У загальній групі фемінінность не корелювала з готовністю до шлюбу з жодною з гендерних груп

3. У загальній групі фемінінность не корелювала з готовністю до шлюбу з жодною з гендерних груп.

2 етап. На другому етапі ми співставляли отримані дані по кореляції гендерної ідентичності з готовністю до шлюбу в одружених парах (n=24). Множинний кореляційний аналіз дав нам наступні зв'язки поміж перемінними.

Таблиця 3

Співвідношення маскулінно-фемінінно-андрогінного типів гендерної ідентичності з готовністю до шлюбу в ОДРУЖЕНІЙ виборці респондентів (n=24)

Група	Маскулінность	Андрогінность	Фемінінность	Готовність до шлюбу (у маскулінних)	Готовність до шлюбу (у андрогінних)	Готовність до шлюбу (у фемінінних)
Маскулінность (n=12)	1	0,524	0,447	0,414	0,397	0,406
Андрогінность (n=3)	0,524	1	0,330	0,619	0,990	- 0,143
Фемінінность (n=9)	0,447	0,330	1	0,106	0,461	0,662
Готовність до шлюбу (у маскулінних) (n=12)	0,414	0,619	0,106	1	0,500	- 0,76
Готовність до шлюбу (у андрогінних) (n=3)	0,397	0,990	0,461	0,500	1	0,000
Готовність до шлюбу (у фемінінних) (n=9)	0,406	- 0,143	0,662	- 0,76	0,000	1

Примітка: - (p < 0,05).

Аналіз:

1. Серед одружених пар маскулінний тип гендерної ідентичності не має достовірної кореляції з готовністю до шлюбу.

2. Серед одружених андрогінний тип має високий рівень кореляції з готовністю до шлюбу у андрогінного типу (r = 0,99; p < 0,05).

3. Серед одружених фемінінний тип має високий рівень кореляції з готовністю до шлюбу у фемінінного типу (r = 0,66; p < 0,05).

Таблиця 4

Співвідношення маскулінно-фемінінно-андрогінного типів гендерної ідентичності з готовністю до шлюбу в НЕОДРУЖЕНІЙ виборці респондентів (n=26)

Група	Маскулінность	Андрогінность	Фемінінность	Готовність до шлюбу (у маскулінних)	Готовність до шлюбу (у андрогенних)	Готовність до шлюбу (у фемінінних)
Маскулінность (n=9)	1	0,500	0,154	0,575	0,756	- 0,055
Андрогінность (n=3)	0,500	1	- 0,189	0,000	- 0,189	- 0,866
Фемінінность (n=14)	0,154	- 0,189	1	- 0,300	- 0,929	- 0,055
Готовність до шлюбу (у маскулінних) (n=9)	0,575	0,00	- 0,300	1	0,982	0,358
Готовність до шлюбу (у андрогінних) (n=3)	0,756	- 0,189	- 0,929	0,982	1	- 0,327
Готовність до шлюбу (у фемінінних) (n=14)	- 0,055	- 0,866	- 0,055	0,58	- 0,327	1

Примітка: - (p < 0,05).

Аналіз

1. Маскулінний тип гендерної ідентичності в групі неодружених не має достовірних кореляційних зв’язків з показниками готовності до шлюбу з іншими типами гендерної ідентичності. .

2. Андрогінний тип гендерної ідентичності в групі неодружених має достовірний негативний кореляційний зв’язок з неодруженими фемінінного типу (r = 0,866; p < 0,05). Тобто, можна допустити, що фемінінний тип серед неодружених не готовий до шлюбу з неодруженими андрогінами.

3. Фемінінний тип гендерної ідентичності в групі неодружених також має достовірний негативний кореляційний зв’язок з неодруженим андрогінним типом (r = 0,982; p < 0,05). Також можна допустити по цьому дослідженню, що неодружені серед фемінінного типу не готові до шлюбу з неодруженими андрогінами.

Таким чином, ми представили з різних боків можливі взаємозв’язки поміж типами гендерної ідентичності і готовності їх до вступу в шлюб поміж собою. Ми прийшли до висновку, що різні типи гендерної ідентичності мають різний рівень готовності до шлюбу. Крім того деякі з цих груп сумісні поміж собою в питаннях шлюбного життя, а деякі такої сумісності не мають. Все це може мати цікаві наслідки для практичної роботи психологів і, в першу чергу, психологів-консультантів сім’ї та шлюбу. Отримані результати дослідження підтверджують, що серед факторів, які впливають на психологічну готовність молоді до шлюбу значне місце повинно бути віднесене гендерному фактору, а точніше гендерної ідентичності людей, що поділяються на маскулінний, фемініннний і андрогінний типи.

В цілому ж ми можемо стверджувати, що наше припущення в робочій гіпотезі повністю підтверджено - нами встановлений зв’язок поміж типами гендерної ідентичності і готовності до шлюбу.

3.4 Особливості шлюбно-сімейних уявлень у молоді

Метою роботи є вивчення змісту уявлень про сім’ю у молоді і тих, хто готовиться до шлюбу. При цьому однією з основних задач дослідження було визначення змісту уявлень про сім’ю в різних по статі групах молоді, виявити розходження в уявленнях про сім’ю в залежності від типу гендерної ідентичності особистості. Шляхом анкетного опитування та інтерв’ю (додаток 18) визначалися уявлення про майбутню сім’ю: можливість і наявність досвіду дошлюбних сексуальних відносин; відношення до вибору шлюбного партнера й очікуваних моделей шлюбно-сімейних відносин, до сфери дитячо-батьківських відносин (планована кількість дітей, стиль сімейного виховання); характер шлюбно-сімейних відносин у батьківській родині респондента і т. і.

Наведемо деякі загальні висновки з отриманих відповідей на анкетні питання та при інтерв’ю молоді (додаток 18).

1. Уявлення про шлюб нерозривно зв'язано з представленням про майбутнього партнера. Дуже важливо, щоб чоловік і дружина "підходили" друг до друга по біологічних, психологічних і моральних факторах, включаючи різні аспекти виховання, соціальні, політичні, культурні і релігійні погляди, або ж щоб партнери терпимо відносилися до особливостей один одного.

2. Переважна більшість юнаків і дівчин вважають, що партнер по шлюбі повинний мати рівний освітній статус і лише 11% дівчат готові до того, що партнер по шлюбу буде більш досвідчений, чим вони самі. Незначне число респондентів-юнаків (7%) думають, що дружина повинна бути більш освічена. Третину випробуваних вважають, що це не має значення, аби була гідна і цікава людина. Приблизно такі ж уявлення існують у молоді щодо рівності партнерів у культурному рівні. Таким чином, у відношенні культурного й освітнього статусу шлюбних партнерів погляди юнаків і дівчин подібні.

3. Що стосується матеріального статусу, молодь демонструє досить традиційні, стереотипні погляди: чоловіки бачать себе, насамперед, добувачами, відповідальними за матеріальне благополуччя родини, а дівчини - охоронницями домашнього вогнища. Дві третини дівчин вважають, що майбутній партнер по шлюбі повинний бути більш забезпечений, чим вони самі, інші вважають, що по матеріальному статусі вони повинні бути рівні. Думки юнаків по цьому питанню більш диференційовані. Велика частина їх вважає, що матеріальний рівень партнерів не має значення для шлюбно-сімейних відносин або ж він повинний бути рівним. Інша частина чоловічої вибірки вважають, що матеріальний статус жінки повинний бути вище, і лише 11% юнаків готові до матеріального забезпечення своєї родини і вважають, що тільки вони несуть відповідальність за це. Як з'ясувалося, для молодих людей дуже важливий рід занять майбутнього чоловіка.

4. При відповіді на питання, які риси характеру молодь хотіла б бачити в партнері по шлюбі, було виявлено, що дівчини в партнері цінують такі якості, як доброта, повага, почуття гумору, цілеспрямованість, відповідальність, упевненість, дбайливість і т.д. Юнаки значимими рисами партнерки по шлюбі вважають доброту, розуміння, скромність, дбайливість, привабливість, сексуальність. Менш значимими характеристиками в образі партнерки виявилися відповідальність, почуття обов’язку, цілеспрямованість, урівноваженість, довірливість, відданість і т.д. Таким чином, образ партнера по шлюбі в дівчин і юнаків досить гендерно типізований.

5. Більшість молодих людей вважають дошлюбні сексуальні відносини не тільки можливими, але і необхідними, оскільки інтимний контакт має для людини не тільки пряме фізіологічне значення, а вбирає в себе різноманітні особистісні змісти, такі, як одержання почуттєвого задоволення, пізнання, задоволення цікавості, спілкування.

6. При виборі форм шлюбно-сімейних відносин більш половини юнаків і дівчин вибрали зареєстрований шлюб, третина респондентів віддала перевагу незареєстрованному співжиттю (цивільний шлюб) і лише 3,5% зволіли б жити на самоті. Дівчинами були зазначені й інші варіанти розвитку відносин з партнером: первісне проживання в цивільному шлюбі з наступною реєстрацією відносин. Юнаки також вважають, що вибір форми шлюбно-сімейних відносин залежить від життєвих обставин.

Переваги законного, юридично зареєстрованого шлюбу велика частина дівчин і юнаків бачать у більшій упевненості, стабільності, надійності, відповідальності друг за друга, почутті спокою, сталості, можливості завести дітей.

7. Серед домінуючих мотивів вступу в шлюб дівчини вказали: прагнення виявити свою турботу і любов до близької людини; потреба в розумінні, психологічній підтримці, захисті; бажання мати дітей; традицію брати шлюб; бажання відокремитися від батьківської родини і лише потім - матеріальна вигода, острах самітності, небажання залишитися "старою дівою", прагнення до дорослого життя. Дивно те, що і юнаки ведучим мотивом створення родини назвали вагітність партнерки і тільки після цього - бажання бути самостійним, незалежним, одержувати сексуальне задоволення, любити і т.д. Мотив вступу в шлюб у зв'язку з вагітністю в сучасної молоді, можливо, зв'язаний з тим, що молодь надає перевагу вільним відносинам і, як це не сумно, до реєстрації їх підштовхує найчастіше не любов друг до друга, не бажання бути разом, а вагітність.

Дані дослідження свідчать про те, що переважна більшість респондентів (86%) у майбутньому бачать себе батьками, тільки 4% не хочуть мати дітей взагалі і 10% на даний момент про це не задумувалися. Більшість з тих, хто хоче мати дітей, планують мати не менш двох дітей. Близько 36% дівчин і 15% юнаків планують при створенні родини мати трьох дітей. Одну дитину хотіли б мати тільки 7% дівчин, у той час як жоден з юнаків не вибрав цього варіанта відповіді.

8. Думка дівчин і юнаків у питанні про те, хто повинний займатися вихованням дітей, збігаються. Усі дівчини і 96,3% юнаків вважають, що вихованням дитини повинні займатися обоє батьків. На наш погляд, така тенденція обумовлена тим, що шлюбні відносини молоді люди представляють як рівномірний розподіл ролей між чоловіками, і сфера виховання дітей не є виключенням.

9. Ознаки благополуччя в сімейних відносинах дівчини бачать у спілкуванні, що приносить радість і духовне задоволення; гармонії між чоловіком і жінкою (духовну і фізичну); у взаємній любові і повазі; продуктивному і погодженому плануванні життя. Для респондентів-юнаків основними признаками благополуччя в подружніх відносинах є: гармонія між чоловіком і жінкою; спілкування, що приносить радість і духовне задоволення; відданість. Серед ознак, що характеризують подружнє неблагополуччя, дівчини і юнаки назвали (у порядку убування значимості): неповажне відношення друг до друга; психологічне відчуження, відсутність емоційно теплих відносин; незадоволення сексуальних потреб. Такі ознаки, як відсутність взаємодопомоги, фінансові розбіжності і розходження в потребах і інтересах, зайняли субдомінантні позиції.

10. Переважною моделлю сімейних взаємин для більшої частини жіночої вибірки повинні бути відносини, при яких функції і ролі в сім’ї перерозподіляються в залежності від обставин, ситуацій. Ці уявлення скоріше відповідають егалітарній моделі відносин. У групі юнаків велика частина також орієнтована на егалітарній тип відносин, хоча третина респондентів віддала перевагу традиційної моделі, при якій чоловік є главою родини і від нього залежить прийняття життєве важливих рішень для родини.

11. На питання чи є для молоді взірцем сімейне життя їхніх батьків, ми отримали в одружених та неодружених молодих людей такі відповіді: (29) 58% - не вважають своїх батьків взірцем; (17) 34% - вважають взірцем сімейне життя своїх батьків; (4) 8% - відповіли - „важко сказати".

12. В наступному питанні анкети ми хотіли з’ясувати в якому віці найкраще брати шлюб чоловіку та жінці. За думкою опитаних (одруженої та неодруженеї молоді) люди вважають що найкраще брати шлюб: (14) 28% - вважають шлюб треба брати 22 - 24 роки; (13) 26% - вважають немає значення коли брати шлюб; (13) 26% - вважають шлюб треба брати 20 - 21 рік; (8) 16% - вважають шлюб треба брати 25 - 29 роки; (2) 4% - вважають шлюб треба брати 18 - 19 років;

13. Ми також з’ясовували наскільки важливо за думкою опитаних бути готовими до шлюбу, чи потрібна спеціальна підготовка молоді до сімейного життя. Ми отримали від одруженої та неодруженої молоді наступні відповіді: (34) 68% - вважають що така підготовка потрібна; (9) 18% - говорять що важко сказати потрібна чи ні така підготовка; (7) 14% - вважають що підготовка до сімейного життя непотрібна.

14. У наступному завдані ми хочемо вияснити у якій формі за думкою опитаних має відбуватися підготовка молоді до шлюбу. Одружені та неодружені молоді люди відповіли що: А) (12) 24% - вважають, що для підготовки треба проводити спеціальні уроки: заняття в школах, ПТУ, середніх та вищих навчальних закладах; Б) (10) 20% - вважають, що треба проводити спеціальні заняття у шлюбно - сімейних консультаціях; В) (8) 16% - що необхідно проводити спеціальні лекції для тих, хто бере шлюб, у ЗАГСах; Г) (8) 16% - вважають необхідно проводити індивідуальні консультації для тих, хто бере шлюб, у ЗАГСах; Д) (6) 12% - вважають що для підготовки треба випуск спеціальної літератури; Е) (3) 6% - вважають що треба транслювати теле-, радіопередачі; Ж) (3) 6% - вважають що треба проводити індивідуальні консультації в платних поліклініках;

15. У наступному завдані ми поставили питання інтимних стосунків перед шлюбом. Це важливе питання, тому що початок статевого життя нерідко пов’язано з деякими труднощами. Молоді люди під час першого статевого акту можуть зіткнутися з непередбаченими обставинами, що в подальшому житі може завадити інтимності з чоловіком. Але в нашому суспільстві молодь веде інтимні стосунки перед шлюбом, що нерідко приводить до незапланованої вагітності. Щоб дізнатися думку опитаних ми поставили питання: як ви ставитесь до інтимних стосунків перед шлюбом? На що опитані відповіли. Одружені та неодружені молоді люди вважають: (31) 62% - є допустимі інтимні стосунки до шлюбу; (9) 18% - є недопустимі інтимні стосунки до шлюбу; (10) 20% - важко сказати.

16. Наступне питання є продовженням попереднього, ми запитали як на думку опитаних впливає на сімейне життя дошлюбний сексуальний досвід? На що опитані відповіли. Одружені та неодружені молоді люди вважають: (34) 68% - вважають що позитивно впливає дошлюбний сексуальний досвід; (16) 32% - вважають що негативно впливає дошлюбний сексуальний досвід.

17. Наприкінці ми задали питання, чи вважають опитані що готові (були) вступити в шлюб? На що опитані відповіли. Одружені та неодружені молоді люди вважають: (25) 50% - Так я повністю готов (а); (17) 34% - Я сумніваюсь, але вважаю все буде гаразд; (8) 16% - Я не готов був (була) вступити в шлюб.

18. Останнє питаннями задали молодим людям, щоб з’ясувати чи дійсно молодь беручи шлюб вважає що може збудувати добрий шлюб. На що отримали відповіли від одружених та неодружених молодих людей: (30) 60% - Так ми зможемо побудувати благополучний шлюб; 20) 40% - Ні ми не зможемо побудувати благополучний шлюб.

19. Серед загального числа досліджуваних 40% статевотипізовані, тобто їхнє самовизначення і поведінка збігається з тим, що вважається в суспільстві гендерно відповідною. У групі дівчин високий рівень андрогінії виявлений у 36%, високий показник маскулінності і низький фемінінності - у 29%. Юнаки з маскулінним типом ідентичності склали 58%, високі і середні показники андрогінії виявлені в 26% респондентів. Фемінінний тип гендерної ідентичності характерний для 15% юнаків. Юнаки і дівчини з різними типами гендерної ідентичності мають вірогідно значимі розходження в рольових чеканнях і домаганнях, у системі сімейних цінностей.

На підставі проведених досліджень нами були зроблені наступні висновки. Родина представляє для молоді важливу життєву цінність. Уявлення молоді про родину варіативні й у більшому ступені зв'язані з психологічними аспектами шлюбно-сімейних відносин, чим із соціально-побутовою її спрямованістю. Тип гендерної ідентичності впливає на систему сімейних цінностей молоді, на погодженість рольових чекань і домагань у шлюбі.

3.5 Співвідношення рівня суб’єктивного відчуття самотності у людей з їх готовністю до шлюбу

В нашому дослідженні про психологічну готовність молоді та й взагалі людей до шлюбу ми в теоретичній частині помітили, що крім інших чинників на готовність до шлюбу також якось впливає такий стан людини, як відчуття самотності. Разом з тим проблема самітності залишається однієї з мало вивчених у вітчизняній психології. Про відносини одинаків статистика мало чого знає. Самотність визначається як ізоляція людини від других людей, або стан людини, який вона переживає в змінених (незвичних) умовах [ Словник].

Для більш поглибленого вивчення впливу стану самотності людей на їх готовність до вступу в шлюбні відносини ми висунули наступну робочу гіпотезу: рівень суб’єктивного відчуття самотності в людей впливає на їх готовність до шлюбу.

Незалежна перемінна - рівень суб’єктивного відчуття самотності.

Залежна перемінна - рівень психологічної готовності до шлюбу.

Щоб з’ясувати рівні самотності в одиноких молодих людей та тих, хто відчуває стан самітності в одружених парах ми використали методику діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела та М. Фергюсона [72]. В ході тестування ми отримали наступні дані (додаток 15-17).

Так як головною задачею для нас було вияснити чи є взаємозв’язок поміж відчуттям самотності у людей і їх готовністю до вступу в шлюб ми використали порівняння даних по показникам самотності і готовності до шлюбу у людей поділивши їх на групи з різним рівнем суб’єктивного відчуття самотності та їх показниками по готовності до шлюбу.

Використовуючи первинні дані тестів, середні показники по групам і вторинну статистичну обробку даних, насамперед, множинну кореляцію за формулою Пірсона ми отримали наступні дані.

Порівняння середній показників висвітлює нам, що загальна група (50 чоловік) має середній показник по суб’єктивному відчуттю самотності - 25,4 бали; група одружених (24 чол) - 18,04 бали; а група неодружених (26 чол) - 31, 50 балів. Ми бачимо, що в групі самотніх (холостяків) відчуття самотності значно перевищує показники в групі одружених людей. З чого ми можемо зробити висновок, що у людей в парі (одружених) самотність нижча ніж у неодружених (самотніх).

Таблиця 5

Загальні показники кореляційних зв’язків відчуття самотності в різних групах людей (загальна група, група одружених, група неодружених) та показниками їх готовності до шлюбу (n=50)

Групи	Самотність в загальній групі (n=50)	Самотність в одружен. групі (n=24)	Самотність в неодруж. групі (n=26)	Готовність до шлюбу в загальній групі (n=50)	Готовність до шлюбу в одруженій групі (n=24)	Готовність до шлюбу в неодруженій групі (n=50)
Самотність в загальній групі (n=50)	1	1,000	-,138	-,264	,150	-,051
Самотність в одруженій групі (n=24)	1,000	1	-, 207	,150	,150	-,003
Самотність в неодруж. групі (n=26)	-,138	-, 207	1	,098	,023	-,009
Готовність до шлюбу в загальній групі (n=50)	-,264	,150	,098	1	1,000	,033
Готовність до шлюбу в одруж. групі (n=24)	,150	,150	,023	1,000	1	,045
Готовність до шлюбу в неодруж. групі (n=26)	-,051	-,003	-,009	,033	,045	1

Примітка: - (p < 0,05); - (p < 0,01).

Аналіз

1. З кореляційних зв’язків видно, що суб’єктивне відчуття самотності не має достатньо високого впливу на такий фактор, як готовність до шлюбу в групах одружених і неодружених.

2. Однак, в цілому по виборці з 50 чоловік ми бачимо достовірну негативну кореляцію між показниками відчуття самотності в загальній групі і показниками в цієї ж групі по готовності до шлюбу (p < 0,05). Причому, чим нижче показники самотності в загальній групі, тим в неї більше рівень готовності до шлюбу.

Таким чином, ми в своєму дослідженні підтвердили нашу гіпотезу, що рівень суб’єктивного відчуття самотності в людей зв’язаний на їх готовність до шлюбу. Причому цей зв’язок має обратно пропорційну залежність: чим нижче відчуття самотності у людей, тим більше вони готові до шлюбу.

Такий висновок може дати нам можливість стверджувати, що відчуття самотності також може бути одним з чинників, який впливає на формування у людини психологічної готовності до шлюбу, або служить причиною вступу до шлюбу, щоб запобігти суб’єктивному переживанню відчуття самотності.

4. Висновки і рекомендації по результатам дослідження

1. Висновки щодо психодіагностичного дослідження

1. У цілому в загальній групі (n=50) тільки кожний четвертий чоловік вважає себе не підготовленим до шлюбу, а 4/5 продемонстрували готовність до шлюбу.

2. Найбільше психологічно готові до сімейного життя ті, хто вже в нього вступив - 20 чол. (83%). Однак необхідно підкреслити, що практично кожен п’ятий з одружених - 4 чол. (17%) вважає себе до шлюбного життя не готовим і, вступивши в шлюб, продовжують відчувати свою психологічну неготовність до нього.

3. Найбільш не готові до шлюбу в групі неодружених. Серед них тільки 7 чол. (27%) вважають себе готовими до шлюбу, а 19 чоловік (73%) вважають, що вони психологічно до шлюбу не готові.

4. Досліджуючи групи молоді по ознаках біологічної статі і готовності до шлюбу ми знайшли наступне:

1) у цілому по загальній вибірці чоловіки і жінки істотно не відрізняються по готовності до шлюбу (t = - 1,32; p<0, 19), (U Манна-Уитни = 247; p<0,06)).2) Така ж картина була встановлена в групі подружніх пар. Використовуючи t-критерій Стюдента для незалежних вибірок ми установили, що він складає t = - 1,26; p<0,22. Тобто, виділена нами група чоловіків (n=12) і жінок (n=12), що знаходяться в шлюбі, не мали достовірних розходжень по психологічній готовності до шлюбу (U Манна-Уитни = 53,5; p<0,06).3) Розходження по готовності до шлюбу в групі не одружених, де чоловіків (n=13) і жінок (n=13) відрізнялися друг від друга по готовності до шлюбу за критерієм Т-Стьюдента (t = 2,23; p<0,01). Треба відмітити, що і по розрахункам за критерієм U Манна-Уитни розходження між чоловіками і жінками в неодружених парах існують і складають наступне (U Манна-Уитни = 47,5; p<0,05).

Таким чином, достовірної різниці за статистичними критеріями по біологічної статі і готовності до шлюбу в загальній виборці та серед одружених пар не виявлено. Але ж в неодружених парах така статистична різниця є, що потребує додаткового дослідження для якісного розуміння цього феномену.

5. Цікавим, на наш погляд, є і таке спостереження. Коли ми за ознакою „вік” розділили загальну вибірку (n=50) на дві групи - від 18 до 23 років та від 24 до 34 років то за розрахунками по t-критерію Стьюдента t=3,126, р<0,01 ми виявили достовірну різницю в тому, що люди за віком до 24 років значно менше психологічно готові до шлюбу ніж люди після 24 років. Така ж тенденція, навіть більш яскраво, була виявлена нами і в групі одружених - t=5,52; p<0,001. Знову ж цікавим є той факт, що такої різниці достовірних розходжень за ознакою „вік” ми не знайшли в неодруженій групі (n=26)

t= - 0,274 p<0,787.

6. Слід звернути увагу і на таких досліджений нами факт - серед чоловіків у загальній групі - 20% (кожен п'ятий) має риси фемінінності, тобто жіночності. У групі неодружених їх трохи більше - 23,1%, чим у групі одружених - 16,7%. Андрогінность у групі чоловіків склала в цілому - 16%, що значно менше, ніж у групі жінок - 44%.

У цілому ж жіноча група демонструє маскулінні риси значно виразніше ніж чоловіки демонструють - фемінінні риси. У загальній групі маскулінних жінок - 32%. Серед одружених їх 50%, серед неодружених - 15,4%. Особливо високий показник у жінок по андрогінному типі: в загальній групі - 44%, серед одружених - 33,3%, неодружених - 53,8%. Можна зробити проміжний висновок, що неодруженим жінкам характерна андрогінна гендерна ідентифікація.

Таким чином, малюється картина вираженої маскулінності серед жінок усіх груп і трохи нижче показник фемінінності у чоловіків. Ми ще раз переконуємося в не тотожності поняття стать - як генетична стать (визначений набір генів) і психологічна стать, що зв'язано з феноменом гендерної ідентичності - усвідомлення своєї приналежності до чоловічої або жіночої статі.

7. Готовність до шлюбу має високу кореляцію з маскулінностю як типом гендерної ідентичності.

Середній бал маскулінності в загальній групі складає - 10,86. Серед тих, хто показав високу готовність до шлюбу маскулінность складала в середньому - 42,3 бали.

Таким чином можна зробити висновок по загальній виборці - чим вище маскулінность, тим вище рівень готовності до шлюбу.

Статистична вірогідність такого твердження склала (r = 0,376; p < 0,05).

8. Так само високий рівень готовності до шлюбу показали люди з андрогінним типом гендерної ідентичності. Середній бал андрогінності склав у загальній групі 6,7 балів.

Середній бал андрогінності у групі, де досліджувалася готовність до шлюбу склала 33,3 бали. Висновок: андрогінность в загальній групі і готовність до шлюбу в андрогінів склала

(r = 0,732; p < 0,05).

9. У загальній групі фемінінность не корелювала з готовністю до шлюбу з жодною з гендерних груп.

10. А) Серед одружених пар маскулінний тип гендерної ідентичності не має достовірної кореляції з готовністю до шлюбу.

Б) Серед одружених андрогінний тип має високий рівень кореляції з готовністю до шлюбу у андрогінного типу (r = 0,99; p < 0,05).

В) Серед одружених фемінінний тип має високий рівень кореляції з готовністю до шлюбу у фемінінного типу (r = 0,66; p < 0,05).

11. Маскулінний тип гендерної ідентичності в групі неодружених не має достовірних кореляційних зв’язків з показниками готовності до шлюбу з іншими типами гендерної ідентичності. .

12 Андрогінний тип гендерної ідентичності в групі неодружених має достовірний негативний кореляційний зв’язок з неодруженими фемінінного типу (r = 0,866; p < 0,05). Тобто, можна допустити, що фемінінний тип серед неодружених не готовий до шлюбу з неодруженими андрогінами.

13. Фемінінний тип гендерної ідентичності в групі неодружених також має достовірний негативний кореляційний зв’язок з неодруженим андрогінним типом (r = 0,982; p < 0,05). Також можна допустити по цьому дослідженню, що неодружені серед фемінінного типу не готові до шлюбу з неодруженими андрогінами.

Таким чином, ми представили з різних боків можливі взаємозв’язки поміж типами гендерної ідентичності і готовності їх до вступу в шлюб поміж собою. Ми прийшли до висновку, що різні типи гендерної ідентичності мають різний рівень готовності до шлюбу. Крім того деякі з цих груп сумісні поміж собою в питаннях шлюбного життя, а деякі такої сумісності не мають. Все це може мати цікаві наслідки для практичної роботи психологів і, в першу чергу, психологів-консультантів сім’ї та шлюбу. Отримані результати дослідження підтверджують, що серед факторів, які впливають на психологічну готовність молоді до шлюбу значне місце повинно бути віднесене гендерному фактору, а точніше гендерної ідентичності людей, що поділяються на маскулінний, фемініннний і андрогінний типи.

В цілому ж ми можемо стверджувати, що наше припущення в робочій гіпотезі повністю підтверджено - нами встановлений зв’язок поміж типами гендерної ідентичності і готовності до шлюбу.

14. З кореляційних зв’язків видно, що суб’єктивне відчуття самотності не має достатньо високого впливу на такий фактор, як готовність до шлюбу в групах одружених і неодружених.

15. Однак, в цілому по виборці з 50 чоловік ми бачимо достовірну негативну кореляцію між показниками відчуття самотності в загальній групі і показниками в цієї ж групі по готовності до шлюбу (p < 0,05). Причому, чим нижче показники самотності в загальній групі, тим в неї більше рівень готовності до шлюбу.

Таким чином, ми в своєму дослідженні підтвердили нашу гіпотезу, що рівень суб’єктивного відчуття самотності в людей зв’язаний на їх готовність до шлюбу. Причому цей зв’язок має обратно пропорційну залежність: чим нижче відчуття самотності у людей, тим більше вони готові до шлюбу.

Такий висновок може дати нам можливість стверджувати, що відчуття самотності також може бути одним з чинників, який впливає на формування у людини психологічної готовності до шлюбу, або служить причиною вступу до шлюбу, щоб запобігти суб’єктивному переживанню відчуття самотності.

Рекомендації.

1. В практичній роботі психологів-консультантів по питанням сім’ї і молоді треба враховувати серед чинників, що впливають на готовність до шлюбу і такий фактор як тип гендерної ідентичності. Кожен з типів - маскулінний, фемінінний та андрогінний має свій, в кожному випадку специфічний, вплив на готовність молоді до сімейно-шлюбних відносин і життя.

2. В своїй практичній роботі психолог повинен засобами методів психологічного впливу формувати у молодих людей, а також у тих, хто має набір вступити в шлюб, шлюбно-сімейні уявлення, враховуючи гендерні стереотипи та гендерну ідентичність.

3. У навчальних курсах по віковій психології, психології сім’ї, гендерній психології треба обов’язково враховувати закономірності формування статево рольових особливостей хлопчиків і дівчаток у сім’ї.

4. Методами психолого-педагогічної корекції, проводячи роботу з молоддю по проблемам сімейно-шлюбних відносин та підготовки до шлюбу, необхідно враховувати насамперед такі чинники, як: мотивація до шлюбу; ставлення до шлюбу; цінності шлюбу в сім’ї; уявлення про особистісні якості чоловіка і жінки; розгорнуте уявлення про мужність і жіночність та їх врахування при міжособистісних відносинах подружжя; розподіл сімейних ролей між чоловіком і жінкою.

5. Практичний психолог повинен враховувати в своїй роботі те, що відчуття самотності також може бути одним з чинників, який впливає на формування у людини психологічної готовності до шлюбу, або служить причиною вступу до шлюбу, щоб запобігти суб’єктивному переживанню відчуття самотності.

Висновок

Підготовка до шлюбу і сімейного життя завжди була однією з головних задач юнацького віку, не менш важливою, ніж підготовка до праці. Але ця проблема не стояла так гостро, як зараз.

Обумовлене акселерацією прискорення статевого дозрівання підлітків і одночасне ослаблення зовнішнього контролю за їхньою поведінкою плюс лібералізація "дорослих" норм статевої моралі і ламання традиційних стереотипів маскулінности і фемінінності застали наше суспільство і школу врасплох. Подобається нам це чи ні, але нормативні орієнтації сьогоднішніх юнаків і дівчин істотно розходяться з уявленнями їхніх батьків і дідів. До того ж самі ці орієнтації досить суперечливі.

Виявлені особливості шлюбно-сімейних уявлень молоді, які свідчать про значні прогалини в їхніх знаннях про шлюб та сім'ю, неправильні, нереалістичні погляди на деякі питання які, мабуть, позначаються на їхньому ставленні до інституту сім'ї, необхідно враховувати в процесі цілеспрямованої підготовки молоді до сімейного життя.

У дипломній роботі викладаються результати дослідження, спрямованого на виявлення шлюбно-сімейних уявлень молоді. Установлено, що ці уявлення відрізняються недостатньою повнотою, розбіжностями в поглядах юнаків і дівчат, невисокою оцінкою ними себе як майбутнього чоловіка і жінки.

Визначена вузькість образів характерна для таких аспектів шлюбно-сімейних уявлень юнаків, як уявлення про якості ідеального чоловіка і жінки, мужності і жіночності, гендерної ідентичності, сімейних ролях і їх розподілі між чоловіком і дружиною. Особливо ж неповними є уявлення молодих людей про функції сім’ї й організації сімейного життя. Розходження виявляються в розумінні юнаками і дівчинами понять "мужність" і "жіночність", трактуванні змісту деяких сімейних ролей, представленнях про значимості ролей чоловіка і дружини. Розходження між юнаками і дівчинами виявляються також у їхньому оцінюванні своїх можливостей в області сімейного життя. У цілому самооцінка молоді в цій області є невисокою. Велику впевненість у своїх можливостях демонструють юнаки в питаннях, що стосуються забезпечення основних цінностей сім’ї і виконання сімейних ролей, меншу - у питаннях, зв'язаних з оцінкою розвиненості в себе якостей зразкового чоловіка і жінки і якостей, що характеризують мужність - жіночність.

Виявлені особливості шлюбно-сімейних уявлень молодих людей необхідно враховувати в процесі їхньої цілеспрямованої підготовки до сімейного життя.

Ми з'ясували в ході теоретичного дослідження і практичного вивчення підготовки до шлюбу, що серед факторів, які впливають на неї, мало або майже зовсім не враховується фактор гендерної ідентичності як особливого виду соціальної ідентичності, що існує в самосвідомості людини в єдності з уявленнями про професійний, сімейний, економічний, освітній і т.п. статус.

Серед факторів підготовки до шлюбу недостатньо вивчений вплив на людей суб'єктивного відчуття самітності.

На підставі проведених досліджень нами були зроблені наступні висновки:

1) сім’я представляє для молоді важливу життєву цінність.2) уявлення молоді про сім’ю варіативні й у більшому ступені зв'язані з психологічними аспектами шлюбно-сімейних відносин, чим із соціально-побутовою її спрямованістю,

3) тип гендерної ідентичності впливає на систему сімейних цінностей молоді, на погодженість рольових чекань і домагань у шлюбі, а головне на психологічну готовність до шлюбу.

У сучасних умовах тотальних соціальних змін, соціального прогресу і демократизації відносин статей актуальною стає психолого-педагогічна проблема формування і розвитку в юнацькому віці ціннісно-орієнтаційної системи уявлень особистості про сім’ю, тому що саме цей період розвитку особистості характеризується необхідністю осмислення отриманого соціального й інтимного досвіду, знань, придбаних у процесі взаємодії з навколишнім світом.

Список літератури

1.  Абульханова - Славская К.М. Стратегии жизни. - М.: 1991.

2.  Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. - М.: Изд-во МГУ, 1987.

3.  Алешина Ю.Е.; Данилин К.В., Дубовская Е.М., Семейное и индивидуальное консультирование. - М.: Изд-во МГУ, 1989.

4.  Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. - М.: 1998.

5.  Афанасьева Т.М. Семья: Учеб. пособие для 9-10 кл. серед. шк. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение. 1988. - 285с.

6.  Батищев Г.О., Зайцева З.Г. Робота соціальних служб для молоді з молодою сім’єю (методичні рекомендації) К.: А.Л.Д., 1996. - 100с.

7.  Барсукова С.Ю., Радаев В.В. Легенда о гендере: Принципы распределения труда между супругами в современной городской семье // Мир России. - 2000. - № 4. - С.65-103.

8.  Берн Ш. Гендерная психология. - СПб,: Прайм-Еврознак, 2001. - С.123-160.

9.  Бендлер Р., ГриндерДж., Сатир В. Семейная терапия и НЛП. - М.: Изд-во Ин-та общегуманитар. исслед., 1999.

10.  Ветек К. Проблемы супружеского благополучия. - М.: Прогресс, 1988. - 198с.

11.  Витакер К., Бамберри В. Тонны с семьей: Семейная терапия: символический подход, основанный на личностном опыте, - М.: Б. И,, 1997.

12.  Владин В.З., Капустин Д.З. Интимный мир семьи. - Минск." Вышейшая школа", 1983. - 111с.

13.  Воронина О.А., Клименкова Т.А. Гендер и культура // Женщины и социальная политика (гендерный аспект) / Под ред. З.А. Хоткшюй. - М., 1992. - С.10-22.

14.  Голод С.И. Семья и брак: историко-социологический анализ. - СПб.: 1998.

15.  Гозман Л.Я. Процессы межличностного восприятия в семье / Под ред. Г.М. Андреевой. А.И. Донцова // Межличностное восприятие в группе. - М.: Изд-во МГУ" 1981.

16.  Грамматика супружеского общения // Семья. - 1988. - 15 июля. - № 24. - С.11.

17.  Гримак Л.П. Общение с собой: Начала психологии активности. - М.: Политиздат, 1991. - 320 с.

18.  Гаврилица О.А. Чувство вины у работающей женщины // Вопросы психологии. - 1998. - № 4.

19.  Гребенников И.В. основы семейной жизни: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1991. - 158с.

20.  Гендерные аспекты психологии и психотерапии современного супружества / Немцов А.А. Семья в системе жизненных ценностей студенческой молодежи

21.  Давыдова М.А., Агапова И.А. Как преодолеть одиночество. - М.: Рольф, 2001. - 288 с.

22.  Дементьева И.Ф. Первые годы брака. Проблемы становления молодой семьи. - М.: Наука, 1991. - 110с.

23.  Джеймс М. Брак и любовь. - М.: 1985 С.36 - 62.

24.  Дудченко О. у Ясная Л., Дейнз Ш. Работа женщины и семья // Семья на пороге третьего тысячелетия. - М., 1995. - С.129-145.

25.  Дружинин В.Н. Психология семьи. - Екатеринбург, 2000.

26.  Журбицька Т.С. Молода сім’я. - К.: 1985. - 101с.

27.  Зидер Р. Социальная история семьи в Западной и Центральной Европе. (конец 18-20 вв.). М.: 1997. С.71.

28.  Зацепин В.И. О жизни супружеской. М., 1986. Ковалев С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни. М., 1991.

29.  Іванова Л.М. Доля молодої сім’ї. - М.: 1989. - 192с.

30.  Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. - СПб.: Питер, 2002. - 544с.

31.  Куприянчик Л.Л. Психология любви. Донецк, 1998.

32.  Лисовский В.Т. Любовь и нравственность. Л., 1985.

33.  Карлсон А. Вперед к прошлому: перестройка семейной жизни в постсоциалистической Швеции // Вестн. МГУ. - 1995. - Ш 2. - С.84-92. - Сер.18. Социология и психология.

34.  Кован Ф.А., Кован К.П. Взаимоотношения в супружеской паре, стиль родительского поведения и развитие трехлетнего ребенка // Вопр. психологии. - 1988. - №4. - С. 110-118, Казаков А.П. Экономические и психологические проблемы семьи. - М.: Мысль, 1989. - 157с.

35.  Клецина И.С. Самореализация личности и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. А.А. Реана, Л.А. Коростылевой. Вып. 2. - СПб., 1998.

36.  Ковалев С.В. Психологія сімейних відносин. - М.: 1987. - 433с.

37.  Котырло В.К. Молодой семье о воспитании детей. - К.: 1981 - 48с.

38.  Книга молодой семьи. - Л.: 1990. - 203с.

39.  Кон И.С. Введение в сексологию: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Олимп, ИНФРА, 1999.

40.  Кон И.С. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире // Введение в гендерные исследования: Учебное пособие. Ч.I / Под ред. И.А. Жеребкиной. - Харьков: ХЦГИ; СПб.: Алетейя, 2001. - С.562-605.

41.  Кон И.С. Родители и дети // Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. - С.16-19

42.  Кон И.С. В поисках себя. - М.: 1984. - С 208.

43.  Кон И.С. психология ранней юности: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с. - (Психол. наука - школе).

44.  Калинин С.И. Компьютерная обработка данных для психологов / Под науч. ред. А.Л. Тулупьева. СПб.: "Речь", 2002. - 134с.

45.  Ковалев С.В. Психология семейных отношений. - М.: 1987. - 433с.

46.  Круглов Б.С. Правовое сознание как элемент психологической подготовки молодежи к семейной жизни. // Вопросы психологии. №4.1986. С.63-68.

47.  Ковалев С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни: тесты, опросники, ролевые игры: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. -143с.

48.  Ковалев С.В. Психология современной семьи: Информ.-метод. Материалы к курсу "Этика и психология семейной жизни": Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 208

49.  Кратохвал С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. - М.: Медицина, 1991.

50.  Казаков А.П. Экономические и психологические проблемы семьи. - М.: 1986. - 123с.

51.  Кроник А., Кроник Е. В главных ролях: вы, мы, он, ты, я. - М.: Мысль, 1986. - 206с.

52.  Кочарян Г., Кочарян А. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. - М.: Медицина, 1994. - 198с.

53.  Красовский Б.П. Анализ брачных объявлений (самооценка и требования к партнеру)

54.  Куприянчик Л.Л. Психология любви. - Донецк, 1998. С.51.

55.  Ларю Дж. Секс в Библии. - М.: 1995. С.56.

56.  Личко А.Е. Подростковая психотерапия. - 2-е изд. - Л.: Медицина, 1985.

57.  М. ЛэнгР.Д. Расколотое "Я: антипсихиатрия. - М.: Академия; СПб.: Белый кролик, 1995.

58.  Мягер В, К. Семейная психотерапия при нервных и психогенных заболеваниях. - Л.: Изд-во ЛНИПсихоневр. ин-та им. В.М. Бехтерева, 1978.

59.  Меншутин В.П. Помощь молодой семье. - М.: 1987. - 203с.

60.  Молодь України: для неї і про неї. - К.: 1993. - 106с.

61.  Молодая семья / Сост.В.И. Зацепин и др. - К.: 1991. - 314с.

62.  Мы и наша семья. Книга для молодых супругов. Сборник / Сост. В. Зацепин, В. Цымбалюк. - М.: 1989. - 416с.

63.  Меньшутин В.П. Помощь молодой семье. - М.: 1987. - 203с.

64.  Настольная книга молодых родителей. /Сост.В.З. Солоухин - Минск.: 1990. - 263с.

65.  Николаева Е., Купчик В.П., Сафонова А.И. Зависимость эмоциональных реакций человека от негативних переживаний в детстве // Психол. журн. - 1996. - Т, 17. - № 3. - С.92-98.

66.  Овчинникова Е.Г. К вопросу о равноправии женщин России: декларация и реальность // Тендерные исследования в гуманитарных науках: современные подходы: Материалы Международной научной конференции в Иваново, 15-16 сентября 2000 г., Ч. II. - Ива ново: Юнона, 2000. - С.149-153.

67.  Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как терапевт. - М.: Семья, 1993.

68.  Психолого-педагогические проблемы воспитания детей в семье и подготовки молодежи к семейной жизни: Сб. науч. трудов / Под. ред. И.В. Дубровиной. - М., 1980. - 164 с.

69.  Панкова Л.М. У порога семейной жизни: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991 -144с.

70.  Развитие личности ребенка: Пер. с англ. / Под ред.А. Фонарева. - М.: Прогресс, 1987. - С.90-211

71.  Райгородский Д.Я. Учебное пособие по психологии семейных отношений. Для факультетов: психологических, медицинских и социальной работы. - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ", 2004. - 736 с.

72.  Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ", 1998 - 672 с.

73.  Ризниченко Г.Ю. Ассоциация "женщины в науке и образовании" // Общественные науки и современность. - 2000. - № 4. - С.188.

74.  Сысенко В.А. Молодежь вступает в брак. М., 1986.

75.  Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личностному росту: Пер. с англ. - М.: Эксмо-Пресс, 2000.

76.  Семья в психологической консультации / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. - М.: Педагогика, 1989.

77.  Семья в психологической консультации / Под ред. А.А. Бодалево, В.В., Столина. - М.: Педагогика, 1989. - С.85-202.

78.  Семья и молодежь: профилактика отклоняющегося поведения / В.А. Балцевич, С.Н. Буров, А.К. Воднева и др. - Минск: Университетское, 1989.

79.  Столин В.В., Шмелев А.Г. Семейные трудности: какие и почему? Задание для самоанализа // Семья и школа. - 1985. - № 3. - С.18-21.

80.  Торохтий В.С. Психология социальной работы с семьей. М., 1996

81.  Трухин И.А. Будущему семьянину. Киев, 1987.

82.  Психология: Словарь / Под ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990.

83.  Психологічна допомога сім'ї: Посіб. /За ред. 3.Г. Юсарчук. - К.: Вид-во Ін-ту соціол. НАН Украни, 1988.

84.  Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клециной. - СПб.: Питер, 2003 - 479с.

85.  Павлова Т.А. Особенности осознания студентами ценностей и проблем (ситуаций) семейной жизни - Брянский государственных университет.

86.  Постовий В.Г. Сучасна сім’я і її педагогіка. - К.: 1994. - 63с.

87.  Русский православный обряд венчания. М.: 1996. С.62.

88.  Соціальна підтримка молодої сім’ї // Зб. інформ. теорет. та метод. Матеріалів для працівників соц. служб для молоді. Вип. 1. - К.: Академпрес, 1994. - 141с.

89.  Соціальна робота з молодою сім’єю. Вип.2. - 1995. - 97с.

90.  Сатир В. Как строить себя и свою семью. - М.: Педагогика-Пресс, 1992. - 191с.

91.  Сысенко В.А. Супружеские конфликты. - М.: 1989.

92.  Сысенко В.А. Устойчивость брака: Проблемы, факторы, условия. - М.: 1981.

93.  Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. - Киев.: 1975. - С.212.

94.  Семейное воспитание. Краткий словарь / Сост. И.В. Гребенников, Л.В. Ковинько. - М: 1990. - 319с.

95.  Семья: Социально-психологические и этические проблемы: Справочник. -К.: 1989. -252с.

96.  Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: 1978. - 263с.

97.  Сухомлинский В.А. Мудрость родительской любви. /Сост.А.И. Сухомлинская. - М.: 1988. - 303с.

98.  Сысенко В.А. Супружеские конфликты. - М.: 1983. - 208с.

99.  Сизанов А.Н. Подготовка подростков к семейной жизни. - Минск.: 1989. - 112с.

100.  Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СПб.: ООО "Речь", 2000. - 350с.

101.  Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. - М.: 1987. - 109с.

102.  Трухін І.А. Майбутньому сім’янину. - К.: 1987. - 231с.

103.  Торохтий В.С. Психология социальной работы с семьей. - М.: 1996. С.91.

104.  Тимощенко Л.Н. Воспитание старшеклассниц: Кн. для учителя. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Просвещение, 1990. - 191 с.

105.  Ушинський К.Д. Про сімейне виховання. - К.: 1974. - 151с.

106.  Ходаков Н.М. Молодым супругам. - М.: 1993. - 109с.

107.  Шмелев А.Г. Острые углы семейного круга. - М.: 1986. - 96с

108.  Школа молодих батьків. / Т. Алєксєєнко, В. Постовий. - К.: 1991. - 203с.

109.  Юнда И.Ф. Гармония и дисгармония в супружестве. - М.: Знание, 1983. - 96с.

110.  Юнда И.Ф. Сексологические аспекты нравственно - гигиенического воспитания и брачно - семейной гармонии. - Киев.: 1990. - 145с.

111.  Юнда И.Ф., Юнда Л.И. Социально - психологические и медико - биологические основы семейной жизни. - Киев.: 1990. - 239с.

112.  Юнда И.Ф., Юнда Л.И. Как стать счастливым в браке - К.: Украинский центр психотерапии, 1991. - 97 с.

113.  Хеллингер Б. Порядки любви: Разрешение семейно-системных конфликтов и противоречий. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. - 400 с.

114.  Херсонский Б.Г., Дворяк С.В. Психология и психопрофилактика семейных конфликтов. - К.: "Здоровья", 1991. - 190 с.

115.  Харчев А.Г. Брак и семья. - М.: 1979. С.66. Цит. по: Женщина: Монография. Кн.1. Сыктывкар - Киров, 1995. С.571.

116.  Фрейд 3. Психология бессознательного. - М.: Просвещение, 1990.

117.  Филюкова Л.Ф. Современная молодая семья. - Минск: наука и техника, 1986. - 48с.

118.  Человек в кругу семьи: Очерки по истории частной жизни в Европе до начала нового времени. - М.: 1996. С.290 - 305

119.  Шапиро Б.Ю. От знакомства к браку. М., 1990.

120.  Уэдделл М. Семья и ее динамика. // Семейная психотерапия. - СПб.: 2000.

121.  Эйдемиллер Э.Г. Методы семейной диагностики и психотерапии. - М.; СПб.: Фолиум, 1996.

122.  Эйдемилпер Э.Г., Юстицкис В.В. Психология и психотерапия семьи. - СПб.: Питер, 1999.

123.  Этика и психология семейной жизни: - М, 1986. - 31 с.

124.  Юферева Т.И. Формирование представлений подростков о мужественности-женственности как одно из условий подготовки молодежи к семейной жизни // Психолого-педагогические проблемы воспитания детей в семье и подготовки молодежи к семейной жизни: Сб. науч. тр. /Под. ред. И.В. Дубровиной. - М., 1980. - С.92 - 106.

125.  Янкова З.А. Мужчины и женщины в семье. - М.: 1983 - 80с.