2. Метод плинної середньої.
Метод плинної середньої полягає в знаходженні середнього арифметичного за певний проміжок часу з поступовим заміщенням першого даного на наступне.
Зробимо таблицю з розрахунками і зобразимо результати графічно.
Таблиця 9. Метод середньої плинної.
квартали | витрати | Середнє плинне |
Базовий рік | ||
І квартал | 340 | 340 |
ІІ квартал | 412 | 376 |
ІІІ квартал | 327 | 353 |
ІУ квартал | 290 | 342,25 |
Минулий рік | ||
І квартал | 350 | 344,75 |
ІІ квартал | 435 | 350,5 |
ІІІ квартал | 390 | 366,25 |
ІУ квартал | 280 | 363,75 |
Звітний рік | ||
І квартал | 320 | 356,25 |
ІІ квартал | 468 | 468,5 |
ІІІ квартал | 342 | 352,5 |
ІУ квартал | 276 | 351,5 |
Метод аналітичного вирівнювання.
Метод аналітичного вирівнювання полягає в залежності ряду динаміки від часу.
Загальне рівняння має вигляд:
Вихідні дані знаходимо з системи рівнянь:
;
Де: ;
Складемо таблицю з вихідними даними.
Таблиця 10. Вихідні дані.
квартали | y | t | t^2 | y*t | f(t) |
1 | 340 | 6 | 36 | 2040 | 343.76 |
2 | 412 | 5 | 25 | 2060 | 345.22 |
3 | 327 | 4 | 16 | 1308 | 346.68 |
4 | 290 | 3 | 9 | 870 | 348.13 |
5 | 350 | 2 | 4 | 700 | 349.59 |
6 | 435 | 1 | 1 | 435 | 351.04 |
7 | 390 | -1 | 1 | -390 | 353.96 |
8 | 280 | -2 | 4 | -560 | 355.41 |
9 | 320 | -3 | 9 | -960 | 356.87 |
10 | 468 | -4 | 16 | -1872 | 358.32 |
11 | 342 | -5 | 25 | -1710 | 359.78 |
12 | 276 | -6 | 36 | -1656 | 361.24 |
разом | 4230 | 0 | 182 | 265 | 4230.00 |
Складемо графік для порівняння.
Показники сезонної хвилі – це індекси сезонності. Індекс сезонності обраховується за формулою:
Підставивши значення у формулу заповнимо таблицю.
Таблиця 11. Вихідні дані.
квартали | Витрати | Iсез % |
базовий | ||
І | 340 | 96 |
ІІ | 412 | 117 |
ІІІ | 327 | 93 |
ІУ | 290 | 82 |
Минулий | ||
І | 350 | 99 |
ІІ | 435 | 123 |
ІІІ | 390 | 111 |
ІУ | 280 | 79 |
Звітний | ||
І | 320 | 91 |
ІІ | 468 | 133 |
ІІІ | 342 | 97 |
ІУ | 276 | 78 |
Висновок.
Проаналізувавши діяльність підприємства я дійшла висновку ,що існує чітка тенденція зниження витрат у кінці кожного року. Амплітуда коливань індексів сезонності змінюється в межах 55%.
Список використаної літератури:
1. Міністерство освіти і науки України;
2. Міністерство охорони здоров’я України;
3. Державний комітет України із земельних ресурсів;
4. Державний комітет України із природних ресурсів;
5. Моторин Р. М. Економічна статистика.-К.:КНЕУ,2005;
6. Статистика:підручник/ С.С Герасименко, А.В.Головач, А.М. Єріна та ін.:За наук. ред. д-ра. екон. наук С.С Герасименка – ге вид. перероб. і доп.:-К.КНЕУ,2000.
7. Теорія статистики: підруч./О.І.Кулинич ,Р.О.Кулинич.-5-те вид. перероб. і доп.-К:Знання,2010.
Додаток 1. Щеплення для профілактики
Вік | Щеплення проти | Примітка | |||||
1день | Гепатиту В2 | ||||||
3-7 день | Туберкульозу1 | ||||||
1 міс. | Гепатиту В2 | ||||||
3 міс. | Дифтерії, кашлюку, правця3 | Поліоієліту4 ІПВ | Гемофільної інфекції5 | Дітям з високим ризиком розвитку післявакцина-льних ускладнень вакциною АаКДП | |||
4 міс. | Дифтерії, кашлюку, правця3 | Поліомієліту4 ІПВ | Гемофільної інфекції5 | Дітям з високим ризиком розвитку післявакцина-льних ускладнень вакциною АаКДП | |||
5міс. | Дифтерії, кашлюку, правця3 | Поліомієліту4 ОПВ | Гемофільної інфекції5 | Дітям з високим ризиком розвитку післявакцина-льних ускладнень вакциною АаКДП | |||
6 міс. | Гепатиту В2 | ||||||
12 міс. | Кору, краснухи, паротиту6 | ||||||
18 міс. | Дифтерії, кашлюку, правця3 вакциною АаКДП | Поліомієліту4 ОПВ | Гемофільної інфекції5 | ||||
6 років | Дифтерії, правця3 | Поліомієліту4 ОПВ | Кору, краснухи, паротиту6 | ||||
7 років | Туберкульозу | ||||||
14 років | Туберкульозу | Дифтерії, правцю3 | Поліомієліту4 ОПВ | ||||
15 років | Краснухи (дівчата), паротиту (хлопці)6 | ||||||
18 років | Дифтерії, правця3 | ||||||
Дорослі | Дифтерії, правця3 |
Додаток 2. Щеплення дітей з порушенням календаря
Для дітей віком від 4 місяців до 6 років 11 міс. 29 днів | |||
Вакцини | Мінімальний інтервал між дозами | ||
1-2-га дози | 2-3-тя дози | 3-4-та дози | |
АКДП, АаКДП | 1 місяць | 1 місяць | 12 місяців |
АДП | 1 місяць | 9 місяців | |
Вакцина проти поліомієліту | 1 місяць | 1 місяць | 12 місяців |
Вакцина проти гепатиту В | 1 місяць | 1 місяць | |
КПК | 1 рік | ||
Hib - вакцина | 4 тижні: якщо першу дозу введено до 12 міс. 8 тижнів (як остання доза): якщо першу дозу введено у віці 12-14 міс. Не вводиться: якщо першу дозу введено у 15 міс. або старшому віці | 4 тижні: якщо другу дозу введено до 12 міс. 8 тижнів (як остання доза): якщо вік дитини 12 міс. або більше та другу дозу введено у віці до 15 міс. Не вводиться: якщо першу дозу введено у 15 міс. або старшому віці | |
Для дітей віком від 7 до 18 років | |||
Мінімальний інтервал між дозами | |||
1-2-га доза | 2-3-тя доза | 3-4-та доза | |
АДП-м | 1 місяць | 6-9 місяців | |
КПК | 1 рік | ||
Вакцина проти гепатиту В | 1 місяць | 1 місяць | |
Вакцина проти поліомієліту | 1 місяць | 1 місяць | 12 місяців |
Додаток 3. Дані про чисельність населення з 1913 року
Кількість населення | Із загальної кількості населення | ||||
всього | У тому числі | ||||
міське | сільське | чоловіки | жінки | ||
1913 | 35.2 | 6.8 | 28.4 | ... | ... |
1939 | 40.5 | 13.6 | 26.9 | 19.4 | 21.1 |
1959 | 41.9 | 19.2 | 22.7 | 18.6 | 23.3 |
1975 | 48.9 | 28.6 | 20.3 | 22.3 | 26.6 |
1985 | 50.8 | 32.9 | 17.9 | 23.4 | 27.4 |
1989 | 51.7 | 34.6 | 17.1 | 23.9 | 27.8 |
1991 | 51.9 | 35.1 | 16.8 | 24.1 | 27.8 |
1993 | 52.2 | 35.4 | 16.8 | 24.2 | 28.0 |
1995 | 51.7 | 35.1 | 16.6 | 24.1 | 27.6 |
1997 | 50.9 | 34.5 | 16.4 | 23.7 | 27.2 |
1999 | 50.1 | 34.0 | 16.1 | 23.3 | 26.8 |
2001 | 49.3 | 33.5 | 15.8 | 22.9 | 26.4 |
Додаток 4. Віковий склад населення
Кількість населення, тис. | Відсотків до всього населення | |||||
всього | міське | сільське | всього | міське | сільське | |
Все населення | 49036.5 | 33246.6 | 15789.9 | 100.0 | 100.0 | 100.0 |
У віці, років | ||||||
До 1 | 381.2 | 235.6 | 145.6 | 0.8 | 0.7 | 0.9 |
1 – 4 | 1687.3 | 1045.3 | 642.0 | 3.5 | 3.1 | 4.1 |
5 – 9 | 2743.9 | 1748.7 | 995.2 | 5.6 | 5.3 | 6.3 |
10 – 14 | 3617.5 | 2426.0 | 1191.5 | 7.4 | 7.3 | 7.5 |
15 – 19 | 3787.5 | 2663.9 | 1123.6 | 7.7 | 8.0 | 7.1 |
20 – 24 | 3593.2 | 2565.6 | 1027.6 | 7.3 | 7.7 | 6.5 |
25 – 29 | 3610.5 | 2564.6 | 1045.9 | 7.4 | 7.7 | 6.6 |
30 – 34 | 3245.6 | 2258.2 | 987.4 | 6.6 | 6.8 | 6.3 |
35 – 39 | 3591.9 | 2560.0 | 1031.9 | 7.3 | 7.7 | 6.5 |
40 – 44 | 3846.0 | 2797.9 | 1048.1 | 7.9 | 8.4 | 6.6 |
45 – 49 | 3491.9 | 2581.0 | 910.9 | 7.1 | 7.8 | 5.8 |
50 – 54 | 3061.9 | 2257.8 | 804.1 | 6.2 | 6.8 | 5.1 |
55 – 59 | 2173.5 | 1433.3 | 740.2 | 4.4 | 4.3 | 4.7 |
60 – 64 | 3357.2 | 2189.7 | 1167.5 | 6.8 | 6.6 | 7.4 |
65 – 69 | 2047.8 | 1221.9 | 825.9 | 4.2 | 3.7 | 5.2 |
70 і старшому | 4799.6 | 2697.1 | 2102.5 | 9.8 | 8.1 | 13.4 |
Із загальної кількості населення у віці | ||||||
молодшому за працездатний | 9192.4 | 5972.9 | 3219.5 | 18.7 | 18.0 | 20.4 |
працездатному | 28408.5 | 20357.9 | 8050.6 | 57.9 | 61.2 | 51.0 |
старшому за працездатний | 11435.6 | 6915.8 | 4519.8 | 23.4 | 20.8 | 28.6 |
Додаток 5. Стан землі
Природні зони | Загальна площа, тис. га | Орні землі | Багаторічні насадження | Сіножаті | Пасовища | Ліси | Інші угіддя | ||||||
тис. га | % від загальної площі | тис. га | % від загальної площі | тис. га | % від загальної площі | тис. га | % від загальної площі | тис. га | % від загальної площі | тис. га | % від загальної площі | ||
Зона мішаних лісів | 11 231.3 | 4 042.0 | 36.0 | 88.5 | 0.8 | 1 044.8 | 9.3 | 779.6 | 6.9 | 3 455.0 | 30.8 | 1 821.4 | 16.2 |
Лісостепова зона | 20 643.6 | 13 668.4 | 66.4 | 350.0 | 1.6 | 766.8 | 3.7 | 939.9 | 4.5 | 2 980.0 | 14.9 | 1 938.5 | 9.3 |
Степова зона | 24 386.3 | 15 837.3 | 64.9 | 577.6 | 2.4 | 185.5 | 0.8 | 2632.4 | 10.8 | 1 029.3 | 4.2 | 4 124.4 | 16.9 |
Карпати і Закарпатська низовина | 3 314.2 | 641.5 | 19.4 | 73.6 | 2.2 | 230.3 | 6.9 | 335.5 | 10.1 | 1 871.7 | 56.5 | 161.6 | 1.9 |
Гірський Крим | 779.6 | 167.8 | 21.6 | 68.1 | 8.7 | — | — | 121.9 | 15.6 | 309.0 | 39.6 | 112.8 | 14.5 |
Додаток 6. Структура земельних ресурсів
Земельні ресурси та їх структура | ||
Види земельних ресурсів | млн. га | % до загальної площі |
Орні землі | 34.3 | 57 |
Сади, виноградники та інші багаторічні насадежння | 1.1 | 1.9 |
Сіножаті, пасовища й перелоги | 7 | 11.7 |
Разом сільськогосподарських угідь | 42.4 | 70.5 |
Ліси, захисні лісонасадження і чагарники | 10.2 | 16.6 |
Болота | 0.8 | 1.3 |
Водойми | 2.4 | 3.9 |
Піски і яри | 0.5 | 0.8 |
Шляхи | 1 | 1.6 |
Инші землі | 3.3 | 5.3 |
Усього | 60.4 | 100 |
... в організацію статистики ЗЕД. Відповідно до міжнародної практики вона грунтується на даних митного обліку. Об’єкти спостереження в митній статистиці розглядають відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). В її основу покладено товарну номеклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД) – версію Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), ...
... з його володіння безоплатно на користь володаря (рабовласника, феодала, сучасного власника умов виробництва), то таке відчуження набуває соціально-економічної форми експлуатації чужої праці. Із цього виходить, що процес відчуження – привласнення лежить в основі відносин власності. Власність – це відношення між людьми, які створюють цілу гаму відносин між її учасниками, а також між ними та суспі ...
... і й привабливості для іноземних інвестицій. 4) В усіх регіонах за роки кризи накопичились серйозні економічні, соціальні та екологічні проблеми 5) Позитивні тенденції економічного зростання в регіонах призупинили стрімке поглиблення регіональних соціально-економічних диспропорцій, однак немає підстав очікувати в найближчій перспективі їх зменшення. [10, 344] Наявність суттєвого регі ...
... та підприємництва” Перед управлінням стоять об’ємні та досить різноманітні завдання, зокрема це: розробка та реалізація цільових інвестиційних програм з питань соціально-економічного розвитку міста та розвитку підприємництва; аналіз та сприяння розвитку підприємництва і зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій; координація роботи, пов’язаної з розвитком підприємництва ...
0 комментариев