Навигация
4.3 Мито
Мито є податком, який стягується з товарів, що переміщуються через мінний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з ввезенням, вивезенням чи перевезенням транзитом товарів, транспортних засобів.
Платниками мита с фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється при перетині митного кордону.
Реальними платниками мита на імпорт (ввізне мито) є споживачі імпортованих товарів. Проте при перетині митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання за власні оборотні кошти, що впливає на його фінансовий стан. На період від сплати прикордонного мита до реалізації споживачам імпортованих товарів відбувається відволікання (іммобілізація) оборотних коштів імпортерів.
Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, який переміщується через митний кордон.
Для визначення митної вартості імпортованого товару валюта, яка використовується при укладанні контракту, перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку на день подання митної декларації.
Використовуються два види ставок для вирахування суми мита:
· у відсотках до митної вартості товарів, які пер є міняються через митну територію;
· у грошовому вимірі на одиницю товару.
На підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. З більшості видів підакцизних товарів ставка ввізного мита встановлена в євро з одиниці товарів, які імпортуються.
Ставки ввізного мита диференціюються за товарними групам, як і ставки акцизного збору. Перелік товарів, які підлягають чинному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.
Контроль за стягненням прикордонного мита здійснюють митні органи, які за виконання своїх обов'язків і надання послуг беруть митні збори у відсотках від митної вартості товару.
5. Місцеві податки і збори
Платниками комунального податку с всі юридичні особи. Від сплати податку звільняються сільськогосподарські підприємства, планово-дотаційні організації, бюджетні заклади. Об'єктом для розрахунку податку є фонд оплати праці. Він розраховується множенням середньооблікової чисельності працівників на місячний неоподаткований мінімум доходів громадян. Граничний розмір ставки податку – 10% від об'єкт оподаткування (фонду оплати праці). Податок сплачується щомісячно до 15 числа з розрахунку суми оподаткованого об'єкта за попередній місяць.
Платниками податку з реклами є суб'єкти підприємницької діяльності, які рекламують свою діяльність (власну продукцію, послуги). Податок з реклами стягується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передаються комерційною ціляю через засоби масової інформації (радіо, телебачення, періодична преса); вміщуються в афішах, на плакатах, рекламних щитах (на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспортних засобах); на одягу, майні. Об'єктом оподаткування є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Ставки податку визначено в таких розмірах: 0,1% від вартості послуг за одноразову рекламу; 0,5% від вартості розміщення реклами на тривалий час; 0,3% за рекламу на майні, товарах, одягу. Передбачено строки для сплати податку. Рекламодавці сплачують податок під час оплати послуг, виробники реклами щомісячно, до 15 числа наступного за звітним місяцем.
Платниками збору на право використання місцевої символіки є юридичні особи, які використовують символіку з комерційною ціллю. Об'єктом оподаткування є вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Ставка збору не повинна перевищувати 0,1% від об'єкта оподаткування.
Ринковий збір – це плата за право займати місце для торгівлі на ринках і в павільйонах усіх форм власності, на критих та відкритих столах, майданчиках, з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків тощо. Платниками ринкового збору є юридичні особи всіх форм власності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи і фізичні особи, які реалізують сільськогосподарську й промислову продукцію та інші товари на ринках. Об’єктом оподаткування є торговельні місця. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Ставки ринкового збору встановлюються за кожне торговельне місце і не повинні перевищувати 20% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб. Ставки можуть бути диференційовані залежно від району розміщення ринку, виду продукції, що продається, тощо.
Збір за припаркування автотранспорту – це плата, що стягується з власників автотранспорту – юридичних і фізичних осіб за припаркування автомобілів у спеціально обладнаних чи відведених для цього місцях. Платниками збору є водії, які паркують свої автотранспортні засоби у спеціально обладнаних чи відведених для цього місцях. Збір стягується за ставками, встановленими місцевими органами влади, з розрахунку за 1 год стоянки (паркування) автомобіля в місцях припаркування. Граничні розміри ставок не повинні перевищувати 5% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях і 1% – у відведених місцях за 1 год стоянки (паркування) автомобіля.
Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг – це плата суб’єктів торгівлі за видачу їм дозволу на торгівлю у спеціально призначених для цього місцях. Платниками цього збору є юридичні особи всіх форм власності, а також фізичні особи, які отримали дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі сільськогосподарською продукцією і промисловими товарами. Ставки збору залежать від площі торговельного місця, його територіального розміщення, виду продукції (товарів), що продається, і встановлюються місцевими органами влади в розмірі від 10 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на рік для суб’єктів, які постійно здійснюють торгівлю, і від 0,5 до 3,0 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за разову (на одну добу) торгівлю.
Висновки
Об'єктивною реальністю є те, що за наявних економічних умов підприємницькі структури та громадяни повинні віддавати частку своїх доходів на загальнодержавні суспільні потреби, а натомість одержувати від держави безплатні блага та послуги.
Створення податкової системи – це не тільки практична, а й велика наукова проблема. Вона потребує глибокого аналізу господарського життя в державі, доходів населення і підприємницьких структур, бюджету сім'ї. Лише за такими матеріалами можна дійти висновку щодо доцільності введення того чи іншого податку, спрогнозувати його вплив на економічні та соціальні процеси.
Найбільшого розквіту податки сягають за умов розвинутої ринкової економіки. Вони стають об'єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами. Формується завершена модель податкової системи кожної держави.
Ефективність податкової системи в значній мірі буде залежати від прийняття її українськими платниками податків. Навіть за умови високої ефективності і дієвості державної податкової адміністрації зможе здійснити перевірку лише невеликої частини загальної кількості платників податків. Якщо більшість платників податків не будуть поважати податкову систему, то вона не зможе виконати свою головну функцію – забезпечити надходження податкових засобів у бюджет.
Список використаної літератури
1. Наказ «Про удосконалення процедури взяття на облік платників податків в органах державної податкової служби» від 02.03.2005 №93;
2. «Інструкція про порядок обліку платників податків» від 16.03.1998 №172/2612;
3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями;
4. Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-XII;
5. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 №320-XIV;
6. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР;
7. Фінанси підприємства: Підручник /А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін., Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 5-те вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ, 2004. – 546 с.;
8. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: МАУП, 2004. – 328 с.
Похожие работы
... , де немає нотаріальних контор. 6. Довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, завірену органом, який видав даний документ. 7. Копію довідки про внесення підприємства в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, завірену нотаріально або органом, що її видав. 8. Документ, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків чи його копію, ...
... найпоширеніших форм проведення приватизації, що дає змогу створити значну кількість невеликих підприємств з не багатьма учасниками, причому не вдаючись до акціонування. Організація фінансів підприємств відбиває галузеві особливості, специфіку виробництва, рівень його технічного забезпечення та рівень технологічних процесів, склад і структуру виробничих витрат, вплив природно-кліматичних факторів ...
... збору є те, що, на відміну від податку на додану вартість, вони стягуються один раз у кінцевому технологічному ланцюжкові виготовлення. Проведений в дипломній роботі аналіз впливу непрямих податків на фінансово-господарську діяльність торгового підприємства СП "КИПАРИС" показує мінімальний характер їх впливу, який реалізується тільки на ціновому рівні споживання. Одначе, СП "КИПАРИС", яке імпорту ...
... фізичних та юридичних осіб. Прямий податок поділяється на реальний та особистий. До реальних відносять: на землю, промисловий, на цінні папери. Особисті податки включають: прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств та організацій, податок на доходи від грошових капіталів, податок на приріст капіталу, податок на зверхприбуток, податок з успадкувань. Прямі ...
0 комментариев