1.2.1 Визначення обсягу роботи технологічних операцій
Обсяг роботи по кожній технологічній операції визначаємо як:
VОБР = FП*КПОВ 1.1
VВАН = FП*Н 1.2
VТКМ = UВАН*£ 1.3
де VОБР, VВАН, VТКМ – обсяг роботи відповідно при виконанні основних технологічних операцій, га; внесенні (збору) матеріалу в т (ц); перевезенні вантажу ткм;
FП, КПОВ, Н, £ – відповідно площа полі в га, повторність операцій (при двократній повторності к=2), норма внесення технологічного матеріалу або врожайність культури в ц/га, відстань перевезення технологічного матеріалу або врожайність культури в ц/га, відстань перевезення технологічного матеріалу в кг.
Результати розрахунків в графу з технологічної карти:
VОБР =200*1 = 200га
VВАН = 200*50 = 10000ц
VТКМ = 80*5 = 400ткм
1.2.2 Вибір та розрахунок складу агрегатів
Склад МТА визначається для кожної технологічної операції. В першу чергу визначаємо тип і клас енергетичного засобу (трактора). На грунті з твердим агрофоном (стерня) можна використовувати трактори як гусеничні, так і колісні. Технологічні операції на рихлому грунті рекомендується виконувати тракторами з гусеничним рушаєм.
Марочний склад с.-г. машин для агрегатів визначається за їх призначенням та залежно від технологічного процесу і заноситься в технологічну карту.
Кількість машин в агрегаті залежить від співвідношення зусилля трактора та тягового опору с.-г. машин і орієнтовано визначається як:
NMi = εP*Pri/(RM+RЗЧ) 1.4
де εP – коефіцієнт, що характеризує ступінь використання тягового зусилля трактора (εP = 0,85-0,93)
Pri – тягове зусилля трактора на і-тій передачі (визначається по тяговій характеристиці трактора), кн.
RM – тяговий опір с.-г. машини, кн.
RM = ВР*КР 1.5
де ВР,КР – відповідно ширина захвату однієї машини в м, і питомий опір машини, кН/м
RЗЧ – тяговий опір зчіпки, кн. (визначається як і GЗЧ, fЗЧ тут GЗЧ, fЗЧ відповідно вага зчіпки та коефіцієнт опору кочення зчіпки fЗЧ = 0,15-0,25)
Якщо агрегат складається з однієї машини, зчіпка не використовується.
1.2.3 Визначення кількості МТА для виконання агротехнологічної операції
Кількість одиниць агрегатів для виконання технологічної операції залежить від об’єму роботи, продуктивності агрегату, агростроків виконання роботи.
1.6
де VФ – обсяг роботи, га (т. км)
WЗМ – змінний нормативний виробіток, га/зм. (ТВМ, ТКМ/ЗМ) для більшості операцій приймається за нормативними даними.
КЗМ, КНТЛ – відповідно коефіцієнт змінності та порушення технологічного процесу. Значення коефіцієнту змінності рекомендується приймати за умови ефективного використання часу світового дня. Для робіт, що виконуються у січні, лютому, листопаді КЗМ = 1, для березня та вересня КЗМ = 1,5 у всіх інших випадках в літній період можна приймати КЗМ = 2. Коефіцієнт порушення технологічного процесу враховує імовірність появи простою агрегату за кліматичних умов та можливих технологічних причин. Якщо термін виконання технологічного процесу невеликий (менш 12 днів) КНТЛ = 1, в протилежному випадку КНТЛ = 0,95-0,98.
ДА – тривалість агростроку приймається відповідно з оптимальними строками виконання технологічних операцій, що вказується в агротехнічних вимогах.
nQ = 200/(35*1,5*5) = 0,76≈1
Змінний виробіток агрегату, при відсутності норм розраховується як:
WЗМ = 0,1*ВР*VР*τ*ТЗМ 1.7
де ВР – робоча ширина захвату агрегату, м
ВР = ВВН*nМ (В = 0,95...0,98) для сівби В = 1,0 ВН – конструктивна ширина захвату машини в м. nМ – кількість машин.
τ - коефіцієнт використання часу зміни
ТЗМ – нормативна триівалість зміни, годин (з нормою 7 годин)
Результати розрахунків заносимо у графу 8.
1.2.4 Визначення кількості тракторозмін роботи агрегатів
Кількість тракторозмін роботи агрегатів на кожній операції визначається для операції один так:
nЗМ = VФ/WЗМ 1.8
nЗМ = 200/3,5 = 5,7
Результати розрахунків заносяться у графу 9.
1.2.5 Кількість розрахункових днів роботи агрегатів
При плануванні і розрахунку робочих днів агрегатів необхідно враховувати звязок між технологічними операціями. Бувають випадки, коли декілька технологічних операцій необхідно виконувати одноразово: наприклад сівба, транспортування насіння, навантаження насіння в транспортні засоби тощо. В таких випадках кількість розрахункових робочих днів виконання технологічної операції визначається для головного агрегату і в даному випадку посівного.
ДР = nЗМ/КЗМ≤ДQ 1.9
Кількість днів роботи допоміжних агрегатів прирівнюються до тривалості роботи головного агрегату. Визначені робочі (фактичні) дні відмічаються на графіку ТКВЗ відповідно з умовними позначеннями (у вигляді заштрихованих прямокутників).
... та добрив з метою зниження енерго- та працездатності цих процесів, а також зниження їх вартості; - скоротити витрати на невиробничі процеси. Розділ 2. Розробка технології та організації вирощування та збирання кукурудзи на силос у приватному підприємстві “Агрофірма Семенівка” Мелітопольського району Запорізької області 2.1 Агротехніка вирощування кукурудзи Агротехніка вирощування ...
... іки; - поліпшити організацію праці, умови праці та матеріальне стимулювання працюючих; - скоротити витрати на невиробничі процеси. 2 РОЗРОБКА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ СОНЯШНИКУ В ПП „АНТЕЙ” 2.1 Агротехніка вирощування соняшнику В 2004 році в господарстві планується засіяти соняшником 100 га з отриманням середньої врожайності 20 ц/га ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... ї дози в сівозміні оптимальні строки внесення: - для зменшення втрат добрив при зберіганні і трпнспортулпнні використання тільки спеціальної техніки і складів. При комплексній механізації вирощування озимої пшениці для захисту рослин використовуються і пестициди. Незалежно від того, що пестициди складають незначну частину від загальної маси забруднювачів, посту паючи в зовнішнє середовище, вони ...
0 комментариев