Навигация
Організаційна структура АПН України
35235
знаков
0
таблиц
0
изображений
Контрольна робота
На тему:
«Організаційна структура АПН України»
Київ – 2008
Вступ
Академія педагогічних наук України як вища галузева державна наукова установа була заснована Указом Президента України від 4 березня 1992 р. №124 «Про заснування Академії педагогічних наук України» та постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 р.). Академія керується у своїй діяльності Конституцією України «Про наукову і науково-технічну діяльність», іншими законами України, актами президента України, Кабінету Міністрів України та своїм Статутом від 9 грудня 1999 року №2222.
АПН бере активну участь у розробці законодавчої і нормативної бази функціонування освіти, створенні концепцій розвитку загальноосвітньої, професійної і вищої школи.
Основними завданнями Академії є методологічне, теоретичне і методичне забезпечення розвитку системи національної освіти. А саме:
– опрацювання нової філософії освіти; розробка державних стандартів і системи оцінки якості освіти на різних рівнях; створення теорії цілісного розвитку особистості; опрацювання методології і теорії змісту освіти та процесу навчання в різних типах навчальних закладів;
– обґрунтування цілей і цінностей національної системи освіти і виховання;
– створення підручників і навчальних посібників нового покоління;
– розробка прогресивних технологій педагогічної діяльності;
– інформатизація і комп’ютеризація навчального процесу;
– дослідження актуальних проблем загальної, дитячої та педагогічної психології;
– комплексний аналіз соціальної ситуації психічного та особистісного розвитку дітей і молоді та ін.
Значна увага приділяється підготовці науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторантуру, які функціонують в усіх інститутах Академії. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів здійснюється в 10 підвідомчих інститутах за всіма спеціальностями в галузі педагогічних і психологічних наук, а також з окремих спеціальностей філософії.
Академія педагогічних наук тісно співпрацює зі спорідненими науковими структурами Національної академії наук та галузевих академій, встановлює і поновлює контакти з науковими установами країн СНД та інших зарубіжних країн (Болгарії, Греції, Німеччини, Словаччини, Сербії, Канади, Польщі, Румунії, Франції, Китаю та ін.). З метою інтеграції України у європейську та світову систему освіти, педагогічну і психологічну науку налагоджено співробітництво з ЮНЕСКО, Радою Європи, іншими міжнародними організаціями.
Наукові структури Академії об’єднано у п’ять відділень:
– теорії та історії педагогіки (академік-секретар Сухомлинська О.В.);
– дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті (академік-секретар Бібік Н.М.);
– психології, вікової фізіології та дефектології (академік-секретар Максименко С.Д.);
– педагогіки і психології вищої школи (академік-секретар Євтух М.Б.);
– педагогіки і психології професійно-технічної освіти (академік-секретар Ничкало Н.Г.).
У складі Академії функціонують 9 науково-дослідних інститутів, 2 вищі навчальні заклади післядипломної освіти, 6 центрів: Інститут педагогіки, Інститут психології ім. Г.С. Костюка, Інститут проблем виховання, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, Інститут спеціальної педагогіки, Інститут соціальної та політичної психології, Інститут вищої освіти, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти, Інститут професійно-технічної освіти, Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, Український науково-методичний центр практичної і соціальної психології, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти, Південний і Східний наукові центри, Навчально-науковий центр професійно-технічної освіти, Науково-методичний центр «Українська етнопедагогіка і народознавство» (м. Івано-Франківськ), Кримський науково-методичний центр управління освітою (м. Сімферополь), Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О. Сухомлинського, Педагогічний музей України.
У наукових підрозділах працює більше 1185 науковців, з них 181 доктор і 502 кандидати наук. Експериментальними майданчиками Академії є школи, дошкільні та позашкільні заклади, професійні училища, інститути та університети, зокрема, Авторська (М.П. Гузика) школа-комплекс №3 м. Южного Одеської обл., Саксаганський природничо-науковий ліцей м. Кривого Рога (директор чл.-кор. АПН А.І. Сологуб) та ін. Видавничу діяльність Академії здійснює видавництво «Педагогічна думка». Основними періодичними виданнями АПН є «Педагогічна газета» і науково-теоретичний та інформаційний журнал «Педагогіка і психологія». Академія є також співзасновником ряду фахових науково-методичних журналів, зокрема: «Шлях освіти», «Мистецтво та освіта», «Комп’ютер у школі та сім’ї», «Професійно-технічна освіта», «Біологія і хімія в школі», «Українська мова і література в школі», «Математика в школі», «Дефектологія», «Вища освіта України», «Неперервна професійна освіта: теорія і практика» та ін.
При Президенті АПН функціонує рада з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології.
1. Історія творення
Академія педагогічних наук України почала з’являтися водночас зі становленням і розвитком незалежної України. Педагогічна теорія і практика завжди в Україні мали визначні здобутки, але тривалий час вони втрачали свої національні ознаки. І не можна не помічати того, що колоніальні умови їх існування неминуче гальмували розвиток педагогічної теорії.
До складу Академії педагогічних наук СРСР входило 18 провідних учених педагогів і психологів України. Однак з розпадом СРСР уже в 1991 році Академія педагогічних наук СРСР припинила своє існування. Підтримуючи пропозицію провідних українських учених, Президент України Л.М. Кравчук 4 березня 1992 року підписав Указ про створення Академії педагогічних наук України як вищої галузевої наукової установи. На виконання цього Указу 16 червня 1992 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка передбачала конкретні заходи щодо утворення Академії педагогічних наук України. Президентом-організатором було призначено М.Д. Ярмаченка. Дійсними членами – засновниками Академії педагогічних наук України стали 15 відомих в Україні вчених (Арват Ф.С., Гончарук Є.Г., Захаренко О.А., Каніщенко Л.О., Киричук О.В., Мадзігон В.М. Мокін Б.І., Прісняков В.Ф., Прокопенко І.Ф., Савченко О.Я., Скок В.І., Скопенко В.В., Таланчук П.М., Шкіль М.І., Ярмаченко М.Д.).
17 листопада 1992 року відбулися збори академіків – засновників, які завершили формування Академії. Було обрано 7 нових дійсних членів. 18 листопада 1992 року відбулися перші Загальні збори АПН України. Вони обрали президентом Академії М.Д. Ярмаченка, віце-президентом Л.О. Каніщенка, головним ученим секретарем О.Я. Савченко. Було утворено три відділення: теорії та історії педагогіки; дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті, психології, вікової фізіології та дефектології.
30–31 березня 1993 року Загальні збори Академії прийняли Статут Академії і Положення про її відділення, обрали керівників відділень, які водночас були і віце-президентами (В.М. Мадзігона, С.У. Гончаренка, О.В. Киричука). У листопаді 1993 року було утворене відділення педагогіки і психології професійної освіти, керівником якого став віце-президент Л.О. Каніщенко. Часткові зміни до Статуту Академії були внесені Загальними зборами, що відбулися 28–29 січня 1997 року. Відділення педагогіки і психології професійної освіти було реорганізоване у два відділення: педагогіки і психології вищої школи та педагогіки і психології професійно-технічної освіти. Академіками-секретарями цих відділень були обрані дійсні члени Л.О. Каніщенко і Н.Г. Ничкало.
Етапними для становлення Академії педагогічних наук України стали Загальні збори АПН, що відбулися 17–18 грудня 1997 року. На них відзвітувався перший склад Президії Академії. З доповіддю «Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні за період становлення і діяльності АПН (1992–1997 рр.)» виступив президент Академії Ярмаченко М.Д. Збори обрали новий склад Президії, яку очолив дійсний член АПН України, доктор філософських наук, професор Кремень Василь Григорович. До складу Президії були обрані В.М. Мадзігон (віце-президент), Вашуленко М.С. (головний вчений секретар). За останні роки АПН України зросла якісно і кількісно. До її складу обрано провідних учених вищої школи, відомих педагогів України. Нині загальна чисельність членів АПН становить 142 особи, з них 51 дійсний член і 91 членів-кореспондентів. У складі АПН – 30 іноземних членів.
Похожие работы
... у Болонському процесі // Перший крок у науку: Всеукр. студ. наук.-практ. конф. – Луганськ: Поліграфресурс, 2006. – Т.1. – С. 22-25. АНОТАЦІЇ Чухно Л.А. Організація навчання обдарованих студентів у вищих технічних навчальних закладах Німеччини. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – І ...
... різноманітні форми роботи з картками. Таким чином, самостійна робота в початкових класах - обов'язковий компонент процесу навчання. 2.2 Пошук шляхів вдосконалення самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; актуальні проблеми і знахідки Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її і ...
... ійно-методичне забезпечення практичної підготовки студентів буде здійснюватися за певними педагогічними шляхами, які ми спробуємо реалізувати в наступному розділі. РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ „МЕХАНІЗАЦІЯ ТВАРИННИЦТВА” 2.1 Зміст, роль та місце дисципліни„ Механізація тваринництва” у підготовці майбутніх інженерів-механіків ...
... ї роботи. Форма організації навчання - зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку І в певному режимі. Головними особливостями організаційних форм навчання є: по-перше, певний зовнішній вияв функцій учителя й учнів відповідно до розпорядку (фронтальне прослуховування розповіді, пояснення, групове або індивідуальне виконання завдання вчителя ...
0 комментариев