4.2.2 Визначаємо коефіцієнт довговічності
приймаємо
4.2.3 Визначаємо амплітудне та середнє значення навантаження
МПа
МПа МПа
з таблиці 5.12 вибираємо значення коефіцієнтів концентраторів напруги для
шпоночного паза (табл. 5.1)
4.2.4 Визначаємо поправочні коефіцієнти в залежності від діаметра вала (із таблиці 5.16)
4.2.5 В залежності від класу точності та марки матеріалу по табл 5.14 знаходимо
4.2.6 Визначаємо дійсні коефіцієнти концентраторів напруги
4.2.7 Визначаємо запас міцності
з таблиці 5.1
4.2.8 Визначаємо загальний запас міцності
5. Розрахунок підшипників кочення
5.1 Розрахунок підшипника на статичну вантажопідйомність
Вихідні данні з 4.1.2
5.1.1 Радіальна сила
5.1.2 Вибираємо підшипники котіння по внутрішньому діаметру, використовуючи середню серію (табл.15 стор.256)
Вибираємо підшипник № 309
5.1.3 Визначаємо вантажопідйомність підшипника
=0,6 – коефіцієнт радіального навантаження
5.2 Розрахунок підшипника на довговічність
5.2.1 Визначаємо еквівалентне динамічне навантаження
де – коефіцієнт радіального навантаження
– коефіцієнт обертання
– температурний коефіцієнт
– коефіцієнт безпеки
5.2.2 Вираховуємо строк роботи підшипника у годинах
6. Розрахунок з'єднань
6.1 Розрахунок шпоночних з'єднань
6.1.1 Вибираємо шпонки згідно з діаметром валу, користуючись табл.5.19 стор.190
6.1.2 Перевіряємо міцність на зім'яття
Мпа
м
м
Приймаємо
Приймаємо
6.2 Розрахунок нерівномірно навантажених болтів
6.2.1 Вираховуємо перекидаючий момент
Н×м
де = 61.46 Н×м - момент на швидкохідному валу
= 245.6 Н×м - момент на тихохідному валу
= 0 - момент сили тяжіння
6.2.2 Використовуючи формулу 8.18 стор.228[1], визначаємо максимальне навантаження, що діє на болти.
Н
де - кількість болтів по довжині редуктора
мм, мм, мм - відстань від осі фланцевих болтів
до першого другого та третього болта
6.2.3 Визначаємо розрахункове навантаження, що діє на болти.
Н
де - коефіцієнт запасу щільності зтику
коефіцієнт зовнішнього навантаження (табл.8.5 стор226)
6.2.4 По розрахунковому навантаженню визначаємо внутрішні діаметр болта.
м
де
де - межа текучості
Приймаємо d = 10 мм.
7. Мастило
7.1 Кількість рідкої змазки вибираємо з розрахунку0.35…..0.7
Кількість рідкої змазки визначаємо січенням внутрішньої порожнини редуктора та глибиною масляної ванни.
Для змащування закритих передач використовується рідка змазка типа машинної, в'язкістю 20-30 сантистокс.
Література
1. Н.Ф.Киркач, Р.А.Баласанян "Расчет и проектирование деталей машин", Харьков, "Основа" 1991.
... ї передачі та підшипників кочення однієї пари k – число валів або пар підшипників η1=0,95; η2=0,8; ηп=0,98; ηпк=0,99; k=3 η=0,95·0,8·0,98·0,993=0,72 кВт 1.2 Вибір електродвигуна Для привода конвеєра і інших механізмів широко використовують асинхронні коротко замкнуті електродвигуни серії 4А виконання М1081, М1081 по ГОСТ 19523-81 потужністю від 0,55 до 30кВт та ...
... деталей, передостання пара – номери складальних вузлів, перша пара – номери складальних одиниць, згідно із специфікацією). Вимоги до оформлення П3 і його приклади наведені в [1]. У ході курсового проектування щодо редуктора, що розробляється, і щодо захисту курсового проекту, в обов'язковому порядку необхідно опрацювати такі питання: - умови навантаження деталей редуктора; - основні принципи ...
... пасу F0 678 Кут охоплення малого шківа α 115,59 Сила тиску пасів на вал редуктора FВП 7409 5. ВИЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ ВАЛІВ РЕДУКТОРА 5.1 Визначення сил в зачепленні закритої передачі (циліндрична косозуба) Окружна сила Ft, H: На колесі: Ft2 =(5.1) На шестерні: Ft1= Ft2 =3516 H 5.1.2 Радіальна сила Fr, H: На шестерні: Fr1 =(5.2) На колесі: Fr1 = ...
... позначається на довговічності паса. Залежно від виду ременя розрізняють передачі плоскоремінні, клиноремінні, поліклинові і круглоремінні (рис. 1.3, а...г). а) б) в) г) Рис. 1.3 Типи пасів Плоскоремінна передача. У цій передачі корисне навантаження передається за рахунок сил тертя між внутрішньою поверхнею ременя і поверхнею шківа (рис. 1.3, а). Сила тертя розосереджена по всій ...
0 комментариев