Філософія Просвітництва

4.  Філософія Просвітництва

Добою Просвітництва в Європі вважається XVIII ст. Сутність філософії Просвітництва полягає в обстоюванні вирішальної ролі освіти, науки і культури у розв'язанні всіх соціальних проблем.

Характерні риса просвітницького світогляду

•  Обґрунтування ідеї незмінності людської природи, рівності всіх людей;

•  наявність низки невідчужуваних прав і свобод людини й громадянина;

•  відмова від теологічного способу пояснення історичного процесу;

•  негативне ставлення до Середньовіччя та ідеалізація Античності;

•  історичний оптимізм та віра в прогрес і визнання єдиних закономірностей суспільного розвитку;

•  великий внесок у розвиток педагогічної науки.

Представники англійського Просвітництва: Антоні Шефтсбері, Джордж Берклі - ідеалістична течія; Джон Толанд, Джозеф Прістлі та ін. - матеріалістична течія.

Основні ідеї матеріалістичної течії

•  Матерія активна, рух є властивістю матерії;

•  усе в світі має свою причину і наслідок;

•  поведінка людини підпорядкована необхідності;

•  священнослужителі свої вигадки видають за слово Боже.

Основні ідеї ідеалістичної течії

1.  Існувати - значить бути сприйнятим (Дж. Берклі);

2.  мораль не залежить від соціальних умов;

3.  кінцева мета суспільства - щастя людини;

4.  тільки християнська релігія може забезпечити міцні моральні підвалини суспільства.

Деїстичний напрямок

Соціалістично-утопічний напрям

Матеріалістично-атеїстичний напрям

1. Філософія Нового часу, що розвивалася паралельно з наукою, з метою підвищення надійності й ефективності останньої, значну увагу приділяв дослідженню методу істинного пізнання оточуючого світу.

2. У методології Нового часу на першому плані опинилися емпіризм, раціоналізм.

3. Майже всі філософські концепції Нового часу обґрунтовували ідеї багатоякісності матерії та її нерозривного зв'язку із простором і часом.

4. Оригінальним було трактування проблем першооснови світу. Р. Декарт обстоював точку зору про матеріальну субстанцію, яка має два незалежні атрибути - протяжність і мислення. Г. Лейбніц першоосновою світу вважав духовну одиницю-монаду, а Б. Спіноза ототожнював субстанцію з Богом.

5. Французький матеріалізм XVIII ст. розвивав систему механістичного матеріалізму, висував ряд діалектичних ідей: єдності матерії та руху. Різнорідності матеріального буття. Французькі матеріалісти полемізували з представниками англійського суб'єктивного ідеалізму, які виходили з тези, що речі - це комплекси відчуттів.

6. У філософському осмисленні людини спостерігався перехід від авторитарно-теологічної орієнтації до визнання людського розуму вищим критерієм оцінювання як природи, так і суспільства. Саме у добу Нового часу Просвітницта тут була сформульована ідея: якщо середовище формує людина, то необхідно його перебудувати так, щоб воно виховувало в індивідів найкращі людські якості.

1.  Алексеев П.В. История философии - М.,2005.

2.  Бекон Ф. Соч.:В 2т. - М. Л 1972.

3.  Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. Підручник.-К., 2001.

4.  Валери П. Взгляд на Декарта // Вопросы философии – 20. - №10.

5.  Вступ до філософії: Підручник/За ред. Г.І. Волинки - К., 1999.

6.  Горбачев В.Г. История философии - Брянск, 1998.

7.  Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу XVII - XVIII, Підручник.-К., 1998.

8.  Декарт Р.Соч.:В2т.- М., 1989.

9.  Кузнєцов В. Французский материализм XVIII века. - М., 1981.

10.  Нарский И.С.Западноевропейская философия ХVІІ ст. - М., 1971.

11.  Новая философская энциклопедия: В 4 т.- М.,2000.

12.  Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. - К., Львів, 2002.

13.  Причепій Є.М. та ін. Філософія. - К., 2005.

14.  Философия для аспирантов: Учебник / Под ред. И.И. Кальнного. СПб., 2001.

15.  Філософія / За ред. І.Ф. Надольного - К., 2001.