Міністерство освіти і науки України
Донецький Державний Університет Управління
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
на тему: Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці (на прикладі діяльності ЗАТ «ДонецькТурист»)
з курсу Організація і методика аудиту
Донецьк 2007
Оплата праці працівників - це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. В значній мірі вона визначається кількістю і якістю витраченої праці, проте, на неї впливають і чисто ринкові чинники: кон'юнктура, територіальні аспекти, попит і пропозиція праці, законодавчі норми.
З одного боку, оплата повинна компенсувати витрату фізичних і інтелектуальних сил працівника, з іншого боку, працівник не повинен відчувати себе збитковим, порівнюючи оплату своєї праці з оплатою аналогічної праці на спорідненому підприємстві.
В останнє десятиліття відбулися кардинальні зміни в багатьох сферах економічної діяльності, зокрема в системі оплати праці. Склалися нові відносини між державою, підприємством і працівником з приводу організації праці: сьогодні підприємства мають право вибирати системи і форми оплати праці самостійно, виходячи із специфіки і завдань, що стоять перед ними, а безпосередньою юридичною формою регулювання трудових відносин між працедавцем і працівником тепер є тарифні угоди і колективний договір.
Розглядаючи проблеми аудиту заробітної плати навіть недосвідчена в цьому занятті людина може відмітити, що одне тільки визначення розміру заробітної плати може викликати значні утруднення у всіх учасників трудових взаємин: працівник завжди бажає мати якомога вищий рівень доходу, тоді як працедавець прагнути скоротити свої витрати.
Для більшості людей заробітна плата є основним джерелом доходів і часто саме вона є тією причиною, яка приводить робочого на його робоче місце. А підприємства і організації, природно, зацікавлені не тільки в зниженні витрат на оплату праці, але і в зменшенні суми обов'язкових відрахувань з неї до соціальних фондів, що дозволить збільшити чистий прибуток підприємства.
Метою написання даної роботи є вивчення методики аудиту розрахунків по заробітній платі і розробка програми аудиту.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступний круг завдань:
- визначити основні поняття, цілі, завдання і об'єкти аудиту розрахунків по заробітній платі;
- перерахувати основні нормативні документи, що регламентують облік праці і заробітної плати;
- розкрити методику аудиту нарахування оплати праці, а також порядку утримань із заробітної плати;
Об'єктом дослідження є розрахунки по заробітній платі.
При написанні даної роботи була використана спеціальна література, яка сприяла розкриттю теоретичної частини матеріалу. Крім того, велика увага була приділена нормативним документам, що регламентують порядок обліку праці і заробітної плати.
Розділ 1. Теоретичні аспекти організації аудиту розрахунків з оплати праці
1.1 Аналіз основних понять з аудиту розрахунків з оплати праці
Аудиторська діяльність (аудит) - это підприємницька діяльність аудиторів(аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг (Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р.№3125-XII,ст.№3).
Аудіт - незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності віддзеркалення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку (Закон України «Про аудиторську діяльність»від 22.04.1993р.№3125-XIIст.4).
Мета аудита - рішення конкретного завдання, яке визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов'язанням аудитора і клієнта.
Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.
Основне завдання аудиту оплати праці – перевірка дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з неї і правильності ведення бухгалтерського обліку з оплати праці.
1.2 Планування і організація аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці
Найважливішим методологічним принципом аудиту є планування.
Планування - це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту.
Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому суттєвість помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. Загальний план аудиту розробляється настільки детально, що аудитор має можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. Під час розроблення загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань, які визначені у нормативі № 9 «Планування аудиту».
Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкту аудиту.
Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.
Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки.
Найчастіше для зручності програма оформлюється у вигляді таблиці. На початку програми як правило вказується:
- назва підприємства;
- період перевірки;
- дата перевірки;
- об'єкт перевірки.
У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток про фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.
Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.
Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий. Найбільш вдалою являється змішана форма програми, коли аудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням специфічних властивостей.
З'ясувавши метод організації перевірки та кількість необхідних аудиторських процедур, які дадуть можливість встановити об'єктивну істину щодо інформації з питань дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці, виконавець аудиту складає робочу програму. Робоча програма повинна охоплювати такі питання:
1) перевірка наявності внутрішніх нормативних документів, що регулюють трудові відносини на підприємстві;
2) відповідність встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і оплати у внутрішніх нормативних документах чинному законодавству;
3) дотримання на підприємстві встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і її оплати;
4) перевірка вхідних залишків у розрахунках з оплати праці;
5) перевірка реальності операцій по заробітній платі, відображених в обліку;
6) перевірка повноти відображення в обліку операцій по заробітній платі;
7) перевірка правильності нарахувань на заробітну плату та утримань із неї;
8) перевірка своєчасності видачі заробітної плати;
9) перевірка правильності бухгалтерського обліку заробітної плати;
Перевірку основного етапу аудиту бажано розпочати із встановлення реальності вхідного залишку незалежно від того, хто за договором несе відповідальність за його достовірність.
Для цього необхідно зіставити залишок на кінець попереднього періоду (з регістрів і форм звітності за попередній період) із залишком на початок звітного періоду (з регістрів і форм звітності звітного періоду). Практиці відомі факти неправильного перенесення залишків як помилково, так і навмисно.
При наявності відхилень аудитор повинен встановити причини їх наявності, при можливості скоригувати залишки, встановити замішки, що відповідають істині. Якщо відхилення є досить суттєвими, аудитору необхідно запропонувати підприємству відновити облік розрахунків з оплати праці й встановити об'єктивні залишки. Тільки після цього можна вести далі аудиторське дослідження.
Перевірка аналітичних рахунків
Перевірка розрахунків з оплати праці є трудомістким процесом, тому аудитор проводить лише вибіркову перевірку найважливіших розрахунків. Важливо правильно провести вибірку. З цією метою необхідно звернутися до МСА 530 Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки". В обов'язковому порядку на вибірку треба перевірити:
правильність і своєчасність створення первинних документів з обліку робочого часу й оплати праці;
правильність нарахування оплати праці за відрядною і погодинною системами;
законність нарахування премій і доплат; правильність нарахування відпускних;
правильність розрахунку допомог, які виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування;
правильність визначення сукупного доходу для цілей оподаткування фізичних осіб;
правомірність застосування утримань і пільг для нарахування прибуткового податку;
відповідність ставок прибуткового податку, які застосовувалися, чинному законодавству;
правильність інших утримань із нарахованої оплати праці.
Із метою проведення такої перевірки відбирають необхідну кількість аналітичних рахунків по розрахунках з оплати праці й проводять перевірку усіх питань нарахування оплати праці й утримання з неї. Аудитор сам, на власний ризик, робить вибірку аналітичних рахунків, а також визначається з періодом перевірки (місяць, рік, квартал).
При перевірці правильності нарахування оплати праці відрядно аудитор встановлює, як оформлені первинні документи (наряди, маршрутні листки та ін.), чи правильно застосовані норми і розцінки, чи є підписи посадових осіб, чи заповнені всі реквізити, чи немає необумовлених виправлень. Особлива увага приділяється розрахункам відрядного заробітку за бригадною формою оплати праці, правильності перенесення підсумкових сум працівників до розрахунково-платіжних відомостей. Доцільно перевірити, чи немає випадків повторного нарахування сум на раніше оплачені наряди.
При перевірці нарахування погодинної оплати до уваги беруть відпрацьований час, норми і розцінки за відпрацьований час згідно з виконуваною роботою.
Для суб'єкта господарювання оплата праці є елементом витрат, що впливає на результативність діяльності, а для держави — об'єктом оподаткування.
Перевірка правильності віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції
Одним із складних етапів аудиту є перевірка правомірності віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) витрат на заробітну плату, нараховану персоналу суб'єкта господарювання, та нарахувань до соціальних фондів. При перевірці цього питання необхідно керуватися П(с)БО 16 "Витрати", Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємстві, затвердженими наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. № 47.
Здійснюючи аудиторське дослідження, необхідно впевнитися, що у суб'єкта господарювання відсутні типові помилки і порушення в обліку і звітності у розрахунках з оплати праці. Нижче наведені окремі з них.
Сума нарахованої заробітної плати за даними первинної документації (особові листки працівників, розрахунково-платіжні, розрахункові відомості, розроблювальні таблиці) не відповідає даним облікових регістрів (журналам-ордерам, Головній книзі), що свідчить про викривлення оборотів і залишків за рахунком 66 "Розрахунки з оплати праці". Як результат — на підприємстві недостовірно відображені витрати на оплату праці. За наявності таких випадків аудитор повинен встановити об'єктивну істину з цих питань, для чого йому необхідно провести наскрізне тестування по нарахуванню оплати праці від створення документів до звітності. Віднесена на собівартість продукції (робіт, послуг) заробітна плата не підтверджена відповідними документами про фактично відпрацьований час (відсутність табеля робочого часу), про виконаний обсяг робіт (відсутність наряду на виконану роботу), що не дає можливості підтвердити обґрунтованість нарахування оплати праці та достовірність показника собівартості продукції (робіт, послуг).
При віднесенні на витратні рахунки заробітної плати порушено принцип бухгалтерського обліку "нарахування та відповідності доходів і витрат" — на собівартість продукції віднесені витрати майбутніх періодів. У результаті в обліку і звітності за звітний період перекручені показники собівартості й прибутку.
Витрати на заробітну плату в обліку і звітності відображені не в тому періоді, в якому вони виникали. Як наслідок — перекручені показники собівартості (або витрат періоду) і прибутку.
Неправильно застосовані норми і розцінки, посадові оклади тощо при нарахуванні оплати праці.
При нарахуванні відпусткових, лікарняних та інших виплат неправильно встановлено середній заробіток, що застосовується для встановлення суми нарахувань.
Інші помилки та порушення.
Перевіряючи вибрані для дослідження аналітичні рахунки розрахунків з оплати праці, обов'язково перевіряють правильність утримання податку з доходів фізичних осіб.
При встановленні відхилень визначають їх суттєвість, причини виникнення та приймають рішення щодо подальших дій аудитора.
При перевірці інших нарахувань і утримань з оплати праці користуються вимогами відповідного чинного законодавства і перевіряють правильність і законність проведених нарахувань і утримань.
За результатами вибіркової перевірки аналітичних рахунків розрахунків з оплати праці складають робочий документ, у якому відображають встановлені порушення.
При наявності суттєвих порушень аудитор повинен розширити рамки аудиторського дослідження, а при необхідності — змінити метод організації перевірки.
При несуттєвих відхиленнях аудитор приймає рішення щодо повноти, достовірності, об'єктивності, законності відображених операцій із нарахування оплати і утримань з неї і переносить результати вибіркового дослідження на всю генеральну сукупність.
Перевірка розрахунків із соціальними фондами
На наступному етапі аудитор повинен перевірити розрахунки суб'єкта господарювання з соціальними фондами.
Передусім, необхідно перевірити відповідність залишків по рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" за даними суб'єкта господарювання і даними відповідних фондів.
Сума нарахувань до відповідних фондів соціального страхування залежить від правильності визначення бази нарахування і правильності застосування відповідної норми відрахувань (відсотків).
Аудитору необхідно уважно проконтролювати види виплат, що входять до об'єкта оподаткування, до Пенсійного фонду, на обов'язкове соціальне страхування і на випадок безробіття.
При перевірці правильності нарахування збору до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування може скластися ситуація, що ці питання уже перевірені інспекторами фондів. У такому разі аудитор у відповідності з МСА 600 "Використання роботи іншого аудитора" може використати результати його перевірки, зробивши відповідне посилання в аудиторському звіті.
0 комментариев