Загальна характеристика діяльності державної податкової служби

3.3.  Загальна характеристика діяльності державної податкової служби

ДПС становить єдинуцентралізовану систему, побудовану за принципом багаторівневої їєрархічної організації: загальнодержавного, республікансокого (АР Крим), обласного, міського та районного рівнів.

Органи ДПС України в своїй діяльності керуються Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради АР Крим і Ради Міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, прийнятими в межах їхніх повноважень.

Податкова міліція – новий правоохоронний орган. В 1998 році в новій редакції Закону України „Про державну податкову службу в Україні” було вміщено новий розділ, присвячений організаційним принципам побудови та компетенції нового органу в складі ДПС – податкової міліції.

Основними напрямами правоохоронної діяльності податкової міліції згідно з зазначеним Законом[6] є:

·  Розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

·  Запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

·  Забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захист їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

Одже, відповідно до чинного законодавства податкова міліція здійснює правоохоронну діяльність за такими напрямами:

1.  адміністративна;

2.  оперативно-розшукова;

3.  боротьба з відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом.

3.4.  Загальна характеристика діяльності Служби безпеки України

Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України.

Згідно ст.2 Закона України про „Службу безпеки України”, на цю службу покладається захист державного суверенітету, конституційного строю, територіальної цілосності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

В завдання СБУ також входить передбачення, виявлення, розкриття злочинів проти миру та безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності в сфері управління й економіки, інших протиправних дій, беспосередньо створюючих загрозу життєво важливим інтересам України.

Органи та працівники служби повинні поважати гідність людини та проявляти до неї гуманне відношення, не припускати розголошення даних про особисте життя людини.правову основу діяльності СБУ складає Конституція України, Закон України „Про службу безпеки України” та інші акти законодавства України, міжнародні правові акти, визнані Україною.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

Вивчення засад діяльності держави із захисту прав людини, охорони правового порядку, державного впливу на негативні явища дуже віжливо для формування фахового світогляду. Зміст складається зі знань про діяльність уповноважених державних органів, а також про діяльність недержавних структур, які спіпрацюють у процесі судової, правоохоронної та правозахисної діяльності. Основну увагу, безперечно, треба приділити органам, які посідають центральне місце в правоозастосовній діяльності, статусу посадових осіб цих органів, їхній компетенції.

У зв’язку з впровадженням верховенства права, треба по-новому розглядати сутність законності, яка змістовно збагачується. Особливого значення набуває думка про те, що законність у наш часперетворюється на правову цінність, засвоєння і дотримання якої важливо для всих учасників правозастосовного процесу в нашій державі.

У правовому житті держава реалізує такі свої функції як: організаційна, регулятивна, економічна, виховна, контрольна, судова, правоохоронна через гарантований захист прав громадян, через встановлення ефективного правового порядку. Для цього держава формує відповідні органи.

Потреба всебічного осмислення ролі державних органів в період становлення сильної правової держави вельми актуальна.

Діяльність правоохоронних та правозахисних органів має складний механізм, який включає правовстановлюючі, правозабезпечувальні, правопримушувальні та правовідновлювальні складники. Діяльність цих органів має спрямовуючий регулятивний вплив на соціальне, політичне та економічне життя нашої держави.

Я вважаю, що повноцінне життя людини в наш час неможливе без усвідомлення своіх прав, свобод та обов’язків.

 

Список використаної літератури:

1.  Гуценко К.Ф., Ковалёв М.А. Правоохранительные органы: Учебник для юридических вузов и факультетов. 2-е изд., испр. И доп. – М: Зерцало, «ТЕИС», 1996.

2.  Гуценко К.Ф., Ковалев М.Ф. Правоохранительные органы. – М.: Зерцало, 1977.

3.  Дяченко В.І. Система правоохоронних органів: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003.

4.  Закон України „Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 р.

5.   Закон України „Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р.

6.  Закон України „Про міліцію№ від 20 грудня 1990 р.

7.  Закон України ”Продержавну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990р.

8.  Марочкін І. та ін. Організація судових та правоохоронних органів. – Х., 2000.

9.  Науково-практичний кментар до Закону України „Про покуратуру”: Зб. нормативних актів / Упоряд. Т.Ф.Варфоломеєва, С.В. Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

10.  Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник / Под редакцией проф. А.М. Бандурки. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999.

11.  Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие. Издание третье, дополненное и переработанное. – Х.: «Одиссей», 2004.

12.  Тацій В. Прокуратура в системі поділу влади // Вісник прокуратури. – 1999. – №2.

13.  Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991 – 2001 рр. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

14.  Юридичний словник-довідник: Юридична енциклопедія / За ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: Українська енциклопедія імені М.П.Бажана. – 2000 – 2001.

[1] Дяченко В.І. Система правоохоронних органів: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003.

[2] Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник / Под редакцией проф. А.М. Бандурки. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999, стр. 8-9.

[3] Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник / Под редакцией проф. А.М. Бандурки. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999, стр. 8-9.

[4] Гуценко К.Ф., Ковалёв М.А. Правоохранительные органы: Учебник для юридических вузов и факультетов. 2-е изд., испр. И доп. – М: Зерцало, «ТЕИС», 1996, стр. 14 - 15.

[5] Тацій В. Прокуратура в системі поділу влади // Вісник прокуратури. – 1999. – №2. – С.27.

[6] Закон України ”Продержавну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990р.