В кінці пояснювальної записки подають список використаної літератури

5. В кінці пояснювальної записки подають список використаної літератури.

При виконанні роботи основна увага надається самостійній роботі студентів. Студент вибирає технічні рішення, використовуючи дані методичні вказівки, а також рекомендовану довідкову літературу і нормативні матеріали.

III. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГД У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

3.1. Оцінка хімічної обстановки

1) Визначають глибину зон можливого зараження Г. Для цього:

а) визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:

Qe₁ =K₁∙K₃∙ K₅ ∙K₇ ∙Q₀ . (T) (3.1)

де К₁ - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);

К₃ - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);

К₅ - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:

при інверсії К₅=1, при ізотермії К₅=0.23 і при конвекції К₅=0.08;

К₇ - коефіцієнт, який враховує вплив температури ( табл.1);

Q₀ - кількість викинутої НХР.

б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР ( Г₁). Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл .2 Г₁ визначається інтерполяцією двох найближчих значень.

Приклад: Q_e1=1,66т

V_в=5м/с

Г1= 1,68+(2,91-1,68)(1,66-1)/(3-1) = 2,09 (км)

б) Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.

Qe₂ = (1-K₁)∙K₂∙K₃∙ K₄ ∙ K₅ ∙K₆ ∙K₇ ∙ Q₀ /h d , (T) (3.2)

де: К₂ - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР ( табл. 1);

К₄ - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру ( табл.3);

К₆ - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;

d - густина НХР, що розлилася, т/м³ ( табл. 1 );

h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0.05 м), або h = (H – 0,2)м, де Н – висота піддону.

К₆=N^0.8 при N<Т і К₆=Т^0.8 при N>T

де: N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)

 (3.3)

T - тривалість випаровування речовини, год.

г) для знайденої величини Q_e2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою (Г₂ ) з допомогою табл.2.

Отримані значення Г₁ і Г₂ - це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.

д) повна глибина зони зараження Г_п , що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:

Г_П = Г₁₍₂₎ + 0.5 ∙ Г₂₍₁₎ (3.4)

де: Г₁₍₂₎ - більша за розміром Г₁ і Г₂;

Г₂₍₁₎ - менша за розміром Г₁ і Г₂;

е) Отримане значення повної глибини зараження Г_п порівнюється з
максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г_п^’, що визначається за формулою:

Г ^'_П = N · V_П , (Км) (3.5)

де: N - час від початку аварії, год ;

V_П - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год ( табл.4).

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менше з величин Г’_п і Г _п.

2) Визначають площу зони можливого зараження хмарою НХР:

S_М = 8.72 ∙ 10^-3 ∙ (Г_П)² ∙ φ , (км²) (3.6)

де: φ - кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).

3) Площа зони фактичного зараження S_ф розраховується за формулою:

S_Ф =К ₈ · (Г_П) ² · N ^{0. 2} , (км ²) (3.7)

де: К₈ - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - К₈=0.081, при ізотермії - К₈=0.133, при конвекції - К₈=0.235).

4) Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

t = x : V_П , (год) (3.8)

де: x - відстань від джерела зараження до заданого об’єкту (км).

5) Час перебування людей в засобах захисту шкіри визначаються за таблицею 6.

6) Можливі втрати робітників і службовців на ОГД визначається з використанням (табл. 7). Результати оцінки хімічної обстановки зводять у таблицю.

Табл. 3.1 Результати оцінки хімічної обстановки

Джерело зараження	Тип НХР	Кількість НХР, т	Глибина зони зараження, км	Площа зони можливого хімічного зараження, км2	Площа зони фактичного хімічного зараження, км2	Час підходу зараженого повітря до заданого об’єкту, год	Тривалість уражаючої дії (випаровування) НХР, год	Можливі втрати від дії НХР, чол.
~	~	~	~	~	~	~	~	~

ІV. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ

 

Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:

 - загальна вмістимість захисних споруд на ОГД - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

 - захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;

 - система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;

-  система повідомлень діє оперативно і надійно.