5. Серцевиною консультування є "консультативна взаємодія" між клієнтом і консультантом, заснована на філософії "клієнт-центрованої" терапії.
Основоположником клієнт-центрованої терапії є відомий американський психотерапевт К. Роджерс, який виділив три основних принципи цього напрямку:
a. кожна особистість має безумовну цінність і заслуговує поваги як така;
b. кожна особистість в змозі бути відповідальною за себе;
c. кожна особистість має право вибирати цінності і цілі, приймати самостійні рішення.
Таким чином, визначення психологічного консультування охоплюють стрижневі установки консультанта у відношенні людини загалом і клієнта зокрема. Консультант приймає клієнта як унікального, автономного індивіда, за яким визнається і поважається право вільного вибору, самовизначення, право жити власним життям. Тим більше важливо визнати, що будь-яке навіювання або тиск заважає клієнтові прийняти відповідальність на себе і правильно вирішувати свої проблеми.
Питання визначення цілей консультування не є простим, оскільки залежить від потреб клієнтів, що звертаються за психологічною допомогою, і теоретичної орієнтації самого консультанта. Однак, перш ніж ознайомитися з різноманіттям цілей консультування, сформулюємо, слідуючи за Джордж і Крістіані (1990), кілька універсальних цілей, що у більшому або меншому ступені згадуються теоретиками різних шкіл:
1. Сприяти зміні поведінки, щоб клієнт міг жити продуктивніше, випробувати задоволеність життям, незважаючи на деякі неминучі соціальні обмеження.
2. Розвивати навички подолання труднощів при зіткненні з новими життєвими обставинами і вимогами.
3. Забезпечити ефективне прийняття життєво важливих рішень. Існує безліч справ, яким можна навчитися під час консультування: самостійні вчинки, розподіл часу й енергії, оцінка наслідків ризику, дослідження поля цінностей, у якому відбувається прийняття рішень, оцінка властивостей своєї особистості, подолання емоційних стресів, розуміння впливу установок на прийняття рішень і т.п.
4. Розвивати уміння зав'язувати і підтримувати міжособистісні відносини. Спілкування з людьми займає значну частину життя й у багатьох викликає труднощі через низький рівень їхньої самоповаги або недостатність соціальних навичок. Будь то сімейні конфлікти дорослих або проблеми взаємин дітей, варто поліпшувати якість життя клієнтів за допомогою навчання кращій побудові міжособистісних відносин.
5. Полегшити реалізацію і підвищення потенціалу особистості. На думку Блочер (1966), у консультуванні необхідно прагнути до максимальної волі клієнта (з огляду на природні соціальні обмеження), а також до розвитку здатності клієнта контролювати своє оточення і власні реакції, які провокуються оточенням.
Р. Мей (1967) вказує, що при роботі з дітьми консультант повинен домагатися зміни їхнього найближчого оточення з метою підвищення ефективності допомоги.
Незважаючи на деяку спільність цілей психологічного консультування, основні психологічні школи все-таки значно розходяться в їхньому розумінні.
Так чи можливо все-таки говорити про якісь універсальні цілі консультування, коли ми можемо допомагати клієнтові й у прагненні до волі, і в подоланні емоційних стресів, і в навчанні адаптивній поведінці, і в пошуку повноцінного самовираження? Можлива така відповідь на питання: мету психологічного консультування складають континуум, на одному полюсі якого — загальні, глобальні, перспективні цілі, а на іншому — специфічні, конкретні, короткострокові цілі. Мета консультування не обов'язково знаходиться в протиріччі — просто в школах, орієнтованих на перебудову особистості, акцентуються перспективні цілі, а в школах, орієнтованих на зміну поведінки, більше значення надається конкретним цілям.
ІV. Загальна характеристика методів проведення психологічної консультації
4.1 Групи та види психологічного консультування
Всі види психологічного консультування можна поділити на дві групи (табл.1). До першої належить консультування, яке стосується приватного життя особистості (групи), а також індивідуальне та сімейне консультування. Другу групу утворює консультування, яке стосується проблем професійної, трудової діяльності людей. Це консультування з проблем індивідуальної професійної діяльності (вибір професії, професійне становлення, адаптація до професії та її зміна), а також з проблем управління організацією та управління персоналом (в умовах здійснення спільної професійної діяльності).
табл.1 Основні види психологічного консультування
... , у яких спостерігаються приступи обох типів [10]. І нарешті, відзначають переважну етіологію, з огляду на те, що у всіх випадках присутні й ендогенні, і реактивні причини. 3.2 Психологічна допомога при депресіях та стресах хворим ВІЛ-інфекції Психологічна корекція базується на консультуванні і припускає цілеспрямований психологічний вплив на клієнта або пацієнта з метою приведення його психі ...
... ій мірі розкрила поняття "підготовка" і "підготовленість до шлюбу", у якої кожен із авторів вклав своє розуміння. Проте, останнім часом все частіше зустрічається поняття "психологічна готовність до шлюбу". Досить різнобічними підходами характеризується воно в психолого-педагогічних дослідженнях. З нашого погляду, характеристики, що склалися не дають повної картини суті психологічної готовності до ...
... сьогоднішній день успішна реалізація завдань психотерапевтичної роботи в ОВС силами служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності є проблематичною. Слід підкреслити, що соціальна робота в органах внутрішніх справ, яка реалізується в діяльності служби психологічного забезпечення, базується на чітко визначеному правовому підґрунті. Служба психологічного забезпечення у своїй ...
... час є більш широке використання адаптованих для санаторно-курортних умов сучасних форм групової психотерапії, функціональних тренувань, поведінкових прийомів і ін. 3. Аналіз практичної роботи психолога в психоневрологічних закладах 3.1 Оцінка та анамнез проблем пацієнтів з депресивними станами Типовий зовнішній вигляд хворого. В одязі помітні недбалість, недоглянутість. Сповільненість ...
0 комментариев