Навигация
Відділення педагогіки і психології вищої школи
35235
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.4 Відділення педагогіки і психології вищої школи
Склад:
Інститут вищої освіти; Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти.
Теми науково-дослідних робіт – актуальні психолого-педагогічні проблеми систем вищої і післядипломної педагогічної освіти. Представлені такими напрямами: філософські засади модернізації вищої школи; економіко-управлінські детермінанти розвитку системи вищої освіти; психолого-педагогічні основи вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах; організаційні умови та педагогічні фактори підвищення якості природничої і технічної професійної підготовки; організаційні умови та педагогічні фактори підвищення якості суспільної і гуманітарної професійної підготовки; організація виховної роботи у вищих навчальних закладах; організаційно-педагогічні умови і фактори підвищення ефективності післядипломної педагогічної освіти.
Найістотніші результати НДР, одержані у 2005 році.
У 2005 році членами відділення та підпорядкованими йому науковими установами досліджувалось 47 тем. У звітному році завершено дослідження 25 тем, над 22 темами робота продовжується.
За результатами виконання завершених тем визначено параметри соціально-економічного розвитку суспільства, на яких найпомітніше позначається дія його інтелектуального потенціалу; виокремлено критерії і показники, які найістотніше репрезентують інтелектуальний потенціал держави; з’ясовано сучасний стан розвитку інтелектуального потенціалу України; відстежено тенденції у змінах інтелектуального потенціалу населення України за роки її існування як незалежної держави; виявлено найсуттєвіші фактори впливу на інтелектуальний потенціал українського суспільства і показано місце освітньої компоненти у цьому процесі; обгрунтувано пріоритетні напрями модернізації вищої освіти, продиктовані закономірностями впливу освітніх чинників на інтелектуальний потенціал України.
Розроблено механізми розв’язання суперечностей між інтелектуальним потенціалом та освітнім рівнем індивіда у зв’язку з трансформацією вітчизняної вищої освіти на етапі її інтеграції в європейський освітній простір. Сформульовано систему принципів, що розкривають суть сучасної філософсько-освітньої парадигми.
Простежено тенденції взаємодії системи вищої освіти з матеріальним і духовним виробництвом, соціальною сферою та іншими суспільними підсистемами з акцентом на виявлення аксіологічного потенціалу вищої освіти та її вплив на модернізацію українського суспільства.
З’ясовано місце економічних регулятивів у підвищенні ефективності науково-дослідної роботи науково-педагогічних кадрів; розкрито фінансові механізми підвищення ефективності науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах.
З’ясовано вимоги до інформаційних матеріалів для створення галузевої комп’ютерної системи «Кадри освіти України».
Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічних засад діяльності вищих навчальних закладів.
Запропоновано модель управління навчальною та пошуковою діяльністю студентів на рівні взаємодії учасників навчально-виховного процесу та структурних підрозділів вищого навчального закладу.
Класифіковано використовувані у практиці діяльності вищих навчальних закладів педагогічні технології; виокремлено головні структурні елементи наявних навчальних і виховних технологій; на цій основі сконструйовано узагальнену модель навчально-виховної (освітньої) технології.
На основі розгляду організації навчального процесу на економічних факультетах вищих навчальних закладів через призму структурних факторів та інституціональних умов економічного зростання України, інноваційно-інвестиційних факторів соціально-економічного розвитку України, тенденцій світової економіки та пріоритетів України в цьому процесі, ефективного використання економіко-математичних моделей прогнозування економічних змін та управління сферою виробництва і послуг обґрунтовано основні напрями підвищення якості підготовки майбутніх економістів.
Виокремлено концептуальні засади побудови змісту математичної освіти бакалаврів математики і фізики, його структурування та реалізації у формі державних стандартів на рівні освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів математики і фізики.
Виявлено основні природні та техногенні загрози безпеці життєдіяльності населення, що використано у Концепції підготовки бакалаврів і магістрів географії, у процесі розробки нового переліку напрямів, спеціальностей та спеціалізації підготовки фахівців-географів, у розробці освітніх стандартів з відокремлених спеціальностей.
Уточнено структуру і зміст поняття «якість природничої та технічної професійної освіти»; здійснено критеріальне наповнення поняття «якість природничої та технічної освіти»; обгрунтувано теоретичні засади забезпечення якості природничої та технічної освіти у вищих навчальних закладах України.
Одержано результати, що стосуються напрямів прогностичного розвитку вищої гуманітарної освіти у контексті суспільних перетворень в Україні та інтеграції вітчизняної гуманітарної освіти у світовий простір; шляхів трансформації системи вищої технократичної освіти у систему, що забезпечує збалансовану підготовку фахівців природничо-технічного і суспільно-гуманітарного профілів; з’ясовано специфіку впливу вивчення української мови у цьому процесі.
Спростовано закладену в сучасних підручниках і навчальних посібниках з історичної граматики української мови засадничу тезу про те, що проміжною ланкою між початком формування української мови й праслов’янською мовою була спільно-східнослов’янська або давньоруська мова.
Виокремлено правові, соціально-політичні та гуманітарні фактори розбудови державності України; обґрунтовано оптимальні шляхи трансляції одержаних результатів у навчальну практику ВНЗ на змістовому і процесуальному рівнях.
З’ясовано методологічні аспекти підвищення ефективності викладання курсу «Історія України» у ВНЗ.
Уточнено механізми трансформації зарубіжних народних виховних ідей у навчально-виховний процес вітчизняних вищих навчальних закладів.
Розроблено модель експертної діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо освітніх інновацій в регіоні.
Уточнено модель професійно-кваліфікаційної характеристики методиста закладу післядипломної освіти; розроблено зміст підготовки і підвищення кваліфікації методичних працівників.
Розроблено теоретико-медологічні засади інтеграції науково-методичної діяльності закладів ППО; обґрунтовано механізми інтеграції науково-методичної діяльності закладів ППО.
Запропоновано організаційно-педагогічну модель очно-дистанційного підвищення кваліфікації керівних (управлінських) кадрів системи освіти.
Обґрунтовано компетентний підхід до визначення рівня освітньо-професійної підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями.
Зазначене вище дозволило визначити засади трансформації системи вищої освіти України на етапі інтеграції в європейський освітній простір і механізми її адаптації до європейських освітніх стандартів; запропонувати комплексне розв’язання проблеми балансу попиту і пропозицій на ринку освітніх послуг; виокремити психолого-педагогічний базис проектування особистісно орієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах; запропонувати шляхи реалізації результатів наукових досліджень науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів у змісті спеціальної освіти студентів; розкрити особливості розвитку вищої гуманітарної освіти в контексті демократичних перетворень в Україні; відстежити вплив соціальних чинників на формування загальнолюдських цінностей студентської молоді; розробити концептуальні засади підвищення ефективності діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти.
Похожие работы
... у Болонському процесі // Перший крок у науку: Всеукр. студ. наук.-практ. конф. – Луганськ: Поліграфресурс, 2006. – Т.1. – С. 22-25. АНОТАЦІЇ Чухно Л.А. Організація навчання обдарованих студентів у вищих технічних навчальних закладах Німеччини. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – І ...
... різноманітні форми роботи з картками. Таким чином, самостійна робота в початкових класах - обов'язковий компонент процесу навчання. 2.2 Пошук шляхів вдосконалення самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; актуальні проблеми і знахідки Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її і ...
... ійно-методичне забезпечення практичної підготовки студентів буде здійснюватися за певними педагогічними шляхами, які ми спробуємо реалізувати в наступному розділі. РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ „МЕХАНІЗАЦІЯ ТВАРИННИЦТВА” 2.1 Зміст, роль та місце дисципліни„ Механізація тваринництва” у підготовці майбутніх інженерів-механіків ...
... ї роботи. Форма організації навчання - зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку І в певному режимі. Головними особливостями організаційних форм навчання є: по-перше, певний зовнішній вияв функцій учителя й учнів відповідно до розпорядку (фронтальне прослуховування розповіді, пояснення, групове або індивідуальне виконання завдання вчителя ...
0 комментариев