Навигация
4. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
4.1 Міри безпеки при прокладці кабелів
При прокладці кабелю завантаження і вивантаження барабанів роблять вантажопідйомні машини. Скидання барабанів із транспортних засобів не допускається. Для безпеки працюючих при перекочуванні барабанів вживають заходів, що виключають захоплення за виступаючі частини їхнього одягу. Для цього попередньо видаляють цвяхи, а кінець кабелю надійно закріплюють на щоці барабана. При перекочуванні барабана на його шляху електромонтажникам знаходитися не дозволяється.вибирають рівні площадки, щоб у процесі робіт не відбувалося їхнє мимовільне падіння. При підйомі барабана застосовують сталеві осі наступного діаметра, мм: не менш 60 при масі барабана до 2500 кг; не менш 70 при масі до 3500 кг і не менш 75 при масі до 5000 кг. Кабельні чи домкрати візки повинні мати вантажопідйомність, що відповідає масі барабана з кабелем. При підйомі барабана на кабелерозкочувальний пристрій перевіряють справність щік і втулок. Розкочування кабелю з барабанів дозволяється робити тільки при наявності гальмового пристосування.
При прокладці кабелю робітники повинні працювати в рукавицях. Якщо розкочування здійснюється вручну, число робітників повинне бути таким, щоб на кожного з них приходилося не більш 35 кг маси кабелю. На трасах, що має повороти, перебування робітників усередині кутів повороту кабелю, а також підтримка кабелю на кутах повороту або його відтягнення вручну не допускаються. Для цієї мети в місцях повороту траси розміщають обвідні пристрої. При ручній прокладці всі електромонтажники розміщаються по одну сторону від кабелю. При розкочуванні кабелю з транспортера-кабелеукладача, що пересувається, зі спеціально обладнаного автомобіля або трубоукладача, приймати або укладати кабель повинні не менш двох робітників.
Протягання кабелів через прорізи в стінках здійснюють електромонтажники, що знаходяться по обох сторони від стіни. При цьому приймаються міри обережності, щоб уникнути влучення рук працюючих у прорізи і труби. Відстань від входу кабелю, що протаскується, у труби до крайнього положення рук робітників при штовханні кабелю повинне складати не менш 0,3 м. Підйом, кріплення і постава кабелю, маса 1 м якого складає більш 1 кг, не дозволяються з приставних сход і сходів-драбин.
Прокладка кабелів механізованим способом через канали блокової каналізації з проміжними кабельними колодязями дозволяється при наявності надійного зв'язку між працюючими (телефон, радіо, спеціальні сигналісти).
Прокладка кабелів у вибухонебезпечних приміщеннях дозволяється з дотриманням вимог спеціальних інструкцій. Перекладка кабелів, що знаходяться під напругою, дозволяється тільки після їхнього відключення.
Роботи в кабельних колодязях і тунелях виконуються не менш чим двома особами. У відкритого люка колодязя виставляють огородження. Перед спуском у колодязь перевіряють за допомогою спеціального індикатора наявність у ньому пальних і шкідливих для подиху газів. Відкритим вогнем ця перевірка не допускається. Якщо в колодязі виявлені гази, пальні чи шкідливі для подиху, їх видаляють нагнітанням чистого повітря за допомогою вентилятора, установленого зовні колодязя.
На весь період робіт у колекторах і тунелях відкривають не менш чим два люки або дверей, щоб працюючі знаходилися між ними. Через щогодини роботи в колодязі, тунелі або колекторі працюючі піднімаються на відкрите повітря на 10 хв.
Освітлення робочих місць у колодязях, тунелях і колекторах виконується переносними лампами напругою не вище 12 В чи акумуляторними ліхтарями.
При прогріві кабелю електричним струмом спостерігаючий повинний мати кваліфікаційну групу по техніці безпеки не менш ІІІ. На час чергування він повинний бути забезпечений захисними засобами і вимірювальними пристроями для контролю струму і температури. Трансформатор для прогріву кабелю забезпечується апаратом, що роз'єднує, із захистом від коротких замикань, а вторинні обмотки трансформатора, жили і броня кабелів, що прогріваються, надійно заземлюються.
4.2 Міри безпеки при монтажі кабельних муфт
При монтажі муфт найбільшу небезпеку представляють роботи з застосуванням газових пальників, термітних патронів при зварюванні, епоксидного компаунда і розчинників.
Електромонтажники, що займаються перевезенням, збереженням зріджених і стиснутих газів, а також працюючі з газосварочною апаратурою, проходять спеціальне навчання і здають іспит з оцінкою в посвідченні по техніці безпеки про допуск до зазначеної роботи.
Усі роботи, зв'язані з газовим зварюванням, виконуються в окулярах закритого типу з захисними стеклами (світлофільтрами) і в брезентових рукавицях. При роботі з газовими балонами не можна вдаряти по них щоб уникнути появи іскор і вибуху. Балони з газами захищають від дії сонячних променів і інших джерел тепла.
Газове зварювання виконують на відстані не менш 5 м від балонів з киснем і пальним газом. Вентилі відкривають чистими руками. Особливо небезпечні забруднення редукторів і вентилів кисню олією, що приводять до вибуху. При користуванні газовими балонами ємністю більш 5 л і кисневими балонами будь-якої місткості обов'язкові манометри, що повинні бути справними.
При виконанні газополумних робіт полум'я пальника направляють убік, протилежну джерелу газопостачання. У приміщеннях з великою концентрацією пропан-бутану (визначається по різкому неприємному запаху, що викликає роздратування носоглотки й око) забороняється користатися відкритим вогнем і запалювати електричне світло. Краплі пропан-бутану, що потрапили на шкіру (щоб уникнути обморожування), необхідно швидко змити водою.
При виконанні термітного зварювання необхідно дотримувати правила збереження і перевезення термітних патронів, сірників і сумішей. Обличчя, яким дозволяється самостійно робити термітне зварювання, мають посвідчення на право провадження робіт. Зварювання здійснюють в окулярах закритого типу з захисними стеклами, при цьому обличчя працюючого повинне знаходитися від місця зварювання на відстані не менш 0,5 м. Під час зварювання забороняється проходити під жилами, що зварюються, (робота на висоті) чи знаходитися під ними. Щоб уникнути опіків не можна торкати рукою палаючий термітний або патрон, що остигає. Шлак згорілого термітного патрона збивають після охолодження і тільки в напрямку від себе.
До роботи з епоксидним компаундом допускаються обличчя, що пройшли медичний огляд і одержали дозвіл лікаря. Медичний огляд повторюється щорічно. При роботі з епоксидним компаундом необхідно пам'ятати про його токсичні властивості. По-цьому збереження і прийом їжі до приміщеннях, де виробляється монтаж муфт, не допускаються.
Працюючі з епоксидним компаундом користаються гумовими медичними рукавичками, запобіжними окулярами, захисним одягом з бавовняної тканини. Допускається застосовувати замість гумових рукавичок спеціальні мазі (біологічні рукавички).
Під час роботи стежать за чистотою рук, рушників, спецодягу, робочого місця, інструмента і посуду, ретельно миють руки не тільки після закінчення роботи або в перерві, але і негайно ж після влучення крапель епоксидного компаунда на шкірний покрив. При цьому руки змивають теплою водою з милом, місця влучення крапля на шкірний покрив обробляють 3%-ним розчином оцтової чи лимонної кислоти, висушують паперовим рушником разового використання, а потім змазують м'якою жирною маззю на ланоліні, вазеліні або касторовій олії. Бензин, бензол, толуол, ацетон і інші токсичні розчинники для промивання використовувати не дозволяється.
Кабельні заливальні склади розігрівають у закритому посуді, обов'язково контролюючи термометром температуру розігріву. Розігрів, зняття і перенесення судини з кабельним складом або ковша з припоєм, а також заливання муфти кабельним складом або пайку з'єднань виконують у рукавицях і запобіжних окулярах.
Перемішування розплавленого кабельного складу або припою роблять металевим прутком або металевою ложкою, що повинні бути абсолютно сухими і зовсім чистими. При недотриманні цієї вимоги, наприклад при улученні вологи, можливий викид розплавленого кабельного складу або припою.
4.3 Протипожежна профілактика при монтажі кабельних мереж
Причинами виникнення пожежі можуть стати недбалість, допущена при монтажі кабелю, чи незнання вогненебезпечних властивостей матеріалів, застосовуваних при монтажі кабельних мунебезпеку виникнення пожежі. Серед них легкозаймисті рідини з температурою спалаху від 30 до 45° С (бензин, гас і інші), бітуми, каніфоль, мінеральні олії (маються в заливальних кабельних складах) з температурою спалаху пар від 185 до 230° С, лаки.
При роботі електромонтажників у кабельних спорудженнях з використанням відкритого вогню в монтажну зону доставляють аркуші азбесту для огородження суміжних кабелів, вогнегасники, цебра із сухим піском, повсть або брезент розміром 2*2 м. Розігрів кабельного складу і припою роблять зовні кабельного спорудження, а потім подають їх до місця монтажу кабельної муфти.
У ході виконання електромонтажних робіт у кабельних спорудженнях, які образують відходи матеріалів, зовнішній захисний покрив, знятий з кабелю, і інші пальні елементи можуть стати джерелом поширення пожежі, тому їх варто видаляти назовні в міру нагромадження.
При гасінні виниклого пожежі необхідно дотримувати визначені правила. Для гасіння легкозаймистої рідини на підлоги кабельного спорудження полум'я швидке засинають піском, не залишаючи на поверхні його язичків, тому що рідина спалахне знову. При пожежі зрідженого газу варто перекрити вентиль на балоні і поливати його холодною водою для зменшення тиску газу в ньому.
При використанні вогнегасників для гасіння пожежі їх пускають у хід безпосередньо в місця пожежі: струмінь вуглекислоти з вогнегасник порошком направляють знизу нагору, збиваючи полум'я. Для гасіння пожежі у відкритій судині з легкозаймистою рідиною струмінь з вогнегасника направляють паралельно палаючої поверхні, відганяючи від її полум'я.
Список використаної літератури
1. Анастасиев П.И., Бранзбург Е.3., Коляда А.В. Проектирование кабельных сетей и проводок. М., 1980.
2. Атабеков В.Б. Монтаж електричних мереж і силового електроустаткування: Підруч./Пер. з рос. Т.А. Сиротинко. – Вища шк.; 1995.
3. Белоцерковец В.В., Чусов Н.П., Боязный Я.М. Механизация электромонтажных работ. М., 1977.
4. Воронина А.А., Шибенко Н.Ф. Безопасность труда в электроустановках: Учеб. пособ. для сред. ПТУ. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1984.
5. Евсеев Р.Е., Евсеев В.Р. Сварка при производстве электромонтажных работ. Л., 1978.
6. Живов М.С. Подготовка трасс электропроводок и кабельных линий. М., 1977.
7. Живов М.С. Прокладка проводов и кабелей. М., 1978.
8. Инструкция по прокладке кабелей напряжением до 110 кВ (СН 85-74). М., 1975.
9. Клюев А. А., Этус Н.Г. Справочник по монтажу вторичных устройств, кабелей и электроосвещения на электростанциях и подстанциях. М., 1978.
10. Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-электромонтажник: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1988.
11. Лигерман И.И. Кабельные сети промышленных предприятий. М., 1975.
12. Пантелеев Е.Г. Монтаж кабельных линий. М., 1979.
13. Правила устройства электроустановок. М., 1977.
14. Принц М.В., Цимбалістий В.М. Освітлювальне і силове електроустаткування. Монтаж і обслуговування. — Львів: Оріяна-Нова, 2005.
15. Смирнов Л.П. Электромонтер-кабельщик. М., 1978.
16. Строительные нормы и правила СНиП Ш-33-76. Электротехнические устройства. Правила производства и приемки работ. М., 1977.
17. Техническая документация на муфты для силовых кабелей с бумажной и пластмассовой изоляцией до 35 кВ. М., 1982.
18. Тирановский Г.Г. Механизация кабельных работ на энергетических объектах. М., 1976.
19. Троицкий И.Д. Производство кабельных изделий. М., 1979.
20. Чусов Н.П., Любашевская Р.И. Механизация кабельных работ на промышленных объектах. М., 1976.
21. Электротехнический справочник. Т. І, "Энергия", 1971.
Похожие работы
... броня під хомутом повинна бути зачищена. У тих випадках, коли броня піддалася корозії, допускається приєднання заземлювального провідника до металевої оболонки кабелю. На кабельних лініях електростанцій та підстанцій, де довжина та спосіб прокладання кабелів дозволяють, користуючись кресленнями, бірками, кабелепошуковим апаратом, точно визначити підлягає ремонту кабель, допускається, на розсуд ...
... нця кабелю кріплять трос У лебідки, за допомогою якого і прокладають кабель. Рис. 1.10. Прокладка кабелю з допомогою транспортеру Рис. 1.11. Розкатування кабеля с трубоукладача Рис. 1.12. Огляд кабельного барабана Для прокладки кабелю безпосередньо в траншеї використовують спеціальний транспортер, змонтований на автомобілі разом з гвинтовими кабельними домкратамі Він має приводні ...
... хомутов; броня под хомутом должна быть зачищена. В тех случаях, когда броня подверглась коррозии, допускается присоединение заземляющего проводника к металлической оболочке кабеля. На кабельных линиях электростанций и подстанций, где длина и способ прокладки кабелей позволяют, пользуясь чертежами, бирками, кабелеискательным аппаратом, точно определить подлежащий ремонту кабель, допускается, по ...
... в землю, то для защиты свинцовых муфт от механических повреждений и коррозии служат чугунные муфты, которые состоят из двух половинок (верхней и нижней) крышки. 4. Опорный конспект Кабельные материалы и арматура представляет собой оборудование, при помощи которого осуществляется соединение концов строительных длин кабеля, устройство ответвлений кабеля и оконечных включений его. В состав ...
0 комментариев