1. Today on a lesson
- I knew…,
- I understood…,
- I felt most difficulties…,
- I was not able, and able now…,
- I changed…,
On a next lesson I want….2. «Вільне письмо»
Describe one of general days of your future life.
Мозковий штурм
Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Як організувати роботу
Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.
Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.
Зверніть увагу на такі моменти.
1. Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі – двічі подумають, перед тим як висловлять).
3. Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати;
Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні
5. У класі можна повісити такий плакат:
Кажіть усе, що спаде на думку.
Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.
Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.
Розширення запропонованої ідеї заохочується.
6. На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.
Варіант «мозкового штурму» – «мережа» чи «кульки». Тут пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються На папері із зазначенням зв'язку. Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливість за дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли. Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей. Навчаючи – учусь.
Мозковий штурм (Brainstorm) Book «An American Tragedy» by T. Dreiser (llcl.)
Warm up: Students are offered to listen to the song by Frank Sinatra «New York, New York». Then they are asked which period of time in American history this song, in their opinion, belong to and why.
Target answer: The 1930 in the U.S. were the so called «Jazz Age», the time before the Great Depression, the period of huge economical growth and variety of opportunities for the «wannabes». Then they are told the story from this book actually took place 20 years earlier, although the popularity of the book in the 1930s was enormous because of its urgency and topicality.
Stagel. Analyzing the title
Pupils are asked what they think the book is going to be about according to the name given to it by the author.
Possible answers:
• The book will include some tragedy.
• The story will take place in America.
• The story will be about some American people.
Target point:
Very rarely pupils pay their attention to the article «an» in the title of the story, although it plays the key role here.
The pupils are then asked to find any grammar reference on the usage of indefinite article a/an in the English language. And think why the author used this article in the title of the book.
Target answer:
The indefinite article «an» was used in the title because of its meaning ONE/ANY. The author wanted to show us that the story was describing a common tragedy of the American society of that time, although it was done through the example of some particular people, who were the main characters.
Stage2. Brainstorm
Pupils are asked to find as many points as they can for what in their opinion is «American dream».
Possible answers:
• plenty of money;
• nice house and car;
• happy family life with many kids;
• some well-paid cushy job;
• being able to afford a lot of entertainment;
• being accepted in the society.
Stage3. Information gap
Then pupils are asked if dreams of people from any other countries are different from their list? Aren't they having the same dreams? Obviously, pupils have missed some detail about the American dream that actually makes it American. What is that? Why not Ukrainian or Russian, or Chinese dream?
Target answer:
The things from the list were absolutely possible to be reached in the U.S. by hard work.
You wouldn't have to be a bank robber or possess millions to start your own business.
This dream was American because in America it could be reached by anyone who was willing to work hard, no matter what social background, family. This was actually shown in the book on the example of Clyde Griffiths.
Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»)
Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
Як організувати роботу
1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали – вирізки з газет, статті тощо).
2. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – «домашню» й «експертну». Спочатку об'єднайте учнів у «домашні» групи (1,2, 3), а потім створіть «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній – однакові.
3. Розпишіть учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його «домашньої» групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею нарівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.
4. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). Наприклад, зберіть усіх «червоних» біля дошки, а всіх «синіх» – у холі. В кожній групі має бути представник із кожної «домашньої» групи.
5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).
6. Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» групи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експертних груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.
Фрагмент уроку з мети «Travelling»
Students make a bush using the expressions:
•I think…
•To my mind…
•In my opinion…
•It seems to me…
Список літератури
1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – с. 160.
2. Воронцова В.В. Технология обучения // Педагогика / Под редакцией П.И. Пидкасистого. – M., 1996. – стр. 168.
3. Вужик Т. Тренировка ума. – СПб. – 1996.
4. Иванов C.B. Типы и структура уроков в школе. – М., 1952.
5. Іноземні мови в навчальних закладах. 2004. – №1. – с. 77.
6. Іноземні мови в навчальних закладах. 2001. – №4. – с. 43
Ю. Казанцев И.И. Урок в советской школе. – М., 1956.
11. Кларин М.В. Игра в учебном процессе // Сов. Педагогика. – 1985. – №6. – с. 26–33.
12. Махмутов М.И. Современный урок. – М., 1983.
13. Мельникова С.И., Яворская Л.H. Игровые формы учебных занятий. – Х.: ХГУ, 1993. с. 50.
14-Онищук В.А. Урок в современной школе. – М., 1982. – стр. 190.
15. Освітні технології: Навчально – методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко та ін. За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.:А.С.К., 2001. – с. 256.
16. Падалка О.С. та інші. Педагогічні технології. – К.:Укр. Енциклопедія, 1995. – с. 129.
17. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002. – с. 135.
18. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2005. – с. 192.
19. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – с. 98.
20. Селевко Г.К. Современные образовательные технологи. – М.: Народное образование, 1998. – с. 360.
0 комментариев