Виявлення взаємозв'язку психологічної готовності молоді до шлюбу з гендерною ідентичністю - маскулінностю, фемінінностю та андрогінією

1. Виявлення взаємозв'язку психологічної готовності молоді до шлюбу з гендерною ідентичністю - маскулінностю, фемінінностю та андрогінією.

2. Виявлення співвідношення рівня суб’єктивного відчуття самотності в людей з їх готовністю до шлюбу.

Завдання психологічного дослідження:

1. Підібрати адекватні методики для дослідження психологічної готовності до шлюбу та рівня маскулінності-фемінінності-андрогінії.2. Проведення тестування.3. Засобами анкетування вивчити особливості шлюбно-сімейних уявлень молоді та їх розуміння життя в умовах шлюбу.4. Зробити коротке дослідження такого психологічного феномену, як зв'язок самотності людини з її готовністю до шлюбу.5. Вибір статистичних критеріїв перевірки гіпотез.6. Аналіз, обробка даних та графічне представлення дослідження.7. Якісне обґрунтування отриманих у дослідженні даних.8. Висновки та рекомендації по проведеному психологічному дослідженні.

Процедура дослідження

Психодіагностичне комплексне дослідження проводилося з молодими сім’ями і неодруженими парами в організації „Катюша" м. Херсона з молодими людьми та парами і в середній школі №41 м. Херсона з учнями 11-го класу. В цілому в виборці (n=50) приймали участь - 25 чоловіків, 25 - жінок. Дві групи пар - одна одружена - усього 24 чоловіки, з них - 12 чоловіків та 12 - жінок. Друга пара неодружених складалася з 26 чоловік, з них 13 - чоловіки та 13 жінки. Всі досліджені були віком від 18 до 34 років, середній вік складав - 22 роки.

Дослідження проводилося у виді комплексного вивчення таких проблем:

1) Спочатку проводилося у виді письмового опитування по Тест-карті, розробленої спеціально з метою визначення молодого чоловіка і жінки до сімейного життя (И.Ф. Юнд, 1988) [додаток 1]. Опис порядку роботи з цією Тест-картою наданий нами в розділі 2 питанні 2.2

2) Потім респондентам (n=50) пропонувалося відповісти на питання спеціальної анкети, у якій визначалися деякі критерії особливостей шлюбно-сімейних уявлень у молодих людей, а так само фактори, в яких визначалась стабільність молодих сімей і готовність молоді до шлюбу.

3) У продовж 10-15 хвилин проводилося виявлення маскулінности-фемінінності по методиці "Шкала „маскулінность-фемінінность" із Фрайбургського особистісного опитувальника (FPI" [30], а також методика "Маскулінности-фемінінности" С. Бем [додаток 4]. Докладний опис перелічених методик наданий у розділі 2.3 дійсної дипломної роботи.

4) У завершення дослідження проводився в продовж 10 хвилин тест по діагностиці рівня суб'єктивного відчуття самотності Д. Рассела та М. Фергюсона [додаток 3].

У цілому за часом однократне тестування персональне кожного з учасників експерименту проводилося в продовж близько однієї години. Вибірка в цілому (n=50) досліджувалося в продовж 2-х місяців у березні-квітні 2005 року.

Для більш логічного і послідовного представлення отриманих нами результатів ми викладемо них в алгоритмі підрозділів Розділу 3.

3.1 Психодіагностичне вивчення готовності до шлюбу

З метою визначення задоволеності підготовленості до сімейного життя 50 чоловік, з них: 25 - чоловіків, 25 - жінок відповіли на типові ситуації: варіанти поведінки подружжя (чоловік і жінка) по Тест-карті готовності до сімейного життя [додаток 2]. Причому в такому тесті взяли участь як ті пари, що уже були одружені (n=24 чол), так і ті молоді пари, що у шлюбі ще не складалися, але планували його (n=26 чол), і відповідали на Тест-карту з позиції можливого їхньої поведінки в тій або іншій ситуації.

Отримані результати відповідей по Тест-карті представлені (додаток).

Узагальнено готовність до шлюбу в досліджуваній вибірці виглядає так (діаграма 1).

Діаграма 1. Порівняльні показники готовності до шлюбу по виборці молодих людей у цілому (n=50), а також у групах одружених та неодружених

Примітка:

у цілому по групі (n=50)

у 1 групі (одружені парі) (n=24)

у 2 групі (неодружені парі) (n=26)

Аналіз отриманих результатів показує, що в цілому по вибірці (n=50) вважають, що вони задоволені підготовленістю до сімейного життя 39 чоловік, або 78% респондентів, не задоволених готовністю до шлюбу - 11 чол. (22%).

У групі, яка знаходиться в шлюбі відзначили задоволеність шлюбом - 20 чоловік (83%), а не задоволених підготовкою до шлюбу - 4 чол. (17%).

У групі неодружених вважають, що вони підготовлені до шлюбу тільки 7 чоловік (27%), а 19 чоловік (73%) респондентів рахують, що їх готовність до шлюбу ще дуже низька.

Таким чином, можна зробити висновок:

У цілому в загальній групі (n=50) тільки кожний четвертий чоловік вважає себе не підготовленим до шлюбу, а 4/5 продемонстрували готовність до шлюбу.

Найбільше психологічно готові до сімейного життя ті, хто вже в нього вступив - 20 чол. (83%). Однак необхідно підкреслити, що практично кожен п’ятий з одружених - 4 чол. (17%) вважає себе до шлюбного життя не готовим і, вступивши в шлюб, продовжують відчувати свою психологічну неготовність до нього.

Найбільш не готові до шлюбу в групі неодружених. Серед них тільки 7 чол. (27%) вважають себе готовими до шлюбу, а 19 чоловік (73%) вважають, що вони психологічно до шлюбу не готові.

У цілому можна зробити висновок, що серед молодих людей до шлюбу достатньо високий рівень не готові. Особливо це стосується тих, хто ще не вступив до шлюбу, а це молоді люди віком від 18 до 27 років. Іншими словами ті суб'єкти підготовки молоді до такого відповідального періоду в своєму життя як вступ у шлюбно-сімейні відносини, а це - їх батьки, школа, державні установи по питанням сім’ї, роблять ще дуже малоефективно серед молоді м. Херсона.

3.2 Визначення типів гендерної ідентичності

Досліджуючи групи молоді по ознаках біологічної статі і готовності до шлюбу ми знайшли наступне:

1) у цілому по загальній вибірці чоловіки і жінки істотно не відрізняються по готовності до шлюбу (t = - 1,32; p<0, 19), (U Манна-Уитни = 247; p<0,06)).2) Така ж картина була встановлена в групі подружніх пар. Використовуючи t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок ми установили, що він складає t = - 1,26; p<0,22. Тобто, виділена нами група чоловіків (n=12) і жінок (n=12), що знаходяться в шлюбі, не мали достовірних розходжень по психологічній готовності до шлюбу (U Манна-Уитни = 53,5; p<0,06).3) Розходження по готовності до шлюбу в групі не одружених, де чоловіків (n=13) і жінок (n=13) відрізнялися друг від друга по готовності до шлюбу за критерієм Т-Стьюдента (t = 2,23; p<0,01). Треба відмітити, що і по розрахункам за критерієм U Манна-Уитни розходження між чоловіками і жінками в неодружених парах існують і складають наступне (U Манна-Уитни = 47,5; p<0,05).

Таким чином, достовірної різниці за статистичними критеріями по біологічної статі і готовності до шлюбу в загальній виборці та серед одружених пар не виявлено. Але ж в неодружених парах така статистична різниця є, що потребує додаткового дослідження для якісного розуміння цього феномену.

Чи існують розходження в кореляційних зв'язках між біологічною статтю і готовністю до шлюбу ми розглянемо нижче.

Таким чином, можна зробити висновки: