Характеристика джерел забруднення на підприємстві

Технічна оснащеність харчової промисловості Проблеми харчової галузі України Економічні проблеми галузі Основні шляхи у вирішенні проблем харчової промисловості Зміни у форм власності Характеристика джерел забруднення на підприємстві Розрахунок плати за забруднення та категорії небезпечності підприємства

62838

знаков

таблиц

изображения

Зміни у форм власності Читать далее: Розрахунок плати за забруднення та категорії небезпечності підприємства

2.2 Характеристика джерел забруднення на підприємстві

У відповідності з класифікацією раціональне розміщення та локалізація джерел забруднення відноситься до організаційно - технічних методів захисту навколишнього природного середовища [18].

При розміщенні нових та реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів необхідно забезпечувати дотримання нормативів шкідливих

впливів на атмосферне повітря, а при плануванні розміщення та розвитку міст та інших населених пунктів повинні враховуватися стан, прогноз зміни та завдання по охороні атмосферного повітря від шкідливих впливів.

При розробці технічних заходів по попередженню та зменшенню забруднення промисловими викидами необхідно приймати до уваги фон забруднення, який створюють сусідні підприємства, природно-кліматичні та атмосферні умови, рельєф місцевості та умови провітрювання, які пов'язані з плануванням та забудовою площадки.

Степінь забруднення повітря біля земної поверхні викидами промислових підприємств обумовлюється не тільки кількістю шкідливих речовин, які викидаються, але і їх розподіленням в просторі та часі, а також параметрами виходу пилогазоповітряної суміші.

Для того щоб концентрація шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери не перевищувала гранично допустиму максимальну разову концентрацію, пилогазові викиди піддаються розсіюванню в атмосфері через високі труби. При досить високій димовій трубі забруднення досягають приземного шару атмосфери на значній відстані від труби, коли вони вже встигають розсіятися в атмосферному повітрі до допустимих концентрацій.

Слід відмітити, що це не самий кращий спосіб захисту повітряного басейну від промислових забруднень, так як він розрахований на самоочищуваність біосфери. В цьому випадку знижується рівень забруднення повітряного басейну біля підприємства, тобто в локальному, а не в глобальному масштабі, оскільки шкідливі речовини, які накопичуються в атмосфері рано чи пізно опускаються в приземний шар атмосфери і попадають на земну поверхню [18].

Ступінь розбавлення викиду атмосферним повітрям знаходиться в прямій залежності від відстані, яку цей викид пройшов до даної точки. Шкідливі речовини, які присутні в викиді, розповсюджуються в напрямку вітру в межах сектора, який обмежений досить малим кутом розкриття факела біля виходу із труби. На відстані від 4 до 20 висот труби (Н) факел доторкується землі і деформується, при цьому максимальна концентрація шкідливих речовин в приземному шарі спостерігається на відстані (10 .40) Н. Таким чином, можна виділити три зони забруднення приземного шару атмосфери:

1) зона перекиду факела викиду, яка характеризується відносно невисоким вмістом шкідливих речовин в приземному шарі;

2) зона максимального забруднення приземного шару;

3) зона поступового зниження рівня забруднення.

Максимальна концентрація шкідливих речовин пропорційна масі шкідливих речовин, які викидаються за одиницю часу, і протилежна квадрату підвищення точки викиду над земною поверхнею.

Ступінь шкідливості забруднення приземного шару атмосферного повітря викидами шкідливих речовин, визначаються по максимальній розрахованій величині приземної концентрації шкідливих речовин (мг/м3), яка може встановлюватись на деякій відстані від місця викиду, і яка відповідає найбільш несприятливим метеорологічним умовам. При одночасній присутності в атмосферному повітрі декількох шкідливих речовин, які мають властивість сумації дії, повинні виконуватись конкретні умови для кожної точки місцевості.

Рельєф місцевості відіграє велику роль при розсіюванні шкідливих викидів. Навіть при наявності на місцевості порівняно невисоких підвищень вони суттєво міняють мікроклімат та характер розсіювання забруднюючих речовин. На пересічній місцевості розповсюдження шкідливих домішок носить нерівномірний характер і в понижених місцях утворюються зони, які погано провітрюються, в них значно вища концентрація шкідливих речовин. Напрямок та сила вітрових потоків в приземному шарі атмосфери на горбистій місцевості може значно відрізнятись від вітрових потоків у вільній атмосфері над підвищеннями.

При будівництві промислових об'єктів в районах із складним рельєфом місцевості необхідно проводити обстеження мікрокліматичних умов в районі де планується будівництво. Якщо промисловий об'єкт потрібно будувати в долині, то його не можна розміщувати на одній лінії з населеним пунктом (по направленню вітрів, найбільш характерних напрямків). Жила забудова не повинна бути вище промислової площадки підприємства, в іншому разі переваги високих труб для розсіювання промислових викидів практично зводяться до нуля. При порівняно спокійному рельєфі місцевості промислові підприємства розміщують на рівному підвищеному місці, яке добре продувається вітрами [18].

По можливості їх слід розміщувати в спеціально відведеній для цього промисловій зоні, за межею населених пунктів.

Технологія виробництва продукції, що використовується на підприємстві, відповідає вітчизняному технологічному рівню в області виробництва молочної продукції.

Пилеочисне обладнання, що використовується при правильній експлуатації забезпечує дотримання нормативів допустимих викидів.

Карта-схема розміщення джерел викидів представлена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.2 - Карта-схема розміщення джерел викидів ЗАТ «Юрія»

Як видно з рисунка основними стаціонарними джерелами викидів є виробничі корпуси, деревообробний цех, зварювальне відділення, Дільниця зарядки акумуляторів та майстерня по ремонту фреонових холодильників.

Перелік джерел виділення існуючих на підприємстві забруднень представлено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. - Перелік джерел викидів, етапів технологічної праці та їх параметрів

Виробництво	№ іст.	№ вентил. систем.	Джерело виділення забруднюючої речовини		Етапи технологічного процесу	Навантаження обладнання	Параметри ПГВС
			Назва	К-ть			Об’єм м3/с	Температура, С0
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Котельня	1		Котел	1	Парозабезпечення	100	3,2	150
Котельня	2		Котел	1	Парозабезпечення	100	3,2	152
Аміачна компресорна	3	В-1	Аміачні компресори	13	Забезпечення хладоагентом	100	1,16	19
Аміачна компресорна	4	В-2	Аміачні компресори	13	Забезпечення хладоагентом	100	0,84	20
Аміачна компресорна	5	В-3	Аміачні компресори	13	Забезпечення хладоагентом	100	1,32	19
Аміачна компресорна	6	В-4	Аміачні компресори	13	Забезпечення хладоагентом	100	1,45	19
Аміачна компресорна	7	В-7	Аміачні компресори	13	Забезпечення хладоагентом	100	1,83	19
Аміачна компресорна	8	В-6	Аміачні насоси	8	Забезпечення хладоагентом	100	1,2	19
Аміачні конденсатори, лінійні ресивери	9		Конденсатори Ресивери	4 4	Забезпечення хладоагентом	100	Неорг. викид	26
Відділення виробництва казеїну	10		Сушильна установка		Сушка казеїну	100	1,53	45
Відділення виробництва казеїну	11		Пневмоперевантаження казеїну	1	Перевантаження казеїну	100	0,18	28
Відділення виробництва казеїну	12		Завантаження казеїну в мішкотару	1	Фасовка казеїна	100	1,17	24
Дільниця вафельних стаканчиків	13		Агрегат випікання вафельних стаканчиків	1	Випічка	100	0,15	158
Дільниця вафельних стаканчиків	14		Агрегат випікання вафельних стаканчиків	1	Приготування і випікання	100	0,58	38
Дільниця вафельних стаканчиків	15		Агрегат випікання вафельних стаканчиків	1	Приготування і випікання	100	0,72	26
Відділення приготування миючих речовин	16		Ємності з миючими розчинами, з азотною кислотою, насосне обладнання		Приготування і подача миючих розчинів, азотної кислоти	100	0,86	26
Централізована миюча станція	17		Ємності з миючими розчинами, насосне обладнання	4	Приготування і подача миючих розчинів	100	0,67	25
Мийка автоцистерн	19		Мийка автоцистерн	2	Мийка	100	1,23	25
Апаратний цех	20		Мийка ємностей	30	Мийка	100	1,14	24
Приймальне відділення	21		Мийка ємностей	5	Мийка	100	1,3	23
Пункт зберігання, розливу азотної кислоти	22		Розлив кислоти в ємності		Храніння і розлив кислоти	100	Неорг. викиди	26
Пральня	23		Пральні машини	2	Прання спецодягу	100	0,22	27
Пакувальне відділення	24		Термосклеювання поліпропилену		Упаковка продукції	100	0,74	25
Водонасосна станція	25		Хлоратор	1	Хлорування води	100	Неорг. викиди	26
Деревообробна частина	26		Циркулярна пила Фугувальний станок Комбінований фугувальний станок Рейсмусовий станок	1 1 1 1	Хутряна обробка деревини	100	0,56	22
Зарядка акумуляторів	27		Пост зарядки акумуляторних батарей	1	Техобслуговування механізмів	100	1,7	25
Шкірмайстерня	28		Заточний станок	1	Ремонт обладнання	100	0,2	22
Зварювальне відділення	29		Пости ручної дугової зварки напівавтоматичного дугового зварювання, газової різки метала	3	Ремонт обладнання	100	0,46	24
Виробничий корпус №2	30		Електродугове зварювання і газова різка метала	3	Ремонт обладнання	100	Неорг. викиди	26
Зварювальне відділення	31		Пост газової різки	1	Ремонт обладнання	100	Неорг. викиди	26
Автозаправна станція	32		Ємкості з паливом Пости заправки	4 4	Храніння і заправка палива	100	Неорг. викиди	26
Пофарбовка механізмів, обладнання будинків	33		Фарбування		Ремонт	100	Неорг. викиди	26
Майстерня по ремонту фреонових холодильників	34		Ремонт холодильних агрегатів		Ремонт холодильників	100	0,34	19
Централізована миюча станція	18		Ємності з миючими розчинами, насосне обладнання	4	Приготування і подача миючих розчинів	100	0,74	25

В таблиці 2.3. більш точно описані джерела виділення забруднюючих речовин в процесі виробництва та основні етапи технологічного процесу.2.3 Аналіз основних забруднень, що утворюються в процесі виробництва

Характеристика забруднень речовин, що утворюються в процесі виробництва та перелік джерел викидів, етапів технологічної праці та їх параметрів представлені подано в таблицях 2.3. та 2.4. відповідно.

Кількість працюючих котлів при максимальній потужності заводу – 2.

Висота димової труби – 23м. Діаметр уст’я труби – 800 м.

Перелік основних забруднюючих речовин представлено в таблиці.

Таблиця 2.4. - Характеристика забруднюючих речовин, що утворюються в процесі виробництва

№ іст	Речовина, що виділяється	Величини викидів			Потужність викидів
		Фактичні, г/с	Розрахункові г/с т/год		г/с	т/год
1.	Оксид вуглецю Двоокис азоту	0,027 0,247	0,095 0,447	1,201 5,649	0,027 0,247	1,201 5,649
2.	Оксид вуглецю Двоокис азоту	0,027 0,247	0,095 0,447	1,201 5,649	0,027 0,247	1,201 5,649
3.	Аміак	0,028	0,055	0,447	0,028	0,447
4.	Аміак		0,036	0,293	0,036	0,0293
5.	Аміак	0,037	0,062	0,504	0,037	0,504
6.	Аміак		0,062	0,504	0,062	0,0504
7.	Аміак		0,062	0,504	0,062	0,504
8.	Аміак	0,034	0,044	0,358	0,034	0,358
9.	Аміак		0,048	0,390	0,048	0,390
10.	Пил сухого молока	0,038	0,071	0,425	0,038	0,425
11.	Пил сухого молока	0,012	0,01	0,06	0,012	0,06
12.	Пил сухого молока		0,009	0,055	0,009	0,055
13.	Оксид вуглецю Двоокис азоту		0,01 0,014	0,126 0,168	0,01 0,014	0,126 0,168
14.	Двоокис азоту Пил борошна		0,0037 0,0007	0,045 0,009	0,0037 0,0007	0,045 0,009
15.	Двоокис азоту Пил борошна		0,0002 0,0002	0,011 0,002	0,0002 0,0002	0,011 0,002
16.	Азотна кислота Гідроксид натрію Карбонат натрію		0,006 0,0036 0,0041	0,082 0,051 0,058	0,006 0,0036 0,0041	0,082 0,051 0,058
17.	Азотна кислота Гідроксид натрію Карбонат натрію		0,01 0,0048 0,0095	0,071 0,034 0,068	0,01 0,0048 0,0095	0,071 0,034 0,068
18.	Азотна кислота Гідроксид натрію Карбонат натрію		0,01 0,0048 0,0095	0,072 0,035 0,069	0,01 0,0048 0,0095	0,072 0,035 0,069
19.	Карбонат натрію		0,004	0,014	0,004	0,014
20.	Карбонат натрію Гідроксид натрію Азотна кислота Двоокис азоту		0,012 0,0007 0,001 0,005	0,022 0,0013 0,002 0,009	0,012 0,0007 0,001 0,005	0,022 0,0013 0,002 0,009
21.	Карбонат натрію		0,02	0,036	0,02	0,036
22.	Азотна кислота		0,0002	0,0002	0,0002	0,0002
23.	Карбонат натрію Синтетичний миючий засіб		0,0001 0,0002	0,001 0,0014	0,0001 0,0002	0,001 0,0014
24.	Оцтова кислота Оксид вуглецю		0,006 0,004	0,023 0,015	0,006 0,004	0,023 0,015
25.	Хлор		0,028	0,01	0,028	0,01
26.	Деревний пил		0,055	0,259	0,055	0,259
27.	Сірчана кислота		0,0001	0,0001	0,0001	0,0001
28.	Оксиди заліза Марганець та його сполуки Оксиди хрому Оксиди вуглецю Двоокис азоту		0,014 0,0012 0,00001 0,01 0,003	0,011 0,001 0,000002 0,0054 0,003	0,014 0,0012 0,00001 0,01 0,003	0,011 0,001 0,000002 0,0054 0,003
29.	Оксиди заліза Марганець та його сполуки Оксиди хрому Фтористий водень Оксиди вуглецю Двоокис азоту		0,013 0,0011 0,0002 0,0003 0,004 0,003	0,0104 0,00072 0,00004 0,0001 0,004 0,003	0,013 0,0011 0,0002 0,0003 0,004 0,003	0,0104 0,00072 0,00004 0,0001 0,004 0,003
30.	Оксиди заліза Марганець та його сполуки Оксиди вуглецю Двоокис азоту		0,006 0,0002 0,004 0,003	0,006 0,0002 0,004 0,003	0,006 0,0002 0,004 0,003	0,006 0,0002 0,004 0,003
31.	Бензин		0,094	0,74	0,094	0,74
32.	Аерозоль лакофарбового матеріалу Сольвент Уайт-спіріт		0,022 0,036 0,055	0,016 0,46 0,69	0,022 0,036 0,055	0,016 0,46 0,69
33.	Дифторхлорметан/фреон-22/		0,023	0,165	0,023	0,165

Як видно з таблиці 2.4. до основних забруднюючих речовин, що утворюються в процесі виробництва відносять: оксид вуглецю,двоокис азоту, аміак, пил сухого молока, пил борошна, азотна кислота, гідроксид натрію, карбонат натрію, синтетичний миючий засіб, синтетичний миючий засіб, хлор, сірчана кислота, оксиди заліза, марганець та його сполуки, оксиди хрому, фтористий водень, бензин, аерозоль лакофарбового матеріалу, сольвент, уайт-спіріт, дифторхлорметан/фреон-22/.

Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 62838
Количество таблиц: 8
Количество изображений: 3

Скачать

... та управління екологічними процесами. Моніторинг дозволяє виявляти критичні та екстремальні ситуації, фактори антропогенного впливу на довкілля, здійснювати оцінку та прогноз стану об'єктів спостереження, керувати процесами взаємовпливу об'єктів гідросфери, літосфери, атмосфери, біосфери та техносфери. Таким чином, суть моніторингу зводиться до таких функцій: — контролю за станом об'єктів ...

Скачать

... і контейнери, які установлені на бетонованих площадках, відносяться до ІV класу небезпек, укладено договір з житлово-комунальним підприємством про вивезення побутових відходів на сміттєзвалища смт. Ставище. Залишається невирішеною проблема утилізації і знешкодження непридатних для користування пестицидів і агрохімікатів. Яких накопичено в Ставищанському районі – 14000 кг. Із них: в господарствах ...

Скачать

... РОЗДІЛ 4 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА АТЗТ КОМПАНІЯ "БАСТІОН" 4.1 Заходи щодо удосконалення ЗЕД та їх вплив на ефективність діяльності підприємства АТЗТ компанія "Бастіон" На підставі аналізу діяльності АТЗТ компанія «Бастіон», представленому в розділі 3 дипломної роботи, виявлено, що основними проблемами розвитку ЗЕД підприємства є зниження ефективності його діяльност ...

Скачать

... поблизу необгороджених перелазів по висоті на 1,3 м вище і більш робочої.оцінки. 8.2.30. Небезпека обвалення матеріалів, майна, інструмента і пристосування, складених з порушенням норм охорони Праці. . 8.3. Хімічні .фактори; 8.3.1. Наявність на складах, на робочих місцях, у трубопроводах і устаткуванні отрутних і агресивних речовин. 8.3.2. Робота поблизу хімічних підприємств. 8.3.3. Знижене ...

Главная Новости Рефераты Статьи Вузы

О проекте Соглашение

Наверх

Войти на сайт

Навигация

Похожие работы

0 комментариев

Разделы

Инфо

Следите за новостями