Навигация
Особливості української фешн-індустрії ХХІ ст
34943
знака
0
таблиц
0
изображений
1.2 Особливості української фешн-індустрії ХХІ ст.
Мода як феномен культури людства розвивається в тісному взаємозв’язку з економічним, науковим, технічним прогресом. Мода кінця XX – початку ХХІ ст., як і мода попередніх століть, підлягає загальним законам історичного розвитку і відбиває всі особливості свого часу: найважливіші культурні досягнення, найпомітніші події суспільно-політичного життя, війни, революції, економічні кризи. Динаміка соціальних процесів обумовлювала стрімку зміну форм правління, економічну і політичну нестабільність, зіштовхувала й “перемішувала” соціальні класи й прошарки.
У ХХ ст. мода не лише стала відчутним фактором впливу на характер перебігу соціокультурних процесів, а й великою мірою визначала їх спрямованість, стала одним із суспільних регуляторів поведінки широких мас населення індустріально розвинених країн, а до деякої міри й країн, що розвиваються. Упродовж останніх десятиліть мода як цілісне універсальне явище виходить за межі будь-якого окремого виду людської діяльності.
В останні десятиліття відбувається активне становлення індустрії моди в Україні.
Мода України живе за світовими законами, і двічі на рік, починаючи з 1997 року, у Києві відбувається український тиждень pret-a-porter „Сезони моди”, заснований РІА “Янко”, журналом “Єва” та Домом моди “Сергій Бизов”.
Українська фешн-індустрія відома багатьма іменами видатних модельєрів-дизайнерів.
Ім'я дизайнера та підприємця Михайла Вороніна відоме далеко за межами України. Його колекції здобули численні міжнародні нагороди, серед яких премії „Золотий наперсток” (Париж, 1993 р.) і „Краща торгова марка року” (м. Рим, 1997 рік), міжнародний приз якості „Золота арка Європи” (Мадрид), Золотий ступінь визнання Global quality management (США). Фірмові магазини Михайла Вороніна відкриті у Відні та Нью-Йорку, постійно проводяться покази його колекцій у столицях світової моди. Сьогодні фабрика „Желань”, яку він очолює багато років, – одна з трьох у Європі, що мають найсучасніше технологічне обладнання.
Моделі Вікторії Гресь стали відомими з перших „Сезонів моди” (Осінь-зима 97). Уже тоді робота Вікторії викликала фурор та захоплені відгуки журналістів, які визнали її найсенсаційнішим відкриттям „Сезонів”, особливо відзначивши витончений класичний стиль, притаманний її моделям. Дизайнер вдало визначила свого клієнта – незалежну активну жінку, яка сама творить своє життя і приймає важливі рішення.
Традиційне словосполучення „авангардний дизайнер” навряд чи дозволить осягнути творчість Олексія Залевського. Не лише модельєр, але й майстер „перформансу”, Олексій постійно дивує своїми творчими ідеями і новим поглядом на, здавалося б, звичні речі і явища. Залевський – прихильник теорії „безмежного прет-а-порте”, згідно з якою всі речі, які фізично можна одягти, придатні для повсякденного носіння.
Ольга Громова – феномен поєднання таланту дизайнера й менеджера нової формації. Унікальні розробки моделей взуття, аксесуарів, ювелірних прикрас у поєднанні з ручною роботою у вишивці і розпису по тканині дозволяють Ользі створювати цілісні і неповторні образи. Покази її колекцій з успіхом проходять у Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, Делі, Лондоні, Женеві й інших містах Європи. Крім дизайн-студії, Ольга Громова очолює також компанії „Громова-ексклюзив” і „Громова-дизайн”. Більше того, Ольга створює корпоративний одяг для „Філіп Моріс”, „Интербрю”, „Брітіш Табако” і „Галахар”.
Творчість Лілії Пустовіт належить до напрямку так званої концептуальної моди, що поєднує дизайнерів різних європейських країн. Одночасно національні і космополітичні, її колекції відомі за кордоном навіть більше, ніж в Україні. Кумир „просунутої” молоді й улюблениця модних критиків, вона часто з'являється в найкращих і найактуальніших добірках журналів L’Oficiele, Elle, Vogue. Але, ставши володарем „Золотого ґудзика”, переможницею конкурсу „Адміралтейська голка” і лауреатом найрізноманітніших фестивалів, Ліля філософськи ставиться до публічних атрибутів визнання свого таланту. Вона спокійно і послідовно реалізує свій дар, продовжуючи створювати гармонійні образи – актуальні і водночас позачасові.
Самобутній стиль Віктора Анісімова широко відомий не тільки в Україні, але й у Європі. Анісімов – майстер „колекцій-перформансів” – став однією з візитних карток української моди. Саме за таку колекцію йому 1999 року був присуджений „Золотий ґудзик” на міжнародному конкурсі „In Vogue” у Вільнюсі. Утім, робота з „трансформерами” – лише один з етапів творчості Анісімова. Сьогодні він використовує інші прийоми, але не змінює своєї аудиторії – сучасної, космополітичної міської молоді. Одна з обов'язкових характеристик колекцій Анісімова – актуальність, причому не тільки стильова, але й соціальна.
Ще молодим дизайнером Олександр Гапчук пішов на сміливий експеримент. Він запропонував свої послуги будинку побуту „Столичний” – звичайному будинкові побуту, у якому, крім іншого, був пошивний цех. Дизайнерові хотілося продемонструвати, що справжній професіонал здатний реалізувати свій талант у будь-яких умовах, незважаючи ні на певні обмеження або спеціальні вимоги. І згодом яскраві, сміливі, несподівані колекції БП „Столичний” стали одними з головних подій на „Сезонах моди”. А про чудового модельєра, який однаково талановито, зі смаком і професіоналізмом працює як у жіночій, так і в чоловічій моді, заговорила вся країна. Гапчук прагне створювати моду, досконалістю якої можна довго насолоджуватися, відкриваючи в кожній моделі нові грані краси.
Олена Ворожбит і Тетяна Земськова здобули міжнародне визнання, коли стали лауреатами Асамблеї неприборканої моди в Ризі. Згодом їхня творчість стала більш урівноваженою і сьогодні тандем Ворожбит–Земськова демонструє тонко збалансовану моду, у якій однаково присутні бездоганна функціональність, зручність, а також відповідність останнім трендам європейської моди. Дизайнери не шукають легких шляхів і не прагнуть вражати за рахунок „екстремального” в моді. Вони принципово не заглиблюються в етнічну екзотику, негативізм, агресивність або сучасну урбаністичну культуру. Залишаючись у рамках класичної жіночої моди, Ворожбит і Земськова створюють дуже сучасні, актуальні, позитивні і світлі образи, поєднані з бездоганністю покрою, красою матеріалів і точністю художніх прийомів.
У творчості Оксани Караванської дизайнерський талант і професіоналізм художника-конструктора поєдналися з яскравим сприйняттям містичної атмосфери давніх Карпат, з їх давньою історією і вражаючою красою. Львів’янка Оксана Караванська дуже тонко відчуває енергетику української культури, однак її колекції далекі від прямого „етнографізму”. В'язання, вишивка, бісерне плетиво, стьобані вручну тканини стають природними елементами сучасних ансамблів, надаючи їм унікальності і „штучності”, дуже цінної в епоху масового виробництва. Колекції Оксани Караванської мали успіх у Києві, Варшаві, Будапешті та інших містах. Український колорит колекцій незмінно відчувається не тільки в самих моделях, але й у режисурі показів, які супроводжуються автентичною й обробленою музикою Карпатської України.
Діана Дорожкіна – дизайнер, яка створює шедеври з хутра та шкіри, визнана на одному з найпрестижніших міжнародних конкурсів молодих дизайнерів у Бельгії “Еталь де ля мод”. Її сукня “Морська мушля” стала кращою на конкурсі “Кришталевий силует”. Щороку колекції Діани Дорожкіної – це демонстрація нових тканин, колірних гам та оновлених деталей на класичних моделях. У її колекціях поєднані шкіра з шовком, шифоном та плетивом. Головним акцентом є корсет, який став її візитною карткою. Промоушн своїх колекцій Діана робить незмінним, обов’язково нагадуючи, що все хутро виготовлене в Україні.
Анна Бабенко впевнена, що ділова жінка здатна одягатися яскраво, цікаво, оригінально, іноді навіть трохи екстравагантно і, безумовно, модно – і при цьому вийти за межі буржуазної (у позитивному сенсі слова) респектабельності.
Коли Олександр Моняк вирішив стати дизайнером, живопис багато втратив. Чудове відчуття кольору, здатність до творення надскладних кольорових і тональних композицій, уміння передати колоритом настрій і стан роблять колекції Моняка унікальними на строкатій мапі української моди.
Отже, як бачимо українська модна індустрія відомими іменами дизайнерів не поступається європейській столиці моди. Українські модельєри вирізняються особливістю стилю, відчуттям національного колориту, що відбивається не лише на створених моделях, а й на організації показу колекцій.
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПОКАЗУ МОД
Похожие работы
... ічні можливості й особливості, правильно спрямувати здібності. Таким чином, проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що використання різних форм організації навчання природознавства в початковій школі (усіх типів уроків, усіх видів позаурочної та позакласної роботи) є ефективним засобом формування природничих знань учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує ...
... . Автобус чекає тих, що запізнилися тільки 15 хвилин, після чого рухається далі по маршруту. Ті, хто спізнюється, наздоганяє групу самостійно[6; c.33]. РОЗДІЛ 3 ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОБУСНИХ ТУРИСЬКИХ МАРШРУТІВ 3.1 Загальні відомості про ТФ «Гедеон» Туристична фірма «Гедеон» входить в одну з найбільших систем туріндустрії, створеної в 1995 році. «Гедеон» виховав не одне покоління ...
... ; скріплення шкільного предмету з життям; поглиблення і розширення змісту предмету, що вивчається; розвиток здібностей учнів; здійснення індивідуального підходу; професійна організація позакласної виховної роботи; вдосконалення умінь і навичок використання джерел інформації. Проте Н. М. Верзілін відзначає, що кінцева мета і завданняпозакласної виховної роботи можуть бути конкретизовані і змінені ...
... різноманітні форми роботи з картками. Таким чином, самостійна робота в початкових класах - обов'язковий компонент процесу навчання. 2.2 Пошук шляхів вдосконалення самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; актуальні проблеми і знахідки Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її і ...
0 комментариев