Навигация
Типи та принцип дії модемів
17025
знаков
0
таблиц
2
изображения
Типи та принцип дії модемів
1. Типова система передачі даних
Будь-яка система передачі даних (СПД) складається з трьох основних компонентів: передавача, каналу передачі даних і приймача. При двосторонній (дуплексній передачі) джерело і одержувач можуть передавати і приймати дані одночасно.
У найпростішому випадку СПД між точками А і В (рис.1) складається з таких частин:
- кінцевого обладнання даних (КОД) в точці А. КОД – це узагальнене поняття для опису кінцевого приладу користувача або його частини. Відповідний міжнародний термін – DTE (Data Terminal Equipment). Як DTE може бути персональний комп'ютер, сервер (mainframе), термінал, пристрій збору даних та ін.;
- апаратури каналу даних (АКД) в точці А; відповідний міжнародний термін – DCE (Data Communications Equipment).
- інтерфейсу (стику) між DTE і DCE;
- каналу передачі між точками А і В;
- DCE в точці В;
- інтерфейсу DCE з каналом;
- DТE в точці В.
Функцією DCE є забезпечення передачі інформації між декількома DTE по каналу певного типу, наприклад, по телефонному. Для цього DCE має забезпечити з'єднання з DTE з одного боку, і з каналом передачі – з іншого.
Функції DCE може виконувати аналоговий або цифровий модем. У широкому значенні поняття модем і DCE – синоніми.
Слово модем є скороченою назвою пристрою, що здійснює процес МОдуляції/ДЕМодуляції.
Модулюючий сигнал є, як правило, цифровим, а модульований – аналоговим. Сьогодні модеми найбільше використовуються для передачі даних між комп'ютерами через КТМЗК.
При передачі даних по цифрових каналах дані від DTE мають бути перетворені до вигляду, прийнятого для даного каналу. Цю функцію виконують цифрові модеми.
Важливе значення у взаємодії DTE і DCE має їхній інтерфейс, який складається із вхідних/вихідних кіл у DTE і DCE, розніму і з'єднувальних кабелів.
Інтерфейс – програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію двох систем або процесів у точці їх сполучення.
У вітчизняній літературі та стандартах також вживається термін стик.
2. Канали зв'язку
Канал зв'язку – це сукупність середовища поширення і технічних засобів передачі між двома канальними інтерфейсами (рис.1).
Канали зв'язку класифікуються за різними ознаками.
1. Залежно від типу сигналів, що передаються, розрізнюють цифрові та аналогові канали зв'язку.
Цифровими є канали систем ІКМ, ISDN, канали типу Т1/Е1 та ін. Нові СПД будують на основі цифрових каналів, які мають переваги перед аналоговими.
Аналогові канали є найпоширенішими через тривалу історію їх розвитку і простоту реалізації. Прикладом аналогового каналу є канал тональної частоти (ктч) зі смугою пропускання 3,1 кГц, а також групові тракти на 12, 60 і більше каналів тональної частоти.
2. Комутовані та виділені канали.
Комутовані канали надаються споживачам на час з'єднання на їх вимогу (наприклад, канали аналогової мережі КТМЗК або цифрової мережі ISDN). Виділені канали орендуються у телефонних компаній або прокладаються зацікавленою організацією.
3. Дво- і чотирипровідні канали.
Чотирипровідні канали надають два проводи для передачі сигналу і ще два проводи для прийому. Перевагою таких каналів є відсутність впливу сигналів, які передаються в зустрічному напрямі.
Двопровідні канали використовують два проводи для передачі і прийому сигналів. Такі канали економічніші, але потребують розв'язки сигналів, які приймаються та передаються, для усунення завади у вигляді ехо-сигналу.
3. Семирівнева модель OSI
Міжнародним стандартом для передачі даних є Базова еталонна модель взаємодії відкритих систем (OSI – Open Systems Interconnection). Модель описана стандартом ISO 7498 (ISO – International Standarts Organization – міжнародна організація по стандартизації). Згідно з моделлю OSI виділяються сім рівнів взаємодії: прикладний, представницький, сеансовий, транспортний, мережевий, канальний, фізичний.
Основний зміст цієї моделі полягає в тому, що кожному рівню призначена конкретна функція. Кожний рівень визначається групою стандартів, що складаються з двох специфікацій: протоколу і сервісу для вищого рівня.
Протокол – набір правил і форматів, що визначають взаємодію об'єктів одного рівня моделі.
Вищим рівнем, найближчим до користувача, є прикладний. Його головна задача – надати вже перероблену інформацію. Цю функцію виконує системне і призначене для користувача прикладне програмне забезпечення, наприклад, термінальна програма.
Функції сучасних модемів належать до нижчих рівнів: фізичного і канального.
1. Фізичний рівень.
Даний рівень визначає інтерфейси системи з каналом зв'язку, а саме, механічні, електричні, функціональні та процедурні параметри з'єднання.
На фізичному рівні виконуються три основні функції:
1) встановлення і роз'єднання з'єднань взаємодіючих систем (крім фізичного підключення модеми можуть "домовлятися" про прийнятний режим роботи, тобто спосіб модуляції, швидкості передачі, режими виправлення помилок і стиснення даних);
2) перетворення сигналів. Для узгодження послідовності біт, що передаються, з параметрами каналу слід виконати їх перетворення в аналоговий або дискретний сигнал.
Функція перетворення сигналів є головною функцією модемів. Тому модеми, які не мали інтелектуальних можливостей і не виконували апаратне стиснення і корекцію помилок, називали пристроями перетворення сигналів (ППС);
3) реалізація інтерфейсу.
Інтерфейси між DTE і DCE регламентуються відповідними рекомендаціями і стандартами: V.24, RS-232, RS-449, RS-422A, RS-423A, V.35 та ін., які визначають такі характеристики:
· загальні (швидкість і послідовність передачі);
· функціональні та процедурні (номенклатура, категорія кіл інтерфейсу, правила їх взаємодії);
· електричні (величини напруг, струмів і опорів);
· механічні (габарити, розподіл контактів).
На фізичному рівні здійснюється діагностика певного класу несправностей, наприклад таких, як розрив проводу, порушення живлення, втрата механічного контакту.
Завадостійкість каналу зв'язку, що складається з двох модемів і середовища передачі між ними, як правило, не задовольняє вимогам, які ставляться до достовірності даних, що передаються. Тому фізичний рівень розглядається як ненадійна система. Задача виправлення спотворених в каналі передачі бітів вирішується на вищих рівнях, зокрема, на канальному.
Похожие работы
... контактов между различными культурами, секуляризация социальной жизни, развитие и распространение научных знаний. В этих условиях обычай из функционального превращается в дисфункциональный элемент культуры. Обычай и мода в современных обществах. На смену обычаю в качестве регулятора многих сторон повседневной жизнедеятельности приходит мода. Очевидно, однако, что для выполнения функций, жизненно ...
... першу чергу орієнтована на свої особистісні погляди і уявлення про те, як треба вдягатися хоча певний облік ситуації, відбувається. РОЗДІЛ 3 ПРАКТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ В ПСИХОЛОГІЇ МОДИ В рамках даної дипломної роботи було проведено експериментальне дослідження. Мета дослідження: експериментальне вивчення гендерних відмінностей в концепції самопрезентації. Завдання досл ...
... Данные авторского исследования также говорят о значительном влиянии СМИ с точки зрения самих студентов (табл. 2.6). Гипотеза 3. Усиление влияния процессов в сфере моды на социальное поведение студенчества связано с возрастающим влиянием СМИ и рекламы на поведение современной молодежи в условиях «общества потребления». Для того чтобы опровергнуть или подтвердить это гипотетическое заключение, ...
... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...
0 комментариев