Навигация
Соціально-економічна статистика
35736
знаков
16
таблиц
5
изображений
Зміст
1. Статистика охорони здоров’я і фізичної культури в Україні
2. Статистика національного багатства України
3. Завдання 1
4. Завдання 2
5. Завдання 3
6. Завдання 4
7. Список використаної літератури
8. Додатки
1. Статистика охорони здоров’я і фізичної культури в Україні
Міністерство охорони здоров’я України виконує одну з найважливіших функцій у нашій країні − дбає про здоров’я нашої нації.
Очолює дане міністерство Митник Зіновій Миколайович.
МОЗ України складна багатофункціональна система, яка складається з багатьох підрозділів:
Департамент розвитку медичної допомоги;
Департамент материнства, дитинства, та санаторного забезпечення;
Департамент організації санітарно-епідеміологічного нагляду;
Департамент управління та контролю якості медичних послуг;
Департамент регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції у системі охорони здоров’я;
Департамент економіки, фінансів і бухгалтерської звітності;
Департамент кадрової політики та запобігання корупції;
Управління справами;
Юридичне управління;
Управління освіти та науки;
Управління економіки медичного страхування та соціальних програм;
Управління стратегічного планування та аналітичного забезпечення;
Управління моніторингу та супроводу державних програм;
Відділ тендерних процедур;
Відділ медико-соціальної експертизи;
Відділ міжнародної діяльності та євроінтеграції;
Відділ організації медичного забезпечення ЄВРО-2012;
Контрольно-ревізійний відділ;
Відділ інвестицій, будівництва та майнових відносин;
Відділ із забезпечення діяльності Міністра;
Сектор протирадіаційного захисту та медичних проблем наслідків аварії на ЧАЕС;
Сектор контролю апарату;
Мобілізаційний центр;
Сектор режимно-секретної роботи.
Стан охорони здоров’я у регіонах України характеризується багатьма показниками.
Основними проблемами розвитку галузі є: захворюваність, інвалідність і смертність населення від хвороб системи кровообігу, новоутворень і соціально небезпечних інфекційних хвороб (СНІД, туберкульоз).
Основні напрямки реформування:
фінансування галузі на достатньому рівні;
зміцнення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних установ;
підвищення престижу професії медичних працівників за рахунок підвищення середньої заробітної плати до рівня середньої заробітної плати працівників промисловості;
надання житла і представлення соціальних гарантій і пільг медичним працівникам в сільській місцевості.
Кількість медичних закладів станом на березень 2009 року:
Міністерству охорони здоров’я України (МОЗ) підпорядковано 2537 медичних закладів (майже 91% від загальної їх кількості в Україні);
Департамент з питань виконання покарань має 82 заклади (майже 3%);
Академія медичних наук має 29 медичних установ (1%).
Потужність лікарняних закладів по всіх міністерствах і відомствах сьогодні становить 436,4 тис. ліжок.
Заклади МОЗ мають 403 тис. ліжок, Департамент з питань виконання покарань, має 11 тис. ліжок, Академії медичних наук підпорядковано 7,5 тис. ліжок.
Амбулаторно-поліклінічні заклади розраховані на 957,1 тис. відвідувань за зміну(див. дод.1,2.) .МОЗ має мережу амбулаторно-поліклінічних закладів, які розраховані на 890,7 тис. відвідувань за зміну. В закладах Академії медичних наук можуть проконсультуватися близько 5 тис. пацієнтів за зміну.
Всього в охороні здоров’я у 2008 працювало 207,9 тис. лікарів, із них 82% у системі МОЗ, решта — у відомчій медицині. Дефіцит лікарських кадрів сягнув 48 тисяч осіб. Забезпеченість лікарями по галузі — 45,2 на 10 тис. населення. З них безпосередньо надають медичну допомогу 26,7 лікарів (на 10 тис. населення), що значно нижче від середньоєвропейського рівня.
В 2008 зведений бюджет системи охорони здоров’я України становив 23,8 мільярда гривень (9% цієї суми було спрямовано на фінансування відомчої медицини).
Щорічне фінансування закладів охорони здоров’я інших міністерств та відомств (не МОЗ) сягає 2,2 млрд. грн. За ці кошти медичну допомогу отримують 4,4 млн. населення, або 9% населення України, тут задіяно 27 тис. лікарів та 57,5 тис. середнього медичного персоналу.
Загальні видатки на охорону здоров’я у структурі ВВП України сягнули 6,5% (3,5% — за рахунок держбюджету, решта — з місцевих бюджетів.) Для порівняння - в Європейському регіоні - 7,7% ВВП, а в Євросоюзі — 8,7% ВВП. Однак у розрахунку на душу населення за паритетом купівельної спроможності у доларах США загальні витрати на національну систему охорони здоров’я в Україні у 5,5 разу нижчі, ніж у Європейському регіоні. Польща виділяє удвічі більше, ніж ми.
Смертність у 2007 і 2008 роках сягнула 16,4 випадків на 1000 чоловік ( при цьому ряд областей має набагато вищі коефіцієнти смертності: Чернігівська — 21,1%, Сумська і Кіровоградська — 18,6, Донецька — 18,1, Луганська — 17,9%).
Від’ємний природний приріст в 2008 спостерігався в усіх областях України, окрім Закарпатської і Рівненської областей та Києва.
Структура причин смерті в 2008:
хвороби системи кровообігу - 63,7% у структурі всіх причин смертності
новоутворення — 12,0%;
зовнішні причини смерті — 8,0%.
Рівень дитячої і материнської смертності в 2008:10,3 на 1000 народжених живими, що на 6,3% менше, ніж у 2007 році.
Похожие работы
... в організацію статистики ЗЕД. Відповідно до міжнародної практики вона грунтується на даних митного обліку. Об’єкти спостереження в митній статистиці розглядають відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). В її основу покладено товарну номеклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД) – версію Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), ...
... з його володіння безоплатно на користь володаря (рабовласника, феодала, сучасного власника умов виробництва), то таке відчуження набуває соціально-економічної форми експлуатації чужої праці. Із цього виходить, що процес відчуження – привласнення лежить в основі відносин власності. Власність – це відношення між людьми, які створюють цілу гаму відносин між її учасниками, а також між ними та суспі ...
... і й привабливості для іноземних інвестицій. 4) В усіх регіонах за роки кризи накопичились серйозні економічні, соціальні та екологічні проблеми 5) Позитивні тенденції економічного зростання в регіонах призупинили стрімке поглиблення регіональних соціально-економічних диспропорцій, однак немає підстав очікувати в найближчій перспективі їх зменшення. [10, 344] Наявність суттєвого регі ...
... та підприємництва” Перед управлінням стоять об’ємні та досить різноманітні завдання, зокрема це: розробка та реалізація цільових інвестиційних програм з питань соціально-економічного розвитку міста та розвитку підприємництва; аналіз та сприяння розвитку підприємництва і зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій; координація роботи, пов’язаної з розвитком підприємництва ...
0 комментариев