Навигация
Пороги роздратування і просторового розрізнення
35702
знака
0
таблиц
6
изображений
1.3 Пороги роздратування і просторового розрізнення
Різна в окремих областях шкіри кількість чутливих крапок, а також особливості структури і глибини залягання відповідних рецепторів обумовлюють неоднакові пороги адекватного роздратування різних ділянок шкіри. Так, поріг тактильного роздратування для шкіри кінчика носа або долонної сторони нігтьової фаланги пальців руки разів в 10—15 менше, ніж для шкіри живота і спини. Відносне рідкісне розташування холодовых і особливо теплових крапок приводить до того, що температурне роздратування дуже обмеженої ділянки шкіри може зовсім не викликати відповідного відчуття. В області гомілки, стегна і живота відчуття тепла іноді відсутнє навіть в тому випадку, якщо площа дратованої ділянки шкіри перевищує 1 кв см.
Поріг роздратування шкірного аналізатора залежить також від величини дратованої поверхні. Інтенсивність температурного відчуття тим вище, чим більше поверхня шкіри (наприклад, руки) занурена в холодну або теплу воду.
Якщо одночасно торкатися до двох сусідніх точок шкіри, то залежно від відстані між ними можна отримати відчуття або одного, або двох роздільних дотиків. По найменшій відстані між дратованими точками шкіри, при якому ще відчувається подвійний дотик, можна судити про поріг просторового розрізнення тактильних роздратувань. Для визначення цього порогу користуються спеціальним приладом — естезіометром. Він складається з двох ніжок з дуже тонким, але злегка притупленим кінцем; одна з них нерухома, а інша пересувається уздовж розлініяної шкали і може бути закріплена на будь-якій відстані від першої. Дослідження показали, що поріг просторового розрізнення приблизно рівний: на кінчику язика 1 мм, на долонній стороні нігтьової фаланги пальців руки 2 мм, на кінчику носа 6—7 мм, на лобі 20—25 мм, на плечі і передпліччі 25—40 мм, на спині і грудях 40—70 мм.
1.4 Явища адаптації
Шкірні рецептори проявляють різко виражену адаптацію до безперервно триваючих роздратувань. Натискання на шкіру або дотик до неї викликає появу у відповідних рецепторах і аферентних волокнах потенціалів дії, наступних один за одним з великою частотою. Проте майже негайно ж потенціали починають ставати все більш рідкісними, а через декілька секунд зовсім зникають. Відповідно припиняється і відчуття тиску або дотику.
Відносну адаптацію до тепла і холоду легко виявити, якщо одну руку опустити у воду, охолоджену до 15°, а іншу — у воду, нагріту до 45°: при подальшому перенесенні обох рук у воду, що має температуру 30°, виходить ясне відчуття, що одна рука знаходиться в теплій воді, а інша — в холодній. Досліди показують, що температурні відчуття залежать не тільки від абсолютної температури подразника, але також і від стану шкіри, тобто її температури і адаптації до тепла або холоду.
1.5 Кірковий відділ шкірного аналізатора
У людини ядро кіркового відділу шкірного аналізатора розташоване в центральній області кори великих півкуль. Основна маса аферентних волокон прямує до поля , яке знаходиться в глибині центральної борозни, а також до сусідніх полів. Вже в спинному мозку пучки волокон, що несуть імпульси від різних ділянок шкіри, займають суворо певне положення, а дійшовши до латерального ядра горбів проміжного мозку, закінчуються біля різних клітинних груп, кожна з яких направляє свої аксони до певних ділянок кори переважно протилежної півкулі. В результаті ядро кіркового відділу шкірного аналізатора можна розглядати як своєрідну проекцію шкіри.
Дослідження мозку людей, у яких за життя була відсутня чутливість окремих ділянок шкіри, а також досліди з електричним роздратуванням кори під час мозкових операцій дозволили встановити кіркову локалізацію шкірної чутливості у людини. У верхній ділянці центральної для поста звивини проектується шкіра нижніх кінцівок, а в середньому і нижніх ділянках — шкіра верхніх кінцівок голови. Величина кіркової проекції різних областей шкіри пропорційна їх багатству рецепторами, що співпадає і з функціональною значущістю окремих ділянок шкірного аналізатора. Так, проекція шкіри тулуба займає відносно малий простір; велику ділянку займає проекція стопи, а ще більший — кисті. Особливо великі розміри проекції великого пальця і губ.
Пошкодження Центральної для поста звивини, спричиняє за собою різкий розлад аналізу і синтезу шкіряних роздратувань. Проте навіть при повному руйнуванні центральної для поста області кори (наприклад, при видаленні мозкової пухлини) відбувається поступове відновлення грубої чутливості до тиску, тепла, холоду і болю. Це пояснюється наявністю в інших ділянках кори розсіяних елементів шкірного аналізатора. Особливо широко розсіяні ті елементи, роздратування яких викликає больові відчуття. Своєрідне порушення спостерігається при поразках верхньої тім'яної області: точно локалізуючи дратовану ділянку шкіри, людина не може визначити характер роздратування, а при обмацуванні не розрізняє знайомі предмети, тобто не пізнає їх.
У досвіді на спинномозковому препараті тварини можна виявити елементарний просторовий аналіз, що виявляється в різних рефлекторних рухових реакціях залежно від місця роздратування. Наявність чотирьох основних видів шкірної чутливості, пов'язаних з різними рецепторами, створює можливість якісного периферичного аналізу роздратування.
Певною мірою аналіз, а також і синтез може продовжуватися і в провідних шляхах, особливо у відповідних ядрах горбів проміжного мозку. Тут взаємодія імпульсів, що йдуть від різних ділянок шкіри і від різних її рецепторів, може визначати як відповідь на реакцію, здійснювану через підкіркові рухові ядра, так і долю тих імпульсів, які прямують в кору великих півкуль. У горбах же відбувається взаємодія імпульсів, що відносяться до різних аналізаторів, що, мабуть, служить джерелом тих неясних, смутних відчуттів загального стану організму, які прийнято називати нижчими емоціями.
Вищий аналіз і синтез роздратування, пов'язаний з утворенням позитивних і негативних умовних рефлексів, відбувається в кірковому відділі аналізатора. Тут виникають зв'язки між певними комбінаціями вогнищ збудження в шкірному аналізаторі і тими вогнищами, які з'являються в корі під впливом роздратування, падаючих на інші аналізатори. Досліди на собаках показали, що можна виробити умовні рефлекси на самі різні тактильні, температурні і больові роздратування, поєднуючи їх з дією тих або інших безумовних подразників. Дуже схожі роздратування, як правило, легко можуть віддиференціювати. Так, вдається виробити диференціювання на тактильні подразники, прикладені до двох сусідніх ділянок шкіри, а також на різну силу або частоту роздратування.
Тонкий аналіз і синтез роздратування набуває особливого значення в тих випадках, коли вибувають з ладу інші аналізатори. Високої досконалості аналітико-синтетична діяльність шкірного аналізатора досягає у людей, що втратили зір і слух. Щонайменші коливання температури, ледве помітний рух повітря, нікчемні деталі обмацуваного предмету — все це ставало джерелом певних умовних зв'язків, що дозволяють легко і швидко орієнтуватися в навколишніх явищах.
Похожие работы
... беруть участь в усвідомленні напрямку й швидкості руху кінцівок. За функцією вони нагадують рецептори вестибулярного аналізатора. Поряд із механо- і терморецепгорами шкіри. Пропріорецептори дозволяють правильно оцінити не тільки положення окремих частин тіла, а й побудувати тривимірний чуттєвий світ. Головним джерелом інформації при цьому служить рука, якщо вона рухається, дотикаючись до ...
... відділах дерми і підшкірному шарі. До рецепторів дотику відносять чутливі тільця (тільця Матеснара), залягають в сосочках шкіри, до рецепторів тиску – пластинчасті тільця (тільця Фатера – Пучіні) Фізіологія 1. Автономні рефлекси Вісцеро-вісцеральний рефлекс Вісцеро-вісцеральний рефлекс включає шляхи, в яких збудження виникає і закінчується у внутрішніх органах. В цьому випадку ...
... язки відмічені у лівій півкулі між бічною та задньою лобовими (r=0,760,03), передньою та задньою скроневими (r=0,720,06) і центральною та тім’яною (r=0,760,04) ділянками кори головного мозку. Міжпівкулеві значимі кореляційні зв’язки зафіксовані між передньолобовими частками (r=0,600,06), лівою передньою та правою задньою лобовими (r=0,510.06), потиличними (r=0,590,05) ділянками кори. Внутрішньопі ...
... (р <0,05 – 0,01). Показники витривалості практично не змінилися. Проведені дослідження свідчать про позитивний вплив запропонованих нами комплексів спеціально спрямованих вправ на функціональний стан сенсорних систем і, як наслідок, на рівень фізичної підготовленості школярів молодших класів, що дозволяє рекомендувати вчителям фізичної культури, вчителям початкових класів, тренерам з видів ...
0 комментариев