1 (2,3) / Вид субконто 1 (2,3)	Вказуються види субконто, за якими ведеться аналітичний облік за рахунками	Контрагенты / Контрагенти
			Заказы/Замовлення
			-
	Вариант использования субконто Варіант використання субконто	Вибір одного з варіантів  використання субконто :  - Разворачивать / Розгортати  – звіт формується в розрізі значень субконто цього виду;  - Отбирать / Відбирати – звіт	Разворачивать / Розгортати Разворачивать / Розгортати
		формується за одним значенням субконто цього виду; - Не учитывать / Не враховувати – не розгортати і не відбирати	Не учитывать  Не враховувати
6.	Группы / Групи	Встановлений прапорець означає необхідність включення у звіт сумарних залишків і оборотів за групами субконто	-
7.	Субконто 1 (2, 3)/ Субконто 1(2,3)	Вказуються значення субконто (або груп субконто), вказаного в полі Вид субконто 1 (2,3) / Вид субконто 1 (2,3) виду	Львівмолоко, ВАТ
			-
			-
8.	Валюта / Валюта	Вибір конкретної валюти з довідника Валюты / Валюти, якщо за цим рахунком передбачено ведення валютного обліку
9.	По валюте По валюті	Якщо прапорець встановлено в звіті будуть виводитися підсумкові дані за конкретною валютою. Якщо прапорець знято, в звіті будуть виводитися підсумкові дані в гривнях без деталізації за валютами	-

Примітка: Для рахунків, за якими не передбачено ведення аналітичного обліку, формування звіту Аналіз рахунка за субконто є неможливим.

Формування звіту відбувається після натискання екранної кнопки ОК або Сформировать / Сформувати. Друкована форма звіту «Аналіз рахунка за субконто» зображена на рис. 5.

АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» Аналіз рахунка по субконто: 631 Контрагенти: Лівівмолоко, ВАТ, Замовлення: За 01.09.08 – 26.09.08
Субконто	Рахунок	З кред. рахунків	У дебет рахунків	З кред. рахунків	У дебет рахунків
				У валюті	У валюті
Львівмолоко, ВАТ	Поч. сальдо		1 836, 00
Остатки взаим. ОВ – 0000001 (31.08.08)	Поч. сальдо		1 836, 00
	31 311	1 836, 00 1 836, 00
	Обороти	1 836, 00
	Кін. сальдо
	Обороти	1 836, 00
	Кін. сальдо

Рис. 5. Друкована форма стандартного звіту «Аналіз рахунка по субконто» за 01.09.08 – 26.09.08

Як видно із звіту кінцеве сальдо за рахунком 631 (субконто Лівівмолоко, ВАТ) на 26.09.08 р. рівне нулю, що свідчить про відсутність заборгованості нашого підприємства перед цим контрагентом на звітну дату.

Висновки

Отже, постачальники – юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно – матеріальних цінностей, надають послуги та виконують роботи, а підрядники – спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Процес постачання полягає в тому, що підприємство укладає договори з постачальниками на необхідні йому фактори виробництва, організовує доставку та складування виробничих запасів, перераховує гроші постачальникам за отримані матеріали. Під час цього процесу відбувається зміна активу з форми грошей на форму майна, призначеного для виробництва продукції. Синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть на рахунку № 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», який має 3 субрахунки:

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»

633 «Розрахунки з учасниками промислово – фінансової групи».

На субрахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані ТМЦ, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку № 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані ТМЦ, виконані роботи та надані послуги.

На субрахунку № 633 «Розрахунки з учасниками ПФГ» ведеться облік розрахунків за одержані ТМЦ, виконані роботи та надані послуги з учасниками промислово – фінансової групи.

Рахунок № 63 – балансовий, пасивний, за кредитом цього рахунка відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників ТМЦ, прийняті роботи, надані послуги, а за дебетом – її погашення, списання тощо.

При складанні балансу підприємства дебетове сальдо рахунка № 63 відображається в його активі, а кредитове – в пасиві, тобто заборгованість наводиться розгорнуто.

Аналітичний облік розрахунків ведуть у розрізі постачальників і підрядників за кожним документом про отримання матеріалів, робіт, послуг та оплату за них у Відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63).

Облік процесу придбання виробничих запасів можна вести:

–  за фактичною собівартістю;

–  за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат;

–  за обліковими цінами з виділенням відхилень.

У податковому обліку витрати, пов’язані з придбанням ТМЦ у постачальників, відносяться до валових витрат за подією, яка мала місце першою:

- сплата авансу постачальникові за товар

- отримання товару.

За встановленим порядком під час оприбуткування ТМЦ суми ПДВ відображають проводкою: Дт 641 Кт 631. За наявності оплати і надходження податкової накладної на оприбутковані ТМЦ підприємство отримує право на податковий кредит, що в обліку відображається записом: Дт 641 Кт 644.

Витрати на створення запасів та їх зберігання (транспортно-заготівельні) на практиці організовуються трьома методами:

–  на окремому субрахунку, який відкривають на балансовому рахунку 20 «Виробничі запаси» окремо до кожного субрахунку;

–  на резервному рахунку 29 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» з виділенням субрахунків за окремими видами матеріальних цінностей;

–  збираються загальною сумою на рахунку 20 «Виробничі запаси» чи 29 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей».

Під час отримання і використання ТМЦ можуть бути виявлені нестачі, а саме нестача з вини постачальника та нестача в межах норм природних втрат в дорозі.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.  Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 18.

2.  Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 40.

3.  Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зі змінами та доповненнями.

4.  Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, які були затверджені в СРСР і введені в дію з 1 липня 1981 p.

5.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

6.  Блейк Джон, Орион Амат. Европейский бухгалтерский учет. Справочник Перевод с англ. – М.: Информационно-издательский дом "Филинъ", 1997. – 400 с.

7.  Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Ч. 1: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"/ 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2001. – 512 с.

8.  Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит". / Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир: ЖГП, 2000. – 640 с.

9.  Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 Облік і аудит / За ред. Ф.Ф. Бутинця; 3-є вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП Рута, 2001. – 512 с.

10.  Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально – практичний посібник / За ред. С.Ф. Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс клуб», 2000. – 485 с.

11.  Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 672 с.

12.  Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2001. 840 с.

13.  Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт в Украине (С использованием нац. стандартов): Учеб. Пособие для студентов вузов. – К.: А.С.К., 2001. – 516 с.

14.  Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. К.: КНЕУ, 2001. – 324 с.

15.  Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Навчальний посібник. – К.: Вид – во «Центр учбової літератури», 2003. – 524 с.

16.  Мус Герольд, Ханшманн Рольф. Бухгалтерський облік: основи – завдання розв’язання / Пер з нім. С. Лобачової. – К.: КНЕУ, 2000. – 368 с.

17.  Посібник з бухгалтерського обліку / С.Я. Зубілевич, І.Ю. Кравченко. – К.: Укрпапір, 2002. – 472 с.

18.  Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 628 с.

19.  Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 500 с.

20. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. 3-те вид., допов. і перероб. - К.: Алерта, 2008. – 926с.

21. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 672 с.

22. Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку: Практикум. – К.: Знання, 2006. – 429 с.

23. Івахненков С.В. Сучасні інформаційні технології управління підприємством та бухгалтерія: проблеми і виклики // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - № 4. – с. 52 – 58.

24. Івахненков С.В. Упровадження програмного забезпечення обліку і контролю: потенційні переваги і реальні проблеми // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 2. – с. 56 – 62.

25. Павлюк І. Проблеми бухгалтерського обліку надходження цінностей і податкового кредиту з ПДВ та шляхи їх вирішення // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 5. – с. 11 – 21.

26. Хомин П. Особливості обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) за новими регістрами журнальної форми // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – № 1. – С. 59-62.

ДОДАТОК А Договір поставки продукції

ДОГОВІР

поставки продукції

м. _____________ "____"________________200__ р.

_________________________________________, надалі ПОСТАЧАЛЬНИК, в особі (назва підприємства)

_____________________________________________________________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі Статуту, з одного боку, і ________________________

(назва підприємства)

надалі ПОКУПЕЦЬ, в особі __________________________________,

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей договір про нижченаведене.

1. Найменування та кількість продукції, що поставляється

1.1. ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язується виробити та поставити, а ПОКУПЕЦЬ прийняти і оплатити _________________________________

 (назва продукції)

в кількості і строки згідно з графіком, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

1.2. ПОСТАЧАЛЬНИК за погодженням із ПОКУПЦЕМ має право достроково відвантажити продукцію.

Продукція, відвантажена достроково, зараховується в рахунок тієї, що підлягає поставці в наступному періоді.

2. Якість та комплектність

Продукція, що поставляється, за своєю якістю повинна відповідати ___

_____________________________________________________________

(назва стандартів, технічних умов, технічних зразків, описів)

затвердженим_________________________________________________

(назва органу, що затвердив технічні умови, технічні зразки, дата затвердження) мати сертифікати якості та відповідності.

3. Ціни і сума договору

3.1. Продукція, що поставляється за цим договором, оплачується ПОКУПЦЕМ за погодженою з ПОСТАЧАЛЬНИКОМ ціною _____________

 (розмір ціни)

згідно з протоколом погодження ціни, який є невід'ємною частиною цього договору.

3.2. Вартість тари і пакування в ціну продукції не входить і сплачується ПОКУПЦЕМ окремо.

3.3. Сума поставки за цим договором складає _____________ гривень ______ коп.,

_________________________________________________________

(сума літерами)

4. Порядок відвантаження

4.1.Відвантаження___________________________________________

(назва продукції) здійснюється ____________

(залізничним, водним, авіа, автотранспортом)____________ вантажною швидкістю. (в вагонах, контейнерах)

4.2. Мінімальною нормою відвантаження є _____________________

5. Тара і пакування

Продукція повинна пакуватися в ____________________ тару, що відповідає вимогам державних стандартів або технічних умов і забезпечує збереження продукції при перевезенні та зберіганні.

6. Порядок розрахунків

Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом акцепту платіжних вимог (рахунків) ПОСТАЧАЛЬНИКА.

7. Строк дії договору

Цей договір вступає в силу з ___________2000__ р. і діє по ____________2000__ р.

8. Додаткові умови

8.1. ПОКУПЕЦЬ зобов'язаний для забезпечення виготовлення продукції відвантажити

ПОСТАЧАЛЬНИКУ _________________________________

(назва матеріалу, сировини)

в строки, асортименті і кількості, що зазначені в специфікації, яка додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

У випадку затримки відвантаження ___________________________

(назва матеріалу, сировини)

строки поставки продукції за договором переносяться на період затримки.

8.2. В усьому іншому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Закінчення додатку А

8.3. Всі виправлення по тексту договору мають юридичну силу тільки за умови, що вони

засвідчені підписами сторін у кожному окремому випадку виправлення.

8.4. Після підписання договору всі попередні переговори по ньому, листування, попередні угоди і протоколи про наміри втрачають силу.

8.5. Договір складений у двох примірниках, кожен з них має однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9. Юридичні адреси та реквізити сторін

________________________________

________________________________

________________________________

Примітки

1. В розділ договору "Додаткові умови" можуть включатись пункти, які містять специфічні умови поставки і приймання для даного виду продукції, підвищену відповідальність сторін та інші умови, що не суперечать законодавству.

2. Підписи керівника або заступника керівника підприємства на договорі скріплюються печаткою підприємства.

2. При наявності протоколу розбіжностей в договорі робиться відмітка «з протоколом розбіжностей».

ДОДАТОК Б

Накладна

НАКЛАДНА № ___

від ___________ 200 _ р.

Відпущено:_________________________________________________

Одержано:__________________________________________________

Через:_______________________________________________________

Довіреність: Серія __________ № ___________________ від «______» 200___р.

№№ з/п	Найменування	Одиниця виміру	Кількість	Ціна без ПДВ	Сума без ПДВ
1	2	3	4	5	6
Всього без ПД В ПДВ ( 20 %) Загальна сума з ПДВ

Всього відпущено ________________________найменувань На..суму_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________грн. _______________ коп.

Керівник ___________________________

Головний бухгалтер __________________

Відпустив ___________________________

Одержав ____________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ВИКОНАННЯ РОБОТИ

№	Назва розділу	Дати