Організація практичного дослідження впливу успішності у навчанні на самооцінку учнів

3. Організація практичного дослідження впливу успішності у навчанні на самооцінку учнів

 

Мета дослідження – вивчення зв'язку самооцінки і успішності навчання дітей в молодшому шкільному віці.

Гіпотезою дослідження послужило припущення про те, що успішність навчання молодшого школяра визначає особливості і рівень самооцінки.

Експеримент проводився в Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №20 м. Рівне.

Об'єкт дослідження – учні початкової школи з 2 по 4 клас, у віці 8–10 років, всього 33 дитини.

Перед початком дослідження ми за допомогою експертної оцінки (опиту у класного керівника) розділили дітей на успішних і неуспішних в учбовій діяльності. І поглянули результати рівня самооцінки в даних груп дітей.

1. Візьмемо для порівняння середні показники діагностичного дослідження самооцінки молодших школярів за допомогою методики Дембо – Рубінштейн. Середні показники самооцінки розумових здібностей у успішних дітей 61,2; в неуспішних 61,7 відмітимо, що це на 0,5 вище у неуспішних дітей. Дані показники практично не відрізняються один від одного. Але якщо ми поглянемо середні показники самооцінки авторитету у однолітків, то у успішних дітей – 60,2, а в неуспішних – 44,6. В цьому випадку самооцінка авторитету у однолітків у успішних дітей виявилася помітно вище (на 15,6). Звернемося до результатів по приватних самооцінках упевненості в собі і зовнішності. Якщо поглянемо таблицю, то відмітимо, що в обох випадках самооцінка у успішних дітей вища, ніж в неуспішних на 10,6 – 12,4 балів. Візьмемо для порівняння самооцінку умілості рук, то відмітимо, що в даному випадку самооцінка вище у неуспішних дітей, чим в успішних на 1,3 балу. Середня (загальна) самооцінка виявилася на 7,2 балу вище у успішних дітей. Отже, якщо узяти приватні самооцінки, наприклад, самооцінку розумових здібностей або умілості рук, характеру, то вони приблизно однакові (різниця 0,5 – 1,3). Але якщо поглянути на самооцінку авторитету, то ми бачимо, що є різниця в самооцінці між добре і неуспішними дітьми (на 15,6).

Табл. 3.2. Результаті діагностичного досліджння самооцінки молодши школярів за допомогою методики Дембо – Рубінштейн Успішні діти

Успішні діти	стать	Вік (Років, міс.)	Параметри самооцінки (в балах)
			Самооцінка розумових здібностей	Самооцінка характеру	Самооцінка авторитету	Самооцінка умілості рук	Самооцінка зовнішності	Самооцінка упевненості	Середня самооцінка
1. Женя Б.	ж	8 р., 2міс.	-71	-63	+52	-78	-80	-79	-70,1
2. Антон М.	м	8 р., 6міс.	-64	+40	-62	-80	-80	-79	-67,5
3. Женя П.	м	8 р., 5міс.	-76	-76	-77	-77	-76	-75	-76,0
4.Іра Р.	ж	8 р., 3міс.	-80	-76	-77	+44	+58	+49	-64,0
5. Киріло Ш.	М	8 р., 2міс.	-80	+40	+40	-80	-80	-80	-66,6
6.Віка Ст	ж	9 р., 2міс.	+55	+55	+46	+55	+59	+48	+53,0
7.Віка До.	ж	9 р., 8міс.	-76	+35	-73	+22	+49	-75	+55,0
8. Свєта Е.	ж	9 р., 3міс.	+57	-70	+60	-71	-62	-63	-63,8
9. Саша Кор.	м	9 р.1міс.	+42	-68	+44	+45	+60	-63	+53,6
10. Оля М.	ж	9 р., 9міс.	+54	-65	-68	-70	-66	+60	-63,8
11. Настя М.	ж	9 р.11міс.	+40	+29	+51	+58	-70	+51	+49,8
12. Лада С.	ж	9 р., 1міс.	+60	-72	-70	-68	+51	-69	-65,0
13. Люба А.	ж	10 р., 4міс.	-62	+53	+44	+56	+42	+47	+50,6
14. Киріло Л.	м	10 р., 3міс.	+60	+41	+58	+60	+51	+50	+53,3
15. Оля С.	ж	10 р., 4міс.	+40	-77	-79	-79	-79	-80	-72,3
16. Віка Ш.	ж	10 р., 7міс.	-62	+59	-62	+59	+60	-62	+60,6
Середні показники			61,2	57,4	60,2	62,6	63,8	64,4	62,5
Стандартне відхилення (сигма)			13,2	16,0	13,0	16,2	12,3	11,1	8,1

Табл. 3.3. Неуспішні діти

Неуспішні	Пів	Вік (Років, міс.)	Параметри самооцінки (у балах)
			Самооцінка розумових здібностей	Самооцінка характеру	Самооцінка авторитету	Самооцінка умілості рук	Самооцінка зовнішності	Самооцінка упевненості	Середня самооцінка
1. Оля Г.	ж	8 р., 3міс.	-80	-80	-0	-80	-80	-80	-66,6
2. Саша Кр.	м	8 р., 1міс.	-70	-69	+22	+61	-73	-74	-61,5
3.Діма П.	м	8 р., 6міс.	-76	-71	-72	-70	-67	-65	-70,1
4. Костить С.	м	8 р., 6міс.	-78	-64	+45	+46	+44	-74	+58,5
4. Даша З.	ж	8 р., 11міс.	-68	-72	-76	-69	-76	-70	-71,8
6.Іра До.	ж	8 р., 11міс.	+57	+43	+58	+52	-14	+44	+44,6
7.Іра З.	ж	9 р., 7міс.	+46	+46	-8	+61	+61	+22	+40,6
8. Стас О.	м	9 р., 2міс.	+60	+60	+42	-65	+40	-69	+56,0
9. Костик П	м	9 р., 6міс.	+60	+48	+40	-80	+40	+40	+51,3
10. Кирило П.	ж	9 р., 6міс.	-67	-78	-77	-69	-63	-8	-72,3
11. Вася Т.	м	9 р., 8міс.	+44	+40	+49	+55	+60	+35	+50,5
12.Діма І.	м	10 р., 7міс.	+40	-14	-3	+40	-14	-0	-18,5
13. Ваня До.	м	10 р., 1міс.	+35	-18	-21	+49	-17	+53	+32,1
14. Таня С.	ж	10 р., 3міс.	+44	+58	+59	+59	+42	+42	+50,6
15. Андрій Ш.	м	10 р., 9міс.	-80	+40	+40	-80	+40	-80	-60,0
16. Марина В.	ж	10 р., 10міс.	-80	-80	-73	-74	-73	-79	-76,5
17. Оксана Б.	ж	10 р., 5міс.	-64	-73	-74	-77	-70	-79	-72,8
Середні показники			61,7	56,1	44,6	63,9	51,4	53,8	55,3
Стандартне відхилення (сигма)			15,2	20,5	26,3	12,54	22,0	26,1		15,8

Табл. 3.4. Особливості самооцінки школярів (методика Дембо – Рубінштейн)

	Самооцінка розумових здібностей	Самооцінка характеру	Самооцінка авторитету	Самооцінка умілості рук	Самооцінка зовнішності	Самооцінка упевненості	Середня самооцінка
Успішні діти	61,2	57,4	60,2	62,6	63,8	64,4	62,5
неуспішні діти	61,7	56,1	44,6	63,9	51,4	53,8	55,3

Табл. 3.5.. Рівень самооцінки школярів (методика Дембо – Рубінштейн)

Успішні діти (16 ч)						неуспішні діти (17 ч)
vС/О		=С/О		^С/О		vС/О		=С/О		^С/О
кіл.	%	Кіл.	%	Кіл.	%	Кіл.	%	Кіл.	%	Кіл.	%
0	0	7	43,8	9	56,2	1	5,9	9	52,9	7	41,2

Найнижчий середній бал у успішних дітей по діагностиці самооцінки – самооцінка характеру (57,4), найвищий – самооцінка упевненості в собі (64,4). Ймовірно, що дані діти впевненні в собі, в своїх здібностях, можливостях, але характер при цьому оцінюють низько.

Порівняємо показники самооцінки у неуспішних дітей: найнижчий бал – самооцінка авторитету, найвищий – самооцінка умілості рук. Ймовірно, що ці діти не мають авторитету серед однолітків, та зате володіють високим рівнем умілістю рук.

Порівнянний Х-середнє по сигмі (стандартне відхилення) у успішних дітей. За всіма показниками вийшло, що сигма на багато менше Х-среднього. Це говорить про змішаний характер групової і індивідуальної тенденції

Порівнянний Х середнє по сигмі у неуспішних дітей. Також за всіма показниками сигма менше Х середнього. Самий найменший відрив отримали такі показники: самооцінка авторитету і самооцінка упевненості. Це знову ж таки говорить про змішаний характер групової і індивідуальної тенденції.

2. На даному етапі ми вивчили особові властивості, що впливають на самооцінку по методиці «Особовий диференціал» (показник оцінки, показник сили, показник активності).

Порівнянний Х-середнє у успішних дітей з нормою. Показник оцінки в нормі – 1,5; у нас вийшло по Х-середньому = 1,03. Це вказує на критичне відношення людини до себе, незадоволення своєю поведінкою, особливостей особи. Показник сили в нормі – 1,09; вийшло Х-середнє = 0,46. Це свідчить про низький самоконтроль, тривожність і стомлюваність. Це говорить Показник активності в нормі – 0,63; отримали Х-середнє = 0,44. Певна пасивність, емоційна врівноваженість. Бачимо, що за всіма показниками отримані результати нижчі за норму.

Порівнянний Х-середнє у неуспішних дітей з нормою. Показник оцінки в нормі – 1,5; у нас вийшло по Х-середньому = 1,01. Так само як і у успішних дітей вказує на критичне відношення до самого собі.

Результати діагностичного дослідження соціально-психологічних властивостей молодших школярів за допомогою методики «Особовий диференціал»

Табл. 3.7. Успішні діти

І.П.	стать	Вік	Показник оцінки			Показник сили		Показник активності
			Бали		Значення	Бали	Значення	Бали		Значення
1. Женя Б.	ж	8 р., 2міс.	1,71		високе	0,85	низьке	0,85		високе
2. Антон М.	м	8 р., 6міс.	0,29		низьке	-1,0	низьке	0,29		низьке
3. Женя П.	м	8 р., 5міс.	0,14		низьке	0	низьке	0,14		низьке
4.Іра Р.	ж	8 р., 3міс.	1,14		низьке	0,43	низьке	0,43		низьке
5. Кирило Ш.	м	8 р., 2міс.	1,29		низьке	1,43	високе	-0,57		низьке
6.Віка В.	ж	9 р., 2міс.	1,85		високе	0	низьке	0,71		високе
7.Віка До.	ж	9 р., 8міс.	0,87		низьке	0,71	низьке	1,29		високе
8. Свєта Е.	ж	9 р., 3міс.	1,71		високе	0,57	низьке	0,57		низьке
9. Саша Кор.	м	9 р.1міс.	0,28		низьке	0,14	низьке	0		низьке
10. Оля М.	ж	9 р., 9міс.	1,14		низьке	0,42	низьке	1,14		високе
11. Настя М.	ж	9 р.11міс.	0,28		низьке	1,29	високе	0,14		низьке
12. Лада С.	ж	9 р., 1міс.	1,71		високе	0,85	низьке	0,28		низьке
13. Люба А.	ж	10 р., 4міс.	1,0		низьке	0,71	низьке	0,57		низьке
14. Кирило Л.	м	10 р., 3міс.	0,43		низьке	0,57	низьке	0,28		низьке
15. Оля С.	ж	10 р., 4міс.	1,71		високе	0	низьке	0,43		низьке
Середні показники			1,03			0,46		0,44
Стандартне відхилення (сигма)				0,62		0,50			0,45

 

Табл. 3.8. Неуспішні діти

І.П.	Стать	Вік	Чинник оцінки		Чинник сили		Чинник активності
			Бали	Значення	Бали	Значення	Бали	Значення
1. Оля Г.	ж	8 р., 3міс.	-0,78	низьке	-1,42	низьке	0,28	низьке
2. Саша К.	м	8 р., 1міс.	0,71	низьке	0,43	низьке	-0,14	низьке
3.Діма П.	м	8 р., 6міс.	0,71	низьке	-0,43	низьке	0,71	високе
4. Костить С.	м	8 р., 6міс.	1,0	низьке	0,14	низьке	0,43	низьке
4. Даша З.	ж	8 р., 11міс.	0,42	низьке	-0,42	низьке	0,42	низьке
6.Іра Д.	ж	8 р., 11міс.	1,14	низьке	0,29	низьке	1,14	високе
7.Іра З.	ж	9 р., 7міс.	1,85	високе	0	низьке	0,42	низьке
8. Стас О.	м	9 р., 2міс.	2,57	високе	1,57	високе	1,29	високе
9. Костик П	м	9 р., 6міс.	1,86	високе	1,57	високе	1,43	високе
10. КирилоП.	ж	9 р., 6міс.	2,57	високе	-0,57	низьке	2,85	високе
11. Вася Т.	м	9 р., 8міс.	2,28	високе	2,14	високе	1,29	високе
12.Діма І.	м	10 р., 7міс.	-0,78	низьке	-1,42	низьке	0,28	низьке
13. Ваня Д.	м	10 р., 1міс.	-0,57	низьке	-0,71	низьке	0	низьке
14. Таня С.	ж	10 р., 3міс.	1,29	низьке	0,43	низьке	1,31	високе
15. Марина В.	ж	10 р., 10міс.	0,86	низьке	-0,14	низьке	0	низьке
Середні показники			1,01			0,09		0,78
Стандартне відхилення (сигма)			1,12			1,04		0,78

 

Результати діагностичного досліджння соціально-психологічних властивостей молодших школярів за допомогою методики «Особовий диференціал»

Табл. 3.9

Показники	Успішні діти	Погано успішні діти
	бал	бал
Показник оцінки	1,03	1,01
Показник сили	0,46	0,09
Показник активності	0,44	0,78

Показник сили в нормі – 1,09; вийшло Х-середнє = 0,09. Це дуже низький результат, він свідчить і вказує на остенизацию і тривожності.

Показник активності в нормі – 0,63; отримали Х-середнє = 0,78. Вказує на товариськість, міжособову активність, імпульсивність. Бачимо, що показники оцінки і сили нижчі за норму, але якщо поглянемо на показник активності – вище.

Порівнянний Х-середнє по сигмі у успішних дітей. візьмемо для порівняння чинник оцінки, вийшло, що сигма менше середнього показника – це говорить про тенденцію, що змішала; показник сили: сигма більше на 0,04 середнього показника – спостерігається групова тенденція; показник активності: сигма більше на 0,01 – це говорить про групову тенденцію.

Порівнянний Х-середнє по сигмі у неуспішних дітей, візьмемо для порівняння чинник оцінки, вийшло, що сигма більше середнього показника – це говорить про групову тенденцію; показник сили: сигма більше середнього показника – спостерігається групова тенденція; показник активності: сигма рівна Х-середньому – це говорить про індивідуальну тенденцію.

3. При порівнянні експертної оцінки (яку дали вчителі) і результатими отриманими за допомогою методики Векслера (субтест №1 «Обізнаність»). У нас вийшло, що в першій групі дітей (добре успішні) по тесту Векслера і в експертній оцінці немає різниці. З 15 дітей в 14 – норма, в 1 – вище за норму. Порівняємо результати у неуспішних дітей, за експертною оцінкою 15 таких дітей, по тесту Векслера інтелект нижче за норму у 6 дітей, в останніх в нормі. Таким чином, рівень інтелекту «норма» не впливає на успішність навчання. Такі діти є в групі як добре успішні, так і погано успішні в учбовій діяльності. А такі показники, як «вище за норму» і «нижче за норму» впливають на рівень успішності.

Порівнянний Х-середнє з сигмою, у нас вийшло, що сигма в обох групах дітей нижча за середні показники, це говорить про змішану тенденцію.

Аналіз результатів індивідуального дослідження груп ризику

Ваня К. має по тесту Векслера високий рівень (погано успішне дитя), самооцінка упевненості в собі – середній рівень, останні показники – низький рівень (критичність до себе, своїм можливостям)

Даша З. має по тесту Векслера – високий ровень, але відноситися до неуспішних дітей за експертною оцінкою, загальна самооцінка – 1 рівень, але показник оцінки 3 рівень. Це свідчить про можливих невротичних або інших проблемах, пов'язаних з відчуттями малої цінності своєї особи (по соціометрії 2 рівень). Звернемося до результатів по спостереженню.

Результати виміру інтелектуальних здібностей молодших школярів за допомогою субтесту №1 (обізнаність) Векслера

Табл. 3.9. Успішні діти

І.П.	Стать	Вік	Шкальна оцінка (у балах)	Значення
1. Женя Б.	ж	8 р., 2міс.	7	Норма
2. Антон М.	м	8 р., 6міс.	8	Норма
3. Женя П.	м	8 р., 5міс.	10	Норма
4.Іра Р.	ж	8 р., 3міс.	6	Норма
5. Кирило Ш.	м	8 р., 2міс.	9	Норма
6.Віка В.	ж	9 р., 2міс.	6	Норма
7.Віка Д.	ж	9 р., 8міс.	8	Норма
8. Свєта Е.	ж	9 р., 3міс.	6	Норма
9. Саша К.	м	9 р.1міс.	8	Норма
10. Оля М.	ж	9 р., 9міс.	7	Норма
11. Настя М.	ж	9 р.11міс.	6	Норма
12. Лада С.	ж	9 р., 1міс.	13	Норма
13. Люба А.	ж	10 р., 4міс.	11	Норма
14. Кирило Л.	м	10 р., 3міс.	15	Вище за норму
15. Оля С.	ж	10 р., 4міс.	13	Норма
Середні показники			8,87
Стандартне відхилення (сигма)			2,92

Табл. 3.1.0. Неуспішні діти

І.П.	Пів	Вік	Шкальна оцінка (у балах)	Значення
1. Оля Г.	ж	8 р., 3міс.	5	Нижче за норму
2. Саша К.	м	8 р., 1міс.	5	Нижче за норму
3.Діма П.	м	8 р., 6міс.	7	Норма
4. Костить С.	м	8 р., 6міс.	5	Нижче за норму
4. Даша З.	ж	8 р., 11міс.	10	Норма
6.Іра До.	ж	8 р., 11міс.	5	Нижче за норму
7.Іра З.	ж	9 р., 7міс.	7	Норма
8. Стас О.	м	9 р., 2міс.	6	Норма
9. Костик П		9 р., 6міс.	7	Норма
10. Кирило П.	ж	9 р., 6міс.	5	Нижче за норму
11. Вася Т.	м	9 р., 8міс.	5	Нижче за норму
12.Діма І.	м	10 р., 7міс.	7	Норма
13. Ваня Д.	м	10 р., 1міс.	5	Нижче за норму
14. Таня С.	ж	10 р., 3міс.	13	Норма
15. Марина В.	ж	10 р., 10міс.	5	Нижче за норму
Середні показники			7,0
Стандартне відхилення (сигма)			2,47

Діма І. на уроці не працює, видно, що матеріал знає, але руку не піднімає. Буває, що завдання виконує з першого разу, а буває і перепитує. На урок ніколи не приносить додаткову літературу (інформацію), а інколи і заданий матеріал не приносить. Ініціативу не проявляє.

На зміні Діма любить над ким-небудь пожартувати, образити. Отримуючи здачу – плаче.

Бачимо, що просліджується низька самооцінка, товариськість (не завжди), імпульсивність. Даний учень з середнім рівнем інтелекту, може вчитися краще і відноситися до успішних дітей.

Результати діагност підтверджуються спостереженням і бесідою.

Даша З. на уроці тягнеться відповідати, піднімає руку, завдання виконує з цікавістю, захоплено, необхідні додаткові завдання. На урок приносить додаткову інформацію, просить доповідь до наступного уроку.

Показує додаткову інформацію, розповідає про події, про які прочитала удома, розглядає книги.

Результати діагностики підтверджуються спостереженням і бесідою.

Проаналізувавши результати по діагностичних методиках, дані яких представлені вище, можна зробити наступні висновки. Отримані результати суперечать описуваним в літературі закономірностям. По наших результатах успішність навчання не впливає на самооцінку молодшого школяра, і означає гіпотеза підтвердилася частково. Самооцінка неуспішних і успішних в учбовій діяльності дітей не відрізняється, тобто, немає значимих відмінностей в рівні самооцінки цих дітей.

Висновки

 

Проаналізувавши матеріали дослідження можна зробити наступні висновки:

Тривала неуспішність формує у школяра моральну й психологічну травму, породжує невпевненість у власних силах. Вченими виділяються три показники, на основі яких можуть бути розглянуті розбіжності у поведінці дітей одного віку й особливості їхньої успішності в навчанні: а) ставлення до навчання; б) організація навчальної роботи; в) засвоєння знань і навичок. Ці показники можуть по-різному виявлятися у дітей з однаковою успішністю, тому що не може бути однозначних зв’язків між рівнем успішності в навчанні й ставленням до навчання.

Таким чином, аналіз психолого-педагогічних досліджень, які присвячені психологічним проблемам успішності навчання, доводять, що на шляху до вирішення цих проблем зроблено чимало. Однак ще виникає багато питань про причини, що викликають труднощі в навчанні. Практикам (педагогам, психологам) слід здійснювати поглиблене вивчення особливостей особистості школяра, аналізувати, які фактори допомагають йому уникати труднощів у навчанні і сприяють успішному оволодінню знаннями.

Ми робимо висновок, що самооцінка, яка закріпилася і стала рисою характеру, не обмежується рамками однієї будь-якої діяльності, а поширюється й на інші види. Аналіз ряду досліджень дає змогу зазначити, що важливим фактором у формуванні особистості дитини є оцінювання її діяльності дорослими людьми. Емоційне самопочуття дитини залежить від того, які стосунки склалися у нього з оточуючими його людьми. Дуже важливим для дитини є налагодження міжособистісних відносин із вчительем (вчитель і учень є рівноправними суб’єктами). Така взаємодія спонукає до творчості учнів і вчительа, робить навчання цікавим та ефективним. При цьому пізнавальна активність учнів є максимальною, в результаті такої діяльності дитина здатна до самооцінки.

Проаналізувавши результати по діагностичних методиках, дані яких представлені вище, можна зробити наступні висновки. Отримані результати суперечать описуваним в літературі закономірностям. По наших результатах успішність навчання не впливає на самооцінку молодшого школяра, і означає гіпотеза підтвердилася частково. Самооцінка неуспішних і успішних в учбовій діяльності дітей не відрізняється, тобто, немає значимих відмінностей в рівні самооцінки цих дітей.

На першому етапі, ми вивчили рівні самооцінки дітей по методиці Дембо-Рубінштейна. Розумові здібності вище неуспішних дітей. А ось загальна самооцінка – у успішних дітей.

Далі, ми вивчили особові властивості, що впливають на самооцінку, за допомогою методики «особовий диференціал». Бачимо, що показник активності практично не відрізняється в двох груп дітей. Чинник сили вище у успішних дітей, це говорить про упевненість в собі таких дітей.

Потім порівняли успішність дітей за експертною оцінкою (оцінка класного керівника) і показники інтелекту. Результат експертної оцінки підтвердився тестом Векслера «Обізнаність». Неуспішні діти в учбовій діяльності по результатах мають низький рівень інтелекту.

За результатами методики «Особовий диференціал» можна зробити наступні висновки. Показник оцінки практично не розрізняється в даних двох груп дітей. Це говорить про високий рівень самоповаги, задоволеності собою, оптимізм і упевненість. Показник сили нижче у погано успішних дітей, схильність таких дітей до тривожності і швидкої стомлюваності. А ось показник активності значно вище неуспішних дітей в учбовій діяльності, такі діти товариські, активні, але в той же час імпульсивні.

Список використаних джерел та літератури

1.  Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, №34, ст. 451

2.  Акудинова Н.Э. Об особенностях оценки и самооценки учащихся 1–4 кл. // Вопр.пс. – 2008, №3–5. – с. 27

3.  Ананьев Б.Г. «Психология педагогической оценки» // Избранние психологические труди. Том 2. М., Просвещение, 2000. – с. 450

4.  Ананьев Б.Г. «Развитие детей в процессе начального обучения и воспитания» // Проблеми обучения и воспитания в начальной школе. М., УЧПЕДГИЗ, 2000. – с. 221

5.  Бернс Р. «Развитие Я – концепции и воспитания». М., Прогресс, 2006. – с. 227

6.  Бернс Р. Развитие Я – концепции и воспитание. М.: Прогресс, 2006 г., с. 422

7.  Блонский П.П. «Школьная успеваемость» // Избранние педагогические произведения. АПН РСФСР, 2001. – с. 48

8.  Божович Л.И. «Личность и ее формирование в детском возрасте». М., Просвещение, 2008. – с. 340

9.  Божович Л.И. «О некоторих проблемах и методах изучения личности школьника» // Вопроси психологии личности школьника. М., Просвещение, 2008. – с. 27

10.  Бондаренко Л.И. Основние этапи становления самосознания – К., 2009. – с. 327

11.  Борисов Ю.А., Кудрявцев И.А. Смисловая сфера сознания и самосознания успешних и неуспешних менеджеров среднего звена // Психосемантика // Психологический журнал, 2003 г., т. 24, №1, с. 91–103

12.  Боришевський М.И. Психологические особенности самосознания подростка – К.: Вища школа – 2000. – с. 168.

13.  Бударний А.А. Преодолевать неуспеваемость / А.А. Бударний // Народное образование. – 2003. – №10.

14.  Бударний А.А., Розенталь У.Д. «Об одной из возможностей преодоления второгодничества» – Советская педагогика, 1996, №7.

15.  Волокитина М.Н. «Очерки психологии младших школьников». М., АПН РСФСР, 1954. – с. 470

16.  Вопроси предупреждения неуспеваемости школьников // Сб. статей под ред. Ю.К. Бабанского, Ростов-на-Дону, 2002., с. 325

17.  Виготский Л.С. «Проблеми обучения и умственного развития» // Избранние исследования. М., 2006 г. с. 450

18.  Лернер И.Я. «Критерий уровней познавательной самостоятельности учащихся» // Новие исследования в педагогических науках. 2001, №4. с. 3

19.  Гамезо М.В., Неволин И.Г. «Психосоматические аспекти проблеми познавательной деятельности и общения». М., 1993. с. 50

20.  Гельмонт А.Н. «О причинах неуспеваемости и путях ее преодоления». М., 2004. с. 37–45

21.  Голубева А.Н. «Психологические особенности проявления настойчивости у детей дошкольного возраста», М. Просвещение, 1996. с. 4

22.  Горбачева В.А. «К вопросу формирования оценки и самооценки у детей». АПН РСФСР, 1992, №18. с. 14

23.  Давидов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте // Вопр.пс. – 1992, №1–2.

24.  Давидов В.В. Учебная деятельность: состояние и проблеми исследования / В.В. Давидов // Вопроси психологии. – 2001. – №6.

25.  Липкина А.И. «Педагогическая оценка и ее влияние на формирование личности неуспевающего школьника» // Психологические проблеми неуспеваемости школьников. М., 1991. с. 132–157