1.1 Поняття звільнення від кримінальної відповідальності
Почати слід з дослідження і розкриття змісту поняття "звільнення від кримінальної відповідальності».
Існує багато думок і припущень з приводу визначення цього поняття. Так, Єгоров В. вважає, що це незастосування по відношенню до особи, винної у вчиненні суспільно небезпечного діяння, негативних правових наслідків, передбачених законом за його вчинення, в силу відпадання чи суттєвого зниження суспільної небезпечності злочинного діяння чи особи, яка його вчинила [ 13; c.50 ]. На думку Келіної С. Г, звільнення винної особи від кримінальної відповідальності за вчинений злочин полягає в звільненні її від винесення негативної оцінки її поведінки у формі обвинувального вироку[ 11; c.31]. Баулін Ю.В під звільненням від кримінальної відповідальності розуміє передбачену законом відмову держави від застосування до особи, яка вчинила злочин, обмежень її певних прав і свобод, визначених Кримінальним кодексом України[ 12; с.79 ]. Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23.12.2005 року № 12 - зазначає, що звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України. Таким чином, Верховний Суд України, в цілому визнаючи правильність точки зору Бауліна Ю., акцентує увагу на кримінально-процесуальному аспекті даної проблеми: зазначена відмова держави від застосування щодо особи обмежень прав і свобод здійснюється шляхом закриття кримінальної справи судом. І це є правильним, оскільки відповідно до вимог міжнародних договорів України в сфері регулювання основних прав і свобод людини лише суд, забезпечуючи право на доступ до правосуддя, має право поставити вирішальну крапку в припиненні кримінального переслідування особи.
Застосування судом цього інституту визначає припинення існування кримінально-правових правовідносин, які виникли між особою, яка вчинила передбачене Особливою частиною КК України злочинне діяння, та компетентними органами держави, вповноваженими вирішувати питання кримінальної відповідальності.
Однак застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності не є визнанням факту невинності особи у вчиненні злочину. Всі види звільнення від кримінальної відповідальності є проявом гуманності держави до особи, а не реабілітуючими обставинами, які свідчать про невинність особи.
Звільнення від кримінальної відповідальності характеризується трьома основними ознаками:
1. Не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин, обвинувачувальний вирок суду, яким особа офіційно визнається винною у конкретному злочині і який виражає негативну оцінку з боку держави- не постановляється.
2. До обвинуваченого не застосовується покарання, тобто особа звільняється від покладання на неї втрат і обмежень особистого і майнового характеру.
3. Через відсутність обвинувачувального вироку суду, звільнена від кримінальної відповідальності особа, вважається такою, що не має судимості.
1.2 Класифікація звільнення від кримінальної відповідальності
Звільнення від кримінальної відповідальності можна класифікувати за такими критеріями:
Залежно від обсягу поширення:
• загальні — передбачені Загальною частиною КК України, дія яких поширюється, за наявності відповідних правових підстав, на всі випадки вчинення злочинів;
• спеціальні — передбачені в окремих нормах Особливої частини КК, дія яких обумовлена наявністю відповідних підстав, пов'язаних з поведінкою винного після вчинення конкретного злочину (спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності).
Залежно від ступеня обов'язковості застосування:
• обов'язкові види — за наявності обставин, вказаних у нормі КК, звільнення від кримінальної відповідальності повинно бути застосовано в обов'язковому порядку
• необов'язкові види — їх застосування є прерогативою суду, однак ні в якому разі його обов'язком.
Залежно від наявності умов звільнення від відповідальності:
• умовні (ст.47 КК — умовою є виправдання протягом року з дня передачі на поруки довіри колективу, прийняття заходів виховного характеру та правомірна поведінка, ст. 49 КК — умовою є незупинення і непереривання давності);
• безумовні (всі інші види).
Кримінальним Кодексом України передбачені такі види звільнення від кримінальної відповідальності:
а) у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 ККУ);
б) у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 ККУ);
в) у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 ККУ);
г) у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48 ККУ);
д) у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 ККУ);
е) за актом амністії (ч. 1 ст. 44 ККУ; ч. 2 ст. 86 ККУ).
Кожен з цих видів має певні специфічні відмінності та ознаки. Кожен з них може застосовуватись за наявності певних умов, наприклад, за ст. 46 ККУ – необхідними умовами для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності є:
1) примирення винного з потерпілим;
2) відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди;
3) вчинення злочину вперше;
4) вчинення злочину невеликої тяжкості.
Щоб правильно зрозуміти суть галузі кримінального права - звільнення від кримінальної відповідальності, дослідити усі його недоліки та переваги, необхідно детально розглянути кожен з його видів, дати визначення великій кількості понять, проаналізувати кожну з умов, передбачених у статтях ІХ розділу ККУ „Звільнення від кримінальної відповідальності”.
Розділ II. Види звільнення від кримінальної відповідальності
... згідно з нормами КПК України Вирок набрав законної сили. Якщо до цього моменту спливли зазначені вище строки давності, особа, що вчинила злочин, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності. Ніякі слідчі або судові дії (притягнення як обвинуваченого, складання обвинувального висновку, призначення справи до судового розгляду, постановлення Вироку та час до набрання Вироком законної сили) ...
... тяжких злочинів-з 14 років (ч. 2 ст. 22 КК України) В чинному Кримінальному кодексі вперше виділено цілий розділ (розділ XV), присвячений особливостям кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Розділ XV с складовою частиною Кримінального кодексу України, відтак при розряді кримінальної відповідальності неповнолітніх діють загальні положення щодо підстави кримінальної відпові ...
... людини 1948 р., Міжнародному пакті про цивільні і політичні права 1966 р., Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. За ч. 5 ст. З КК закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. КК і окремі закони про кримінальну відповідальні ...
... , повинне враховуватися в практиці судів при розгляді ними кримінальних справ певної категорії. Ним можуть користуватися й інші суб’єкти при застосуванні норм закону про кримінальну відповідальність. Доктринальне тлумачення охоплює всі види тлумачення, котрі не мають ніякої юридичної сили. Подібне тлумачення міститься в монографіях, підручниках, коментарях, наукових статтях, інших печатних творах ...
0 комментариев