Навигация
Futurum I та Futurum II для вираження модального значення
46052
знака
0
таблиц
0
изображений
1.9 Futurum I та Futurum II для вираження модального значення
У німецькій мові Futurum I та II можуть виражати крім часового значення, ще й модальне:
1) Припущення. Таке вживання досить поширене, особливо у розмовній мові. При цьому Futurum I виражає теперішній час, а Futurum II – минулий час, наприклад:
Er wird jetzt zu Hause sein.
Напевно, він зараз вдома.
Er wird gestern Abend zu Hause gewesen sein.
Напевно, вчора увечері він був удома.
Er wird gekommen sein вживається, як правило, не на позначення минулого в майбутньому, а на вираження припущення, здогадки – Wahrscheinlich ist er gekommen [2, с.195-197].
2) Запевнення, наприклад:
Wir werden es schaffen. Ми це зробимо.
3) Вимогу, наприклад:
Du wirst es schaffen! Ти маєш це зробити
[15, с.163-165; 7, с.90-92; 6, с.122-124].
У німецькій мові модальне значення підкреслюється вживанням у реченні модальних слів: wohl, wahrscheinlich, vielleicht, versehentlich, vermutlich, möglicherweise, наприклад:
Wenn Sie schnell hingehen und sie einladen, werden Sie vielleicht zusagen. (B.Brecht).
Якщо вона швидко туди піде і запросить її, можливо вона й погодиться [12, с.23-25].
В українській мові форма майбутнього часу може також вживатися у схожому значенні, але значно рідше, в основному в розмовній мові – у питаннях з відтінком припущення, наприклад:
Ви будете тут за головного? А до лісу ще далеко буде?
Отже, часові форми Futurum I та II можуть вживатися у німецькій мові для вираження модального значення, а модальні дієслова - sollen, wollen – для вираження часового значення. Такі випадки досить розповсюджені в розмовній мові, що потрібно враховувати при перекладі [16, с.147].
1.10 Perfekt у функції майбутнього часу
Великі складнощі при перекладі пов’язані з вживанням Perfekt як відносного часу на позначення майбутнього.
Perfekt – складна часова форма, що утворюється з теперішнього часу допоміжних слів haben та sein і Partizip II ( дієприкметник II) відмінюваного дієслова. За особами та числами змінюються тільки допоміжні дієслова, а Partizip II не змінюється, наприклад:
lernen – ich habe gelernt, er hat gelernt [6, с.35-37; 19 с.191-192].
Wenn wie aber diese Fehler so zeigen, daß sie überwunden werden und der Weg bergauf geht, dann haben unsere Feinde bald ausgelacht.
1.11 Вживання форми умовного способу Konjunktiv для вираження майбутнього часу
Умовний спосіб дієслів в обох мовах виражає можливість чи бажаність дії, що і є його основними значеннями, наприклад:
Er ging spazieren. – Er würde spazieren gehen, aber se ist sehr kalt. – Ginge er doch spazieren.
Він пішов гуляти. – Він пішов би гуляти, але дуже холодно. – Пішов би він погуляти!
Але схожість між українською та німецькою мовою обмежується співпаданням у цьому основному значенні. У решті випадків прослідковуються значні відхилення.
В українській мові умовний спосіб виражає дію ірреальну, тобто не ту, що вже відбулася, або відбувається, а лише бажану чи можливу за певних умов, наприклад:
Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано
(М. Бажан). Немає такої людини дорослої чи малої, яка не любила б лісу (О.Довженко).
Умовний спосіб утворюється поєднанням форм минулого часу з відокремленою часткою б (би). Частка би вживається після слів, які закінчуються на приголосний звук; після дієслів, що закінчуються на голосний ставиться частка б, наприклад: читав би, ходив би, знав би; читала б, ходила б, знала б; читали б, ходили б. знали б. Частка б (би) може стояти після дієслова, перед ним, може бути віддалена від дієслова іншими словами, наприклад:
Без людської праці вся земля від краю до краю заросла б бур’янами (О.Довженко). Коли б рибалки розчаровувалися при кожній невдачі, давно б вони перевелись на світі (Ю.Збанацький ).
Дієсловам умовного способу категорія часу не властива, значення умови характерне їм лише в реченні. Умовний спосіб дієслів може виражати значення спонукальне і бажальне [20, с.228-230].
У німецькій мові Konjunktiv являє собою цілу систему форм, в яку входять шість форм, які мають відповідність в Indikativ ( Фактично п’ять, оскільки Futurum II Konjunktiv практично майже не вживається), а також дві форми Konditionalis – I і II.
Теперішній час Konjunktiv утворюється за допомогою суфікса –e. Коренева голосна сильних дієслів залишається у другій і третій особах не змінною. Особові закінчення співпадають із закінченням Präteritum Indikativ, тобто перша і друга особа однини не мають закінчень. Допоміжні дієслова утворюють форми теперішнього часу згідно із загальними закономірностями, без тих особливостей, які відзначаються в Indikativ.
Futurum I Konjunktiv утворюється за допомогою дієслова werden у теперішньому часі Konjunktiv та інфінітива повнозначного дієслова [13 с.249-250,254-256].
У Konjunktiv тісно пов’язані значення двох видів:
1) часові. Категорія часу в німецькій мові наявна не лише в Indikativ, а й в Konjunktiv, наприклад:
Hätte ich jetzt mehr Zeit! Якби у мене зараз було більше часу!
Hätte ich damals mehr Zeit gehabt! Якби тоді у мене було більше часу!
Оскільки в українській мові відсутня категорія часу, то для вираження обох часів вживається одна форма: якби у мене було більше часу!
2) модальні. У німецькій мові два основі відтінку можливості та бажаності – реальний (здійснюваний) та нереальний ( неможливий) – виражаються різними формами: теперішніми ( Präsens, Perfekt, Futurum) у першому випадку і минулими ( Präteritum, Plusquamperfekt, Konditional) у другому випадку, наприклад:
Alle wünschen, daß er komme. Усі бажають, щоб він прийшов.
Wäre er gekommen, so hätte er alles geordnet. Якби він прийшов, то усе владнав би [7, с.202-203,213-214].
Отже, вище згадані відмінності створюють проблеми при перекладі майбутності дії з української на німецьку мову і навпаки.
2. Складнощі перекладу майбутнього часу
2.1 Практичні проблеми перекладу при передачі майбутності дії
Щоб перевірити складність перекладу майбутнього часу з української на німецьку мову, зумовлену розбіжностями у способах передачі майбутності дії, та визначити рівень обізнаності студентів з цього питання, було підібрано дванадцять речень українською мовою (див. Додаток 2). Семи студентам було запропоновано перекласти їх на німецьку мову. Як і очікувалось, при перекладі було допущено низку помилок (див. Додаток 3): заміна Futurum I на Präsens, де це небажано, і навпаки, через невідповідність форм майбутнього часу в обох мовах; не точність у використанні Futurum II, Perfekt та Konjunktiv на позначення майбутнього часу, неправильність вживання Präteritum у функції позначення майбутнього в минулому. Далі подаємо аналіз запропонованих речень:
1. Протягом наступного року ми ще, напевно, побачимось.
Im Lauf der nächsten Jahre werden wir uns wohl wiedersehen.
У цьому реченні вживаємо Futurum I на позначення припущення на майбутнє. Модальне значення цього часу підкреслюється модальним словом напевно – wohl. П’ятьма студентами були допущені помилки, більшість вжили Präsens замість Futurum I.
2. Коли ви повернетесь, я буду спаковувати речі.
Wenn ihr zurückkommt, werde ich die Sache einpacken.
У цьому складнопідрядному реченні вживаємо Futurum I у головному реченні, а Präsens у підрядному на позначення одночасності дії. У даному випадку було допущено студентами дві помилки на вживання Futurum I у головному реченні. Замість нього було вжито Präsens.
3. Коли ви повернетесь, я вже спакую речі.
Wenn ihr zurückkommt, werde ich alles eingepackt haben.
У головній частині цього складнопідрядного речення вживаємо відносний час Futurum II, а у підрядному – Präsens. Таким чином отримуємо передування однієї дії іншій. Четверо студентів вжили у підрядному реченні Futurum I замість Präsens.
4. Ти повинен негайно вибачитися перед сестрою!
Du wirst dich sofort bei der Schwester entschuldigen.
У даному випадку вживаємо Futurum I для вираження модального значення, а саме вимоги. У даному випадку усіма студентами була допущена одна й таж помилка, а саме: вживання Präsens замість Futurum I.
Похожие работы
... характерні для прямого мовлення, трохи рідше зустрічаються в невласно-прямій і невластиві чисто авторському мовленню, якщо вона не скомбінована з невласно-прямим мовленням [21,c.37-39]. 4. ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ УМОВ КОМУНІКАТИВНОГО ВЖИВАННЯ Відіграючи важливу роль у житті суспільства, переклад здавна приваблював до себе увагу літературознавців, психологів, етнографів і лінгвістів. Різні, ...
... ів науково-технічного тексту, що визивають найбільші труднощі. А також не слід забувати про прагматичну адаптацію оригінального тексту під час перекладу. Розділ 2. Особливості перекладу ділових листів на прикладі перекладу листів-запитів та листів негативного змісту 2.1 Загальна характеристика ділових листів Сучасний бізнес – це складне виробництво, співробітництво на всіх рівнях, обмін ...
... на території України повинна мати вимову державною мовою - українською і не піддаватися впливові мов інших етнічних груп населення. Слід зазначити, що вимоги до української юридичної термінології в сучасних умовах обмежені в Україні та за її межами певними обставинами, головними з яких, на нашу думку, є - повільна українізація суспільного житія, особливо на буденному рівні; - недостатня кільк ...
... фразеологічних одиниць німецькою мовою - дуже важке завдання. «Завдяки своєму семантичному багатству, образності, лаконічності і яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль» [11:19]. Вона надає мовленню виразності та оригінальності. Переклад фразеологічних одиниць, особливо образних, становить значні труднощі. Це пояснюється тим, що багато з них є яскравими, емоційно насиченими ...
0 комментариев