Навигация
5.4 Спортивна білизна
Номенклатура видового та внутрішньовидового асортименту трикотажних білизняних виробів спортивного призначення визначається рядом чинників, а саме: специфікою окремих видів спорту, статево-віковими особливостями споживачів, сезонністю експлуатації, а також різноманітністю асортименту полотен (за їх волокнистим складом, будовою й обробкою) і фасонів самих виробів. Сучасний асортимент трикотажної спортивної білизни включає такі основні види виробів: майки, труси спортивні, фуфайки спортивні, костюми купальні, комплекти та ін. Деякі з них (майки, труси) уже давно використовуються не тільки як спортивна, а також як повсякденна побутова білизна для різних статево-вікових груп населення. До спортивної білизни ставиться ряд специфічних вимог. Насамперед вона має бути зручною, характеризуватися високою гігієнічністю та надійністю в експлуатації у поєднанні з необхідним естетичним оформленням. У найбільшій мірі цим вимогам відповідають вироби з інтерлочних, тонколастикових, вертілочних і комбінованих гладких і візерункових полотен з бавовняної та змішаної (бавовняно-сиблонової, бавовняно-віскозної та ін.) пряжі та віскозних комплексних ниток, а також їх різноманітних комбінацій.
У процесі художньо-колористичного оформлення білизняних спортивних виробів особливе значення належить правильному підбору кольорів полотен. Вдалий вибір кольору у цих виробах надає святкового вигляду спортсменам на стадіонах, спортивних майданчиках, треках, підіймає їхній настрій і бадьорить. Тому, вибираючи колір спортивної білизни, обов'язково необхідно враховувати його гармонію з фоном оточуючого середовища. Для спортивних білизняних виробів, крім гладкофарбованих, можуть застосовуватися також строкатов'язані та вибивні полотна.
За статево-віковим призначенням спортивна білизна поділяється на чоловічу, жіночу та дитячу і випускається з 52 по 120 розмір. Найбільшу частку в асортименті трикотажної спортивної білизни складають майки, труси, фуфайки та купальні костюми. До даної групи виробів належать також літні тренувальні костюми, пляжні халати, сарафани у комплекті з шортами та блузками тощо.
Майки бувають чоловічі, жіночі та дитячі. Стан у майок суцільний або зшивний, виріз горловини спереду більш глибокий, ніж іззаду, пройми широкі. Низ стану обробляється в підгинку, а вирізи горловини та пройм можуть бути обшиті бейкою чи підігнутими та підшитими. Виготовляються майки з кулірних (гладь, ластикова гладь, інтерлочна гладь, платувальні, плюшеві, футеровані, пресові) або основов'язаних (платувальні, філейні, плюшеві, утокові) полотен переважно з бавовняної та змішаної пряжі, віскозних комплексних ниток, а також із комбінації різних видів пряжі та ниток.
Труси спортивні бувають чоловічі та дитячі, за конструкцією - звичайні (з ластовицею чи без неї) й укорочені (типу плавок). Труси обох видів можуть мати суцільний або зшитий торс. Верхній край трусів обробляють швом у підгинку з протягнутою гумовою тасьмою. При цьому звичайні труси виготовляються переважно з кулірних бавовняних і змішаних полотен, а плавки - з кулірних еластичних полотен з текстурованих ниток і пряжі та їх різних комбінацій з бавовняною та змішаною пряжею. Спортивні труси випускаються для представників різних видів спорту (плавців, велосипедистів, футболістів та ін.). Розрізняються вони між собою конструкціями, а також видами полотен (їх волокнистим складом, будовою й обробкою).
Фуфайки спортивні чоловічі, жіночі та дитячі бувають двох видів: для носіння із заправленням у штани чи спідницю та для носіння навипуск. Вони можуть мати вшивні або суцільнокроєні короткі чи довгі рукави. Стан може бути цілим або зшивним з боків, виріз горловини - трикутний, круглий або прямокутний. Довгі рукави закінчуються напульсниками чи манжетами, а короткі підгинаються або обробляються бейками, манжетами чи ластиками. Фуфайки можуть мати комір різної форми та конструкції чи бути без нього.
Для виготовлення фуфайок застосовуються різні види кулірних (гладь, ластикова гладь, інтерлочна гладь, пресові, футеровані, платувальні, плюшеві) або основов'язаних (платувальні, філейні, плюшеві і т. ін.) полотен переважно з бавовняної та бавовняно-лавсанової пряжі, віскозних комплексних ниток, еластика та їх поєднань. Полотна бувають вибілені, гладкофарбовані, вибивні та строкатов'язані. Для їх оздоблення широко використовуються кольорові бейки, канти, вишивка та ін. Крім розглянутих видів спортивних фуфайок, випускаються також фуфайки морські (тільняшки). Вони відрізняються широким вирізом горловини без розрізу спереду і застібки. Для їх виготовлення здебільшого застосовують смугасті строкатов'язані гладкі та начісні кулірні полотна з бавовняної та змішаної пряжі.
Купальні костюми бувають жіночі та дівочі, їх асортимент характеризується великою різноманітністю як за конструкціями та фасонами, так і за видами полотен (їх волокнистим складом, переплетеннями, обробкою). За конструкцією купальні костюми можуть бути суцільнокроєними або складатися з двох предметів - ліфчика і трусів (плавок).
У суцільнокроєних костюмах (на бретелях або плечиках) залежно від фасону стан може бути з ліфом різної конструкції, з виточками, вставками, клинами і т. п. Поширені купальні костюми типу комбінезонів із подовженими ніжками, а також костюми з глибоким вирізом і відкритою спиною.
Для виготовлення купальних костюмів використовуються переважно однотонні, вибивні та пістрявов'язані полотна з еластику, вовняної, бавовняної та змішаної пряжі. Причому найбільшу частину складають еластичні інтерлочні, жакардові, ластикові, пресові, вертілочні та плюшеві полотна. Використовуються для купальних костюмів також філейні та сітчасті (типу мережива) полотна у комбінації з гладкими та дубльованими на чохлі полотнами. Для оздоблення купальних костюмів практикується купонне розміщення малюнків, використання кольорової бейки, кантів, емблем, контрастне поєднання кольорів тощо.
Висновки
Білизняні полотна використовуються для пошиття чоловічої, жіночої та дитячої білизни. До білизняних трикотажних полотен, вироби з яких безпосередньо контактують з тілом людини, також ставляться певні специфічні вимоги. Ці полотна насамперед повинні забезпечувати нормальне функціонування організму людини сприяти повному поглинанню поту і пароподібної вологи з поверхні тіла і легкій віддачі їх у зовнішній шар одягу, захищати організм від охолодження, а тіло від забруднення. Тому білизняні полотна повинні характеризуватись високою гігроскопічністю, водопоглинанням, капілярністю, вологовіддачею, необхідною повітро- і паропроникністю, відповідною теплоізоляційною здатністю. Вони повинні також мало забруднюватись і добре відпиратись. Наприклад, гігроскопічність білизняних полотен має бути не менше 7,0%, а повітропроникність полотен весняно-осіннього призначення (крім полотен, які використовуються для купальників, комбінацій і пеньюарів) - не менше 130 дм3/м2-с, а зимового - 100-130 дм3/м2-с. Регламентовані також показники їхньої теплопровідності й електризованості. Білизняні полотна повинні мати відповідну розтяжність та еластичність, щоб не ускладнювати рухи людини навіть при щільному приляганні білизни до тіла, бути м'якими, мати гладку і стійку до тертя поверхню, невисоку усадковість, стійкість до багаторазового прання. Особливо високі вимоги ставляться до стійкості пофарбувань до різних факторів зношування (прання, поту, сухого та мокрого тертя, дії хімічних реагентів та ін.). Тому багато показників якості цих полотен регламентовано залежно від сезонного та цільового призначення білизни, віку споживачів, волокнистого складу.
Полотна для жіночої білизни виготовляються з різних видів кулірних (гладь, платувальна гладь, інтерлочна гладь, плюш, футеровані, пресові) та основов'язаних переплетень (платувальні, філейні, утокові, комбіновані та ін.) з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-лавсанової пряжі, а також віскозних, капронових, поліефірних і інших видів ниток та їх різних комбінацій. Найбільшу частку серед цих полотен складають основов'язані платувальні (трико-сукно, трико-шарме) та кулірні полотна (гладь, платувальна гладь, дволастикове). Значного поширення останнім часом набули нові типи дволастикових полотен з різних видів текстурованих ниток у поєднанні з бавовняною, змішаною пряжею та синтетичними комплексними нитками.
Дитячу білизну й особливо білизну для новонароджених і дітей ясельного та дошкільного віку виготовляють переважно з інтерлочних, платувальних, ворсових, плюшевих і пресових полотен з бавовняної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-віскозної пряжі, віскозних комплексних ниток.
Полотна для чоловічої білизни в'яжуться з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-лавсанової та інших видів змішаної кардної та гребінної пряжі переплетеннями гладь, ластик, дволастик. Для цих виробів також широко використовують платувальну гладь, в якій для платувальної нитки використовуються віскозні комплексні нитки, а для ґрунтової - бавовняна чи змішана пряжа.
Для пошиття теплої чоловічої, жіночої та дитячої білизни використовуються переважно плюшеві та ворсові начісні бавовняні, вовняні, бавовняно-віскозні, вовняно-віскозні, бавовняно-вовняні та інші полотна.
Двогребінкові основов'язані вертілочні полотна (трико-трико, трико-сукно, трико-шарме, шарме-сукно та інших переплетень) з віскозних, ацетатних, триацетатних і капронових комплексних ниток і їх різних комбінацій широко застосовують для пошиття жіночої нарядної білизни (комбінацій, сорочок, панталон, комплектів), спортивної білизни (майок, трусів), а також верхніх чоловічих і хлопчачих сорочок. Ці полотна можуть мати повну і неповну проборку ниток у гребінки, що дозволяє отримувати полотна гладкими, з рельєфними та мереживними ефектами. Від кулірних платувальні основов'язані полотна відрізняються меншою розтяжністю, більшою формо- та зносостійкістю, вони практично не розпускаються і не закручуються, що значно полегшує пошиття виробів з них. До того ж ці полотна мають красивіший зовнішній вигляд, меншу поверхневу густину (35—125 г/м2), що також сприяє зниженню матеріаломісткості та підвищенню гігієнічності білизняних виробів.
Література
1. Вузов Б.А., Модестова Т.А., Алыменкова Н.Д. Материаловедение швейного производства. - Москва: Легпромбытиздат, 1986. - 424 с.
2. Галык КС., Козьмич Д.И., Семак Б.Д., Шийко И.И. Оптимизация ассортимента и качество текстильных материалов. - К.: Техніка, 1991. - 174 с.
3. Голик І.С., Конецевич О.Б., Семак Б.Д. Формування споживних властивостей і асортименту трикотажних виробів у процесі їх проектування та виготовлення. - Львів: ЛКА, 1999. - 36 с.
4. Галик І.С., Семак Б.Д. Основи оптимізації асортименту текстильних матеріалів. - Львів: ЛКА, 1996. - 36 с.
5. Глубиш ТІ.А., Добровольский С.А. Повышение качества отделки текстильных материалов. - К.: Техніка, 1994. - 162 с.
6. Гусейнова Т.С. Товаровединие швейных и трикотажных товаров: Учеб. для вузов. - Москва: Экономика, 1991. - 287 с.
7. Дерябина Л.И., Шманева Р.Н. Товаровединие текстильных товаров и одежды: Учеб. для товаровед, отд-ний техникумов сов. торговли. - Москва: Экономика, 1984. - 272 с.
8. Дианич М.М., Кушнир Н.К., Семак Б.Д. Ассортимент и качество одежды для детей. - К.: Техніка, 1988. - 175 с.
9. Дианич М.М., Семак Б.Д. Ассортимент трикотажных изделий из смеси волокон. - К.: Техніка, 1983. - 144 с.
10. Дианич ММ., Семак Б.Д., Василишина Н.П. Сырье для трикотажной промышлености. - К.: Техніка, 1981. - 120 с.
ІІ.Доманцевич Н.І., Полікарпов І.С., Яцишин Б.П. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1997.-219 с.
12. Иследование непродовольственных товаров / И.М. Лифиц, Е.Д. Леженин, А.И. Меркулова и др. - Москва: Экономика, 1988. - 343 с.
13. Коблякова Е.Б. Основы проектирования рациональных размеров и формы одежды. - Москва: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. - 208 с.
14. Ковтун Л.Г. Химическая технология отделки трикотажных изделий: Учеб. для вузов. - Москва: Легпромбытиздат, 1989. - 232 с.
15. Кудрявин Л.А., Шалое И.И. Основы технологии трикотажного производства: Учеб. пособие для вузов. - Москва: Легпромбытиздат, 1991. -496 с.
16. Кукин ГЛ., Соловьев АЛ., Кобляков А.И. Текстильное материаловедение (текстильные полотна и изделия): Учеб. для вузов. - Москва: Легпромбытиздат, 1992. — 272 с.
17. Офферман П., Тауш-Мартон X. Основы технологии трикотажного производства / Пер. с нем. - Москва: Легкая и пищевая пром-сть, 1981. -216с.
\%.Пугачевський Г.Ф., Семак Б.Д. Товарознавство непродовольчих товарів. 4.1. Текстильне товарознавство: Підручник для вузів. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1999. - 596 с.
19.Ровинская Л.П., Друзгальская Н.М., Безкостова С.Ф. Чулочно-носочные изделия: Справочник. - Москва: Легпромбытиздат, 1989. - 224 с.
20. Семак БД., Галик 1C. Класифікація і загальна характеристика дефектів текстильних матеріалів та методів їх оцінки. - Львів: ЛКА, 1995. -42с.
21. Семак БД., Концевич О.Б. Шляхи вдосконалення методик вивчення асортименту та оцінки якості текстильних матеріалів і виробів. - Львів: ЛКА, 1999. - 84 с.
22. Семак Б.Д., Стефанюк Є.М. Асортимент і застосування трикотажних полотен. - Львів: ЛКА, 1995. - 32 с.
23. Семак Б.Д., Стефанюк Є.М. Особливості контролю якості трикотажних виробів. — Львів: ЛТЕІ, 1992. - 26 с.
24. Семак З.М. Текстильне матеріалознавство. (Волокна, пряжа, нитки): Навч. пос. - К.: 1C ДО, 1996. - 208 с.
Додатки
1. Дефекти пошиву трикотажних виробів
| 1 | Відмітна швейна нитка | Непередбачена моделлю відмінність кольору (відтінку) ниток строчки від кольору виробу |
| 2 | Кривизна шва (строчки) | Відхилення шва (строчки) виробу від конструктивної лінії |
| 3 | Недошитий шов | Часткова відсутність з'єднання країв деталей виробу |
| 4 | Незахоплені петлі | Пропущені при кетлюванні чи самобортуванні петлі |
| 5 | Незбіг швів | Пропущення передбаченого моделлю продовження одного шва другим у процесі з'єднання деталей |
| 6 | Неякісний шов | Відхилення якості шва (строчки) від регламентованих вимог |
| 7 | Обрив нитки в стібку | Порушення цілісності строчки |
| 8 | Пропуск стібка | Одиничне чи групове порушення переплетення ниток у строчці |
| № з/п | Назва дефекту та його визначення за стандартом | Причини виникнення дефекту та його зовнішні ознаки |
| 9 | Прорубування | Пошкодження структури полотна й утворення дірок по лінії строчки |
| 10 | Прохоплення | Проникнення на лицевий бік виробу нитки потайної строчки |
| 11 | Рідка (густа) строчка | Невідповідність фактичної кількості стібків у строчці регламентованій |
| 12 | Складка у шві | Непередбачена моделлю складка в місцях з'єднання деталей |
| 13 | Слабка (стягнута) строчка | Недостатній або надмірний натяг однієї з ниток у строчці |
| 14 | Стягнутий шов | Непередбачена хвилястість деталей (частин) у місцях їх з'єднання |
| 2. Дефекти готових трикотажних виробів | ||
| 1 | Деформація трикотажного виробу (частин) | Порушення форми виробу чи його частин |
| 2 | Здуття | Відшарування термоклейового прокладкового матеріалу від матеріалу верху виробу |
| 3 | Лискучі плями | Небажаний блиск виробу (деталей, частин) |
| 4 | Невідповідність лінійних розмірів підкладки розмірам верху виробу | Підкладка значно менша чи більша від розміру деталей верху виробу |
| 5 | Невідповідність напрямку ворсу | Непередбачена різнонаправленість ворсу в деталях (частинах) виробу |
| 6 | Невідповідність підкладки, оздоблювальних і докладних матеріалів | Невідповідність кольору чи виду підкладки, докладних й оздоблювальних матеріалів затвердженим зразкам-еталонам |
| 7 | Невідповідність трикотажного виробу зразку-еталону | Відхилення моделі виробу, конструкції чи форми деталей, кольору та виду оздоблювальних елементів від затвердженого еталона. Невідповідність кольору чи виду докладних й оздоблювальних матеріалів, підкладки затвердженим зразкам-еталонам |
| 8 | Незбіг малюнка | Непередбачене взаємне розташування елементів малюнка полотна в місцях з'єднання деталей (частин) виробу |
| 9 | Незбіг розмірів парних виробів (деталей , частин) | Різна довжина та (або) ширина виробів у парі чи парних деталей (частин) одного виробу |
| 10 | Неправильна посадка трикотажного виробу на фігурі чи манекені | Порушення передбаченого розміщення деталей (частин) та швів трикотажного виробу відносно всього виробу |
| 11 | Несиметричність конструктивних ліній (елементів, деталей) | Відхилення від умовної лінії симетрії в розташуванні конструктивних ліній (елементів деталей) трикотажного виробу |
| 12 | Підпалина | Слід на деталі виробу від перегрітої поверхні обладнання для прасування |
| 13 | Порушення лінійних розмірів | Невідповідність лінійних розмірів трикотажного виробу або його деталей регламентованим |
| 14 | Порушення в розташуванні застібок | Різні відстані між петлями, ґудзиками, гапликами, кнопками тощо |
| 15 | Порушення форми, розмірів й оформлення декоративних елементів | Неправильно виконаний декоративний шов, елемент застібки, за-щип, складка та ін. |
| 16 | Пролягання швів | Відбиток шва на лицевому боці виробу |
| 17 | Різна щільність в'язання | Непередбачена моделлю неоднакова щільність в'язання деталей (частин) виробу |
| 18 | Різновідтінковість деталей (частин) | Непередбачена відмінність колірних відтінків деталей (частин) виробу чи виробів у парі |
3. Способи догляду за трикотажними виробами у процесі їх експлуатації
Похожие работы
... - можна характеризувати на даний час як післякризовий та такий, що потребує цільової державної підтримки. 2. Сучасний рівень розвитку текстильної промисловості 2.1 Текстильна промисловість України в сучасних умовах господарювання За випуском продукції (48%), вартістю основних виробничих фондів перше місце в комплексі займає текстильна промисловість. Проте в останні роки спостерігається ...
... дно з Українською класифікацією товарів зовнішньої економічної діяльності, від якої буде залежати ставка мита на товар при його митному оформленні. Інший критерій, якому має бути приділена належна увага при проведенні експертизи штучного хутра та виробів з нього є дослідження санітарно-хімічних, антимікробних та токсикологічних властивостей досліджуваного матеріалу тому, що на даний час такому ...
... на яких зайнято близько 900 тисяч працюючих. Історично склалася регіональну структуру індустрії утворюють два макрорегіону Росії - Європейська частина спільно з Уралом і Східний регіон.Сучасну територіальну організацію легкої промисловості представляють російські мезорегіони з відповідними частками індустрії в структурі регіональної економіки кожного: Центральний регіон - 3,9%, Південний регіон - ...
... Ці заходи будуть сприяти розвитку ринку вітчизняних споживчих товарів і поступовому скороченню частки імпортних товарів на внутрішньому ринку країни. Об’єктивна необхідність пошуку напрямків розвитку споживчого комплексу України вимагає ґрунтовного науково-методичного опрацювання питання формування стратегічних, тактичних і локальних цілей. Вивчення, узагальнення і висвітлення досвіду у вирішенн ...
0 комментариев