Оцінка захисної споруди за вмістимістю

4.1 Оцінка захисної споруди за вмістимістю

 

Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання.

Норми об’ємно-планувальних рішень сховищ :

 а) площа підлоги:

 - 0.5 м²/людину при двоярусному розміщені ліжок (2 м² на одного працюючого на ПУ);

 - 0.4 м²/людину при триярусному розміщені ліжок;

 б) внутрішній об’єм приміщень- не менше 1.5 м³/людину;

 в) висота приміщень не більше 3.5 м:

 - при висоті від 2.15 до 2.9 м встановлюються двоярусні ліжка;

 - при висоті 2.9 м і більше встановлюються триярусні;

 г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;

 д) в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно сховати виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.

Розрахунок сховища.

1. Визначають площу основних і допоміжних приміщень.

Загальна площа основних приміщень:

 (4.1)

 де: N - кількість основних приміщень;

S_i - площа і-того приміщення.

Загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):

де: М - кількість допоміжних приміщень;

S_j - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

2. Визначають вмістимість сховища за площею:

 - при двоярусному розміщені ліжок

(Чол) (4.3)

-  при триярусному розміщені ліжок

 (Чол) (4.4)

де: 0.5 і 0.4 - площа підлоги на людину відповідно при дво- і триярусному розміщені ліжок, м².

3. Визначають вмістимість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні герметизації

(Чол) (4.5)

де: h - висота приміщення, м;

1.5 - норма об’єму на людину, м³.

Порівнюючи дані вмістимості за площею М_s та за об’ємом М_v , визначають фактичну (розрахункову) вмістимість М_ф . За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин.

4. Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (коефіцієнт вмістимості)

 (4.6)

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).

Якщо К_м ³ 1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь-яку зміну, якщо К_м < 1, кількості місць для розміщення людей недостатня і необхідно:

- вивчити можливість будівництва сховищ, які швидко зводяться (ШЗС);

-розшукати підвальні приміщення та інші заглиблені споруди ОГД, оцінити їх захисні властивості і можливість пристосування під захисні споруди.

4.2 Оцінка захисних властивостей сховища від можливого радіоактивного ураження

 

a) Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем К_посл . Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою:

 (4.7)

де: h_i - товщина і-того захисного шару сховища;

К_р - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища (табл. 8);

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, (табл. 9).

Порівнюють розрахунковий коефіцієнт послаблення із нормативними вимогами до сховищ.

Якщо

< 1000

то необхідно розглянути можливість підсилення його перекриття до необхідних норм .

4.3 Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням

 

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і зв’язок. Під час оцінки систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити неперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. В даній роботі розглядається оцінка тільки повітропостачання - однієї з основних систем життєзабезпечення людей.

Норми (W норм) зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду:

а) за режимом I - 8, 10, 11, 13 м³/год/людину - відповідно до 20⁰ С (I кліматична зона), 20 - 25⁰ С (II зона), 25 - 30⁰ С (III зона), більше 30⁰ С (IV зона).

б) за режимом II - 2 м³/год/людину і 5 м³/год/людину - що працює на пункті управління (ПУ).

В даний час промисловістю виготовляється фільтровентиляційні комплекси ФВК-I і ФВК-II.

У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 , які працюють тільки в режимі I.

Продуктивність (W заг) фільтровентиляційних комплексів ФВК-I і ФВК-II в режимі I - 1200 м³/год, в режимі II - 300 м³/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900-1300 та 1300 –1800 м3/год. ( ФВК-II, крім цього, забезпечує роботу в режимі III.).

За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70(для 150 чол. регенерація можлива 6 годин).

Послідовність оцінки :

Визначають необхідну кількість людей, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі I і II ( окремо ! ):

 (Чол) (4.8)

де: W_заг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м³/год;

W_норм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м³/год/людину.

Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в режимі I і II(окремо ! ):

 (4.9)

де: М_ф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.

Якщо К_ж ³ 1, то система повітропостачання сховища забезпечує виробничий персонал чистим повітрям, якщо К_ж < 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі I, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів до конкретної величини.

Для захисту персоналу від НХР передбачити обладнання для роботи системи повітропостачання в режимі повної ізоляції.

V. ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК

 

Зона можливого зараження хмарою НХР на картах і схемах обмежена колом, півколом або сектором, який має кутові розміри φ і радіус, рівний глибині зони хімічного зараження Г_п (рис.5.1), чи Г_ЗХЗ (рис.5.3):

а) при швидкості вітру за прогнозом < 0.5 м/с зона зараження має вигляд кола:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

- φ=360°;

- радіус кола рівний Г_п .

б) при швидкості за прогнозом від 0.6 до 1 м/с зона має вигляд півкола:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

- φ=180°;

- радіус півкола рівний Г_п ;

- бісектриса кола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.

в) при швидкості вітру за прогнозом > 1м/с зона має вигляд сектора:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

г) φ=90° при швидкості вітру за прогнозом від 1.1 до 2 м/с (рис. 5.1), і φ=45° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;

- радіус сектора рівний Г_п ;

- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.

Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається у зону можливого зараження і орієнтована по азимуту вітру в даний момент часу (рис.5.2).

На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд (рис. 5.3).

 

Рис. 5.1 Кутові розміри зони можливого зараження НХР

Рис. 5.2 Можливі напрями вітру (азимути)

Порядок нанесення зон зараження на карту або схему.

1. Визначають площу розливу НХР, а також радіус площі розливу:

(м²)  , (м) (5.1)

2.Знаючи площу зони фактичного зараження, яка має форму еліпса, визначають розміри цього еліпса ( S =πab, де π=3,14 , а=Г_п/2 , b-мала піввісь). Довжина еліпса дорівнює величині Г_п . Ширина еліпса B=2b=4S_ф/πГ_п .

3.На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу S_р (суцільною лінією).

4. Біля кола роблять пояснюючий напис ( у чисельнику - вид НХР і її кількість, а у знаменнику - час, дата аварії).

5. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру (визначення азимуту вітру показане на рис 5.2 ) проводять вісь прогнозованих зон зараження.

7. Знаючи довжину і максимальну ширину (Г_п і В) еліпса зони фактичного зараження, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.

8. На отриманій карті або схемі роблять пояснюючі написи.

9. У верхній лівій частині карти чи схеми вказують метеоумови.

10. Уся побудова ведеться чорним кольором, а отримане графічне зображення обстановки замальовується жовтим кольором (рис.5.3).

11. Підприємство позначається на осі сліду.

Рис. 5.3 Графічне зображення зони хімічного зараження НХР.

VІ. ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ОГД

 

За результатами оцінки хімічної обстановки, яка виникла на ОГД в результаті аварії,враховуючи наявність колективних засобів захисту на підприємстві, розробляються заходи, направлені на захист персоналу. Вони повинні передбачати:

1. Дії чергового диспетчера.

2. Дії начальників служб ЦО на ОГД.

3. Проведення дегазації території, техніки, одягу, ЗІЗ і т.п.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

У висновках до розрахунково-графічної роботи необхідно:

Привести загальні показники оцінки хімічної обстановки, інженерного захисту, провести їх аналіз та запропонувати інженерні рішення.

ДОДАТОК