Прямі польсько-українські інвестиції до і після входження до ЄС

4.3 Прямі польсько-українські інвестиції до і після входження до ЄС

У 1990 р. ЄС включив польських експортерів до Генеральної системи преференцій, що допомогло переорієнтувати збут з Радянського Союзу на західні ринки. Процес інтеграції до ЄС офіційно розпочався 1992 р., коли набула чинності Тимчасова угода з питань торгівлі між Польщею та ЄС. Польща стала членом СОТ у 1995 р., ОЕСР — 1996 р. Структурні зміни у польській економіці мають такі пріоритетні напрями: розвиток малого і середнього підприємництва та приватизація; міжнародна торгівля та європейська інтеграція; промислова політика в галузях вуглевидобування, чорній металургії, видобутку сірки. На червень 2002 р. прямі іноземні інвестиції в економічний розвиток Польщі становили 61,6 млрд. дол. США, з яких у торгівлю та ремонтні послуги спрямовано 7,2 млрд., транспорт, складські послуги та зв’язок — 5,9; обробну промисловість — 23,3 млрд. дол.

За останні роки простежується чітка тенденція до рвучкого зростання обсягу інвестицій в українську економіку, у тому числі прямих іноземних інвестицій. Україна також виступає інвестором у економіки інших країн. Ми з'ясуємо місце Польщі у цьому процесі.

Загальна вартість прямих інвестицій в Україн на 1 січня 2004 року становила 6657,6 млн дол. США, причому у 2003 році інвестиції до української економіки становили 1319,9 млн дол. Інвесторами виступили 114 держав. Найбільшим інвестором в Україні у 2003-2005рр. були США – 1074,8 млн. дол. (16,1%), Кіпр – 779,2 млн дол. (11,7%), Великобританія – 686,1 млн. дол. (10,3%), Голандія – 463,9 млн. дол. (7%), Німеччина – 441,4 млн дол. (6,6%). У сферу промисловості проінвестовано 15%, у виробництво споживчих товарів – 14,8%, у виробництво автоматики – 9%, транспортну галузь – 7,9%. Прямі українські інвестиції за кордон становили наприкінці 2003 року 163,5 млн. дол. США, з чого 55% - інвестиції до країн СНД.

Згідно даних Національного банку Польщі у 2003 році польські фірми проінвестували близько 400 млн дол США у економіки інших держав світу, тобто удвічі більше, ніж за попередній рік. Таке зростання стало можливим лише за рахунок найбільшої з часів розпаду СРСР експансії на східні ринки, а передусім на ринки Росії й України. Проте польські аналітики стверджують, що справжній інвестиційний бум на схід лише розпочинається.

Інвестиції польських фірм у Росії та Україні разом у 2003 році становили близько 100 млн дол. і були у 3-4 рази більшими, ніж у 2002 році. Близько 55 млн. дол. Було проінвестовано у 837 українських фірм з участю польського капіталу, 45 млн. – у 390 фірм, зареєстрованих у Росії. У 2004 році ця цифра для України уже становила 942 фірми, така ж динаміка спостерігається і у останні 3 роки. Представники польських фірм підкреслюють, що Росія і Україна є надзвичайно обіцяючими ринками збуту, що мають величезний потенціал – 7-10% економічного зростання, заробітна платня і промислове виробництво, що швидко зростають, інфляція, що зменшується, економічні і податкові реформи. Рівень цен і торговельної маржі обіцяють швидке повернення інвестицій. Польські фахівці охоче проводять паралелі між українським і російським ринками та польським ринком 90-х років.

Проте вони відзначають і певні труднощі у роботі польських інвесторів на цих ринках – це, передусім, часті зміни законодавства, дія великої кількості підзаконних актів і розпоряджень, бюрократія, корупція, необхідність отримувати значну кількість дозволів і ліцензій. Треба відзначити, що польські підприємці і науковці значну увагу приділяють моніторингу економічної і правової ситуації у країнах СНД і, зокрема, України. Так, уся необхідна і актуальна інформація про ринки СНД міститься у виданнях Інституту цін і закордонної торгівлі, журналі „Східний партнер” (Partner na Wschodzie), Ринок: східні партнери (Rynek: Wschodni partnerzy), а Торговельно-економічний відділ Посольства ПР у Києві опрацьовує спеціальний „Довідник інвестора і експортера в Україні” (10 kroków eksportera na Ukrainie. Przewodnik).

Згідно Індексу інвестиційного ризику журнала „Euromoney” Україна перебуває на 82 позицій у цьому рейтингу серед 185 країн, перемістившись із 120 позиції, яку займала у 2002 році. 2005 рік був для України рекордним з огляду на обсяг прямих іноземних інвестицій, які досягнули рівня 16.375,2 млн. дол. США, що означало зростання у зіставленні із 2004 роком. Австрійська група Raiffeisen Poland інвестувала 1 млрд дол.США, купуючи акції одного з найбільших українських банків АВАЛЬ, а група Mittal Steel виділила суму у кілька млрд доларів США для придбання металургічного комбінату Криворожсталь.

Такому значному прискоренню темпу зростання іноземних інвестицій сприяли, передусім, політичні зміни, а також позитивні зміни у законодавстві – цивільному, еконмічному, земельному, митному кодексах, а також реформа соціального страхування та зміни оподаткування. Таким чином, українська держава гарантує захист інвестора від змін у законодавстві, націаналізації, втратою інвестованого майна тощо. Українське законодавство розглядає іноземні інвестиції і суб'єктів рівноправно з українськими.

Наведена нижче схема представляє загальний обсяг (у млн. доларів США) іноземних інвестицій в Україні станом на 2007 рік та їхню географічну структуру.

Мал.4.1 Структура прямих польських інвестицій за 2007р.

Як бачимо, Польща з загальною сумою інвестицій у 330 млн. дол. США є 11 за обсягом інвестором в Україні, польські інвестиції, таким чином, становлять 1,7% загальної суми іноземних інвестицій.

Отже, до сфери взаємовигідного співробітництва між Україною та Польщею належить обопільне вкладення інвестицій у розвиток економіки країн та створення спільних підприємств. На VІІ українсько-польському економічному форумі, що відбувся у червні 2004 р. в Ялті, наголошувалося на зростанні обсягів надходжень в Україну інвестицій з Польщі. На початок 2004 р. капітал польських інвесторів в українських підприємствах становив понад 160 млн дол. і зріс лише за 2003 р. на 53 млн дол.

На 01.01.2004 р. в Україні було зареєстровано 837 підприємств з польським капіталом, що становить близько 8,9% усіх підприємств із іноземним капіталом в Україні. Ріст обсягу прямих польських інвестицій в Україні був у 2003 році вдвічі більшим, ніж у попередньому році і становив 54,9 млн. USD. На кінець 2003 року структура прямих польських інвестицій в Україну виглядала таким чином: s промисловість – 55,6%, у тому числі хімічна – 3,7%, деревообробна – 4,3%, харчова – 9,9%, металургічна – 3,7%, мінеральних речовин – 2,3%, легка – 2,1%; s фінансовий сектор – 27,4%; s торгівля – 11,2%; s інші – 5,5%.

У цей період фінансовий сектор репрезентували Кредит банк Україна (Львів), PeKaO SA Україна (Луцьк) та Polish-Ro. Кредит банк є другим за розміром капіталу банком, що має іноземний капітал в Україні. Особливої уваги серед польських інвестицій у 2003 році варті передусім:

·  сконцентровані у Яворовській спеціальній економічній зоні: Bella Centr – виробництво засобів гігієни; Cyfral – виробництво сучасних телефонних апаратів; Polfarmex i Terpol – фармацевтичні препарати; Marbet – декоративні елементи для приміщень; Lamella – пластикові вироби широкого вжитку;

·  у Нововолинькій зоні спеціального інвестування Romet – фабрика велосипедів;

·  Can Pack – металеві баночки для напоїв (Вишгород);

·  Inter Groclin – виробництво автомобільних сидінь;

·  Polifarb Cieszyn – Wrocław i Śnieżka (виробництво фарб і лаків). Śnieżka свій перший рік на ринку України закінчила із помітним прибутком, що спонукало фірму до подальшого капіталовкладення – було відкрито другий завод, розпочалась діяльність в інших країнах СНД (Росія, Білорусь, Молдова);

·  виробники меблів - Forte (Донецьк); Nowy Styl – стільці, крісла, дивани, меблі (Харків); VIKO –офісні меблі і обладнання для магазинів (Луганськ);

·  веде інвестиційну діяльність і лідер польського виробництва керамічної плитки Opoczno, Plast та лідуюча у цьому секторі послуг страхова компанія PZU S.A.;

·  Farko – виробництво вікон для горищ;

·  Konspol – виробництво курятини;

·  Plast Box – виробник продукції із пластику і штучних матеріалів;

·  AGD ZELMER – виробник обладнання із м. Жешув;

·  AGD та Cersanit – виробник керамічної плитки.

Згідно українських джерел обсяг прямих українських інвестицій у Польщі на кінець 2003 року становила лише 0,3 млн. доларів США. Проте згодом одна з найбільших українських фірм – Промисловий союз Донбасу зацікавився купівлею акцій польського металургійного комбінату у Ченстохові.

Польща і Україна співпрацюють також у секторі інфраструктури, про що свідчить будівля нафтопроводу Одеса-Броди для транспортування каспійської нафти. Крім того, Україна є важливим партнером Польщі роцесі налагодження транспортування товарів з Далекого Сходу транссибирською магістраллю до Славкова.

Особливо сприятливу роль у зростанні обсягу прямих польських інвестицій в Україні і покращення інвестиційного клімату в цілому відіграло проголошення 2004 року роком Польщі в Україні. Відбулися числені заходи, що мали на меті промоцію польського бізнесу і культури в Україні. Важливу роль відіграли виставки польської промисловості і виробників, зокрема, найбільшим таким заходом стала національна виставка ПОЛЕКСПО у Харкові (28.09.-01.10.2004). Серед найважливіших виставок польських товарів і послуг варто назвати:

·  У Києві – Інтершарм (косметика), Продекспо (продовольчі товари, напої), Будівництво і архітектура (будівництво, архітектура, освітлення, електрообладнання), Акватерм (каналізація і обігрів), AGRO (переробка с/г продукції, с/г машини і обладнання), SIAMAC (автомобілі, сервіс, запчастини і обладнання), UKRAINE’04 (туризм), Kiev Expo Mebel (меблі і аксесуари), Нафта і газ (енергетика), World Food – (продовольчі товари);

·  У Львові – Auto-Tech (автомобілі, автобуси, запчастини, дорожна і гаражна техніка), Gal-Med (медична техніка, інструментарій, обладнання кабінетів і лікарень, ліки, реабілітація);

·  В Одесі – Інтертранспорт (транспорт, логістика).

Табл.4.4 Прямі польські інвестиції у економіку України за видами економічної діяльності у 2003-2004 рр.

Перед вступом у ЄС виражалися побоювання, що після 1 травня 2004 p., зокрема, у результаті введення віз, погіршаться економічні відносини з країнам Східної Європи. Натомість, перспективи інтеграції, а також наближення границь ЄС до держав колишнього СРСР спричинили за собою зростання інтересу польських підприємств до інвестицій у Росії і на Україні. У 2004 р. їхня вартість складала загалом більш 110 млн. злотих (близько 50 млн. злотих у Росії і близько 60 млн. злотих на Україні). Такий інтерес став результатом, зокрема, того факту, що обидві країни являють собою величезні і масштабні ринки збуту, а також бажання польських компаній і підприємців випередити можливих конкурентів із країн - старих членів ЄС, що бажають використовувати безпосереднє сусідство цих країн з Євросоюзом. Польські компанії, які мають серед інших переваг ще й краще знання специфіки зазначених ринків і територіальну близькість, добре справляються ізсильною конкуренцією з боку суб'єктів підприємницької діяльності з країн - старих членів ЄС, а також країн, що не входять до ЄС.

Як бачимо, інвестиційна співпраця є надзвичайно перспективним напрямком розвитку польсько-українських економічних відносин. Наразі, маючи стійку тенденцію до зростання, польські інвестиції в Україні становлять 224 млн. USD. Таким чином, Польща за загальним обсягом інвестицій посідає 11 місце серед іноземних інвесторів в Україні (частка - приблизно 2,5%), а серед країн Європейського союзу Польща має 6 позицію.

 На період кінця 2006 – початку 2007 року польські капіталовкладення, розміщені у промисловості – 58%, у банківсько-фінансовому секторі – 23,2%, у торгівлі та послугах – 10,8%.

Найбільшими польськими інвесторами в Україні є Can-Pack (виробник металевих баночок для напоїв), Bank PKO BP, який є власником акцій Кредит банку, TZMO Bella-Center (товари особистої гігієни), Inter-Groclin (сидіння для автомобілів) та меблеві фабрики Nowy Styl i Forte. У 2005 р. на український ринок увійшов ще один великий інвестор – страхова компанія PZU. Діє в Україні також банк PeKaO S.A.

Географічно найбільші польські інвестиції сконцентровано у Києві, Ужгороді, Волинській, Вінницькій, Київській та Харківській області. У Яворівській економічній зоні біля Львова діє майже 40 польських фірм, у Нововолинській зоні спеціального інвестування та Луганську також працює багато фірм із польським капіталом. Практично 70% польських інвестицій припадає на 8 областей України, близько 60 млн. дол. США інвестицій розміщено лише у Львівській області. Підприємства із польським капіталом в основному діють у 11 колишніх спеціальних економічних зонах та у так званих зонах пріоритетного розвитку. Варто відзначити, що обсяг польських інвестицій в Україні зріс практично удвічі протягом останніх 2 років (зростання на 196%). Такий темп зростання польських інвестицій можна спостерігати лише по відношенню до 6 країн: Німеччини, Угорщини, Франції, Кіпру, Канади. Така ситуація склалася, на нашу думку, завдяки постійному зростанню довіри інвесторів до України, причому не лише польських, а й інших європейських країн.

Мал. 4.5. Динаміка польських інвестицій на Україну протягом 1998-2006 рр.

Українські фірми зацікавилися масштабними інвестиціями у Польщі починаючи з 2004 року. Українські інвестиції у Польщі на сьогодні становлять 20,3 млн. USD, причому з 2004 року розпочато потужне інвестування у металургійну галузь, банківську справу (український Приватбанк викупив ліцензії Будбанку). Українські інвестори виявляють стійкий інтерес до вугледобувної та автомобільної промисловості Польщі.

На сьогодні українські інвестиції в Польщі перевищують зворотній потік – завдяки придбанню Індустріальним союзом Донбасу металургійного комбінату «Ченстохова», фабрики вогнетривких матеріалів у м. Хшанув, підприємства

Центросталь-Бидгощ, а наприкінці 2007 року судноверфі Гданськ, а також придбанню компанією АвтоЗАЗ фабрики легкових автомобілів у Варшаві.

Варшавська біржа цінних паперів є віднедавна місцем, де почали працювати зі своїми акціями українські фірми. Там вже котируються компанії «Астарта» та «Кернель», планують увійти і інші компанії.

За даними Держкомстату України, за станом на 01.04.2007 польські інвестиції в українську економіку склали 367 млн. дол. США. У 2006 році польські фірми розпочали будувати в Житомирській області велике підприємство з виробництва сантехнічних товарів із загальним обсягом інвестицій понад 300 млн. євро.

Особливо слід відзначити найбільш вдалу інвестицію в банківсько-фінансовий сектор – банк з польським капіталом Кредобанк-Україна. Власником його є польський банк PKO BP GROUP, який лише в 2007 році через Кредобанк заінвестував в економіку України понад 200 млн. євро. Показово, що саме Кредобанку відводиться ключова роль у розвитку стратегічного партнерства України та Польщі.

Табл. 4.3. Динаміка українсько-польського інвестиційного співробітництва (за даними Держкомстату України, млн. дол.США)

Табл.4.4. Прямі інвестиції з Польщі в економіку України за видами економічної діяльності на 1.04.2008 року

Щоправда, більша половина інвестицій припадає на західні області України та м.Київ. Можна очікувати вирівнювання ситуації, оскільки представники держадміністрацій Одеської, Харківської, Донецької, Полтавської, Дніпропетровської, Луганської областей та АР Крим активізували свої дії у цій сфері. Якщо вдасться налагодити тіснішу співпрацю банків, відновити проведення Польсько-українського економічного форуму під патронатом президентів обох країн, відкрити у Польщі український Торговий дім, розширити виставкову діяльність та ін. – можемо очікувати на динамізацію цієї співпраці.

Варто більш детально розглянути діяльність КРЕДОБАНКУ як однієї з найуспішніших польських інвестицій в Україні [114].

ПАТ "КРЕДОБАНК" – це банк з найбільшою польською інвестицією у банківську установу України. На сьогодні у структурі акціонерного капіталу ПАТ "КРЕДОБАНК" інвестиції стратегічного акціонера складають 99.5%, українських акціонерів – 0,5%. Сьогодні ПАТ "КРЕДОБАНК" – це банк, що динамічно розвивається, стабільно входячи до тридцяти найбільших банків України. Основними напрямками розвитку ПАТ "КРЕДОБАНК" є: активність операцій з кредитування, обслуговування експортно-імпортних операцій, операцій з цінними паперами, ріст статутного капіталу, нарощування депозитних ресурсів, впровадження нових технологій і продуктів.

Акціонерами банку є, зокрема, PKO BP SA (Powszechna Kasa Oszczędnoścі Bank Polskі Spółka Akcyjna) – найбільший польський банк за величиною активів. Є лідером на ринку депозитно-розрахункових рахунків, іпотечного кредитування, платіжних карток, обслуговування малих та середніх підприємств, обслуговування за допомогою електронних каналів. Банк має найрозгалуженішу серед польських банків мережу філій і відділень, яка нараховує близько 1230 установ. У системі банку зайнято понад 28 тис. працівників.

На сьогодні 40,99% акцій PKO BP SA належить польській державі в особі Державного Казначейства, 10,25% – Банку Національного Господарства, решта – іншим акціонерам. Станом на 01 жовтня 2009 року активи банку PKO BP SA склали 143,616 млрд. злотих і зросли на 9,4% з початку 2009 року. Капітал PKO BP SA склав 14,480 млрд. злотих, показник платоспроможності – 10,48%. Прибуток, отриманий PKO BP SA за три квартали 2009 року склав 1,852 млрд. злотих. PKO BP SA є найбільш прибутковим банком у банківській системі Польщі, а його показник віддачі на капітал (RОЕ) становить 14,8%.

Іноземні інвестиції забезпечили стабільність розвитку ПАТ "КРЕДОБАНК", стали гарантіями захищеності для клієнтів, відкрили доступ до фінансових ресурсів, досвіду і технологій європейських банків та додатково зміцнили позиції Банку на українському та світовому фінансовому ринках. ПАТ "КРЕДОБАНК" активно розширює мережу філій та відділень, яка складається з 20 філій і 142 відділення у 22 областях України та Автономній Республіці Крим.

Так, станом на 01.12.2009 року: • чисті активи – 5 468,2 млн. грн.; кредитний портфель – 3 527,4 млн. грн.; кошти фізичних осіб – 2 497,4 млн. грн.; кошти юридичних осіб – 1 026 млн. грн.; капітал (регулятивний) - 793 млн. грн. Згідно з інформацією Асоціації Українських Банків ПАТ "КРЕДОБАНК" станом на 01.12.2009 р. займає: за величиною активів - 31 місце; за величиною статутного капіталу - 32 місце; за обсягом коштів фізичних осіб Банк - 19 місце; за величиною кредитно-інвестиційного портфелю - 32 місце. За підсумками 2008 року ПАТ “КРЕДОБАНК” присвоєно звання ”Інвестор року” – головну нагороду конкурсу “Інвестор року”, який щорічно проводиться Львівською облдержадміністрацією спільно з Львівською торгово-промисловою палатою.
Згідно щоквартального дослідження українських банків за надійністю депозитних внесків видання "Економічна правда" КРЕДОБАНК увійшов у 2009 році у першу десятку надійних банків, посівши 7 місце з сумарним рейтингом «стабільний» серед інших сорока українських банків. Цього ж року КРЕДОБАНК став переможцем Першого Національного конкурсу «Банк року-2009» за версією журналу «Банкиръ» в номінації «Банк з високим рівнем відкритості та прозорості бізнесу».

Серед головних напрямків розвитку банку у 2008-2012рр. є отримання статусу Банку першого вибору для польсько-українського бізнесу. Майже 9% корпоративної клієнтської бази банку (близько 300 підприємств) – це підприємства, створені за участю польського капіталу, що становить 17% від загальної кількості українсько-польських підприємств, які функціонують в Україні. Завдяки наявності спеціалізованих банківських продуктів (наприклад, програма «Кредит-Україна») та швидкісних систем розрахунків («Польський експрес»), ринкова частка банку в обслуговуванні зовнішньої торгівлі між Україною і Польщею становить близько 4%.

21 червня у Києві відбулася презентація проекту «Кредит-Україна», який запроваджують найбільший банк Польщі PKO BP SA разом з ВАТ «КРЕДОБАНК». Співорганізатором заходу, в якому взяли участь майже 150 осіб стали "Міжнародне Товариство Польських Підприємців в Україні". Проект розрахований на кредитування польського і українсько-польського бізнесу на території нашої країни. «Кредит-Україна» може бути наданий польській компанії на певних умовах. Зокрема, підприємство чи організація повинна бути корпоративним клієнтом PKO BP SA. Також необхідно, аби компанія мала поточний рахунок у PKO і була кредитоспроможною. Отриманий кредит польська фірма далі передає українському резиденту у формі кредиту (потрібна реєстрація в НБУ).

Предметом фінансування господарської діяльності українського клієнта є поповнення обігових коштів, реалізація інвестиційних проектів (у тому числі формування статутного капіталу і рефінансування заборгованості по кредиту в іншому банку). Кредит надаватиметься у валюті в необмежених розмірах на термін до десяти років зі ставкою до 7% (в залежності від умов договору). Низька відсоткова ставка кредитування пояснюється тим, що банк бере під заставу майно польської сторони. Процес оформлення кредиту в PKO BP триває 2-3 тижні, ще стільки ж часу потрібно для реєстрації договору кредитування в НБУ. Повернення грошей від українського клієнта відбуватиметься з його поточного рахунку у ВАТ «КРЕДОБАНК» за умов сплати траншів та відсотків на основі угоди про позику.

Як український банк з польськими інвестиціями КРЕДОБАНК має намір активно долучитися до підготовки проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу "Євро-2012" та запровадити спеціальну однойменну комплексну програму. Практична допомога у підготовці вкладена також й в ідею відкриття бізнес-інкубаторів та фінансово-інвестиційних центрів для польських фірм, які зацікавлені у реалізації проектів, пов’язаних з підготовкою до проведення в Україні "Євро-2012". Банківські продукти також не залишаться поза увагою. КРЕДОБАНК має на меті розробити та впровадити пакети послуг "Євро-2012" для фізичних осіб та суб’єктів малого і середнього бізнесу (депозитні та кредитні продукти, кредитування Програми енергозбереження, кредитування малого і середнього бізнесу). А також розробити та впровадити подібний пакет послуг для юридичних осіб, у який будуть включені депозитні та кредитні продукти, операції з цінними паперами, лізинг, факторинг, документарні операції. Загалом КРЕДОБАНК планує надати кредитів на реалізацію проектів, пов’язаних з підготовкою України до чемпіонату Європи з футболу, на суму, що еквівалентна 1 млрд. грн.

Банк відкрив Центр сприяння залученню іноземних інвестицій та розвитку малого і середнього бізнесу, основними напрямками діяльності якого є: пошук іноземних інвесторів для реалізації інвестиційних проектів; консультації та практична допомога в підготовці та реалізації бізнес-планів інвестиційних проектів (консультації надаються за участю ділових партнерів Банку – інвестиційних, консалтингових, лізингових, страхових, аудиторських та юридичних фірм, Торгово-Промислової Палати); консультації з питань оптимізації фінансування експортно-імпортної діяльності клієнтів; реалізація розробленої Банком "Програми кредитування малого бізнесу"; створення та ведення бази даних інвестиційних проектів та бізнес-планів суб'єктів малого і середнього бізнесу (див. Додаток 4).

За час дії Угоди про взаємне заохочення та захист інвестицій, започатковано наступні важливі інвестиційні проекти: - створення польсько-українського підприємства „Бізон-Україна” в м.Ковель з метою налагодження в Україні виробництва зернозбиральних комбайнів; - підписання угоди між АТ „Бізон” та заводом ім.Малишева у Харкові щодо спільного виробництва зернозбиральних комбайнів „Бізон BS Z-110”; - реалізація домовленості про створення в м.Кременчук спільного підприємства по виробництву залізничних амортизаторів з еластомеру; - укладення контракту з „URSUS Trading” Sp.z o.o. щодо створення виробництва по монтажу сільськогосподарських тракторів; - створення за участю ПГНіГ спільного польсько-українського підприємства „Девон” з метою розвідки та експлуатації родовищ газу на території нашої країни; - створення спільного підприємства та торгового дому Калушським концерном „Оріана” та „Тарнувським закладами азотовими”; - створення за участю ВАТ „Укртранснафта” та ПЕРН „Пшиязнь” спільного Міжнародного трубопровідного підприємства „Сарматіа”, яке повинно займатися реалізацією проекту будівництва нафтопроводу „Броди-Полоцьк”; - створення спільного підприємства за участю НАК „Нафтогаз України” та ПГНіГ для здійснення проекту з газифікації прикордонних територій РП; - будівництво фабрики з виробництва крісел „Новий стиль” у Харківській області; - будівництво автоскладального заводу „Єврокар” під Ужгородом за участю польської компанії „Inter Groclin Auto”; - відкриття фабрики з виробництва автомобільних крісел „Inter Groclin Auto” тощо. Перспективним є проект транспортування газу в Україну з Норвегії через Польщу, а також створення Євразійського нафтотранспортного коридору Баку-Одеса-Броди-Гданськ (Польща).

Похожие работы

Антиінфляційна державна політика

Скачать

74232

0

1

... і нестерпної інфляційної ситуації, коли одними тривалими механізмами не обійтися, необхідно мобілізувати тактичний механізм, швидкодіючий потенціал антиінфляційного регулювання. Отже, антиінфляційна політика – це комплекс відповідних заходів державного регулювання економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією. Втілення в життя такої політики вимагає від уряду розроблення антиінфляційної ...

Особливості зовнішньої політики України у Центральній Європі та країнах Балтії

Скачать

57598

0

0

... 1993 р. – Відомість Верховної Ради. “Основні напрями зовнішньої політики України” [5;935]. Тут підкреслюється, що пріоритетним напрямом зовнішньої політики України є її діяльність у рамках Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Україна виступає за подальше розширення сфери діяльності ОБСЄ, зміцнення та підвищення ефективності діяльності цього міжнародного форуму. Ставилося також ...

Довгострокова політика України по забезпеченню енергетичної безпеки на підставі аналізу геополітичних планів і перспектив головних провідних країн світу–Росії та США

Скачать

280355

2

1

... . Деякі американські фірми купують устаткування для АЕС навіть в Японії! США не побудували жодного реактора за останні десять років. [48] РОЗДІЛ ІІ ГОЛОВНІ ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ США 2.1. Геополітичні плани США На початку ХХ століття коли США почали перетворюватися в одну з ведучих держав світу, ідеологи американського гегемонізму заявили про зазіхання США на панування у всьому ...

Митна політика України на сучасному етапі

Скачать

56173

0

0

... , часті зміни в законодавстві створюють серйозні перешкоди к інвестуванню капіталу з-за кордону в Україну, що дуже негативно відображається на економічній ситуації. 2. Аналіз митної політики України на сучасному етапі 2.1 Характеристика митних тарифів Для глибшого усвідомлення ролі митного оподаткування у регулюванні економічних і соціальних процесів варто проаналізувати розвиток митно- ...