Навигация
Методика використання лекційно-семінарської системи в аграрних технікумах і коледжах при вивченні дисциплін економічного профілю
58667
знаков
0
таблиц
2
изображения
ТЕМА:
„Методика використання лекційно-семінарської системи в аграрних технікумах і коледжах при вивченні дисциплін економічного профілю"
План
Вступ
1. Лекційно-семінарська система організації вивчення економічних дисциплін
2.1 Лекція - основний метод вивчення економічних дисциплін
2.2 Семінарське заняття як основна форма організації контролю знань дисципліни.
2.3 Модульна система організації вивчення економічних дисциплін.
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ.
Актуальність теми
Основною формою навчання в вищих навчальних закладах являється лекційно-семінарські заняття.
Використовуючи лекції і семінари викладач допомагає вихованцям набути нові знання ,формулювати нові проблеми , робити відкриття, висновки , бачити реальну оцінку своїх знань.
Заняття - лекція - це насамперед залучення студентів до творчої діяльності на навчальному матеріалі. Це заняття роздумів викладача й студентів. Його необхідно підготувати й провести так, щоб при розгляді теми було забезпечено належний науковий рівень викладу досліджуваного матеріалу і, з іншого боку, його доступність та евристичність. Саме під час лекції пробуджується інтерес студентів до навчальної діяльності.
Семінари ж характеризуються насамперед двома взаємозалежними ознаками: самостійним вивченням студентами програмного матеріалу й обговоренням на занятті результатів їхньої діяльності. На таких занятях студентах вчаться виступати з тематичними повідомленнями, дискутувати, відстоювати свої судження. Семінари сприяють розвитку евристичних умінь студентів, підвищенню культури спілкування.
Велику цінність мають евристичні семінари.
Евристичний семінар — це форма занять, що забезпечує створення студентами особистих освітніх продуктів (ідей, понять, методів, способів діяльності).
Семінарські заняття — це ефективна форма організації самостійної роботи студентів, засіб підвищення ефективності навчання. їх дидактичні цілі полягають у поглибленні знань і вдосконаленні умінь студентів, узагальненні, повторенні і систематизації вивченого, активізації пізнавальної самостійності .
Важливою методичною вимогою до проведення уроків-семінарів є зменшення керівної ролі педагога. Під час підготовки до семінарів студенти розширюють свої знання, вивчають додаткову літературу і водночас розвивають уміння самостійно здобувати знання. Ще однією прикметною особливістю семінарів є те, що вони можуть набувати форми дискусій (наприклад, найбільш раціонального способу розв'язання тієї чи іншої задачі).
Об'єкт, предмет і мета дослідження.
Об'єкт дослідження: лекційно - семінарська система вивчення організації вивчення дисциплін економічного профілю в Брацлавському агроекономічному коледжі ВДАУ.
Предмет: методика проведення лекційно - семінарських занять при вивченні економічних дисциплін.
Мета дослідження: дослідити методику проведення лекційних, семінарських занять.
Завдання дослідження.
Завдання:
1. Познайомитись з видами, структурою лекційних і семінарських занять.
2. Дослідити методику проведення лекційно-семінарських занять при вивченні економічних дисциплін в Брацлавському агроекономічному коледжі ВДАУ.
3. Дослідити організацію модульної системи вивчення дисциплін економічного профілю.
1. Лекційно-семінарська система організації вивчення економічних дисциплін
1.1 Лекція - основний метод вивчення економічних дисциплін
Широке застосування в навчальних закладах різних рівнів акредитації має лекція, яка відрізняється від розповіді та пояснення тим, що використовується для розгорнутого теоретичного повідомлення, наукового аналізу та обґрунтування складних і об'ємних наукових проблем
її типові ознаки — системність, логічна послідовність, строга структурність, наукова обґрунтованість, які полегшують її сприйняття і розуміння; тривалість (як правило, дві навчальні години); запис плану і рекомендованої літератури; введення і характеристика певних загальних і наукових аспектів; розкриття й деталізація навчальної проблеми; завершальні висновки педагога; відповіді на запитання учнів.
Розрізняють кілька типів навчальних лекцій. Наприклад, В. Оконь їх розподіляє на традиційні (зміст матеріалу дається в готовому для запам'ятовування вигляді), проблемні (аналізується певна наукова або практична проблема) і розмовні (ґрунтується на переплетенні розмовних фрагментів лекції з відповідями слухачів або виконанням ними певних теоретичних чи практичних завдань).
За відповідної підготовленості студентів можна також застосовувати:
•курсові та монографічні лекції;
•лекції-дискусії;
•лекції-консультації;
•програмовані лекції;
•лекції з використанням техніки зворотного зв'язку.
Безумовно, ці види лекцій активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів і сприяють підвищенню ефективності дидактичного процесу. Вони характеризуються проблемністю і концептуальністю(ДОДАТОК 1).
В навчальній практиці ми передусім використовуємо традиційні і проблемні лекції. Добір виду лекції залежить від багатьох факторів. МИ повинен враховувати рівень освіти студентів, наявність у них певних навичок і вмінь, зміст і особливості навчальної дисципліни тощо. Отже, лекцію, незалежно від її виду, можна проводити, тільки маючи впевненість у її доцільності, у відповідній розумовій підготовленості студентів і їхній здатності до активної роботи.
В іншому разі доцільною буде лекція-бесіда, під час якої значно спрощується зміст навчального матеріалу, більш детально аналізуються проблеми, підтримується тісний контакт педагога з студентами, з'ясовується рівень і глибина засвоєння матеріалу лекції. Особливість лекції-бесіди полягає в тому, що ми, висуваючи навчальні проблеми, обмірковуємо вголос, наводимо докази та анти докази, надає можливість студентам відповідати на поставлені запитання і обмінюватися думками, допомагає їм самостійно робити висновки для практичної діяльності.
Прийнявши рішення проводити лекцію, ми повинні досконало визначити її вид і зміст. Робота над змістом лекції включає добір і опрацювання матеріалу відповідно до рівня розумового розвитку більшості студентів. Вдале її читання вимагає вміння подавати навчальний матеріал, певної інтонації, темпу мовлення, міміки і жестикуляції.
Рішення щодо методики проведення лекції приймаємо самі. Молоді педагоги обов'язково повинні мати текст лекції, а також усвідомлювати необхідність підтримання постійного контакту з аудиторією. Безумовно, просте озвучення тексту лекції не сприяє такому контактові. З цією метою рекомендується пов'язувати матеріал, який вивчається, з життєдіяльністю навчального закладу, актуальними проблемами країни та світу. Від педагога вимагається:
по-перше, доведення до студентів за найкоротший час якомога більшого обсягу спеціальних та інших знань;
по-друге, сприяння формуванню рис громадянина Української держави;
по-третє, надання фахової допомоги в самовдосконаленні
студентів;
по-четверте, формування і розвиток мотивації навчально-пізнавальної діяльності та майбутньої професійної діяльності.
Незалежно від форми проведення й дидактично-виховних завдань лекція складається з трьох частин: вступної, основної та заключної(ДОДАТОК 2,3). У вступній частині студенти отримують інформацію про цілі, тему, актуальність і проблеми лекції. Основна частина дає всебічний аналіз проблем, які вивчаються, та їх систематизацію. В заключній частині коротко аналізуються розглянуті під час лекції проблеми, формулюються висновки і визначаються завдання для самостійної роботи.
Навчальна практика свідчить про те, що ефективність лекції залежить від таких факторів:
—старанної підготовки основних положень лекції та їх наукової й методичної обґрунтованості;
—доречного забезпечення лекції наочними та іншими засобами;
—відповідного оформлення та технічного забезпечення місця проведення лекції;
—вдалого, невимушеного початку лекції;
—постійного підтримування двостороннього інтелекту ально-емоційного контакту з учнями, заохочення до діалогу, доведення змісту лекції не за допомогою гасел та загальних
слів, а науковою аргументацією;
—доступного, послідовного й дохідливого викладу матеріалу та його зв'язку з попереднім навчанням і соціальною практикою;
—застосування під час лекції різноманітних прийомів активізації уваги студентів та актуалізації їхніх знань (наприклад пояснення, ілюстрація, демонстрація, фільм, телебачення тощо);
—прагнення зробити лекцію не тільки джерелом певних знань, а водночас надати їй консультаційної та орієнтовної функції щодо подальшого самостійного вивчення й дослідження студентами даної навчально-пізнавальної проблеми;
—синхронізації змісту матеріалу, що викладається, з відповідними навчальними посібниками, підручниками, інструкціями та засобами наочності;
—простого, природного, емоційно насиченого і науково ґ викладу змісту лекції;
—конспектування основних положень лекції як її обов'язкового елемента;
—урахування групових та індивідуальних інтересів учнів тощо.
Похожие работы
... ійно-методичне забезпечення практичної підготовки студентів буде здійснюватися за певними педагогічними шляхами, які ми спробуємо реалізувати в наступному розділі. РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ „МЕХАНІЗАЦІЯ ТВАРИННИЦТВА” 2.1 Зміст, роль та місце дисципліни„ Механізація тваринництва” у підготовці майбутніх інженерів-механіків ...
... ілу (Додаток 5); 5. Узагальнення і систематизація з розділу у вигляді опорно - інформаційних схем, табличних алгоритмів. 3.3 Анкетування студентів з даної проблеми Думка студентів про проведення теоретичних занять з дисципліни: " Основи електроніки та мікропроцесорної техніки ". Потрібне в відповідях підкреслити, анкету не підписувати. 1. Ви рахуєте, що викладач свій предмет? а) знає і ...
... кація наведена на рис.7.1, в центрі якої є дидактична гра - найскладніший метод активного навчання контекстного типу. 6. Інтелектуально-професійні вміння та методика їх формування Якість підготовки випускників вищих навчальних закладів, де критерієм виступає професійна компетентність. Сутність концептуальних вимог до професійної компетентності зводиться до розширення знань, умінь і навичок, ...
... Однак, не можна не можна не згадати й четверту групу методів, яка, при викладанні предметів по спеціальності, обраній студентом відіграє винятково важливу роль. Це бінарні методи навчально-виховного процесу. а) методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів. І група - методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності це способи діяльності викладача і ...
0 комментариев