Навигация
Розрахунок сум дотацій товаровиробникам
18442
знака
0
таблиц
0
изображений
2. Розрахунок сум дотацій товаровиробникам
Переробні підприємства щомісяця здійснюють розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставку молока та м'яса в живій вазі за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на небюджетний рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування за платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період, окрім особистих селянських господарств.
З урахуванням авансового платежу перерахування дотації повинно проводитися переробним підприємством не менше двох разів на місяць.
Не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
Суми дотацій за поставлені переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі сільськогосподарські товаровиробники використовують виключно для розвитку тваринництва - насамперед для забезпечення тваринництва кормами, відтворення поголів'я, придбання племінних ресурсів та здійснення ветеринарних заходів.
Конкретні напрями використання зазначених коштів встановлюються Мінагрополітики.
За використання дотації не за цільовим призначенням керівники сільськогосподарських підприємств несуть відповідальність згідно із законом.
Контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх перерахування за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби.
Переробні підприємства та сільськогосподарські товаровиробники ведуть бухгалтерський і податковий облік розрахунків з податку на додану вартість у порядку, встановленому законодавством.
Переробні підприємства до 5 числа другого місяця після закінчення звітного кварталу подають управлінням агропромислового розвитку районних, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим звіт про рух грошових коштів на небюджетних рахунках за формою, встановленою Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном та Державною податковою адміністрацією.
Управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій до 8 числа другого місяця після закінчення звітного кварталу узагальнюють зазначену інформацію в розрізі переробних підприємств і подають її головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрацій та Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим.
Головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим до 12 числа другого місяця після закінчення звітного кварталу узагальнюють зазначену інформацію в розрізі переробних підприємств та подають Мінагрополітики.
Мінагрополітики до 20 числа другого місяця після закінчення звітного кварталу узагальнює зазначену інформацію в розрізі регіонів та подає Мінфіну і Державній податковій адміністрації.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.
Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.
У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.
На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.
Залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.
Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.
Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.
Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується підприємством на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету.
Контроль за використанням коштів податку на додану вартість здійснюють управління агропромислового розвитку районних, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим та споживчі товариства разом з відповідними органами державної податкової служби і фінансовими органами.
Висновки
Сільське господарство України має значні податкові пільги та привілеї. Головною причиною такого становища є намагання замінити низький рівень бюджетної підтримки значними податковими пільгами. Зрозуміло, що розвиток сільських територій залежить від розвитку сільського господарства, але сільські території набагато ширше поняття, ніж сільське господарство. При цьому економіка сільських територій та її розвиток значною мірою залежать від державних інвестицій в сільську інфраструктуру, щоб зробити сільську місцевість привабливішою для несільськогосподарської діяльності. Сільське господарство має робити свій внесок у розвиток сільських територій, але не через підтримку соціальної сфери, а через більші податкові відрахування, щоб місцеві органи влади мали змогу ефективно виконувати свої обов'язки.
Список використаної літератури
1. ПанасюкВ.М., Ковальчук Є.К., Бобрівець С.В. Податковий облік: Навч. посіб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 260 с
2. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.Я. Дем'яненка. - К.: ІАЕ, 2001. - 403 с
3. Меєрс В., Дем'яненко С, Джонсон Т, Зоря С. Зміна фокуса аграрної політики та розвитку села в Україні: висновки та перспективи для руху вперед: Зб. наук, праць. - К.: КНЕУ, 2005. - 172с.
4. Сільське господарство України: криза та відновлення / За ред.. Штефана фон Крамона-Таубаделя, Сергія Демяненка, Арніма Куна. - К.: КНЕУ, 2004. - 207с.
5. Закон України „Про систему оподаткування” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 39, ст.510, зі змінами та доповненнями від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234.
6. Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 5-6, ст.39, зі змінами та доповненнями від 06.12.2006.
7. Закон України „Про податок на додану вартість” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 21, ст.156 , зі змінами та доповненнями від 22.12.2006.
8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі” від 12 травня 1999 р. N 805, зі змінами від 04.03.2004.
Похожие работы
Активізація діяльності підприємств харчової промисловості шляхом удосконалення механізму регулювання
... ї системи як оптимальний шлях розвитку підприємств харчової промисловості // "Молодь і ринок". – 2006. – №3(18). – С.151 –154. АНОТАЦІЯ Андрусік І.І. Активізація діяльності підприємств харчової промисловості шляхом удосконалення механізму регулювання. – Рукопис Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприє ...
... сільських та інших товаровиробників АПК, у тому числі й зерновиробників. 3. Стратегічні аспекти використання експортного потенціалу зхернового господарства Херсонської області Сучасний зерновий ринок Херсонської області все ще перебуває на стадії становлення і не забезпечує виконання основних функцій: організації оптової й роздрібної торгівлі, формування конкурентного середовища, контролю ...
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
... кроком у вирішенні якої є порівняльний аналіз змісту аграрних перетворень у державах ЦСЄ та в Україні. Тому вивчення особливостей реалізації аграрних реформ у державах ЦСЄ становить для України істотний інтерес. Щодо просування вітчизняної продукції на світовий ринок, то тут потрібно посилення роботи наших посольств, їх торгових місій, особливо в країнах — потенційних партнерах зовнішньоекономі ...
0 комментариев