Році з групи йде Ганна Седокова. На її місце приходить Світлана Лобода

2004 році з групи йде Ганна Седокова. На її місце приходить Світлана Лобода.

4 червня 2004 «ВІА Гра» перемагає на премії «МУЗ-ТБ 2004», знімається відеокліп на пісню «Біологія».

Проте, незабаром Лобода вирішує зайнятися сольною кар'єрою. На місце Лободи беруть Альбіну Джанабаєву, що довгий час пропрацювала на бэк-вокалі у Валерія Меладзе і що потрапила в групу по його рекомендації.

У 2005 році Вера Брежнева, катаючись на гірських лижах, отримала травму хребта.

«ВІА Гра» випускає ще одну дуетну роботу - з популярною на Україні рэп-командою «ТНМК». Кліп називається «Немає нічого гіршого, ніж бути як все».

У 2006 році були записані нові пісні «Обмани, но останься» і «ЛМЛ» (російська і англійська версії пісні). Також на них були зняті кліпи. У вересні вийшла нова версія пісні «Бомба», «Бомба 2006», в жовтні — пісня «Цветок и нож».

У жовтні 2006 року вийшов другий англомовний альбом групи.

У январяє 2006 року з групи пішов один з солістів первинного складу - Надія Грановськая. Її замінила 20-річна Кристина Коц-Готліб з Донецька. У групі вона довго не протрималася, і її через три місяці замінила Ольга Корягина. Ольга Корягина вийшла заміж і завагітніла. На місце її прийшла 23-річна Меседа Багаудінова, яка стала десятою, ювілейною учасницею цього колективу.

Висновки

«Естрада» - широке поняття. Сьогодні слід розглядати естраду не тільки як вид мистецтва, але і як соціокультурний феномен. У багатообразних феноменах естради виражає саму суть людського буття і, тим самим, пояснюється глибинна потреба в естраді на різних історичних етапах і, особливо, в кризові періоди.

Сучасна естрада вільно виходить за рамки академічного мистецтва, в ній найнаочніше виявляються хаосообразные процеси, що відбуваються в сучасній масовій культурі. При цьому як естрада знаходиться в складних взаємозв'язках з масовою культурою.

З одного боку, в Україні саме масова культура вивела естраду на новий рівень, зробивши найпопулярнішим видом мистецтва.

Геополітичні зміни в житті країни в останні десятиліття викликали не тільки розвал всієї колишньої системи управління і функціонування естради, але і змістовний злам в самому мистецтві. Прагнення в що б те не стало якщо не «підкорити», то порівнятися із Заходом приводить виконавців до прямого наслідування і, як наслідок, стирання, усереднювання індивідуальності. Само поняття «естрада» все частіше замінюється сучасним «шоу-бізнес», на практиці нерідко превалює виявляється друга складена - бізнес, зі всіма властивими цьому поняттю достоїнствами і недоліками: вільним ринком, жорстокою конкуренцією, боротьбою різних угрупувань і ін.

Важливе завдання національної культурної політики полягає у напрямі енергії, що породжується зростанням національної самосвідомості, в русло творчої діяльності, до вирішення важливих культурних проблем. Діяльність вокальних-естрадних ансамблів України є об'єктивно необхідною і усвідомленою для потреби багатьох людей.

З іншої - в естетичному змісті естради відбувся якісний злам.

Сучасне поняття естрада все більше асоціюється з поняттям шоу-бізнесу з принципом зоряності, стилем.

Історія українсьбкої естради розглядається як частина цього загального процесу і, одночасно, як специфічний феномен, взаємозв'язаний не тільки з процесами глобалізації і універсалізації в сучасному соціально-культурному житті, але і з процесом этнокультурного самовизначення, впровадження сучасних механізмів організації шоу та виступів.

Як показує аналіз форм естради, зокрема вокального-естрадного виконавства ансамблів, вони сьогодні є частиною сучасної масової культури набуваючи сьогодні характеру масової народної творчості.

Список використаних джерел

 

1.  Гершуни, Е. Рассказываю об эстраде / Е. Гершуни. - Л.: Изд-во «Унив.кн.», 1968. - С. 17.

2.  Захаров, А.В. Тоталитаризм - маска толпы / А.В. Захаров // Тоталитаризм как исторический феномен. - М.: Философское общество СССР, 1989.-395 с.

3.  Мазаев А.И. Праздник как социально-художественное явление: Опыт историко-теоретического исследования. М.: Наука, 1978.

4.  Русская советская эстрада // Очерки истории. Отв. ред. докт. иск., проф. Е.Уварова. В 3-х Т. М., 1976, 1977,1981.

5.  Золотницкий Д. Зори «Театрального Октября». Л., 1976;

6.  Золотницкий Д. Очерки о советской эстраде // СЭЦ. 1977. № 3

7.  Золотницкий Д. Начало «Невского фарса» // Политическое кабаре на стыке веков. СПб., 2000.

8.  Борев Ю.Б. Эстетика / Ю.Б. Борев. - М.: Высш. шк., 2002.- С.154-164.

9.  Нечаєва П. Вижницький феномен // Ч: Доба, 2002. — 11 січня.

10.  Костишина М. Український народний костюм Північної Буковини (традиції і сучасність). Ч: Видавництво «Рута», 1996. — с. 153.

11.  Івасюк В. Как выросла «Смеричка» // М: Кругозор, 1977. — №3.

12.  Стринадко І. Я любив вас усіх. Та найбільше любив Україну. «Марія Ісак, солістка ансамблю «Смерічка» перших років його діяльності», «Вижницьке об’єднання Всеукраїнського районного товариства «Просвіта». Коломия: «Вік», 1996. — с. 56.

13.  Козак С. Натхненна пісня України // Літературна Україна, 1970 — 10 квітня.

14.  Крецу І. «Лунають нові пісні» // Ч: Зорилей Буковиней, 1970 — 27 жовтня.

15.  З листа В. Івасюка Л. Дутковському, жовтень 1970 року.

16.  Епштейн Є. Популярность обязывает // М: Музыкальная жизнь, 1974. — №22. — с. 19.

17.  Гальченго Г. Когда рядом такой человек // Комсомольское Знамя, 1973. — 8 квітня.

18.  Пустовіт Л. Мелодії Буковинського краю // Культура і життя, 1973. — 28 січня.

19.  ВІА «Смерічка»// ВІА «Смерічка»

20.  http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/variety-art-2/kobza-ukrainian-via-collection.html

21.  http://www.umka.com.ua/ukr/singer/vatra-hurt.html

22.  http://www.meduniv.lviv.ua/index.php?id=medicus

[1] Гершуни, Е. Рассказываю об эстраде / Е. Гершуни. - Л.: Изд-во «Унив.кн.», 1968. - С. 17.

[2] Захаров, А.В. Тоталитаризм - маска толпы / А.В. Захаров // Тоталитаризм как исторический феномен. - М.: Философское общество СССР, 1989.-395 с.

[3] Мазаев А.И. Праздник как социально-художественное явление: Опыт историко-теоретического исследования. М.: Наука, 1978.

[4] Русская советская эстрада // Очерки истории. Отв. ред. докт. иск., проф. Е.Уварова. В 3-х Т. М., 1976, 1977,1981.

[5] Золотницкий Д. Зори «Театрального Октября». Л., 1976;

[6] Золотницкий Д. Очерки о советской эстраде // СЭЦ. 1977. № 3

[7] Золотницкий Д. Начало «Невского фарса» // Политическое кабаре на стыке веков. СПб., 2000.

[8] Борев Ю.Б. Эстетика / Ю.Б. Борев. - М.: Высш. шк., 2002.- С.154-164.

[9] Нечаєва П. Вижницький феномен // Ч: Доба, 2002. — 11 січня.

[10] Костишина М. Український народний костюм Північної Буковини (традиції і сучасність). Ч: Видавництво «Рута», 1996. — с. 153.

[11] Івасюк В. Как выросла «Смеричка» // М: Кругозор, 1977. — №3.

[12] Стринадко І. Я любив вас усіх. Та найбільше любив Україну. «Марія Ісак, солістка ансамблю «Смерічка» перших років його діяльності», «Вижницьке об’єднання Всеукраїнського районного товариства «Просвіта». Коломия: «Вік», 1996. — с. 56.

[13] Козак С. Натхненна пісня України // Літературна Україна, 1970 — 10 квітня.

[14] Крецу І. «Лунають нові пісні» // Ч: Зорилей Буковиней, 1970 — 27 жовтня.

[15] З листа В. Івасюка Л. Дутковському, жовтень 1970 року.

[16] Епштейн Є. Популярность обязывает // М: Музыкальная жизнь, 1974. — №22. — с. 19.

[17] Гальченго Г. Когда рядом такой человек // Комсомольское Знамя, 1973. — 8 квітня.

[18] Пустовіт Л. Мелодії Буковинського краю // Культура і життя, 1973. — 28 січня.

[19] ВІА «Смерічка»// ВІА «Смерічка»

[20] http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/variety-art-2/kobza-ukrainian-via-collection.html

[21] http://www.umka.com.ua/ukr/singer/vatra-hurt.html