Наукові та народні орнітоніми: аналіз походження
Переяслав-Хмельницький 2006
Вступ
У світовій фауні відомо близько 8600 видів птахів, з них на Україні – близько 416.
У ранньому дитинстві ми вперше знайомимось з представниками дивного тваринного світу і на все життя запам`ятовуємо їх імена. Але мало хто з нас у дорослому віці задає питання: «Чому їх так називають?» Адже походження багатьох назв тварин не можна пояснити простою мотивацією їх значення. Якщо назви таких тварин, як широконіска, шилохвіст, горихвістка, костогриз, снігур, рябчик тощо мотивовані іншими словами (широкий і ніс, шило і хвіст, горить і хвіст тощо) і тому цілком зрозумілі, то назви інших – нерідко залишаються зовсім неясними. Виникнення таких слів належить до глибокої давнини, і до нашого часу ці слова втратили минулі зв`язки з іншими словами. Крім того, в процесі розвитку мови змінюється звуковий вигляд слів, змінюються і їхні значення.
Отже, для розуміння дійсного значення таких назв потрібно відновити їх первісний зміст. Цими проблемами займається особлива галузь мовознавства – етимологія, тобто наука про походження слів. Однак не всі назви птахів вже розшифровані: етимологія багатьох назв залишається ще спірною або не з`ясованою.
Значну кількість народних назв птахів засобами лінгвістичного аналізу і силами філологів пояснити неможливо. Для цього необхідні глибокі знання анатомії, фізіології, морфології, екології і етології поширення та інших характеристик фітофауни. Такий аналіз стає можливий лише при участі біологів, а особливо орнітологів. Крім того, частина положень, зроблених у традиційних джерелах не витримує критики з позицій зоології.
Тому проблема з’ясування походження наукових та народних назв птахів є актуальною.
Мета: З`ясувати причини виникнення та етимологію наукових і народних назв птахів.
Предмет: Аналіз походження наукових і народних назв птахів.
Об’єкт: Наукові і народні назви птахів та біологічні характеристики птахів.
Завдання: 1) зібрати наукові та народні назви птахів;
2) проаналізувати взаємозв’язки між науковими та народними назвами та біологією птахів;
3) за допомогою етимологічних словників пояснити походження назв;
4) зробити типологію наукових і народних назв за їх етимологією.
Практичне значення: З зоологічної точки зору матеріали курсової роботи будуть використані на уроках біології у 7 класах при вивченні зоології тварин. У вищих навчальних закладах може використовуватися на заняттях зоології, географії, української, російської та інших іноземних мов.
Дослідивши народні назви та розкривши етимологію наукових орнітонімів ми встановлюємо взаємозв’язок між життєвим досвідом і використанням його в навчальній практиці. Такий підхід забезпечує міжпредметні зв’язки зоології та інших наук і в повній мірі збагачує кожну з них.
1. Теоретична частина
1.1 Поняття про народну етимологію
Народна побутова етимологія – етимологізування за першим випадковим співзвуччям, без урахування фонетичних законів, способу переходу значень, морфемного складу та його змін і переосмислення невідомого чи маловідомого слова за випадковою подібністю з відомим і зрозумілим, що призводить до хибного встановлення внутрішньої форми, а часто й до фонетичного «спотворення» слова.
Від етимології наукової, яка вимагає врахування закономірних фонетичних відомостей між спорідненими мовами і між фонетичними явищами різних часів тієї самої мови, треба, звичайно, відрізняти факти так званої народної етимології, або псевдоетимології. Цим терміном визначають ті тлумачення значень слів, можуть виникати у свідомості людей, які не мають наукової підготовки і певною мірою осмислюють слова за індивідуальними асоціаціями. Народна етимологія – дуже поширене в мовах явище, яке спостерігається переважно в говорах, і мовленні людей, які пристосовують нові слова до вже відомих, що потрапляють з ужитку, головним чином, освіченого середовища (літературної мови), найчастіше це слова іншомовного та старокнижного походження. Так, слово поліклініка в малописемних людей звучить іноді як полуклініка і навіть політклініка.
Рідше, ніж іншомовні, впливу народної етимології зазнають слова рідної мови. Проте це звичайно слова маловживані, що належать до понять «другорядних», які не відіграють ролі ні в господарстві, ні в культурному житті мовців. Такими є, наприклад, власні назви, назви багатьох рослин, грибів, комах, птахів.
Особливо поширені народні етимології різноманітних іншомовних імен, прізвищ, географічних назв. Якщо назва предмета не мала зрозумілого пояснення, то його легко можна було пов’язати з бажаним змістом. Тому, як тільки народ помічав хоча б незначну подібність з тим чи іншим рідним словом, переосмислення відбувалося легко і просто. [5]
Народна етимологія не реконструює втрачені етимологічні зв’язки, а намагається пояснити походження слова стосовно сучасного стану мови.
Розбіжності між науковою і народною етимологією чітко можна простежити у випадку походження слова видра. Вчені встановили його праформу vudra, знайшли певну кількість відповідників в інших мовах і пояснили, що слово видра пов’язане зі значенням «водяний».
Народноетимологічне тлумачення походження слова видра (від видрати) повністю суперечить фактам історії мови. Таке пояснення ґрунтується тільки на пристосуванні слова видра до видрати, а порівняльно-історичний аналіз слова видра показує, що його поява відноситься до епохи, коли префіксальне творення типу видрати взагалі ще не було продуктивним в індоєвропейських мовах. Народна етимологія – це та ж сама легенда, за допомогою якої пояснюються незрозумілі факти далекого минулого близькими та зрозумілими явищами сучасної мови.
Феномен народної етимології вже понад 100 років привертає увагу лінгвістів, хоча й до сьогодні залишається невивченим. Спотворене звучання слів, а також їх хибне тлумачення на основі народної етимології визначили ставлення до неї, як до патологічної, аномальної риси якості мови, що пов’язана з порушенням загальноприйнятого вживання лексичних одиниць. До цього часу поширена думка, що з підвищенням грамотності, мовленнєвої культури, факти народної етимології зустрічатимуться все рідше і врешті-решт безслідно зникнуть. Народна етимологія перебуває у прямій залежності від культури народу, але бачити в ній лише мовний казус є грубою помилкою.
Важко погодитися з тим, що явище народної етимології приречене на вимирання. Народна етимологія – джерело розвитку і збагачення національної мови, що відображає складні взаємозв’язки лексичних одиниць, як у сфері зовнішньої (формальної) подібності, так і у сфері семантики.
Таким чином, народна етимологія – це не просто хибні й наївні пояснення походження різних слів, а складне явище, яке інколи ускладнює роботу дослідника, який вивчає історію слів. Дія народної етимології залишила численні сліди в мові, причому часто вони були так «замасковані», що вчені не завжди могли відрізнити народну етимологію від наукової. [15,20]
... містичного характеру, його цікава праця є важливою і для української фольклористики. І насамперед тому, що являє собою певний крок уперед на шляху створення фольклористичної теорії, що виходила б із специфіки самого фольклору. Цікаво, що на матеріалі української ліричної пісні цей талановитий дослідник не отримав би таких струнких висновків: формульність не має в ній такого визначального значення, ...
... під деревами білуваті), зібрані в просту або розгалужену китицю. Розмножується насінням і кореневими бульбами. Цвіте у червні-липні. Плодоносить у серпні. Ксеромезофіт. Отруйний. Заходи охорони. Охороняється у Луганському природному заповіднику (відділ Провальський степ) і на території пам’ятки природи Півонія тонколиста Paeonia tenuifolia L. (P. lithophila Kotov? P. biebersteiniaca Rupr.) ...
... і роки свого багатостраждального минулого зумів творити прекрасні, невмирущі цінності, що дарують нам утіху і радість. Розділ ІІ. Витоки та особливості стилю Катерини Білокур 2.1 Катерина Білокур – видатна народна майстриня України Малярство Катерини Білокур народилося з пристрасної, всепоглинаючої закоханості у безкінечно звабливий, мінливий світ мистецтва. Вона йшла впродовж усього ...
... виявлений в Антарктиді, є анкілозаврид Antarctopelta oliveroi, був знайдений на Острові Роса в 1986. Протягом 90-тих років у Азії було зроблено багато відкриттів, що підтверджують спорідненість динозаврів з птахами. Епоха динозаврів Уся історія Землі від її виникнення приблизно 4500 мільйонів років тому ділиться на ери. Епоха динозаврів охоплює більшу частину мезозойської, або середньої, ...
0 комментариев