Навигация
Культурна і історична спадщина
65621
знак
0
таблиц
1
изображение
2.4.3 Культурна і історична спадщина
Сприятливі кліматичні умови, величезна кількість пам'ятників історії і культури, а також все зростаючий інтерес іноземців до раніше закритого регіону відкривають необмежені можливості для рекреаційної діяльності і розвитку сільського зеленого туризму зокрема. По своїх природно-кліматичних передумовах БС, що включає два міста, - м. Севастополь - республіканського підпорядкування, і р. Інкерман, пгт. Кача і 29 сільських населених пунктів, через специфіку, визначувану також географічним положенням, відноситься до традиційних рекреаційних районів Криму. Розташовуючись на південному заході Кримського півострова, територія БС, представлена схилами прибережної частини Чорного моря, що терасують, і невисокими горами з лісистими долинами в материковій частині, відрізняється помірно теплим морським кліматом, близьким до Середземноморського. За основними кліматичними показниками: кількості опадів в межах 400 мм/рік, коливанню температури повітря від -22оС взимку до +38оС влітку, кількості днів з позитивною температурою повітря (в середньому 238), тривалість сонячного сяйва - 2342 ч/год і відповідно тривалості купального сезону (135 днів) – БС не поступається всесвітньо відомій Ялті.
На території БС зосереджені єдині у своєму роді природно-географічні, геологічні, археологічні, історичні пам'ятники, багато хто з яких унікальний. У Байдарськой долині бере початок одна з самих повноводних річок Криму - Чорна, яку живить могутнє джерело Скельське, що виливається у села Джерельне, а на схилі цієї долини утворена унікальна карстова печера Ськельськая. Достатньо вражає і Чернореченський каньйон, вироблений річкою, поблизу якого в 1979 році утворений Орліновський заповідник дикорослих лікарських рослин. У 1972 р. пам'ятником природи оголошена печера Сюндюрлю-коба, розташована у села Новобобровськоє. На півдні Гераклейського півострова вражають своєрідністю майже 100-метрові скелі мису Фіолент (пам'ятник природи з 1969г.), прикрашені чагарниками ялівцю, держи-дерева, ломиноса, плющивши. Субсередземноморською флорою - сосново-можжевело-земляничниковыми редколесьями, більш ніж 500 видами рослин, 28 з яких занесені в Червону книгу, знаменитий Ботанічний заповідник "Мис Айя" на півдні БС. "Кримською Африкою" завдяки великій кількості сонця, ксерофітному характеру рослинності називають унікальний об'єкт ВС - скелі Ласпі, що є до того ж унікальним притулком кримських орхідей (близько 20 видів). Ландшафтним пам'ятником є і урочище Аязьма поблизу Балаклави, примітне наявністю затишних галечникових пляжів. На Гераклейськом півострові пам'ятником природи з 1972 р. оголошена Ушакова балка з реліктовим гаєм фісташки туполистою, занесеною в Червону книгу. З числа тих, що існують в Криму більше 20 прибрежно-аквальних морських комплексів, в межах ВС розташовані: м. Фіолент (120 га), м. Сарич (60га), бухта (60га) Херсонесськая, м. Лукулл (180га), що є ландшафтними еталонами, що ілюструють взаємодію морить і суші в різних умовах з місцями зосередження різних биоценозов, що забезпечують очищення забруднених прибережних вод[6].
Чудовий той факт, що природна унікальність території ВС доповнена численними пам'ятниками культури і історії. Севастополь - це місто, де кожен камінь дихає історією, і хоча йому трохи більше 2 століть, життя в межах його території кипіло в перебігу багатьох тисячоліть. Якнайдавніші сліди людини в межах ВС відносяться до мустьерскому періоду (100-35 тис. років до н.е.). Єдиним поки пам'ятником періоду є стоянка "Холодна Балка" на околиці с. Фронтове. Серед пам'ятників пізнього палеоліту найбільш відомі стоянки Мурзак-коба в у с. Нижнє Чернореченськоє, Фатьма-коба і Шан-коба в у с. Передове. Стоянка періоду мезоліту знаходиться на березі Ласпінськой бухти, а стоянки энеолита - в Байдарськой долині. Серед пам'ятників епохи бронзи цікава печера Сюндюрлю-коба. У подальші тисячоліття в околицях Севастополя мешкали тавры, з X-IX століття до н.е. по 3 століття н.е., найбільш відомі їх стоянки в районі Балаклави. У гирлі річок Кача і Бельбек виявлений скіфський могильник з 22 могилами, а на правом бережу р. Чорній відкритий Інкерманський могильник, проживання скіфів[7], що свідчать про часи.
Але, безумовно, найзнаменитішим і вражаючим пам'ятником історії і археології є Херсонес - грецьке місто, що проіснувало 20 століть, в 1963 р. оголошений комплексним пам'ятником архітектури, такий, що входить нині в світову скарбницю пам'ятників історії і археології. У р. Інкерман розташовані фортеця і печерний монастир Каламіту, що належали з VI століття н.е. князівству Феодоро. У Балаклаве розташована фортеця Чембало, побудована в XIV столітті Генуєю.
За даними на 1 січня 1996 р. в межах ВС на державному обліку знаходиться 1834 пам'ятники історії, археологія, архітектура, з якої більше 100 відноситься до пам'ятників, споруджених в 19-20 століттях.
Такий докладний екскурс по природно-екологічних і культурно-історичних пам'ятниках ВС не випадковий, адже багато хто з них розташований в сільській зоні і по своїх властивостях - аттрактивности, вивченій, доступності, екскурсійній значущості, відеоекологічним характеристикам є потенційними ресурсами для розвитку сільського зеленого туризму. Відносно соціально-економічного блоку ресурсів для розвитку сільського зеленого туризму слід зазначити наступні:
- за станом на 1.01.97 р., в регіоні проживало 401,2 тыс.чел., з яких 96% - міські жителі, тобто потенційні споживачі туристичного продукту в сільській місцевості. Крім того, зростаючий показник кількості безробітних (кожен третій у віці до 30 років), пенсіонерів, свідчить про можливу їх зайнятість в сільській місцевості в умовах сільського туризму;
- сільськогосподарські підприємства ВС мають переважно садівничо-виноградарську спеціалізацію (агрофірма "Золота балка", с/з "Качинський", ім. П.Осипенко, "Севастопольський", АП "Садівник"), що дає можливість зайнятості населення під час збору урожаю садів і виноградників;
- в межах регіону зареєстровано більше 20 господарів-фермерів, переважно в селах Верхнесадовоє, Фронтове, Піроговка, Любімовка, Широке, Орлине, Передове, пгт Кача, із спеціалізацією на вирощуванні винограду, плодових, зернових, кормових, овочевих культур, квітів, в тваринництві і звірівництві, які могли б стати потенційними "творцями" (приймальниками) в сільській місцевості туристського продукту, за прикладом сімей-фермерів Тикалюк (Джанкойський район), Шинельових (Мухалатка) і інших;
- наявність добре розвиненої транспортної мережі, що включається більше 200 км. автодоріг з твердим покриттям, близько 20 км. залізничних колій, щільність якої складає 0.24км/км2, і 3.3км/км2, що є достатньо високим показником в порівнянні із загальнокримським; практично всі дороги з твердим покриттям і дороги місцевого значення мають вихід до транспортних магістралей, що створює міцну мережу повідомлень населених пунктів з центром системи розселення і робить вплив на процес зближення споживачів і виробників туристського продукту в сільській місцевості;
- у екологічному відношенні саме територія сільськогосподарської зони ВС більш екологічно сприятлива в порівнянні з територією м. Севастополя, екологічна обстановка якого ускладнена у зв'язку з функціонуванням промислових підприємств, водопостачанням за рахунок північно-кримського каналу, базуванням в бухтах військово-морських сил двох держав[8].
Облік показників всіх вищевикладених аспектів був здійснений в процесі экспертирования території ВС на основі ландшафтного мікрорайонування. В цілому методика визначення перспективності території ВС для розвитку сільського зеленого туризму, як і будь-якого іншого регіону, зводиться до виконання наступних етапів:
- за допомогою експертів формується система показників, що відповідають умовам завдання. Для ВС їх кількість склала 62; з них: природні - 21; соціально-економічні - 25; екологічні - 16;
- з використанням експертних оцінок формується еталонний набір локальних земельних ділянок (для ВС їх кількість склала 61);
- на основі системи показників і локальних еталонних ділянок здійснюється побудова булевої матриці, яка на основі алгоритму математичної теорії розпізнавання образів і програми для ПЕВМ аналізується у напрямі оцінювання кожної ознаки в розпізнаванні ділянок, придатних для сільського туризму[9].
Здійснений аналіз території ВС показав, що найбільш цікавим, цінними територіями для використання в сільському туристському бізнесі є ділянки сів Верхнесадовоє, Фронтове, Резервне, Гончарне, Любімовка, Джерельне, Тернівка. Крім того, серед названих населених пунктів найбільш високі оцінки отримали ділянки, що знаходяться на значному видаленні від меж міста Севастополя (Тернівка, Любімовка, Джерельне), що обумовлене, очевидно, вищою екологічністю цих територій.
На основі результатів ЕСЕЕ, на наш погляд, наступним етапом повинна стати робота з сільським населенням, фермерами, які можуть забезпечити найбільшу ефективність даного виду туристичної діяльності. У методичному відношенні найбільш интересным є анкетування (при заповненні анкети сільські жителі, охочі займатися цим видом малого бізнесу, повинні обов'язково вказати наявність наявної вільної житлоплощі, її стан, відповідність санітарно-гігієнічним нормам), свій освітній рівень, можливість надання конкретних послуг і визначної пам'ятки господарства, здатні зацікавити городянина і так далі).
Отримані за наслідками анкетування дані про виявлених потенційних "господарів", творців сільського туристського продукту повинні сформувати банк даних регіону.
Висновки
Сільський (зелений) туризм, або агротуризм, є одним з видів екологічного туризму, який останнім часом набуває поширення і продовжує активно розвиватися в багатьох європейських країнах. Не є винятком і Україна. Характерно, що в розвинених країнах світу такий вид відпочинку користується попитом не лише у людей середнього достатку, а й у заможної частини населення. Адже агротуризм дає можливість міським жителям відпочити в сільській місцевості на природі, позбутися стресів, відвідати місцеві пам'ятки, ознайомитися з побутом сучасних сільських мешканців та народними традиціями, які вони зберігають, а за бажання - взяти участь у сільськогосподарських роботах.
Цей вид туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям активно відпочивати в приватних сільських господарствах, а сільським господарям поліпшити своє фінансове становище. За зеленим в Україні велике майбутнє. Так впевнено про це казати деє можливістьте, що урбанизація протікає з кожним роком все інтенсивніше, а саме місські жителі і є потенційні прихильники сільського туризму. А не що україні зявляються нові агроусадьби свідчить про позитивні тенденціі що до розвитку сільського туризму
Література
1. Комплексна довгострокова програма соціально-економічного розвитку і структурної перебудови економіки Автономної Республіки Крим. Рада Міністрів АРК, 1997г.
2. Васильев в.П. Зелене серце Європі // Туризм сiльський зелений. – 1997. – №3. – С.2-3.
3. Подгородецкий п.Д. Крим: природа. – Сімферополь: Таврія, 1998. – 192 с.
4. Ліпський е.Л. Нові курорти Криму. – Сімферополь: Таврія, 1965. – 87с.
5. Проблеми комплексного розвитку території /Под ред. І.А. Горленко, Г.В.Балабанова і ін. – Київ: Наукова думка, 1994. – 295с.
6. Кудрявцев в.Б., Грец о.П. Алгоритмізація проведення эколого-социально-экономической експертизи території /Сб. Економіка навколишнього середовища причорномор'я – Сімферополь: СГУ, 1997.
7. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні К.: Вища школа, 2002. - 195 с.
8. Туризм: М.: Финансы и статистика, 2000. 320 с.
9. Панов і.Н. Екологічний туризм. //География. -1997. - №45.– с. 11.
10. Анатолій Костіков "Харківські вісті" № 9 ст 7- 10
11. Тарасенок А. Віди екологічного туризму. //Туризм і відпочинок. – 2000. - №21
12. http://www.day.kiev.ua, "Українське село як об'єкт туризму", щоденна всеукраїнська газета №100, п'ятниця, 8 червня 2001.
13. http://www.greentour.com.ua, "Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні". Міжнародна науково-практична конференція "Розвіток сільського туризму в Україні", 26-27 жовтня 2007 .
14. http://travelblog.kiev.ua, "Туризм і відпочинок в Україні", 11 березня 2007.
Додаток
Проект закону України
Про аграрний туризм та агротуристичну діяльність
Стаття 1.
Основні терміни та поняття
У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:
· аграрний туризм – вид туризму, як відпочинкового, так і пізнавального характеру, пов'язаний з використанням майна особистих селянських господарств, що передбачає здійснення агротуристичної діяльності під час тимчасового перебування туристів у сільській місцевості;
· агротуристична діяльність – діяльність особистого селянського господарства, спрямована на задоволення потреб туристів та надання їм агротуристичних послуг;
· агротуристичні послуги – тимчасове розміщення, харчування, екскурсійне, спортивне, розважальне, культурно-просвітницьке та інше обслуговування туристів;
· сільська садиба – розташований в сільській місцевості та пропонований для тимчасового розміщення туристів житловий будинок з присадибною земельною ділянкою, що є майном особистого селянського господарства. Сільські садиби повинні відповідати протипожежним, санітарним та іншим вимогам, передбаченим нормативними актами України для сільських будинків.
Стаття 2.
Законодавство України про аграрний туризм
Законодавство України про аграрний туризм складається з Конституції України, законів України "Про туризм", "Про особисте селянське господарство", цього Закону, інших актів законодавства України.
Стаття 3.
Особливості агротуристичної діяльності
Агротуристична діяльність не відноситься до підприємницької за умови, якщо кількість кімнат у сільській садибі, що пропонуються для тимчасового розміщення туристів, не перевищує п’яти.
У разі розташування сільської садиби в сільській місцевості, яка належить до курортної та/або лікувально-оздоровчої, надання агротуристичних послуг є підприємницькою діяльністю.
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, створені членами особистих селянських господарств, які надають агротуристичні послуги, можуть здійснювати посередницьку діяльність з реалізації агротуристичних послуг засновників без отримання ліцензії на турагентську діяльність.
Стаття 4.
Облік особистих селянських господарств, які
здійснюють агротуристичну діяльність
При здійсненні відповідно до законодавства обліку особистих селянських господарств, окремо обліковуються особисті селянські господарства, які займаються агротуристичною діяльністю, у порядку визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.
Стаття 5.
Договір на агротуристичне обслуговування
Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють агротуристичну діяльність, укладають договір на агротуристичне обслуговування в письмовій формі.
Агротуристичні послуги можуть надаватися без укладення договору в письмовій формі у таких випадках:
· надання агротуристичних послуг особистими селянськими господарствами тільки за умови досягнення сторонами згоди з усіх питань;
· надання агротуристичних послуг безоплатно;
· у разі видачі документа про отримання плати за надані послуги.
Стаття 6.
Державна підтримка агротуристичної діяльності особистих селянських господарств
Державна підтримка агротуристичної діяльності особистих селянських господарств здійснюється відповідно до загальнодержавних і регіональних програм підтримки особистих селянських господарств за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом.
При підготовці загальнодержавних і регіональних програм підтримки особистих селянських господарств органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень передбачають кошти для:
надання кредитів на будівництво, реконструкцію житлових та господарських приміщень, призначених для ведення агротуристичної діяльності, будівництво мереж електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення, облаштування місць відпочинку туристів, придбання транспортних засобів та тварин; будівництво та ремонт під’їзних шляхів до сільських садиб.
Стаття 7.
Представницький орган у сфері аграрного туризму
Представницькими органами у сфері аграрного туризму є громадські саморегулівні організації, створені відповідно до законодавства.Відповідно до статутних завдань громадські саморегулівні організації можуть:брати участь в розробці нормативно-правових актів у галузі аграрного туризму;
брати участь у професійній підготовці та перепідготовці членів особистих селянських господарств, що надають агротуристичні послуги;здійснювати заходи щодо популяризації аграрного туризму;на добровільних засадах вести облік особистих селянських господарств, які здійснюють агротуристичну діяльність, включаючи інформацію про агротуристичні послуги, які вони надають;за заявами голів особистих селянських господарств здійснювати присвоєння відповідної категорії якості та рівня послуг сільським садибам;
організовувати та проводити ярмарки, фестивалі, конкурси, виставки тощо;
готувати та подавати пропозиції до загальнодержавних та місцевих програм розвитку сільських територій та аграрного туризму;здійснювати іншу діяльність, передбачену їх статутами.
Внести до деяких законів України такі зміни:
у законах України "Про особисте селянське господарство" та "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність" слова "сільський зелений туризм", вжиті в усіх відмінках, замінити словами "аграрний туризм" у відповідних відмінках; у статтях 4 та 6 Закону України "Про туризм" слово "сільський", вжите в усіх відмінках, замінити словом "аграрний" у відповідних відмінках.
Кабінету Міністрів у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Похожие работы
... та навколишнім середовищем на основі ринкових механізмів екологічно збалансованого природокористування, виробництва та споживання. Здійснення екологічного маркетингу базується на принципах сталого розвитку та екологічної збалансованості. 2. Екотуризм в системі урбоекологічного маркетингу Теоретико-методологічні основи концепції урбоекологічного маркетингу доцільно диференціювати відповідно ...
... стан туристичної галузі в Україні, наявність позитивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму. Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи: 1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про ...
... , способів пересування і фінансування організовується самостійно, або за підтримки туристськими клубами, секціями, громадськими організаціями. Самодіяльний туризм підрозділяється. 1. За формою проведення, прогулянки, походи, подорожі, зльоти, експедиції, змагання. 2. По видах маршрутів, пішохідні, лижні, гірські, водні, спелео, альпінізм, велосипедні маршрути, мотоциклетні, повітря, комбіновані. ...
... луги та кислоти. Нейтралізація стічних вод відбувається з метою запобігання корозії матеріалів водовідвідних мереж і очисних споруд, порушення біохімічних процесів у біологічних окисниках і водоймищах. 3. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДЕЯКИХ РЕГІОНІВ ПРИЧОРНОМОР`Я 3.1. Сучасний стан Чорноморського регіону З усіх морів світу Чорне найбільш віддалене від океану, а територія його ...
0 комментариев