Сутність системи лікувально-евакуаційного забезпечення уражених

9.2 Сутність системи лікувально-евакуаційного забезпечення уражених

Під лікувально-евакуаційним забезпеченням уражених прийнято розуміти систему науково обґрунтованих заходів щодо надання ураженому населенню медичної допомоги і його лікуванню, пов'язаному з евакуацією за межі вогнищ масової поразки. Воно є одним з найважливіших видів діяльності МС ГО, спрямованим на виконання її першого основного завдання. У системі лікувально-евакуаційного забезпечення уражених передбачається надання трьох видів надання медичної допомоги: перша медична допомога, перша лікарська й спеціалізована медична допомога.

9.2.1  Перша медична допомога

Перша медична допомога виявляється безпосередньо на місці поразки або поблизу від нього з використанням табельних і підручних засобів надання допомоги. Вчасно й правильно надана перша медична допомога рятує життя ураженому й попереджає розвиток несприятливих исходов. Вона виконується самим ураженим (самодопомога) або іншою особою (взаємодопомога). У зв'язку з тим, що формуванням цивільної оборони для висування у вогнище потрібне певний час, своєчасність надання першої медичної допомоги ураженим може бути забезпечене в порядку саме- і взаємодопомоги. При організації першої медичної допомоги особлива увага необхідно обертати на своєчасність її надання при травмах, що супроводжуються кровотечею, шоком, асфіксією, втратою свідомості, отруєнням окисом вуглецю, на зменшення або повне припинення впливу на потерпілого вражаючих факторів РВ, ОВ і ін., а також у підготовці уражених до евакуації.

В обсязі першої медичної допомоги особливого значення набуває виконання таких заходів, як зупинка зовнішньої кровотечі за допомогою тампонади рани подушечками перев'язного пакета, що давить пов'язки, накладення джгута (закручення з підручних засобів), введення знеболюючих засобів, усунення асфіксії, проведення штучного подихи, непрямий масаж серця з метою відновлення серцевої діяльності, закриття раневой поверхні пов'язкою й ін.

З огляду на сказане, перша медична допомогу повинна бути зроблена як можна раніше в порядку саме- і взаємодопомоги й особовим складом цивільної оборони.

Для надання першої медичної допомоги ураженим у складі рятувальних (зведених) загонів (команд) об'єктів цивільної оборони у вогнище уводяться санітарні дружини. Командир загону ставить їм завдання, визначаючи місце й час виконання роботи з надання ураженим першої медичної допомоги, виділяє із загону носіїв для виносу уражених до місця їхнього навантаження на транспорт і здійснення навантаження.

Безпосереднє керівництво санітарною дружиною з питань надання медичної допомоги здійснює начальник МС ГО постраждалого об'єкта через начальника медичного пункту рятувального (зведеного) загону. Допомога їм у цьому здійснює заступник начальника загону першої медичної допомоги (ОПМ) по масових формуваннях, що забезпечує також поповнення санітарних дружин засобами надання медичної допомоги.

9.2.2  Перша лікарська допомога

Перша лікарська допомога - комплекс лікувально-профілактичних заходів, виконуваних лікарями на першому етапі медичної евакуації з метою усунення наслідків поразки, безпосереднього загрозливого життя ураженого, попередження розвитку надалі раневой інфекції й підготовки уражених до евакуації. Її роблять лікарі, що мають загальлікарську підготовку, і лікарі-хірурги загального профілю.

Надання постраждалої першому лікарської допомоги в найближчі годинники з моменту поразки прибулих у вогнище загонах першої медичної допомоги, збережених у вогнищі лікувально-профілактичних установ, забезпечить ефективну боротьбу за порятунок життя більшості з них. Вони з'являться першим етапом медичної евакуації на шляху виносу й вивозу уражених за межі вогнища масових втрат, що забезпечують першу лікарську допомогу з виконанням хірургічних втручань по невідкладних життєвих показниках (остаточна зупинка серця й ін.)

Поряд з наданням ураженим медичної допомоги по життєвим показникам ним забезпечується проведення заходів щодо підготовки до евакуації (виправлення дефектів пов'язок, засобів іммобілізації, введення знеболюючих і інших лікарських засобів), а також по профілактиці раневой інфекції (введення антибіотиків, протиправцевої, протигангренозної сироватки й ін.). Первинну хірургічну обробку ран при відсутності життєвих показників доцільно відстрочити під прикриттям антибіотиків, Місцеве застосування антибіотиків у вигляді аерозолю при лікуванні ран в 2,5 рази зменшує ймовірність виникнення раневой інфекції.

Перша лікарська медична допомога повинна бути зроблена як можна раніше з моменту поразки.

9.2.3  Спеціалізована медична допомога

Спеціалізована медична допомога - комплекс лечебно- профілактичних заходів, виконуваних лікарями-фахівцями в лікувальних установах МС ГО заміської зони з використанням спеціального медичного оснащення й устаткування. Вона є вищим видом медичної допомоги і її наданням завершується повний обсяг медичної допомоги, тобто вона носить вичерпний характер з наступним лікуванням уражених до остаточного результату.

Спеціалізована медична допомога в прийнятій системі лікувально-евакуаційного забезпечення організується за межами вогнища масової поразки в лікарнях МС ГО заміської зони, що розгортають на базе лікувально-профілактичних установ сільської місцевості й евакуйованих з міста.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Суть дипломної роботи полягала у складанні патенто-правових документів на “Машину для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”. На першому етапі дипломної роботи були проведені патентні дослідження. Пошук за патентною документацією був проведений по відношенню охоронних документів України, Російської Федерації, СРСР та інших країн світу. Для пошуку були використані періодичні видання Держпатенту, а токож пошук був проведений в мережі Internet по електронним базам даних Російської Федерації (“Федеральний Інститут Промислової Власності”) та відучих країн світу. Була визначена патентоспроможність ОГД.

Була досліджена законодавча база України з набуття прав на корисну модель, як взагалі, так як і на службовий твір. Були дослідженні правові відносини між автором в роботодавцем.

У технічній частині була розроблена схема БД щодо підтримки пошуку патентної документації та науково – технічної інформації.

Виконана економічна частина корисної моделі “Машина для виймання анодних штирів електролізера”, в якій було розглянуте нормативне регулювання виплати винагороди авторам за створення та використання корисної моделі та розрахована винагорода. Була розрахована заохочувальна винагорода.

Були розглянуті вимоги щодо основних елементів конструкції, що забезпечують безпечну експлуатацію.

В данній роботі була виконана частина з цивільної оборони.

В практичній частині були розроблені документи щодо набуття прав, а саме: Звіт про патентні дослідження, заявка на промисловий зразок, заявка на корисну модель, повідомлення авторами роботодавця про створення корисної моделі, договор про передачу права на одержання патенту на корисну модель, договор між співавторами про вклад у створення та розподіл винагороди, що використаний в об’єкті господарської діяльності – “Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”.

Тема дипломної роботи розкрита в повному обсягу.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1.  Патентні дослідження: Методичні рекомендації / За ред. В.Л.Петрова. — К.: Видавничий дім "Ін Юре", 1999. — 264 с.

2.  Скорняков Э.П. Информационное обеспечение патентных исследований. – М.: ВНИИПИ, 1990.

3.  Скорняков Э.П., Шведова В.В., Мельникова Л.И. Оценка технического уровня продукции – необходимое условие выхода на рынок. – М.: ВНИИПИ, 2000.- 92 с.

4.  Скорняков Э.П. Методические ДСТУ 3574-97. Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення. — Чинний від 01.01.98. — Держстандарт України, 1997. — 6 с.

5.  ДСТУ 3574-97. Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення. — Чинний від 01.01.98. — Держстандарт України, 1997. — 14 с.

6.  Виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об'єкти промислової власності. Порядок складання та оформлення патентного формуляра. Методичні рекомендації / За ред. В. Л. Петрова. — К.: Нора-прінт, 2000. — 127 с.

7.  Киселева Т.С. Исследование технического уровня объектов техники на различных этапах их создания и освоения: Учебное пособие. – М.: ВНИИПИ, 1990. – 73 с.

8.  Кравец Л.Г. Патентно-информационный анализ. – М.: ИНИЦ, 2000. – 45 с.

9.  Кравец Л.Г. Патентно-информационный анализ. — М.: ВНИИПИ, 1997.

10.  Мельникова Л.И., Романова Н.И., Столяров А.М. Патентные исследования на различных этапах создания и освоения объектов техники: Учебное пособие. — М.: ВНИИПИ, 1987.

11.  Методические рекомендации по проведению патентно-конъюнктурных исследований. – М.:ВНИИПИ, 1990. – 40 с.

12.  Добриніна Г.П., Пархоменко В.Д. Патентна інформація та документація. Патентні дослідження. - К.:ЗАТ Інститут інтелектуальної власності і права, 2000.- 84 с.

13.  Скорняков Э.П., Смирнова В.Р., Гаврилов С.В. Использование Интернета при проведении патентных исследований.-М.: ИНИЦ, 2003.-61 с.

20.  Скорняков Э.П. Предплановые патентные исследования //Вопросы изобретательства. – 1981. - №7. – С.48 – 52.

21.  Ненахов Г.С. Кекишева Н.П., Максимова В.В. Проведение патентных поисков в удаленных базах даных.-М.:ИНИЦ, 1999.-104 с.

22.  Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в редакції від 22.05.2003

23.  Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” в редакції від 22.05.2003

24.  Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001р. за №173/5364 (із змінами від 26 лютого 2004 р.)

25.  Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2002 р. за №364/6652

26.  Правила складання і подання заявки на промисловий зразок. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за №226/6514 (із змінами від 11 листопада 2003 р.)

27.  Правила розгляду заявки на промисловий зразок. Затвержено наказом Міністерства освіти і науки України 18.03.2002 №198.

28.  Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. №1716.

29.  Тофило А.В., Левичева Е.Д.. Експертиза объектов промышленной собственности. Часть 2. - К.: Институт интеллектуальной собственности и права , 2002. – 140 с.

30.  Промислова власність: Офіційний бюлетень Державного Департамента Інтелектуальної власності.

31.  Журнал “Інтелектуальна власність”

32.  Журнал “Інтелектуальний капитал”

33.  Журнал “Промышленная собственность»

34.  Журнал “Патенты и лицензии”

35.  www.fips.ru

36.  Конституція України

37.  Цивільний кодекс