Навигация
3. Види державних пенсій
Термін „пенсія” походить від латинського „pensio” – тобто платіж. У тлумачному словникові російської мови термін „пенсія” визначається як грошове забезпечення за вислугу років, з інвалідності, непрацездатності тощо. У літературі з соціального забезпечення думки різних авторів щодо визначення поняття пенсії неоднакові. Наприклад, Є.І.Астрахан вважає, що пенсія – це періодичні виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального страхування з метою матеріального забезпечення робітника, службовця чи його сім’ї у зв’язку з завершенням певного великого циклу його трудової діяльності або у зв’зку з остаточним чи тривалим вибуттям його з числа повноцінних працівників.
На думку В.Н.Толкунової пенсія – це матеріальне забезпечення громадян у старості, з інвалідності та в разі втрати годувальника, а також за вислугу років у вигляді системних грошових виплат.[4]
За І.М.Сиротою пенсія – це грошова виплата (з розрахунку на місяць), що призначається непрацездатним громадянам у зв’язку з настанням певних обставин – із виповненням відповідного віку, настанням інвалідності. [11]
В сучасних умовах пенсію можна розглядати як грошову виплату (з розрахунку на місяць), яка призначається відповідно до встановлених державою правил громадянам, що досягли пенсійного віку, чи які набули спеціального стажу (вислуги років) встановленої тривалості, або яким встановлена інвалідність чи які втратили годувальника, чи за інших обставин, за рахунок коштів Пенсійного фонду, Накопичувального пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, недержавних пенсійних фондів, а також коштів, асигнованих на ці цілі державою з державного бюджету.[4]
Отже, всі пенсії поділяються на два види – трудові (які включають пенсії за віком, пенсії по інвалідності, пенсії у зв’язку з втратою годувальника, пенсії за вислугу років) і соціальні пенсії та допомоги.
Пенсії за віком на сьогодні - це основний вид матеріального забезпечення непрацездатних громадян, що стосується життєво-важливих інтересів мільйонів пенсіонерів. У загальній чисельності пенсіонерів нашої країни (а їх близько 15 млн. осіб) 10 млн. (70 %) - це пенсіонери за віком.
Для призначення трудової пенсії за віком, крім досягнення певного віку, що є для цього основною підставою, необхідна ще й наявність трудового (в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування - страхового) стажу, характер та тривалість якого
якісно впливає на вид та розмір пенсії за віком. Отже, пенсія за віком - це така пенсія, яка призначається з досягненням особою певного віку та водночас набуттям нею необхідного трудового (страхового) стажу. Пенсійний вік та тривалість стажу, які необхідні для призначення пенсії, встановлюються законом. Для кожної категорії осіб вони різні.
Пенсія за віком призначається довічно. Вона не залежить від фактичного стану працездатності. І саме цим цей вид пенсії відрізняється від пенсії по інвалідності. Пенсія за віком суттєво відрізняється і від пенсії за вислугу років, яка також не залежить від фактичного стану працездатності особи. При призначенні пенсії за віком до уваги насамперед береться пенсійний вік і як додаткова підстава - наявність трудового (страхового) стажу. З призначенням цього виду пенсії працівник може продовжувати працювати на тій же роботі чи посаді, де він працював до призначення пенсії. А для призначення пенсії за вислугу років вік, зазвичай, до уваги не береться, а враховується лише наявність спеціального стажу - вислуги років і працівник повинен полишити роботу, яка дає право на цей вид пенсії.
Загальними умовами пенсійного забезпечення за віком є пенсійний вік і загальний трудовий (страховий) стаж установленої тривалості для загального кола громадян. Під пільговим пенсіонуванням розуміється можливість вийти на пенсію за віком в молодшому, порівняно із загальним колом громадян, віці, за загальної незмінної тривалості трудового (страхового) стажу, або за одночасним зниженням вимог як до віку так і до тривалості трудового стажу.
Пенсійний вік, зазвичай, є головною умовою для призначення цього виду пенсії. Хоча, як виняток, пенсії за віком окремим працівникам, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії можуть призначатися незалежно від віку, а за наявності відповідного стажу на вказаних роботах, а жінкам, які пропрацювали в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу.[4]
Право на пенсію за віком мають: чоловіки – після досягненням 60 років, жінки – після досягнення 55 років.[13] Такий вік встановлений для призначення пенсій тим, хто працював на роботах із звичайними умовами праці.
Другою загальною умовою призначення пенсій за віком є наявність трудового чи страхового стажу. Так, для призначення пенсії за віком для загального кола громадян в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є необхідним страховий стаж не менше п'яти років. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється законодавством.
Пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах за деякими особливостями відрізняється від пенсійного забезпечення на загальних підставах. В одних випадках такими підставами є наявність і тривалість спеціального стажу роботи, в інших випадках - правовий статус громадянина. Для кожної категорії громадян ці пільги є неоднаковими. Вони залежать від умов, характеру та тривалості роботи, а також від правового статусу громадянина. Одним надаються пільги щодо зменшення пенсійного віку, другим - стажу, третім зменшується і пенсійний вік і загальний трудовий стаж.
Найбільші пільги щодо пенсійного забезпечення за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці .
Ще одним підвидом трудових пенсій є пенсії по інвалідності. Їх можна визначити, як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також з Державного бюджету, які призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання чи загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Цей вид пенсії істотно відрізняється від пенсії за віком та від пенсії за вислугу років насамперед тим, що така пенсія цілком залежить від фактичного стану працездатності особи, який визначається спеціальним державним медичним органом і вона призначається, зазвичай, на певний період, тобто на період встановлення інвалідності. Лише в окремих випадках призначається довічно. В залежності від причин настання інвалідності пенсії по інвалідності поділяються на:
- пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання;
- пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання. Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання призначаються і виплачуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Право на таку пенсію мають особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку, а також особи, які застрахувались від нещасного випадку добровільно.
Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики стажування, виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Інвалідність внаслідок трудового каліцтва - це нещасний випадок, який спричинив інвалідність чи стався:
а) при виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення;
б) по дорозі на роботу або з роботи;
в) на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи;
г) поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;
д) при виконанні державних або громадських обов'язків; є) при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку.
До професійних захворювань належать такі захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.[4]
Пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання встановлюються всім іншим особам, інвалідність яких не пов'язується з трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Для призначення пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання, крім встановлення однієї із трьох груп інвалідності, потребується ще й страховий стаж інваліда. Цей стаж нараховується аналогічно, як і для призначення пенсії за віком, але він є значно меншим і диференціюється в залежності від віку інваліда.
Пенсії призначаються на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. Інвалідам – чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років пенсії по інвалідності призначаються довічно. [13]
Протягом останнього десятиріччя в Україні домінує тенденція зростання інвалідності. За даними Держкомстату України, на початку 90-х років загальна чисельність інвалідів становила близько 3% усього населення, або 1,5 млн. осіб. У 1995р. загальна чисельність інвалідів дорівнювала 2 млн. 322 тис. осіб, або 4,5 млн. усього населення. На початок 2005р. загальна чисельність інвалідів (включаючи дітей до 18 років) становила 2 млн. 462 тис. Осіб, або 5,3% усього населення.[10]
Наступним підвидом трудових пенсій є пенсії у зв'язку з утратою годувальника. Вони пов'язуються з необхідністю матеріального забезпечення з боку держави непрацездатних членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого. Під пенсією у зв'язку з утратою годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду (в окремих випадках з фонду 
соціального страхування чи бюджету), призначені непрацездатним членам його сім'ї в разі втрати годувальника, які перебували на його утриманні, у розмірі, співвіднесеному із заробітком (доходом) годувальника. Особливість цього виду пенсії полягає в тому, що пенсійне забезпечення членів сім'ї носить похідний характер від права на пенсію іншої особи, яка є годувальником і, що ця пенсія призначається не конкретній особі, а сім'ї, тобто, на всіх членів сім'ї, які мають право на цей вид пенсії призначається одна спільна пенсія. Хоча на вимогу конкретного члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується йому окремо.
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.[4]
Останнім підвидом трудових пенсій є пенсія за вислугу років. За певними своїми ознаками вона дуже схожа на пенсію за віком, оскільки вона, як і пенсія за віком, призначається довічно, не залежить від фактичної працездатності особи, для призначення пенсії за вислугу років до уваги береться трудовий стаж, а іноді враховується і вік. Але пенсія за вислугу років має і суттєві відмінності. Перш за все вона встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто, право на цей вид пенсії має не загальне коло громадян, як на пенсії за віком, а лише окремі категорії працівників.
Запровадження такого виду соціального забезпечення як пенсії за вислугу років головним чином пояснюється специфікою відповідної роботи, професії чи посади, які пов'язані з підвищеними фізичними і емоційними навантаженнями і тривале перебування на яких призводить до інтенсивного зношування людського організму, в наслідок чого працівник втрачає свою професійну працездатність до настання віку, необхідного для призначення пенсії за віком. А подальше використання працівника на такій роботі чи посаді не завжди є доцільним, а інколи і взагалі неможливим і тому виникає необхідність звільнення такого працівника з цієї роботи та компенсувати йому в певній мірі втрачений заробіток у зв'язку з переходом на іншу роботу чи повним припиненням трудової діяльності. Отже встановлення пенсії за вислугу років в певній мірі є пільгою.
Пенсію за вислугу років можна визначити, як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду та Державного бюджету, що призначаються довічно в розмірі, співвіднесеному з минулим заробітком, визначеній законодавством категорії працівників, які мають спеціальний стаж — вислугу років, встановленої тривалості.
Основною умовою для призначення цього виду пенсії є наявність встановленої законом тривалості вислуги років. Слід зазначити, що умови призначення пенсії за вислугу років для кожної категорії громадян неоднакові. Одним вони призначаються лише за наявності вислуги років, незалежно від віку, другим - крім вислуги років, встановлюється і вік, а для третіх, наприклад, державних службовців, враховується, крім всього, і загальний стаж. Але для всіх категорій працівників обов'язковою умовою виходу на пенсію за вислугу років є полишення роботи чи посади, перебування на яких дає право на цей вид пенсії.
До категорії працівників, які мають право на пенсію за вислугу років належать зокрема, військовослужбовці, державні службовці, судді, працівники прокуратури і митних органів, наукові працівники, журналісти державних і комунальних засобів масової інформації, робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення та інші.[4]
Другим видом державних пенсій є соціальні пенсії та допомоги.
Під соціальними пенсіями розуміються щомісячні грошові виплати, які призначаються і виплачуються із Пенсійного фонду непрацездатним непрацюючим громадянам, які з тих чи інших причин не набули права на трудову пенсію. До таких громадян належать:
-інваліди І і II груп, у тому числі інваліди з дитинства, а також інваліди III групи;
-особи, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;
-діти ( в тому числі: брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків) - у разі втрати годувальника;
-діти-інваліди віком до 16 років.[4]
Похожие работы
... своїх працівників, які будуть учасниками такого фонду. Професійні фонди будуть побудовані за принципом професійної належності. Тобто об’єднання громадян або юридичних осіб створюватимуть свій фонд. Недержавне пенсійне забезпечення, що здійснюється страховими організаціями та банківськими установами . Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється страховою організацією на підставі ліцензії на ...
... звільняється із свого місця роботи і повертається на нього у порядку переведення, а державна служба зайнятості першочергово пропонує їм рівноцінну роботу (службу). народний депутат пенсійний забезпечення 2. Пенсійне забезпечення народних депутатів в Україні 2.1 Законодавча база пенсійного забезпечення в Україні Правове регулювання соціального захисту народних депутатів, в тому числі ...
... числі пенсійного забезпечення. 3. Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 р. (із змінами) — визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України і військовослужбовців Збройних сил України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони ...
... . Може самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно з законодавством. 2.2 Порядок справляння внесків до пенсійного фонду на прикладі підприємства 2.2.1 Порядок здійснення нарахувань з заробітної плати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відпові ...
0 комментариев