Сучасна структура та рівень розвитку морського транспорту країн СНД

3. Сучасна структура та рівень розвитку морського транспорту країн СНД

Після розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік була створена така організація як Співдружність Незалежних Держав (СНД), до якої входять такі держави: Азербайджан, Арменія, Білорусія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан та Україна.

Вихід до моря мають лише п`ять з них – Росія, Україна, Грузія, Азербайджан та Казахстан. За географічною ознакою транспортний комплекс СНД можна поділити на п`ять басеійнів: Чорноморсько-Азовський, Балтійський, Північний, Дальньосхідний та Каспійський.

Дамо характеристику розміщення морського транспорту в кожному з цих басейнів.

Чорноморсько-Азовський морський басейн:Морські торгівельні порти України в січні-лютому ц.р. збільшили вантажоперевалку на 4,1%, у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р., - з 16 млн. 151 тис. тон до 16 млн. 819 тис. тон.

Про це УНІАН повідомили в Міністерстві транспорту і зв`язку України.

Зміни можно преглянути у поданих таблицях 2 та 3

Таблиця 2. Динаміка збільшення перевалки вантажу в Україні у 2009 році.

Порт	На скільки збілишив,%	Становить,тонн
Іллічівський	17,9	3млн.61тис
Маріупольський	24,4	1млн423,5тис
Південний	4,7	3млн
Ізмаїл	25,3	986,5тис
Керченський	49,3	729,7тис
Октябрьск	15,5	531,4тис
Білгород-Дністровський	у 2рази	12,7тис
Севастопольський	2	40,2тис

Таблиця 3. Динаміка зменшення певалки вантажу в Україні у 2009 році.

Порт	На скільки зменшив,%	Ставновить,тонн
Одеський	2,7	4млн492,8тис
Миколаївській	27	885,5тис
Феодосія	12,3	495,2тис
Херсонський	8,5	397,6тис
Ренійський	14,7	265,6тис
Євпаторійський	22,5	198,6тис
Бердянський	41,7	131,2тис
Скадовський	1,2	50,4тис
Ялтинський	66,7	6тис

Довідка УНІАН: Морські торговельні порти України за підсумками 2009 року переробили 109 млн. 716 тис. тонн вантажів, що на 17% менше, ніж в 2008 році. Морські торговельні порти України в січні 2010 року збільшили перевалку вантажів на 5,2% у порівнянні з січнем 2008 року – з 8 млн. 10,3 тис. тон до 8 млн. 425,5 тис. тон.

Таблиця 4. Вантажооборот за різними видами транспорту (млрд.ткм)

	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Транспорт,всього	394,1	394	411,3	457,5	480,1	473,6	494,6	510,2	507,7
залізничний	172,8	177,5	193,1	225,3	234	224	240,8	262,5	257
автомобільний	19,3	18,5	20,6	24,4	28,8	35,3	40,6	46,4	54,9
морський	8,6	10,1	8,8	9,9	9,3	9,6	12,1	12,9	11,3

Можна помітити динаміку зростання вантажооборот морського транспорту України починаючи з 2003 року, яка траває і зараз. Це пояснюється поступовим розвитком та знеченням для економіки країни морського транспорту.

На долю Чорноморсько-Азовського басейну приходиться біля 2/3 обсягів перевезень вантажів морським транспортом в СНД. Приблизно 80% цих перевезень складають зовнішньоторгівельні вантажі. В каботажних перевезеннях переважають масові вантажі – залізна та марганцева руда, кам`яний вуголь, нафтовантажі, цемент, ліс. Через морські порти басейну проходить більше за 65% пасажирообороту морського трнспорту в СНД. Особливо великий потік пасажирів в курортний сезон на лініях Одеса-Батумі, Одеса-Ялта та Одеса-Сочі, а також між портами Чорноморського поберіжжя Кавказу та Криму.

Таблиця 5. Вантажообіг морських торговельних портів України за період 2008 – 2009 рр., тис. тонн

Назва порту	2008 рік	2009 рік
Бердянський	2 604,3	2 239,6
Білгород-Дністровський	1 135,1	880,2
Євпаторійський	2 053,2	1 878,3
Ізмаїльський	6 880,8	5 205,7
Ілічівський	18 904,0	16 287,0
Керченський	4 293,0	4 720,2
Маріупольський	15 961,1	13 395,4
Миколаївський	9 254,5	8 007,6
Одеський	34 562,3	28 007,1
Октябрьск	2 460,2	2 307,6
Ренійський	3 448,6	1 912,7
Севастопольський	392,8	401,7
Скадовський	1 117,7	735
Усть-Дунайський	226,3	88,3
Феодосійський	2 694,8	2 464,9
Херсонський	4 264,2	3 196,0
Південний	21 697,9	17 838,4
Ялтинський	227	151
Усього	132 177,8	109 716,7

Дана таблиця показує на скільки вантажообіг морських портів зменшився у 2009 році.Це зумовлено зменшеням інвестицій у 2009 році морські порти України, а отже і збільшенням цін на перевалку, переробку вантажу. Найбільший порт басейну – Новоросійськ. Він розташован в зручній незамірзаючій глибоководній Цемеській бухті, обладнаний спеціалізованими причалами. В вантажообороті основне місце займають нафтовантажі, руда, цемент, зерно, ріс.

Крупним морським портом на Чорному морі є Одеса.

На семи універсальних перевантажних комплексах портку (ППК) перевантажуються наступні види вантажів: кольорові та чорні метали, обладнання, автотехніка, папір, мінеральні добрива навалом та у тарі, цукор-сирец навалом, зернові насипью та у тарі, цитрусові, банани та інші вантажі, що упакувалися у мішках, шухлядах, пакетах, биг-бегах та т. д.

Контейнерный термiнал - термінал порту, що динамічно розвивається. Він обладнаний сучасною технікою, що забезпечує високу швидкість обробки суден. Приймаються судна довжиною до 240 м та осадкою до 12 м. Потужності терміналу дозволяють переробляти порядку 100 000 TEU у рік.

Термінал обслуговує наступні контейнерні лінії: ZIM Israel Navigation, CMA-CGM, C. M. N., Blue Container Line, Cosco, Evergreen Marine Inc., Hapag-Lloyd, DSR-Senator, Mediterranean Shipping Co та ін.

Нафтовий термiнал.

На сучасних, що реконструювалися, причалах нафтогавані обслуговуються танкери вантажопідйомністю до 100 тис. тон.

У течію року через термінал може минути більш 24 млн. тон нафти та нафтопродуктів

На розташованих поруч з терміналом нафтобазах є резервуари для зберігання темних та світлих нафтопродуктів загальною місткістю 410 тис. тон. Бази обладнаними під'їзними залізничними шляхами та эстакадами для налива та слива цистерн, насосними станціями

Нафта та нафтопродукти стали перевантажуватися за допомогою нового сучасного обладнання, що забезпечує безпеку навколишньої природної середи та високу швидкість та якість обробки танкерів. Керівництво порту, усвідомлюючи проблему забруднення навколишньої середи, робить усе можливе, щоб випадкові разливи нафти та нафтопродуктів не представляли загрозу екології нафторайону та всього Чорного моря.

Існує станція очистки баластних вод (СОБВ). Вона забезпечує очистку баластних та льяльних вод, що зливаються з танкерів та інших суден на рівні міжнародного стандарту - 0.1 млг/літр.

На півночі від Одеси на Сухому лимані побудован порт Іллічевськ. На його причалах здійснюється завантаження в судна кам`яного вугля, руди, цементу. На Григоровському лимані створено Південний порт, який спеціалізується на переробці хімічних вантажів (аміак, кіслоти, карбоміди та таке інше).

 

Таблиця 6 Обсяги переробки транзитних вантажів у морських торговельних портах України,тонн

Порт	2005	2006	2007	2008
Бердянский	689,5	579,5	429,3	292,3
Б.-Днестровский	25,0	9,2	11,3	5,9
Євпаторійский	156,9	168,6	134,1	54,3
Ізмаїльский	721,9	1388,2	1437,9	631,4
Ільїчевский	2310,2	1598,8	1816,3	766,6
Керченский	976,6	985,1	3500,4	1278,6
Мариупільский	4909,8	4332,5	3335,1	1514,9
Миколаївский	1626,4	1835,3	1905,6	648,3
Одеський	17439,0	14515,4	11385,0	5424,8
Октябрьск	66,9	269,4	13,5	7,9
Ренійский	1372,6	1688,1	1832,9	746,2
Севастопільский	0,2	0,0	0,0	55,3
Скадовский	41,1	30,3	115,8	52,8
Усть-Дунайский	287,9	491,2	457,6	62,4
Феодосийский	10092,7	4185,3	95,3	1,4
Херсонский	390,2	197,8	294,7	106,1
Південий	7816,8	10538,6	12270,9	5562,3
Ялтинский	0,0	0,0	0,0	0,0
Дніпробугский	0,0	0,0	0,0	0,0
Всього	48923,7	42813,3	39035,7	17211,5

 

Проаналізувавши показники переробки транзитних вантажів можно помітити з 2006 року спадну динаміку, тому що були підвищені ціни на перевезення та переробку вантажів.

Найважливішими портами на Чорному морі є Туапсе (Росія, вивіз нафтовантажу), Миколаїв та Херсон (Україна, вивіз зерна та руди, ввіз вугля та нафтовантовантажів), Батумі (Грузія, пасажирські перевезення, продукти харчування), Ізмаїл (Україна), Рені (Україна, залізна руда та вуголь). По Дунаю та Дніпру морські судна можуть заходити на великі відстані в глиб території (наприклад, в Румунії по Дунаю на 170 км. до порта Бреіла, в Україні по Дніпру на 80 км. до Херсона).

Для розуміння загального стану в галузі, наведимо дані про український морський транспорт, як частки цього басейну, у вигляді діаграми.

Балтійський морськой басейн

Балтійське море відносно мілке (його середня глибина – 86 метрів). На ньому часті тумани (до 59 діб на рік). Взимку замерзають заливи Ботнічеський, Фінський на 180 діб, а Рижський на 80-90 діб. До Балтійського басейну тяжіють не лише Прибалтійський та Північно-Західний райони, що мають безпосередній вихід до узберіжжя, але і центральні райони Росії. В вивозі переважають кам`яний вуголь, ліс, метали, нафтопрордукти, різні машини. В порти басейну поступає із країн Західної Європи промислове обладнання, скуби-цукор, із США та Канади – зерно та інша продукція.

Рисунок 2. Експортні перевезення морського транспроту України в 2004 році (млн.тонн)

1 – Експорт до країн Європи

2 – Експорт до Океанії та Азії

3 – Експорт до Америки

4 – Експорт до африки

Північний морський басейн включає шість арктичних морей: Баренцево, Біле, Карське, Лаптевих, Східно-сибірське та Чукотське. Ціма морями проходить Північний морський шлях.

Таблиця 7. Динаміка вантажообігу морських портів Росії за 2009 рік.

Порти	Збільшили,%	Зменшили,%	Становить,млн тонн
Приморск	4,7		79,1
Мурманск	29,7		39,4
Висоцк	8,1		17,3
Усть-Луга	53,2		10,4
Санкт-Петербург		16	50,4
Калинінград		19,6	12,4
Туапсе		5,1	18,4
Ваніно	13,9		23,5
"Находка"	3,8		15,8
Владивосток	4,7		15,6
Східний		7,9	18,9

У 2009 році більшість морських портів Росії збільшили вантажообіг, це пояснується важливістю деяких портів.

Судоходство в цьому басейні відрізняється виключно суровими умовами. Більшість цих морей цілий рік вкриті льдами. Тому тут часто використовуються ледоколи. При цьому льодяні умови погіршуються із Заходу на Схід, особливо важкі вони в морях Лаптевих, Східно-сибірському та Чукотському.

Завдяки теплій течії Гольфстрим з Атлантичного океану Баренцеве море в Північно-східній частині не замерзає. Його площа – 1400 тис.кв.км., середня глибина 360 метрів. Біле море взимку замерзає, має багато мілких неглибоких місць, часто зустрічаються плавучі льди. Його площа 90 тис.кв.км. і середня глибина 60 метрів.

Весь портовий комплекс відповідає сучасним вимогам, пропонованим до всіх торгових портів. Друга черга розвитку містить у собі будівництво глибоководного причалу № 5, розширення резервуарного парку і подальший розвиток портової інфраструктури. У результаті будівництва другої черги вантажообіг порту зможе зрости до 6 млн.т. на рік. Доставка нафтопродуктів з цих заводів можлива балктанкерами змішаного плавання типу "нафторудовіз". При використанні судів такого класу можливе зворотне завантаження в порту Кандалакша сухими вантажами.

Основними портами на Північному морському шляху на Схід від Білого моря є Дудінка, Ігарка, Діксон, Тіксі, Певек. Не дивлячись на важкі умови судоходства, Північний морський шлях має цілий ряд переваг перед плаванням в Південних широтах. Відстань від Ленінграду до Вдадивостоку по Північному морському шляху на п`ять тисяч миль коротша, ніж через Атлантичний, Індийський, Тихий океани. Плавання по цьому шляху здійснюється в межах територіальних вод Росії. В моря Північного Ледовитого океану впадає велика кількість судоходних річок (Обь, Лена, Єнісей та інші), що також сприяє розвитку річкового транспорту в цьому районі. Із глибинних районів Сибіру надходять кам`яний вуголь, ліс, руда та інші вантажі, що прямують в крупні промислові центри, а в Сибір завозять машини, обладнання, будівельні матеріали, промислові та продовольчі товари. В Західному секторі Арктики завдяки використанню ледокольного флоту тривалість навігації подовжена до десяти місяців.

Дальносхідний морський басейн простягається на 3700 км від Берінгова проливу крізь Берінгово, Охотське і Японське моря до Владивостоку. Для багатьох районів Дальнього Сходу, включаючи острови, морський транспорт являє собою єдину транспортну артерію. Умови судоходства в цьому басейні важкі. Це пов`язано з тим, що Берінгове та Охотське моря замерзають на 6 місяців. Замерзають в основному заливи, а вдовж узберіжжя утворюється льодовий береговий припай (до 200 миль). Японське море замерзає тільки в північно-західній частині.

Таблиця 8.Вантажооборот по видам транспорту (млрд. тонн-километрів)

	1992	1995	2000	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Транспорт - Всього	4913	3688	3638	4284	4558	4676	4801	4915	4949

автомобільний	257	156	153	173	182	194	199	206	216
трубопроводний	2146	1899	1916	2273	2413	2474	2499	2465	2464
морський	405	326	122	85	66	60	62	65	85
Внутрішньо водний	136	91	71	81	92	87	87	86	64
повітряний	1,8	1,6	2,5	2,7	3,0	2,8	2,9	3,4	3,7

Порівняно з іншими видами транспорту Росії морський займає третє місце з вантажообороту.Можно помітити динаміу спадання починаючи з 2004 року і до 2008 року.

Таблиця 9.Пасажирооборот по видам транспорту (млрд.пасажиро-кілометрів)

	1992	1995	2000	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Транспорту,Всього	681,2	552,3	494,4	486,6	501,8	464,5	466,7	465,5	475,9
железнодорожній	253,2	192,2	167,1	157,6	164,3	172,2	177,6	174,1	175,9
морський	0,5	0,3	0,1	0,07	0,07	0,09	0,06	0,07	0,07
повітряний	117,7	71,7	54,0	71,1	83,0	85,8	93,9	111,0	122,6

Можно помітити тенденцію спадання пасажирських перевежень морським транспортом починаючи з 1995 року яка продовжується і до сьогодні. Це повязане з розвитком та зручністю повітряного транспорту.

 Найбільше море в Дальньосхідному басейні – Берінгове. Середня глибина моря – 1600 м, а біля Комчатки – до 4400 м. Взимку товщина льоду в північній частині моря досягає 3-3,5 м. Глибина в Охотському морі складає всередньому 500 метрів. Крізь Берінгів пролив, ширина якого 35-86 км та глибина 42м, морські судна прямують Північним морським шляхом до портів Дальньосхідного басейну. Такими портами є Владивосток, Находка, Східний, Ваніно, Магадан, Корсаков, Холмск, Петропавловськ-Камчатський.

Зручне географічне розташування Порта сприяє економії засобів на перевезення вантажів по залізниці. У порівнянні з іншими далекосхідними портами, залізничні тарифи до Порта Владивосток нижче. У 2004 році Владивостотський порт переробив 5 331,5 тис. тонн вантажів. Це на 57,4% більше планових обсягів і на 57,6% чи на 1 947,9 т. тонн вище результатів вантажопереробки 2002 року. Пятимілліонный рубіж останній раз був досягнутий у 1998 році (5 179,4 тис. тонн), а обсяги вантажопереробки звітного року досягнуті тільки в 1975 році (5 641,3 тис. тонн). Ріст вантажопереробки на експорт склав 165,9% у порівнянні з попереднім роком, імпорту і каботажу - 138,5% і 122,9% відповідно.

З портом співробітничає 40 компаній, з яких можна виділити таких постійних партнерів, як "Гленкор", "Транс Коммодитис", "Транс Диал", "Дюферко". Правильний вибір стратегічної лінії на роботу з декількома експедиторськими компаніями дозволив удержати більшість фірм у порту й у підсумку збільшити обсяги переробки експортних вантажів. Найбільша питома вага в поставлених у порт вантажах має компанія "Андріан Холдинг" (29%) і "Ферро Трейд" (27%).

Основний напрямок вантажопотоків – з півдня на північ. При цьому обсяг каботажних перевезень дещо переважає експортні та імпортні перевезення. Малий каботаж складає приблизно 55% обсягуперевезень, які здійснюються морським транспортом СНД в басейні. Основними вантажами тут є вуголь, ліс, руда, будівельні матеріали, нафта, зерно, сіль, риба, рибопродукти, промислові та продовольчі товари. В зовнішньоторгівельних перевезеннях (в основному в Японському морі) переважають ліс, вуголь, руда, нафта, машини, контейнерні вантажі.

З 1973 року в Татарському проливі між портами Ваніно на матеріку та Холмск на острові Сахалін діє морська залізнична паромна переправа, яка поліпшила транспортне обслуговування зв`язку з островом Сахалін.

Моря Дальньосхідного басейну виконують майже 25% всіх пасажирських перевезень морського транспорту СНД. Основні внутрішні лінії Ваніно – Холмск, Ваніно – Магадан, Владивосток – Корсаков – Петропавловськ-Камчатський, Владивосток – Анадирь – Певек. Організовуються туристичні морські круізи по Дальньому Сходу. З Владивостоку, Нахадки та Східного порта відправляються пасажирські та вантажні морські судна в міжнародних сполученнях.

Каспійський морський басейн не пов`язаний з океаном. Умови судоходства на Каспії складні та істотно відрізняються в різних його районах. Море витягнуте з півдня на північ (1155 км). Його ширина – 326 км. Більша частина узберіжжя Каспія (біля 87% його протяжності) знаходиться в межах СНД. Північна частина моря мілка, середня глибина 4 м. Море тут замерзає з листопаду до березня. В середній та південній частинах максимальні глибини сягають 790-980 м. Море взику тут не замерзає.

Вантажооборот Каспійського моря складає майже 20% обсягу роботи морського транспорту. В структурі перевезень по Каспійському морю переважають нафтові вантажі, а також зерно, ліс, хлопок, будівельні матеріали, сіль, цукор, машини та інше. На березі Каспію розташовані великі нафтопереробні райони – Магишлакський та Ембенський (на теріторії Казахстану).