Аналіз організації бухгалтерського обліку в установі і шляхи її вдосконалювання

2.2 Аналіз організації бухгалтерського обліку в установі і шляхи її вдосконалювання

Організація бухгалтерського обліку доходів від ведення господарської діяльності Почетненською сільською радою представлена обліком власних надходжень за рахунок здачі в оренду приміщень, платних послуг по утриманню дітей у дитячих садках, безкоштовного одержання активів, одержання коштів з цільових фондів.

Щомісячна батьківська плата за утримання дітей у дитячому садку затверджується рішенням сесії Почетненської сільської ради і становить 30грн. за 1-у дитину. Батьківська плата вноситься в касу Почетненської сільської ради. Вся інформація з розрахунків з батьками за утримання дітей зводиться в накопичувальну відомість - меморіальний ордер № 15 (додаток 65). Плата за оренду нараховується щомісяця; орендарі сплачують оренду на рахунок Почетненської сільської ради на підставі виставленого рахунку ( додаток 66).

Розглянемо основну кореспонденцію рахунків, використовувану бухгалтерією сільради по обліку доходів у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Кореспонденція рахунків по обліку доходів

Витрати на утримання апарата Почетненської сільської ради можна умовно розділити на дві групи: витрати на оплату праці й витрати на господарські потреби (канцелярські витрати, поточний ремонт, відрядні, комунальні послуги).

Господарські витрати звичайно займають близько 30% від загальної суми затверджених асигнувань на поточний рік, однак, з погляду організації обліку, є найтрудомісткішими й найдеталізованими. Почетненська сільська рада купує канцелярські товари, необоротні матеріальні активи, ремонтує комп'ютерну техніку, меблі, а також здійснює інші витрати на утримання апарата.

Нижче розглянемо особливості ведення бухгалтерського обліку в Почетненській сільській раді: касових операцій, операцій на реєстраційних рахунках, операцій по оплаті праці, розрахункових операцій, облік запасів і необоротних активів. Ведення обліку здійснюється за допомогою робочого Плану рахунків ( додаток 67).

Касові операції, їхнє оформлення й облік здійснюються відповідно до постанови правління НБУ від 15.12.2004 № 637. Готівка може бути отримана з рахунків у банку, відкритих на ім'я органів Держказначейства на певну мету, вказану в чеку (зарплата, допомога з тимчасової непрацездатності, відрядні й т.д.).

Ліміт залишку в касі Почетненської сільради встановлений 603 грн. Установа може зберігати в касі готівку понад установлені ліміти тільки для оплати праці, допомоги з соціального страхування не понад 3-х робочих днів, включаючи день одержання грошей у банку. Всі касові операції веде касир, призначений на цю посаду наказом керівника установи.

Прийом готівки в касу проводиться по прибуткових касових ордерах, підписаним головним бухгалтером (додаток 68). Про прийом грошей видається квитанція з підписами головного бухгалтера й касира, завірених печаткою.

Видача готівки з каси проводиться по видаткових касових ордерах або по платіжних відомостях, підписаних керівником і головним бухгалтером.

Видачу грошей касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому документі. У видатковому касовому ордері ( додаток 69), крім основних реквізитів, вказуються найменування документа, що засвідчує особистість, його номер, дата й місце видачі документа, що свідчить про особистостей і підпис фактичного одержувача грошей.

Оплата праці проводиться касиром по платіжних відомостях (додаток 70), без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача. На титульній сторінці платіжної відомості робиться дозвільний напис про видачу грошей за підписами керівника й головного бухгалтера, із вказівкою строків видачі грошей і суми прописом. Разові видачі грошей на оплату праці особам (відпускні, допомога з тимчасової непрацездатності, відрядні) проводяться по видаткових касових ордерах. Після видачі зарплати, касир наприкінці відомості робить напис про фактично виплачені суми й на відомості ставляться реквізити видаткового касового ордера.

Касові ордери повинні бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок і іншим способом, які забезпечать схоронність цих записів протягом установленого строку зберігання документа.

Під час одержання касового ордера або видаткового документа, касир зобов'язаний перевірити:

1) наявність і вірогідность підпису головного бухгалтера, а на видаткових документах - підпису керівника;

2) правильність оформлення документів;

3) наявність перерахованих у документі додатків.

У випадку недотримання хоча б одного з перерахованих вимог, касир повертає документи бухгалтерові для правильного оформлення. Касові ордери після одержання або видачі грошей підписуються касиром. Касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

Касова книга повинна бути одна, прошнурована, пронумерована, опечатана. Кількість аркушів у касовій книзі повинне бути завірене підписами керівника й головного бухгалтера.

Записи в касовій книзі здійснюються в 2-х екземплярах через копірку. Другі екземпляри повинні бути відривними, що і є звітом касира. Перші екземпляри залишаються в касовій книзі. Обидва екземпляри нумеруються однаковими номерами. Підчищення, невмотивовані виправлення в касовій книзі заборонені. Виправлення засвідчуються підписами касира й головного бухгалтера. Записи в касовій книзі здійснюються касиром відразу ж після видачі або одержання грошей.

Щодня, наприкінці робочого дня касир підводить підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число й передає в бухгалтерію як звіт касира ( додаток 71).

Касир відповідно до діючого законодавства несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за схоронність всіх прийнятих їм цінностей.

У строки, установлені керівником (щокварталу), проводиться раптова ревізія каси з покупюрным перерахуванням всіх грошей і перевіркою всіх цінностей, що перебувають у касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. У випадку виявлення ревізією недостачі або надлишку цінностей у касі в акті вказується сума недостачі або надлишку й обставини їхнього виникнення.

Всі первинні касові документи наприкінці місяця зводяться в меморіальний ордер № 1 ( додаток 72).

Розглянемо основні проводки, які використовує бухгалтерієя сільради по обліку касових операцій у таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Кореспонденція рахунків по обліку касових операцій

Тепер перейдемо до розгляду обліку операцій на реєстраційних рахунках.

Як і будь-яка бюджетна установа, Почетненська сільська рада обслуговується в Красноперекопському відділенні Державного казначейства.

Витрата коштів з реєстраційних рахунків здійснюється самостійно сільрадою. Для цього з метою обліку за правильним використанням бюджетних коштів у Держказначействі до кожного реєстраційного рахунку сільради відкривається особиста картка, що містить повну інформацію про обсяг виділених коштів на оплату витрат, про суму їхнього використання й залишку в розрізі статей бюджетної класифікації.

Оплата рахунків, пред'явлених сільраді, здійснюється після одержання виписки з реєстраційного рахунку й надання в казначейство необхідних розрахункових документів для проведення витрат.

Після звіряння з кошторисом доходів і витрат, а також залишками невикористаних асигнувань по розділах бюджетної класифікації суми, зазначені в платіжних дорученнях, казначейством перераховуються кошти , що перебувають на реєстраційному рахунку сільради, безпосередньо суб'єктам господарської діяльності за надані послуги й виконані роботи.

Перерахування здійснюється на підставі представлених платіжних доручень (додаток 73), що відповідають розрахункових документів (рахунків, договорів, актів виконаних робіт і т.д.), а також переліку платіжних доручень, реєстру фінансових зобов'язань розпорядників засобів бюджету, реєстру зобов'язань розпорядників засобів бюджету.

Видача готівки коштів для виплати заробітної плати, відрядних здійснюється після подачі касової заявки на одержання готівки, переліку платіжних доручень, реєстру фінансових зобов'язань, реєстру зобов'язань, а також довідки про суми фінансових зобов'язань, потім по грошовому чеку, виписаному операційним відділом казначейства, касир одержує готівку в установі вповноваженого банку.

Для бухгалтерського обліку операцій на реєстраційному рахунку застосовує наступного субрахунку:

311 " Поточні рахунки на витрати установи",

321 " Реєстраційні рахунки" (для обліку витрат по загальному фонді),

324 " Спеціальні реєстраційні рахунки" (для обліку витрат по спеціальному фонду).

Інформація, що відбиває в обліку операції по надходженню на рахунок сільради асигнувань і здійсненню касових витрат за рахунок загального фонду накопичується в меморіальному ордері № 2 ( додаток 74), а за рахунок коштів спеціального фонду - у меморіальному ордері № 3 ( додаток 75).

Записи операцій у накопичувальну відомість здійснюються на підставі щоденних виписок з реєстраційних рахунків, з додатком до них підтверджуюючих документів (платіжних доручень, рахунків і т.п.). Причому накопичувальна відомість складається по кожному реєстраційному рахунку.

Меморіальний ордер складається бухгалтером, після чого головний бухгалтер, перевіривши правильність оформлення відомостей, суми оборотів по рахунках заносить у книгу " Журнал-головна" на кожне перше число місяця. (додаток 76).

Розглянемо основну кореспонденцію рахунків по обліку операцій на реєстраційному рахунку сільської ради в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Кореспонденція рахунків по основних бухгалтерських операціях на реєстраційних рахунках

Таким чином, основними первинними документами по обліку операцій на реєстраційному рахунку є платіжні доручення, рахунки до оплати, накладні, акти виконаних робіт, договори.

Фонд заробітної плати працівників Почетненської сільської ради планується й враховується по КЕКВу 1110, на який відносяться витрати по виплаті зарплати відповідно до встановлених посадових окладів, по виплаті надбавок за ранг, вислугу років, високі досягнення в праці, виплаті премій і матеріальної допомоги.

Оклади працівників сільради встановлюються згідно схеми посадових окладів керівників і фахівців органів влади.

Надбавки за ранг встановлюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації й результатів роботи.

Надбавка за вислугу років призначається у встановлених розмірах і виплачується у відсотках до його посадового окладу (з урахуванням доплати за ранг).

Надбавка за високі досягнення у праці встановлюється в розмірі до 50% посадового окладу ( з урахуванням надбавок за ранг і вислугу років).

Преміювання працівників сільради здійснюється у межах затвердженого фонду оплати праці відповідно до оформленого розпорядження по сільській раді й затвердженому положенні про преміювання.

Голова Почетненської сільської ради має право надавати працівникам матеріальну допомогу для рішення соціально-побутових питань (у розмірі середньомісячної заробітної плати) і допомогу на оздоровлення при виході в чергову відпустку (у розмірі середньомісячної заробітної плати).

Основними документами для нарахування заробітної плати є розпорядження по сільраді про зарахування, переміщення, звільнення співробітників відповідно до затверджених штатів, табелем використання робочого часу ( додаток 77) та ін. документи.

Табелі ведуться бухгалтерією щомісяця за встановленою формою, наприкінці місяця підраховується кількість відпрацьованих днів. Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць у розрахунково-платіжній відомості ( додаток 78).

Нарахована зарплата по видах, допомоги із соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, а також суми нарахованих і утриманих податків і зборів щомісяця відбиваються в меморіальному ордері № 5 (додаток 79).

Таблиця 2.5

Кореспонденція рахунків по обліку оплати праці

Вивчення обліку розрахункових операцій у Почетненській сільській раді почнемо з обліку розрахунків з підзвітними особами.

Працівникам сільради видаються з каси готівка (аванси) під звіт на господарські й відрядні витрати. При наявності заборгованості за попередній аванс, підзвіт суми не видаються. На заяві про видачу авансу бухгалтер проставляє кошторисне призначення (КЕКВ), на який повинна бути віднесена витрата й робить відмітку про відсутність заборгованості за підзвітною особою по попередньому авансі.

Підзвітні суми можна витрачати тільки на ту мету, на яку виданий аванс. Передача виданих грошей під звіт іншій особі забороняється. Особи, що одержали гроші під звіт, зобов'язані не пізніше 3-х робочих днів після закінчення строку, на який вони видані, або від дня повернення їх з відрядження, пред'явити в бухгалтерію авансовий звіт про витрачені суми й провести остаточний розрахунок по них. До авансових звітів обов'язково додаються виправдувальні документи (чеки, квитанції й т.д.), що підтверджують правильність зроблених витрат. Документи, прикладені до авансових звітів ( додаток 80), нумеруються підзвітною особою в порядку їхнього запису у звіті.

У бухгалтерії перевіряється правильність оформлення первинних документів, законність зроблених витрат по їхньому призначенню, а також здійснюється арифметична перевірка. Перевіряючи законність зроблених витрат з підзвітних сум, бухгалтер проти кожної суми проставляє дебетуємі рахунки, субрахунки й КЕКВи (1131, 1140).

Перевірені авансові звіти затверджуються головою сільради. Якщо підзвітна особа не представляє в бухгалтерію у встановлений термін авансовий звіт або не повертає невитрачені гроші, то керівник має право утримувати цю заборгованість із його зарплати.

Розрахунки з підзвітними особами по службових відрядженнях здійснюється відповідно до наказу МФУ " Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за рубіж" від 13.03.98 № 59, у якому визначений порядок і норми відшкодування відрядних витрат. Проїзні витрати відшкодовуються по фактичних витратах на підставі пред'явлених проїзних документів.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться по кожній підзвітній особі, сумі виданого авансу й сумам зроблених витрат, а також по невикористаних авансах у меморіальному ордері № 8 "Накопичувальна відомість по розрахунках з підзвітними особами" ( додаток 81).

Перейдемо до розгляду обліку операцій з постачальниками й підрядниками.

Облік розрахунків із кредиторами ведеться на субрахунку 675 " Розрахунки з іншими кредиторами".

Щомісяця сільрада, відповідно до укладених договорів, робить оплату за спожиті комунальні послуги: опалення (1161), освітлення (1163), водовідведення (1162) і каналізацію (1162), вивіз сміття (1165) на підставі виставлених рахунків. Крім того, щомісяця УКРТЕЛЕКОМ виставляє сільраді рахунок (на підставі укладеного договору, термін дії якого п'ять років), із пред'явленням розшифровки телефонних переговорів (КЕКВ 1138), що підколюється до меморіального ордера № 6 ( додаток 82). Фахівець бухгалтерії перевіряє наявність переговорів, не пов'язаних з поточною діяльністю сільради. Працівники вносять у касу суми за переговори з особистих питань.

Таблиця 2.6

Кореспонденція рахунків по обліку розрахункових операцій

Далі розглянемо облік запасів. Запаси - це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі й забезпечують її функціонування й будуть використані, як очікується, протягом одного року. У складі запасів сільради враховуються: малоцінні й швидкозношувані предмети, господарські матеріали, канцелярські приналежності.

У бухгалтерському обліку запаси з по балансовій вартості. Суми ПДВ, сплачені при одержанні запасів, не зараховуються у вартість запасів, а відносяться на фактичні витрати сільради.

Облік запасів ведеться матеріально-відповідальними особами у книзі складського обліку запасів по найменуваннях, сортах, кількості. Працівники бухгалтерії періодично здійснюють звірку з фактичної наявності запасів у книзі й даними бухгалтерського обліку. Для цього вони щомісяця надають у бухгалтерію реєстр видаткових і прибуткових документів.

Видача запасів здійснюється згідно Наказу Міністерства статистики України від 21.06.96.№193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів по обліку сировини й матеріалів". Зокрема , видача запасів оформлюється накладною видачі матеріалів, що затверджується Головою Почетненської сільради.

Надходження продуктів харчування систематизується в накопичувальній відомості по надходженню продуктів харчування - меморіальному ордері № 11 ( додаток 83), а дані про витрату - у накопичувальну відомість по використанню продуктів харчування № 12 ( додаток 84).

Списання з балансу сільради малоцінних і швидкозношуваних предметів, що стали непридатними, здійснюється на підставі актів списання, які складаються постійно діючою комісією, призначуваною головою сільради. В них вказуються дані, що характеризують запаси: найменування, матеріал виготовлення, рік придбання, кількість і вартість. Детально вказуються причини списання й спосіб знищення непридатних запасів.

Таблиця 2.7

Кореспонденція рахунків по обліку запасів

У бухгалтерії облік запасів ведеться в кількісному й сумарному вимірах по найменуваннях запасів, у розрізі матеріально відповідальних осіб. Слід зазначити, що додатково облік запасів установи може здійснюватися по номенклатурних номерах ( що складається з 7-ми знаків: перші три - субрахунки, четвертий - підгрупу, три останні - порядкові номери предмета в підгрупі).

Для аналітичного обліку запасів бухгалтерією й матеріально-відповідальними особами застосовуються:

- книга кількісно-сумарного обліку (ведеться по видах, кількості й вартості);

- книга обліку складського обліку запасів, оборотні й накопичувальні відомості.

Аналітичний облік запасів, придбаних за рахунок засобів спеціального фонду, ведеться по тимі ж обліковим регістрам, але окремо від операцій за рахунок засобів загального фонду.

Облік операцій по вибуттю й переміщенню малоцінних і швидкозношуваних предметів відбиваються в накопичувальній відомості про вибуття й переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів Форма № 439 (бюджет) - меморіальний ордер № 10. ( додаток 85).

Вибуття й переміщення інших запасів (крім малоцінних і швидкозношуваних предметів) відбиваються в меморіальному ордері №13( додаток 86). Підсумки по субрахунках за результатами місяця з меморіального ордера №10 записуються в книгу "Журнал -Головна" Форма № 308 (бюджет).

Далі розглянемо облік необоротних активів. Необоротні активи - це матеріальні й нематеріальні цінності, які належать установі й забезпечують її функціонування й строк корисної експлуатації яких, становить більше одного року. Строк корисної експлуатації необоротних активів встановлюється міністерствами по відомчій підпорядкованості або (якщо такі документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. До основних засобів відносяться необоротні активи, вартість яких становить більше 1000гривень за одиницю (комплект).

Прийом основних засобів здійснюється згідно " Акту приймання-передачі основних засобів" типової форми № 03-1 (бюджет) ( додаток 87). Надходження основних засобів супроводжується відкриттям інвентарних карток їхнього обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів і проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку. Дозволяється оформлення окремих предметів безпосередньо на підставі первинних документів (накладних, рахунків-фактур і ін.). На цих документах матеріально-відповідальна особа робить запис про прийом основних засобів на відповідальне зберігання й занесення їх в інвентарний список за місцем перебування.

Всі основні засоби повинні перебувати на відповідальному зберіганні посадових осіб, призначених наказом керівника установи. З посадовими особами, відповідальними за зберігання матеріальних цінностей, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Особи, відповідальні за зберігання основних засобів, стежать за їхньою схоронністю, ведуть інвентарні списки необоротних активів ( типова форма № 03-11 (бюджет)). У випадку зміни відповідальної особи здійснюється інвентаризація необоротних активів, що перебуває на її зберіганні, про що складається приймально-здавальний акт. Акт затверджується керівником установи.

Основні засоби відбиваються в бухгалтерському обліку й звітності по первісній вартості. Зміна первісної вартості основних засобів виробляється у випадках індексації їхньої балансової вартості відповідно до діючого законодавства, а також дообладнування й часткової ліквідації відповідних об'єктів.

Слід зазначити, що зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для переводу їх на інший субрахунок, а також не є додатковим доходом. Установи проводять щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів відповідно до індексу інфляції року й відповідно до порядку, передбаченою підпунктом 8.3.3 Закони України " Про оподаткування прибутку підприємства".

Облік всіх основних засобів ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, відноситься відразу на витрати установи. Витрати на капітальний ремонт на збільшення вартості основних засобів не відносяться. Суми ПДВ, а також витрати по найманню транспорту для перевезення необоротних засобів, які сплачуються при одержанні (покупці) основних засобів, не враховуються у вартісті основних засобів і ставляться на статтю витрат на придбання цих засобів. На основні засоби бюджетних установ амортизаційні нарахування не нараховуються, а нараховується знос.

Основні засоби, отримані й передані безоплатно у встановленому законом порядку, а також вибуття основного засобу, відбиваються в обліку по балансовій вартості. По основних засобах, що були в експлуатації, обов'язково вказується сума нарахованого зносу.

Для прийому об'єктів необоротних активів наказом керівника створюється комісія, що складає акт у двох екземплярах: один - для установи, що здає, інший - для установи, що приймає. Акт затверджується керівником установи. Для оформлення прийому декількох об'єктів однотипних необоротних активів, що мають однакову вартість, дозволяється складання загального акту прийому.

Основні засоби, що стали непридатними, підлягають списанню відповідно до Типової інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України і Міністерства економіки України від 02.12.97р. № 126/137.

Для оформлення списання основних засобів, що стали непридатними, застосовується: акт про списання основних засобів у бюджетних установа( типова форма № 03-3 ( бюджет) ( додаток 88), акт про ліквідацію транспортних засобів ( типова форма № 03-4 ( бюджет), акт на списання виключеної з бібліотеки літератури в бюджетних установах ( типова форма № 03-5 (бюджет). Зазначені акти складаються постійно діючою комісією.

До складу комісії обов'язково включають працівника бухгалтерії й інших посадових осіб (на розсуд керівника установи), призначуваної розпорядженням по сільраді. Інвентаризація проводиться в присутності особи, на яку покладена відповідальність за схоронність необоротних активів. Розбирання й демонтаж основних засобів до затвердження актів на їхнє списання не допускаються .

Деталі й вузли списаних основних засобів, виготовлених із застосуванням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, а також з кольорових металів і не використовуваних для потреб установи, підлягають здачі спеціалізованим підприємствам України, які здійснюють прийом і переробку відходів і лома дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів.

Суми, отримані установою від продажу основних засобів ( крім будинків і споруджень), а також від продажу матеріалів з розібраних окремих об'єктів основних засобів, залишаються в розпорядженні установи із правом подальшого їхнього використання на ремонт, модернізацію або придбання нових основних засобів того ж призначення. При цьому кошти від реалізації й розбирання основних засобів, придбаних за рахунок позабюджетних засобів, використаються після сплати встановлених законодавством податків. Суми, отримані установами від продажу будинків і споруджень, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується дана установа.

Для організації обліку й забезпечення контролю за збереженням основних засобів на кожний об'єкт відкривається інвентарна картка й кожному з них привласнюється інвентарний номер, що має 8 знаків (перші три - субрахунки, четвертий - підгрупа або 0, останні чотири - порядкові номери предмета в підгрупі ).

Для малоцінних необоротних активів встановлюються номенклатурні номери, що мають 7 знаків. В інвентарній картці відбиваються дата й № акту введення в експлуатацію необоротного активу, коротка індивідуальна характеристика, внесені на підставі актів приймання, технічних паспортів, інших документів, дані про переміщення, ремонт.

Номера вибулих основних засобів протягом 3-х років не повинні присвоюватися об'єктам основних засобів, що надходять знову. Слід зазначити, що в інвентарні картки типової форми 03-6 (бюджет) і 03-8 (бюджет) обов'язково вноситься річна норма зносу у відсотках і гривнях.

Облік операцій по вибуттю й переміщенню основних засобів ведеться в накопичувальній відомості 438 (меморіальний ордер № 9) ( додаток 89), по кожному об'єкту окремо.

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів складаються оборотні відомості № 285 і № 326 . Підсумки оборотів і залишки на кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумком оборотів і залишками на цих субрахунках у книзі " Журнал-головна". Оборотні відомості по основних засобах складаються щокварталу.

Загальна сума нарахованого зносу відбивається в меморіальному ордері № 16, дані якого заносяться в книгу " Журнал-головна". ( додаток 90).

Знос основних засобів, нематеріальних активів і інших матеріальних активів ведеться на рахунку 13 " Знос необоротних активів".

Знос об'єктів необоротних активів визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, у якому місяці звітного року вони придбані або побудовані) відповідно до встановлених норм. Нарахований знос в розмірі 100% не може бути основою для списання необоротних активів. Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, які закріплені за відповідним субрахунком.

Групу 1 складають субрахунки 103, 106 (підгрупа 4). Групу 2 складають субрахунки 104 (крім підгруп 1,2), 105, 106 ( крім підгрупи 4), 117. Групу 3 складають субрахунки 104 (крім підгруп 1,2), 105, 107 ( підгрупа 1) ,108, 121,122.

Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи:

- група 1 - 5%; - група 2 - 25%; - група 3 - 15%.

Таблиця 2.8

Кореспонденція рахунків по основних бухгалтерських операціях з необоротними активами

Описавши організацію бухгалтерського обліку витрат на утримання апарата Почетненської сільської ради, я хочу більш докладно зупиниться на деяких моментах її вдосконалювання:

1) скорочення великого обсягу документації при здійсненні касових операцій: реєстрів зобов'язань, реєстрів фінансових зобов'язань, які необхідні в умовах казначейського виконання бюджету, що є причиною виділення, з метою забезпечення своєчасного проведення необхідних платежів, окремого працівника спеціально для оформлення платіжних документів, обов'язки якого перерозподіляються на інших працівників бухгалтерії;

2) внесення змін у порядок здійснення витрат, а саме- розрахунків з постачальниками, які мають свою особливість. Так, згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України установа повинна оплачувати товари, роботи, послуги лише після їхнього одержання, тобто, повністю виключається сам факт допущення дебіторської заборгованості в бюджетній установі. Однак, на практиці ніхто з господарюючих суб'єктів уперед товари не відпускає, у зв'язку із чим, бюджетникам доводиться брати наперед накладну для того, щоб оплатити взятий рахунок. Таким чином, бюджетні установи сильно ризикують або не одержати товар у випадку непорядності продавця, або виявлення недостачі товару під час інвентаризації, ревізії, перевірки, тому що за даними бухгалтерського обліку - на підставі накладної відбувається оприбуткування неодержаного ще товару.

3) внесення змін у Типову інструкцію про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджену наказом Державного казначейства України й Міністерства економіки України від 10.08.2001р. № 142/181. Так, відповідно до норм даної інструкції канцелярські товари, що входять до складу запасів, і які мають найбільш питому вагу в придбанні запасів, повинні списуватися відповідно до затверджених актів, у якому перераховуються величезний перелік канцелярських товарів, а до нього ще підкладається роздавальна відомість із підписами осіб, що одержали ці матеріальні цінності. Вважаю, що видачу канцелярських товарів досить відбивати за допомогою відомості видачі матеріалів, з позиційною вказівкою матеріальних цінностей у розрізі кількості вартості й підписами осіб, що одержують, і затвердженням відомості керівником установи;

4) скасування обов'язковості ведення картки аналітичного обліку наявних операцій, що повністю дублює касову книгу й меморіальний ордер № 1, що є недоцільним з погляду організації бухгалтерського обліку ( витрати робочого часу бухгалтера) і ощадливого використання бюджетних засобів ( придбання карток).

5) сполучення карток аналітичного обліку касових витрат і карток аналітичного обліку фактичних витрат в одну Книгу, наприклад, Книгу обліку касових і фактичних витрат, що дозволило б оперативно виявляти допущені помилки в обліку витрат шляхом проведення щомісячного ув'язування касових і фактичних витрат і прискорило складання місячної (відбиваються тільки касові витрати) і квартальної звітності ( відбиваються як касові, так і фактичні витрати);

6) змінити картку аналітичного обліку отриманих асигнувань, доповнивши її відбиттям касових операцій, що дозволило б щодня виводити залишки на реєстраційному рахунку в розрізі кодів економічної класифікації й вчасно освоювати кошторис на 2005р. -2007р.( додаток 91-96);

7) віднесення деяких проплаченных зобов'язань відразу на фактичні витрати.

Наприклад, при оплаті Укртелекому виставленого рахунку за послуги зв'язку, сільрада здійснює наступну кореспонденцію рахунків з одночасним відбиттям у меморіальному ордері № 2 і № 6:

Д-т 675 " Розрахунки з іншими кредиторами"

К-т 321 " Реєстраційні рахунки"

Д-т 802 " Витрати місцевого бюджету на утримання установи"

К-т 675 " Розрахунки з іншими кредиторами"

Для скорочення кореспонденції рахунків, пропоную подібні послуги ( послуги зв'язку, плата за Інтернет, комунальні послуги) відбивати більше короткою кореспонденцією:

Д-т 802 " Витрати місцевого бюджету на утримання установи"

К-т 321 " Реєстраційні рахунки".