Навигация
Особливості будови трикотажних полотен
78883
знака
1
таблица
6
изображений
2. Особливості будови трикотажних полотен
Будова трикотажних полотен визначається: лінійною густиною та структурою ниток і пряжі, переплетенням, щільністю, лінійним модулем (модуль петлі), довжиною петлі, пористістю, фактурою.
Структура пряжі та ниток залежить від їхнього волокнистого складу, способу прядіння, лінійної густини і скрученості. Нині для виготовлення трикотажних виробів використовують майже всі ті види сировини, що й для виготовлення тканин. Найбільшу частку складають нитки та пряжа змішаного волокнистого складу, що забезпечує полотнам високі гігієнічні властивості, меншу усадковість і зминальність, високу зносостійкість.
Залежно від компонентного складу сировина для трикотажного виробництва поділяється на групи А, Б, В. До групи А належать такі види пряжі та ниток: пряжа з натуральних волокон; змішана пряжа з натуральних і хімічних волокон, а також поєднання пряжі з натуральних
волокон з нитками і пряжею з хімічних волокон. Причому вміст синтетичних волокон і ниток не більше 30 %. До групи Б входять нитки та пряжа зі штучних волокон (віскозних, ацетатних, триацетатних тощо), а також їх поєднання з нитками або пряжею із синтетичних волокон. Причому вміст синтетичних волокон, як і в попередній групі, не повинен перевищувати 30 %. Група В включає нитки та пряжу, виготовлені повністю із синтетичних волокон; змішану пряжу та нитки із синтетичних волокон з натуральними й штучними, а також поєднання синтетичних ниток і пряжі з пряжею або нитками з натуральних і штучних волокон. Вміст синтетичних волокон більше 30 %.
Залежно від призначення трикотажних полотен, вимог до їх властивостей, фактури поверхні підбирають пряжу та нитки різної будови: пряжу різних способів прядіння й коефіцієнтів скрученості; комплексні нитки з хімічних волокон пологих і високих скрученостей; нитки фасонних скрученостей, текстуровані нитки, а також різної їх комбінації. Тонкі та гладкі нитки використовують для виготовлення білизняних, блузкових, сорочкових полотен, панчішно-шкарпеткових виробів з гладкою лицевою та виворітною поверхнею. Груба та пухнаста пряжа використовується для виготовлення м'яких і більш важких полотен для верхнього трикотажу. При їх поєднанні можна отримати полотна з гладкою лицевою поверхнею та ворсистою виворітною.
Пряжа та нитки високих скрученостей надають полотнам жорсткість, спричинюють нерівномірність петельної будови, збільшують здатність полотен до закручення країв, але водночас полотна з них менш рихлі, стійкі до утворення пілінгу, більш зносостійкі.
Переплетення є важливим чинником, який визначає будову та властивості трикотажу. Від виду переплетення залежать характер лицевого та виворітного боків полотна, товщина, поверхнева густина, міцність, розтяжність, пористість, пружність та інші властивості. При виборі переплетення обов'язково враховують призначення трикотажного полотна, спосіб виготовлення виробу (більш детально характеристика трикотажних полотен буде описана у наступному параграфі). У межах одного переплетення на будову та властивості полотна суттєво впливають форма, розмір, розміщення петель і зв'язок між ними. Петлі можуть бути відкриті й закриті. Відкриті петлі надають полотну високу розтяжність і еластичність, а закриті - більшу формостійкість. Трикотажні полотна, утворені відкритими петлями, легше розпускаються.
За формою петлі можуть бути круглі, подовжені, широкі та звужені, а за висотою - нормальної величини, зменшені та збільшені. Основними параметрами петлі є її ширина, висота, форма, довжина нитки в петлі. Ширина петлі встановлюється величиною петельного кроку (А) для трикотажних полотен різних переплетень. Величина петельного кроку -відстань між двома сусідніми петлями вздовж петельного ряду, яка визначається за формулою
де Щг - кількість петельних стовпчиків (щільність) на довжині 100 мм.
Висота петлі встановлюється висотою петельного ряду (В). Висота петельного ряду — відстань між двома сусідніми петлями вздовж петельного стовпчика, яка визначається за формулою
де Щв — кількість петельних рядів (щільність) на довжині 100 мм.
Форма петлі залежить від розміру петельного кроку та висоти петельного ряду і характеризується співвідношенням В : А:
При С=1 петля має круглу (квадратну) форму, при С >1 петлі видовжені вздовж петельного стовпчика, при С <1 петлі сплюснуті вздовж петельного ряду. Поєднуючи в трикотажному полотні петлі різної форми та розміру, отримують полотна з різною будовою лицевого та виворітного боків, полотна з рельєфними та відтінковими ефектами.
Довжина петлі характеризується довжиною відрізка нитки у випрямленому стані, яка затрачена на її утворення. Довжину петлі встановлюють експериментальне у процесі розпускання невеликого зразка трикотажного полотна, а для нерозпускальних основов'язаних полотен визначають у процесі в'язання або розрахунковим методом. Від довжини петлі залежать щільність трикотажу, розтяжність, еластичність, пружність. Зі збільшенням довжини петлі підвищуються розтяжність і пористість, зменшуються щільність і пружність. Залежно від щільності, лінійної густини пряжі та виду переплетення довжина петлі знаходиться в межах від 2 до 5 мм.
Щільністю трикотажу називають кількість петель, що припадає на одиницю довжини петельного ряду (щільність по горизонталі - Щг) або петельного стовпчика (щільність по вертикалі - Щв). За одиницю довжини прийнято 100 мм. Враховуючи високу розтяжність трикотажних полотен, визначення щільності трикотажу проводять безпосереднім підрахунком кількості петельних стовпчиків і рядів на відрізку 100 мм у зрівноваженому стані. Методика визначення щільності полотен різних переплетень викладена в стандарті. Слід відзначити, що щільність різних видів трикотажних полотен знаходиться в межах від 40 до 300 петель на 100 мм.
Однак щільність полотна, виражена кількістю петель на відрізку 100 мм, ще не дає уявлення про ступінь заповнення трикотажу волокнистим матеріалом, а також величину вільних проміжків між нитками. При однаковій щільності трикотажу з підвищенням товщини пряжі чи ниток ступінь заповнення волокнистим матеріалом буде зростати, а зі зменшенням товщини ниток — знижуватись. Для характеристики ступеня заповнення трикотажного полотна волокнистим матеріалом слід враховувати довжину петлі та товщину ниток або пряжі. З цією метою використовують розрахункові модулі петлі: лінійний, поверхневий і об'ємний.
Лінійний модуль (М) показує, скільки разів товщина нитки вміщається в довжині однієї петлі, і визначається за формулою
де In - довжина нитки в петлі, мм;
dн - розрахунковий діаметр нитки, мм. Розрахунковий діаметр нитки визначається за формулою
де Т— лінійна густина нитки, текс;
Y - щільність (питома маса) волокна, яке входить в нитку, г/см3. Поверхневий модуль (Мn) - відношення площі однієї петлі в трикотажному полотні до площі, яку займає нитка петлі:
де А — величина петельного кроку, мм;
В - висота петельного ряду, мм;
Об'ємний модуль петлі (<т0) показує відношення об'єму, який займає одна петля в трикотажному полотні, до об'єму, який займає нитка петлі:
де h - товщина полотна, мм.
Чим вищі числові значення показників лінійного та поверхневого модулів петлі, тим менша ступінь заповнення полотна волокнистим матеріалом, і навпаки - зі зниженням числових значень цих показників ступінь заповнення збільшується. Слід зауважити, що для різних за переплетенням, призначенням і видом сировини полотен є визначені оптимальні показники модуля петлі, які потрібно враховувати під час проектування властивостей та асортименту трикотажних полотен і виробів.
Рапорт переплетення — це найменша кількість петельних рядів К„ (рапорт по висоті) або петельних стовпчиків R (рапорт по ширині), після яких порядок чергування відрізків ниток у вигляді петель, накидів або протяжок у переплетенні повторюється. Рапорт переплетення виражається цілими числами.
Товщина трикотажних полотен знаходиться в широких межах (від 0,1 до 4 мм) залежно від їх призначення. Основними чинниками, які впливають на товщину полотна, є лінійна густина використовуваних пряжі та ниток, щільність і заповнення полотна, вид його переплетення, фактура поверхні тощо. Від товщини трикотажного полотна значною мірою залежать його теплозахисні властивості, повітро- і паропроникність, водопоглинальність, жорсткість, драпірувальність. Товщина трикотажних полотен враховується в процесі вибору фасону та конструкції одягу, технології пошиття (ширина та конструкція швів, величина пропусків під час конструювання тощо). Визначається товщина полотен з допомогою спеціальних приладів - товщиномірів при визначеному навантаженні.
Пористість трикотажних полотен характеризується ступенем заповнення його об'єму волокнистим матеріалом і повітряними пустотами. Чим більше в одиниці об'єму волокнистого матеріалу, тим менше пор, і навпаки. Об'єм, що займають у трикотажному полотні пори, визначають за формулою
де П — загальна пористість полотна, %;
V- об'ємна маса трикотажного полотна, г/см3 ;
j- щільність (питома маса) волокна, яке входить в нитку, г/см3.
Однак на практиці пористість трикотажних полотен здебільшого визначають за величиною їх об'ємної маси (V):
де g- маса 1 м трикотажного полотна, г;
h — товщина полотна, мм.
Враховуючи петлясту будову трикотажних полотен, загальний об'єм пор у них значно більший, ніж у тканинах. Для більшості трикотажних полотен пористість становить 70 - 90%.
Загальна пористість трикотажних полотен впливає на теплозахисні властивості, повітро- і паропроникність, масу, м'якість і т. ін. Висока пористість підвищує теплозахисні властивості трикотажних полотен, оскільки повітря, яке заповнює пори, є поганим провідником тепла, але водночас значна кількість наскрізних, великих за розміром пор підвищує конвекцію повітря та зменшує теплозахисні властивості полотен, й особливо вітростійкість.
Фактура трикотажного полотна визначається переважно структурою його поверхні. На формування фактури найбільше впливають такі чинники, як вид і лінійна густина ниток і пряжі, вид переплетення, щільність і спосіб обробки полотен. Залежно від призначення трикотажного полотна лицевий його бік може мати різноманітну фактуру: гладку, шорстку, візерункову, рельєфну, ажурну, ворсову (з начісним і петельним ворсом). Найширше використовується трикотаж із гладкою лицевою фактурою (кулірна гладь, ластик, інтерлок). Двовиворітний трикотаж має шорстку фактуру як лицевого, так і виворітного боків. Візерункову фактуру мають жаккардові полотна, перемінний платувальний трикотаж та ін. Багато полотен мають рельєфно-візерункову фактуру у вигляді рельєфних смужок, валиків, горбиків, а також інших за формою опуклостей або заглиблень. Таку фактуру поверхні можна отримати переплетеннями неповний ластик і інтерлок, пресовими, вічковими тощо. Петлясту ворсову поверхню утворюють плюшеві переплетення, а поверхню з начісним ворсом - футеровані.
Похожие работы
... - можна характеризувати на даний час як післякризовий та такий, що потребує цільової державної підтримки. 2. Сучасний рівень розвитку текстильної промисловості 2.1 Текстильна промисловість України в сучасних умовах господарювання За випуском продукції (48%), вартістю основних виробничих фондів перше місце в комплексі займає текстильна промисловість. Проте в останні роки спостерігається ...
... дно з Українською класифікацією товарів зовнішньої економічної діяльності, від якої буде залежати ставка мита на товар при його митному оформленні. Інший критерій, якому має бути приділена належна увага при проведенні експертизи штучного хутра та виробів з нього є дослідження санітарно-хімічних, антимікробних та токсикологічних властивостей досліджуваного матеріалу тому, що на даний час такому ...
... на яких зайнято близько 900 тисяч працюючих. Історично склалася регіональну структуру індустрії утворюють два макрорегіону Росії - Європейська частина спільно з Уралом і Східний регіон.Сучасну територіальну організацію легкої промисловості представляють російські мезорегіони з відповідними частками індустрії в структурі регіональної економіки кожного: Центральний регіон - 3,9%, Південний регіон - ...
... Ці заходи будуть сприяти розвитку ринку вітчизняних споживчих товарів і поступовому скороченню частки імпортних товарів на внутрішньому ринку країни. Об’єктивна необхідність пошуку напрямків розвитку споживчого комплексу України вимагає ґрунтовного науково-методичного опрацювання питання формування стратегічних, тактичних і локальних цілей. Вивчення, узагальнення і висвітлення досвіду у вирішенн ...
0 комментариев