Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму та їх зв'язок з хворобами дихальної системи
Лікування та диспансеризація хворих дітей на хронічний бронхіт
ЛФК, як засіб фізичної реабілітації хворих дітей на хронічний бронхіт
Поліпшення функції системи кровообігу
Лікувальний масаж, як засіб фізичної реабілітації хворих дітей на хронічний бронхіт
Навигация
Лікувальний масаж, як засіб фізичної реабілітації хворих дітей на хронічний бронхіт
Фізична реабілітація при хронічному бронхіті у дітей
49387
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.4 Лікувальний масаж, як засіб фізичної реабілітації хворих дітей на хронічний бронхіт
План масажу: дія на паравертебральні і рефлексогенні зони грудної клітки; непрямий масаж діафрагми, легенів і серця; дихальні вправи.
Положення хворого: сидячи або лежачи.
Методика. Масаж паравертебральних зон L5—L1, D9—D3, С4—С3: погладжування площинне, поверхневе і глибоке; розтирання— півкругле кінцями пальців і ліктьовим краєм долоні штрихування, стругання, пилення; розминка — подовжнє, зсовування, натискання, розтягування і стиснення; вібрації — непереривиста вібрація, пунктирування. Масаж широких м'язів спини і трапецієвидних м'язів: погладжування, розтирання, розминання, вібрація, поперечне розминання від низу до верху широких м'язів спини в області западин підкрилець і надключичних країв трапецієвидних м'язів від потилиці до плечових суглобів. Масаж грудино-ключично-сосцевидних м'язів: щипоподібне погладжування і розминання, пунктирування і непереривиста вібрація кінцями пальців. Пунктирування і биття в області VII шийного хребця. Масаж міжлопаткової ділянки і надлопаткових зон: погладжування подушечками пальців і долонею в півкруглих напрямах; розтирання кінцями пальців опорною поверхнею і ліктьовим краєм кисті, пилення; пунктирування кінцями пальців, непереривиста вібрація. Масаж над- і підключичних зон: погладжування кінцями пальців і ліктьовим краєм долоні від грудини до акроміально-ключичних суглобів; розтирання циркулярно кінцями пальців, штрихування, розтирання в повздовжньому напрямі долонним краєм кисті; пунктирування пальцями і непереривиста вібрація. Масаж акроміально-ключичних і грудино-ключичних суглобів, погладжування долонною поверхнею пальців в півкруглих напрямах і у напрямі до підключичних і підкрильцевих западин; розтирання суглобових сумок; непереривиста вібрація і пунктирування в ділянці суглобів. Масаж великих грудних м'язів і передніх зубчастих м'язів: погладжування, розтирання, розминка, вібрація. Масаж міжреберних проміжків: граблеподібне погладжування кінцями пальців від грудини до хребетного стовпа; півкругле розтирання і штрихування кінцями пальців; ритмічні натискання кінцями пальців міжреберних проміжків; погладжування і розтирання реберних дуг. Масаж діафрагми непереривиста вібрація і ритмічні натискання долонями по ходу X—XII ребер від грудини до хребетного стовпа. Непрямий масаж легенів: непереривиста вібрація і ритмічні натискання над легеневими полями ззаду і спереду. Масаж серця: непереривиста вібрація ділянки серця; ніжні товчкоподібні ритмічні натискання долонею над серцем і в області нижньої третини грудини. Здавлення долонями грудної клітки по аксилярних лініях на рівні V—VI ребра. Струс грудної клітки. Стискання і розтягування грудної клітки. Дихальні вправи. Тривалість процедури 12—18 хв. Курс лікування 12 процедур, через день.
Протипоказання до масажу при хронічному бронхіті у дітей: загострення запального процесу, гострі гарячкові стани; бронхоектатична хвороба у стадії тканинного розпаду; легенево-серцева недостатність III ступеня, гнійні захворювання шкіри; туберкульоз легенів в гострій і підгострій стадії, новоутворення.
Наявність прожилків крові в мокроті хворого в період стихання процесу не є протипоказанням до призначення масажу по запропонованій методиці.
Висновки і рекомендації
Отже для того, щоб розробити принципи диференційованої патогенетичної фізіотерапії, необхідно зупинитися на сучасних проблемах вивчення механізмів розвитку хвороби, тобто її патогенезу. Якщо одна з основних задач профілактики хронічного бронхіту у дітей полягає в тому, щоб підняти опірність організму, укріпити його захисні і компенсаторні пристосовні механізми, то лікувальна дія повинна сприяти нормалізації його порушених функцій.
Ці положення і повинні визначати нашу тактику при терапевтичній дії з метою мобілізації захисних пристосувань організму у відповідь на ту або іншу патологічну дію.
Визначення типу, тяжкості і характеру перебігу хвороби, виявлення супутніх, ускладнюючих поточний процес захворювань допомагають обґрунтувати показання до найраціональнішого використання фізичних чинників в загальний лікувальний комплекс.
Досягнення останніх років в області біофізики, біохімії на молекулярному рівні, нові методи дослідження імунологічних реакцій, подальше вивчення кірково-підкіркових взаємостосунків у зв'язку з останніми даними про роль ретикулярної формації, а також пошуки нових узагальнень, нових підходів до аналізу складних біологічних явищ, з якими має справу патологія і медицина, дозволяють розкрити і інші сторони механізму дії фізичних чинників, розширяють простір для ініціативи в області пошуків і нових методів фізіотерапії.
Необхідна і надзвичайно перспективна подальша пошукова робота педіатрів в справі широкого використовування могутніх фізичних чинників в профілактиці і лікуванні захворювань дітей.
Лікування хворої дитини повинне бути направлено на етіологічний чинник, на ланки патогенезу, на перебіг патологічного процесу
Підтримка «норми» і захист її від хвороботворних зовнішніх і внутрішніх впливів — це перш за все зміцнення і відновлення динамічної рівноваги між життєво важливими функціональними системами організму.
Слід особливо підкреслити, що фізичні чинники включаються в лікувальний комплекс разом з медикаментозною і стимулюючою терапією на фоні відповідних гігієнічних умов, раціонального режиму харчування і відпочинку.
Використана література
1. Медицинский справочник для фельдшеров. Л.: «Медицина», 1970. -784с.
2. Справочник по наблюдению и реабилитации диспансерних групп детей / Л.М. Слободян, Н.Б. Процайло, И.П. Шматник и др. – К.: Здоровья, 1991. – 152 с.
3. Товстуха Є.С. Фітотерапія. – К.: „Здоров’я”, 1990. -192 с.
4. Зубицька Н.П. Усе знадобиться, що в землі коріниться. - Богдан,- 2001.-176с. 5. Зеликман Т.Я., Ялкут С.И. Гомеопатия в системе фармакотерапии. - К.: Здоровья, 1994,
6. Справочник по детской лечебной физкультуре / За ред. Горяцнова . – Москва : Медицина, 1983 . – 359 с.
7. Лавренова Г.В. Фитотерапия: В. 2-г. - Спб.: СМИО Прес, 1996.
8. Лавренов В., Лавренова Г. и др. Энциклопедия практической медицины . -Д.: Сталкер-, 2001 .-502 с.
9. Руководство по физиотерапии и физиопрофилактике детских заболеваний. Под ред. А.Н. Обросова К.В. Лапиной. – Москва : Медицина, 1963. – 342 с.
10. Лечебная физическая культура : Справочник / В.А. Епифанов, В. Н. Мошков, Р. И. Антуфьева и др. ; под ред. В.А. Епифанова. – Москва : Медицина,1987. – 528 с. ил.
11. Здоров'я матері і дитини : Енциклопедія / За ред.. О.М. Лукянової . – К. : «Українська енциклопедія», 1992. – 702 с. іл.
12. Чиркин А.А. й др. Дианостический справочник терапевта..- Минск.:
Беларусь , 1993. -688 с.
13. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - 3-є вид. перер., доп. - К.: Оріяни, 2000.
14. Куничев Л.А. Лечебный массаж. – Киев: Полиграфкнига, 1982. – 324 с.
Похожие работы
... що доведено статистично. Підводячи підсумки, хотілося б відзначити необхідність і важливість проведеної нами роботи. Тому що хворі після операції на органах черевної порожнини, а саме після апендектомії, потребують не тільки допомоги лікарів-хірургів і медсестер, але й кваліфікованого реабілітолога, тому що вони є ланками одного ланцюга й переслідують одну меду - якнайшвидше видужання хворого з ...
... корекції і реабілітації. Отже, вищезазначене ще раз підтверджує високу ефективність розробленої нами фізреабілітаційної програми для дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років. Дані, отримані після впровадження експериментальної програми фізичної реабілітації для дошкільників із затримкою психічного розвитку свідчать про достовірне покращення показників їх стану здоров'я та рівня ...
... Хлопчики 9 8 Дівчинки 4 5 Середній вік 1,8 1,7 Середній рівень (М ± m) активності основних психомоторних функцій 14 ± 2 14 ± 3 Для реабілітації дітей була розроблена програма, яка включає додатковий догляд за дитиною, масажні вправи, комплексні гімнастичні заходи, а також додаткові заняття на розвиток уваги та рухливості. Комплекс гімнастичних та масажних вправ наведено в додатку А. ...
... на одній із сторін, в залежності від положення голови, наявності сколіозної дуги і нахилу тазу. Розділ 2 Особливості фізичної реабілітації при захворюванні невриту лицьового нерва 2.1 Адаптаційні можливості організму людини до занять фізичною культурою Фізична культура - єдиний засіб для оздоровлення організму і позбавитись хронічних захворювань. ЛФК– складова частина медичної реабілітації ...
0 комментариев